ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2019 р., м. Київ
Справа № 911/1771/19
Суддя Черногуз А.Ф., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами
позов Приватного підприємства "Бородянська СПМК-15" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 35547680)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгпрофі" (02225, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 16, код ЄДРПОУ 30455302)
про стягнення боргу, втрат від інфляції та 3% річних,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 12.07.2019 Приватного підприємства "Бородянська СПМК-15" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгпрофі" про стягнення боргу, втрат від інфляції та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.
05.08.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано заяву б/н від 02.08.2019 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 12.08.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 05.09.2019; відповідачу - заперечень до 11.09.2019.
Позов обґрунтований наступним:
- 19.09.2017 між сторонами укладено договір № 19/09;
- відповідач 25.09.2017 в порядку попередньої оплати сплатив позивачу 6612,00 грн;
- 26.12.2017 сторонами складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акт приймання виконаних будівельних робіт ну суму 21969,10 грн;
- відповідач свого обов`язку з оплати виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень вх. 27169/19 від 30.07.2019, вх. 29756/19 від 20.08.2019. Крім того, слід зазначити, що 22.08.2019 відповідно до клопотання від 21.08.2019 № ІП/03 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
19.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгпрофі" (замовник) та Приватним підприємством "Бородянська СПМК-15" (підрядник) укладено договір № 19/09, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх засобів та матеріалів, за належну якість яких він несе відповідальність, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботи: монтаж системи димовидалення житлового будинку № АДРЕСА_1 вулиці АДРЕСА_2 м. Буча, Київської області.
Ціна монтажних робіт, обумовлених у п. 1.1. цього договору становить: 157,50 грн з ПДВ за один метр погонний системи димовидалення. У разі використання підрядником власних матеріалів, вартість матеріалів узгоджується із замовником. Якщо виникне необхідність проведення додаткових робіт, які сторони не могли передбачити при підписанні цього договору і у зв`язку з цим, перевищення кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника, а замовник, у випадку перевищення суми кошторису, має право погодити підряднику виконання додаткових робіт. Замовник гарантує провести оплату за виконані роботи підряднику по акту виконаних робіт на протязі 5-ти днів з моменту отримання акту. Оплата за актом за фактично виконані роботи здійснюється у сумі, що становить 100% від вартості робіт вказаних в акті. У випадку виявлення змовником недоліків під час прийому-здачі робіт, підрядник усуває виявлені недоліки (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. договору).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 25.09.2017 в порядку попередньої оплати сплатив позивачу 6612,00 грн. Вказаний факт підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, наданою Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль
Сторонами 26.12.2017 складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акт приймання виконаних будівельних робіт щодо монтажу системи димовидалення житлового будинку № 37 по вулиці АДРЕСА_2 м. Буча, Київської області. Згідно вказаних документів вартість виконаних робіт склала 21969,10 грн, роботи прийняті замовником без зауважень у повному обсязі. Вказане свідчить про належне виконання підрядником своїх зобов`язань за договору, виходячи з чого у замовника виник обов`язок оплатити вартість робіт у повному обсязі у строк, встановлений в п. 2.3. договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Водночас, вбачається, що відповідач свого обов`язку з оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем у сумі 15357,10 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 21.01.2019 № 6 (докази надсилання містяться в матеріалах справи), в якій просив погасити існуючу заборгованість, проте остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Вбачається, що відповідач заборгованість станом на момент розгляду даної справи в суді не погасив, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, наданими Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль .
Слід зазначити, що відповідач свої правом на подання відзиву або контррозрахунку суми боргу не скористався.
Враховуючи наведене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 15357,10 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2150,00 грн втрат від інфляції та 690,43 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем розраховано втрати від інфляції за період з 01.01.2018 по 01.05.2019, 3% річних за період з 01.01.2018 по 01.07.2019.
Судом встановлено, що позивач невірно визначив періоди нарахування, виходячи з наступного.
Акт виконаних робіт підписано сторонами 26.12.2017.
За умовами п. 2.3. договору замовник гарантує провести оплату за виконані роботи підряднику по акту виконаних робіт на протязі 5-ти днів з моменту отримання акту.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, перебіг 5-денного строку на оплату прийнятих послуг розпочався 27.12.2017. Водночас, 31.12.2017 та 01.01.2018 є вихідними днями, отже, останнім днем строку є 02.01.2018.
Виходячи з наведеного, право на нарахування втрат від інфляції та 3% річних виникло у позивача з 03.01.2018.
Суд, здійснивши розрахунок втрат від інфляції та 3% річних з урахуванням наведеного, встановив, що вимоги позивача підлягають задоволенню у сумі 2081,88 грн втрат від інфляції та 687,91 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі, позаяк сплачений позивачем розмір судового збору є мінімальним для такої категорії спорів.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача 3640,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підтвердження вказаних витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 37 від 16.08.2019, додаток № 1 до договору № 37 від 16.08.2019, акт прийняття-передачі наданих послуг від 20.08.2019, платіжне доручення № 519 від 27.08.2019 про сплату 3640,00 грн.
Суд, дослідивши подані документи, встановив, що вказане клопотання позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В договорі про надання правової допомоги № 37 від 16.08.2019 сторонами не зазначено правову допомогу в якій справі зобов`язується надавати адвокат, не зазначено найменування відповідача та предмет спору. В акті прийняття-передачі наданих послуг від 20.08.2019 всього на суму 3640,00 грн сторонами так само не зазначено у якій саме справі адвокатом надавалась правова допомога. Ані з тексту договору, ані з тексту вказаного акту неможливо встановити факт надання правової допомоги саме у даній справі № 911/1771/19. Аналогічно в платіжному дорученні № 519 від 27.08.2019 про сплату 3640,00 грн також міститься посилання лише на акт прийняття-передачі наданих послуг без зазначення номеру справи або інших відомостей.
Виходячи з наведеного, з поданих документів суд не може встановити факт понесення позивачем витрат у сумі 3640,00 грн на професійну правничу допомогу саме у даній справі, отже витрати на професійну правничу допомогу покладаються судом на позивача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 04.06.2019 у справі №9901/350/18.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгпрофі" (02225, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 16, код ЄДРПОУ 30455302) на користь Приватного підприємства "Бородянська СПМК-15" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 35547680) 15357,10 грн боргу, 2081,88 грн втрат від інфляції, 687,91 грн 3% річних, а також 1921,00 грн судового збору.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 20.09.2019.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2019 |
Оприлюднено | 20.09.2019 |
Номер документу | 84384132 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Черногуз А.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні