Рішення

від 11.09.2019 по справі 910/7312/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2019Справа № 910/7312/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 30/32, кв. 80; ідентифікаційний код 40803404)

до 1) Міністерства оборони України (03168, м. Київ, про-т. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022)

2) Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (14038, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Олександра Молодчого, 17; ідентифікаційний код 24982019)

про стягнення 290 780, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пономарьова І.В. - представник, Малий В.А. - керівник

від відповідача-2: Буданов О.П. - представник

від відповідача-2: Каптан М.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" з позовом до Міністерства оборони України, Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління оборони України, в якому позивач просить суд стягнути з відповідачів 290 780, 00 грн. за порушення умов договору підряду № 198 від 21.05.2018 в частині передачі проектно-кошторисної документації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.07.2019.

05.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив від відповідача-2, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

09.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача-1 про визнання Міністерства оборони України неналежним відповідачем.

У підготовчому засіданні 10.07.2019 судом було оголошено перерву у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 24.07.2019.

18.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

24.07.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні суд розглянувши заяву відповідача-1 про визнання Міністерства оборони України неналежним відповідачем та заслухавши пояснення представників, ухвалив відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 24.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2019.

У судовому засіданні 28.08.2019 оголошено перерву до 11.09.2019.

05.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління оборони України про застосування строку позовної давності.

11.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява адвоката І.В. Пономарьової в порядку ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні 11.09.2019 представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд про їх задоволення.

Представники відповідачів - 1 та 2 заперечили щодо задоволення позову, просили суд відмовити в його задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 11.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 між Міністерством оборони України в особі начальника Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" (далі - генпідрядник) укладено договір підряду № 198 за умовами якого замовним доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу) № 3, м. Конотоп, Сумська область, військове містечко № 25, (шифр 2018-09) за адресою: м. Конотоп , вул. Депонська, 101, що використовується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1.2. генпідрядник зобов`язується у строк, що не перевищує 210 календарних днів з дати укладення договору, виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплати виконані роботі (об`єкт).

Генпідрядник зобов`язується виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектній документації та умовам договору (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, договірна ціна становить 14 539 000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 2 423 166, 67 грн.

Зазначена ціна є твердою, складається генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві.

Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи з строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у ціні пропозиції (договірній ціні), та на підставі прогнозованих рівнів інфляції на наступні періоди, що схвалюються Кабінетом Міністрів України (п. 3.2. договору).

Згідно пп. 6.1.3. п. 6.1. договору замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання сторонами договору передати генпідряднику з оформленням відповідного акту приймання-передачі будівельний майданчик для виконання робіт по об`єкту та проектну документацію на об`єкт.

Умовами п. 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, що Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, позивач вказує, що договір підряду між сторонами було укладено 21 травня 2018 року, проектно-кошторисна документація повинна була бути передана замовником генпідряднику з граничним строком 26 травня 2018 року. Натомість проектна-кошторисна документація була передана замовником генпідряднику 15 червня 2018 року, що підтверджується актом прийому-передачі проектно-кошторисної документації.

У зв`язку з чим, позивач вказує, що строк порушення зобов`язання щодо передачі проектно-кошторисної документації складає 20 (двадцять) календарних днів.

За таких підстав, позивачем з урахуванням того, що договірна ціна за договором підряду становить 14 539 000, 00 грн., а 0,1 % відповідно буде становити 14 539, 00 грн. * 20 календарних днів (строк порушення зобов`язання щодо передачі проектно-кошторисної документації) = 290 780, 00 грн. нараховано сума пені, яку й просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" стягнути на його користь з відповідачів за порушення умов договору підряду № 198 в частині передачі проектно-кошторисної документації.

Із поданого відповідачем-2 відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивачем надано суду недостовірну та неповну інформацію, зокрема, не надано акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації від 21 травня 2018 року, який також наявний у генпідрядника.

Також відповідач-2 наголошує, що генпідрядник починаючи з 21.05.2018 і до моменту розірвання договору № 198 жодного разу не направляв будь які листи чи зауваження щодо некомплектності чи якості проектно-кошторисної документації, а також щодо невчасності її надання.

Відповідач-2 вказуючи, що він не погоджується із розміром пені нарахованої позивачем, оскільки нарахування пені можливе лише у разі визначення вартості частини проектно-кошторисної документації, яку не було надано у визначений договором строк.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вказує наступне.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 198 від 21.05.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.

Згідно статей 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Так, відповідно до умов укладеного між сторонами 21.05.2018 договору підряду № 198 генпідрядник Товариство з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" взяв на себе зобов`язання здійснити виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу) № 3, м. Конотоп, Сумська обл., військове містечко № 25 (шифр 2018-09).

Підпунктом 5.1.3. договору передбачено, що генпідрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт на об`єкті за договором протягом 5 календарних днів з дати підписання договору обома сторонами та отримання від замовника проектної документації на об`єкт; забезпечити введення об`єкта в експлуатацію; завершити виконання робіт та передати об`єкт замовнику відповідно до умов договору не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладання договору, з виконавчою документацією по об`єкту, у тому числі надати "Акт приймання виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3.

Умовами п. 5.3. договору передбачено забезпечення робіт по об`єкту проектною документацією та матеріальними ресурсами:

5.3.1. забезпечення робіт по об`єкту проектною документацією здійснюється замовником;

5.3.2. передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає Державним будівельним нормам та Державним стандартам України не дозволяється.

Згідно пп. 6.1.3. п. 6.1. договору замовник зобов`язаний протягом 5 календарних днів після підписання сторонами договору передати генпідряднику з оформленням відповідного акту приймання-передачі будівельний майданчик для виконання робіт по об`єкту та проектну документацію на об`єкт.

Відтак, з огляду на погоджені умови договору, проектна документація на об`єкт має бути передана замовником генпідряднику протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання сторонами договору, тобто, з граничним строком 26.05.2018.

Так, відповідно до абзацу 14 п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668) проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об`єкта будівництва.

Із доданого відповідачем-2 до поданого відзиву акту прийому-передачі проектно-кошторисної документації від 21.05.2018 вбачається, що замовником було передана, а генпідрядником відповідно прийнято таку документацію:

1. Робочий проект. Книга 1. Загальна пояснювальна записка. Вихідні дані. Генеральний план 2018;

2. Робочий проект. Архітектурно-будівельна частина. Влаштування фундаментів. Книга 2;

3. Робочий проект. Архітектурно-будівельна частина. Технологія виробництва. Книга 3;

4. Робочий проект. Санітарно-технічна частина. Опалення, вентиляція. Водопостачання та каналізація;

5. Робочий проект. Електротехнічна частина. Силове електрообладнання. Електричне освітлення;

6. Робочий проект. Архітектурно-будівельна частина. Книга 4. Конструктивні рішення.

Відповідач-2 наголошує на тому, що ним було передано основну частину проектно-кошторисної документації 21.05.2018.

Разом з тим, як про це вказує позивач та чого у свою чергу не було спростовано відповідачем-2 частина проектно-кошторисної документації, зокрема: система пожежної сигналізації. Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Система передавання тривожних сповіщень; креслення на улаштування фундаментів була передана замовником генпідряднику 15.06.2018. Про що сторонами був складений та підписаний 15.06.2018 акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що передана згідно акту 15.06.2018 проектно-кошторисна документація, а саме: системи пожежної сигналізації. Системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Системи передавання тривожних сповіщень; креслення на улаштування фундаментів, була передана замовником генпідряднику з порушенням строку виконання обумовленого зобов`язання щодо передачі проектно-кошторисної документації. Порушення строку замовником зобов`язання щодо передачі даної документації складає 20 календарних днів.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів та встановлено судом, Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління листом від 02.08.2018 за № 303/21/10Г/2988 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" про дострокове розірвання договору № 198 в односторонньому порядку відповідно до пп. 6.2.1.2. Договір вважається розірваним з 17.08.2018.

В той час, суд не погоджується з підставами нарахування позивачем пені в сумі 290 780, 00 грн за порушення умов договору підряду № 198 в частині передачі проектно-кошторисної документації, з огляду на слідуюче.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 322 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що розділом 7 договору № 198 передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Зокрема, відповідно до п. 7.3. договору сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України для замовника сторони встановили інший розмір процентів: 0 (нуль) процентів.

В той час, суд вказує, що розділом 7, як і договором вцілому не передбачено будь яких санкцій, у разі неналежного виконання замовником зобов`язань щодо передачі проектно-кошторисної документації.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач посилаючись на абз. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначив розмір пені виходячи із договірної ціни, яка відповідно до умов договору № 198 становить 14 539 000, 00 грн.

Однак, суд вказує, що положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України чітко визначено, що штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язань у вигляді пені застосовуються у розмірі 0,1 відсотка виходячи з вартості товарів (робіт, послуг) , з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 року, господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи наведені процесуальні норми та за відсутності доказів, що б свідчили про протилежне, суд дійшов висновку, що позивачем помилково визначено для обрахування пені в розмірі 0,1 % за порушення зобов`язання щодо передачі проектно-кошторисної документації саме ціну всього договору, що становить 14 539 000, 00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що аналіз наведених вище процесуальних норм дає можливість для нарахування та стягнення пені у розмірі 0,1 % за порушення строків виконання зобов`язання щодо передачі проектно-кошторисної документації у разі наявності вартості (грошової оцінки) саме проектно-кошторисної документації, зобов`язання щодо передачі якої замовником й було порушено.

Враховуючи, що позивачем не надано оцінки вартості проектно-кошторисної документації, вимоги позивача про стягнення з відповідачів пені у розмірі 290 780, 00 грн. за порушення умов договору підряду № 198 в частині передачі проектно-кошторисної документації, визнаються судом безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача-2 про застосування позовної давності до вимог позивача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Водночас, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

Отже, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів пені у розмірі 290 780, 00 грн. за порушення умов договору підряду № 198 в частині передачі проектно-кошторисної документації, то за таких підстав заява відповідача-2 про застосування позовної давності судом не розглядається.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бмс Буд" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 30/32, кв. 80; ідентифікаційний код 40803404) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, про-т. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) та Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (14038, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Олександра Молодчого, 17; ідентифікаційний код 24982019) про стягнення пені в розмірі 290 780, 00 грн. за порушення умов договору підряду № 198 в частині передачі проектно-кошторисної документації.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.09.2019

Суддя Д. О. Баранов