Рішення

від 11.09.2019 по справі 135/1639/18

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1639/18

Провадження № 2/135/12/19

РІШЕННЯ

іменем України

11.09.2019 Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ладижин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Ладижинська міська рада Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ :

30.11.2018 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що за життя її чоловік ОСОБА_4 в 2010 році вирішив безкоштовно приватизувати земельні ділянки під житловим будинком та городом. 04.11.2011 Ладижинська міська рада прийняла рішення №33 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. З метою реалізації вищевказаного рішення ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації. Земельна ділянка загальною площею 0,4073 га згідно цільового призначення 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 0510690002:10:002:0008) та 0,1573 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 0510690002:10:002:0009), яка знаходиться в АДРЕСА_1 до цього часу використовується нею за цільовим призначенням після прийняття у спадщину будинку (відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом), який на ній розташований.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а тому не встиг завершити процедуру приватизації та отримати необхідні документи, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку.

Маючи намір успадкувати земельну ділянку вона звернулась до нотаріуса, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правововстановлюючі документи на земельну ділянку.

В зв`язку з цими обставинами вона вимушена звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають.

Представник Ладижинської міської ради надала суду заперечення проти позову, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до положень ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. За змістом положень статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Згідно ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку правовстановлюючого документа на право власності на землю, реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК України. У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування,- права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п. 3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право. Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ОСОБА_4 за життя замовив виготовлення даної документації однак, затвердив її в органах місцевого самоврядування та не оформив у встановленому законом порядку права власності на дані земельні ділянки. Таким чином, спадщина за законом після смерті ОСОБА_4 відкрилась

ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній за життя не набув права власності на спірні земельні

ділянки згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації

земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України. З матеріалів справи видно, що позивач - спадкоємець у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті спадкодавця та набула права в порядку спадкування, а саме: право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням Витягу з Державного реєстру прав на її ім`я, земельної ділянки, яку мав спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно. За таких обставин позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки. За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до вимог пунктів 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних

дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції

України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на

майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання

правовстановлюючих документів щодо належності цього майна

спадкодавцеві. Відповідно до ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Як наслідок, за вищевикладених обставин, позивач не може оформити спадкові права на земельні ділянки шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, хоча належним чином прийняла спадщину, тому позивачеві необхідно звернутися до суду з вимогою про визнання за позивачем право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, загальною площею0,4073 га, згідно цільового призначення: 0,25 га - для будівництва і

обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (

присадибна ділянка) кадастровий номер 0510690002:10:002:0008 та 0,1573 га

- для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер

0510690002:10:002:0009, які розташованої по

АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом

після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не права

власності на земельну ділянку.

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.3 ст.211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.247 ЦПК України.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, не зважаючи на визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2011 Ладижинська міська рада прийняла рішення №33 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

З метою реалізації вищевказаного рішення ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації. Земельна ділянка загальною площею 0,4073 га згідно цільового призначення 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 0510690002:10:002:0008) та 0,1573 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 0510690002:10:002:0009), яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 16.02.2018, виданого Ладижинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

За життя ОСОБА_4 не отримав документів, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку.

Згідно зі статтями 1216 та 1217ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1.1ст. 1258 ЦК України , спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України ).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є позивачка і відповідачі.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України ).

Відповідно до роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування-права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Отже, оскільки у даному випадку, спадкодавець розпочав процедуру приватизації, суд вважає, що спадкоємець має право на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації зазначеної вище земельної ділянок та одержання правовстановлюючих документів на право власності на неї.

Проте, за змістом положень статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку правовстановлюючого документа на право власності на землю, реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК України.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування,- права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Спадкодавець ОСОБА_4 за життя замовив виготовлення даної документації однак, затвердив її в органах місцевого самоврядування та не оформив у встановленому законом порядку права власності на дані земельні ділянки.

Таким чином, спадщина за законом після смерті ОСОБА_4 відкрилась16.02.2018, останній за життя не набув права власності на спірні земельні ділянки згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.

Позивач ОСОБА_1 - спадкоємець у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті спадкодавця та набула права в порядку спадкування, а саме: право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням Витягу з Державного реєстру прав на її ім`я, земельної ділянки, яку мав спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно. За таких обставин позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки.

Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог і таких що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-5 , 7 , 8 , 10-13 , 81 , 83 , 89 , 133 , 141 , 247 , 258 , 259 ,

263 - 265 , 268 , 273 , 279 ЦПК України , на підставі ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.ст.1216, 1218, 1225, 1296 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Ладижинська міська рада Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 354 , ст. 355 ЦПК України ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2ст.273 ЦПК України ).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2ст.354 ЦПК України ).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3ст.354 ЦПК України ).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4ст.268 ЦПК України ).

Рішення складено та підписано суддею 20.09.2019.

Суддя