Рішення

від 09.09.2019 по справі 307/3083/17

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3083/17

Провадження № 2/307/294/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 В.

представника відповідача ОСОБА_2 . Бряник ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6

представник відповідачки ОСОБА_7 Пазина ОСОБА_8 В ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до ОСОБА_2 , відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та Державне підприємство "СЕТАМ", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Крец Марина Юріївна про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Протокольною ухвалою суду від 04.07.2018 р. ОСОБА_10 було залучено в якості третьої особи.

20.09.2019 р. протокольною ухвалою суду ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів.

Протокольною ухвалою суду від 22.05.2019 р. ОСОБА_13 було залучено як співвідповідача.

Посилається на те, що 18.09.2017 р. на електронних торгах ДП СЕТАМ було реалізовано нерухоме майно, що перебувало в іпотеці ПАТ ВТБ БАНК та належало на праві власності ОСОБА_10 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором перед ПАТ ВТБ БАНК , згідно виконавчого листа № 307/1304/13-ц від 29.11.2013 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

26.09.2017 р. за результатами торгів державним виконавцем був складений акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого приватний нотаріус Крец М.Ю. видала свідоцтво.

Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.09.2017 р. домоволодіння, площею 1133.3 м.кв., з вбудованим приміщенням, та земельною ділянкою, площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , було реалізовано за 1420000 грв.

Переможцем електронних торгів стала фізична особа ОСОБА_2

ПАТ ВТБ БАНК вважає прилюдні торги, акт державного виконавця та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів недійсними.

На виконання рішення Тячівського районного суду по справі № 307/1304/13-ц, виданий 29.11.2013 р. виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу.

27.01.2016 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та оригіналу виконавчого листа № 307/1304/13-ц виданого 29.11.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання рішення. Боржник ОСОБА_10 у виконавчому провадженні № 49942804 вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження не виконав, тому проведено опис та арешт нерухомого майна - домоволодіння, площею 1133.3 м.кв., з вбудованим приміщенням, та земельну ділянку, площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Пункт 12 частини 2 статті 11 Закону України Про виконавче провадження вказує на те, що державний виконавець зобов`язаний залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Виходячи з вищевказаних норм ст.ст. 11, 13 Закону України Про виконавче провадження , старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесена постанова про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, на виконання вимог якої експертом Закарпатська товарно-земельна біржа надано висновок про експертну грошову оцінку майна боржника від 25.05.2017 р. Вищезазначений висновок отриманий банком 30.05.2017 р.

Згідно вищевказаного висновку про експертну грошову оцінку майна, початкова вартість об`єкту оцінки - домоволодіння, загальною площею 1133.3 кв.м., яке складається з житлового будинку з вбудованим магазином, торговою площею 835.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які належать ОСОБА_10 , складає 1419500 грв.

ПАТ ВТБ БАНК не погодився з результатами оцінки, оскаржив її в установленому законом порядку, а також провів власну оцінку арештованого майна, за якою ринкова вартість майна значно відрізняється від визначеної в звіті суб`єкта оціночної діяльності Закарпатська товарно-земельна біржа та складає 5244690.43 грв.

Вказаний об`єкт ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області 04.04.2017 р. реалізувало на торгах за участю 14 осіб і був реалізований за 2999000 грв.

Отже, при проведенні оцінки іпотечного майна СОД не врахував в тому числі принцип попиту на нього, провів оцінку з порушення Національного стандарту № 1.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04.04.2017 р. у справі № 307/1304/13-ц визнано дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області неправомірними щодо використання звіту СОД Закарпатська торгово-земельна біржа від 27.09.2016 р. і зобов`язано провести повторну оцінку нерухомого майна яке належать ОСОБА_10 .

В порушення законних прав і інтересів ПАТ ВТБ БАНК , відділом примусового виконання рішень при обґрунтованому запереченні позивача щодо вартості майна, повторно було передано на реалізацію, і реалізовано предмет іпотеки, з порушенням Національного стандарту № 1 за заниженою в рази вартістю предмета іпотеки, що завдає значних збитків ПАТ ВТБ БАНК .

Відповідно до абзацу двадцять третього пункту І розділу І Порядку реалізації арештованого майна, стартова ціна лота - початкова ціна продажу лота, яка дорівнює вартості майна, що виставляється на електронних торгах, визначеній відповідно до законодавства.

Згідно статті 43 ч. 2 Закону України Про іпотеку початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до звіту про оцінку арештованого майна від 25.05.2017 р. підготовлений суб`єктом оціночної діяльності Закарпатська товарно-земельна біржа , початкова (стартова) вартість предмета іпотеки домоволодіння, площею 1133.3 кв.м., з вбудованим магазином та земельною ділянкою площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1419500 грв.

Пунктом третім Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. визначено, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Об`єкт прилюдних торгів був реалізований за ціною, яка складає 1420000 грв. та не є ринковою вартістю визначеною відповідно до законодавства. Тобто, майно не було реалізовано за максимально прийнятою для учасників ринку реалізації нерухомості та сторін виконавчого провадження, в тому числі боржника ціною. ПАТ ВТБ БАНК було оскаржено вартість майна, що визначена за результатом оцінки, що свідчить про незгоду з її розміром.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник третьої особи ОСОБА_10 - ОСОБА_14 позовні вимоги підтримала. Просить визнати недійсними прилюдні торги, визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про право власності видане на ім`я ОСОБА_2 , так як торги були проведені на підставі заниженої оцінки вартості іпотечного майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_15 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що по суті позовних вимог ПАТ ВТБ Банк оскаржує дії оцінщика майна, які відповідно до викладеної у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. у справі № 6116цс12 правової позиції мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

За правилами, встановленими ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

ПАТ ВТБ Банк скористався своїми право та подавав до суду скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області.

Вказані обставини встановлені постановою апеляційного суду Закарпатської області від 30.0.72018 р., у цивільній справі про визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області щодо використання звіту суб`єкта оціночної діяльності Закарпатська торгово-земельна біржа від 25.05.2017 р. неправомірними.

Здійснюючи примусове виконання рішення суду державний виконавець діяв відповідно до вимог ст. 57 Закону України Про виконавче провадження та на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - незалежним експертом тому для врахування оцінки майна, проведеної самим стягувачем, законних підстав не було.

Подана оцінка представником ОСОБА_10 не є належним і допустимим доказом і не спростовує оцінки майна на підстави якої було встановлено вартість майна на час проведення електронних торгів. Окрім цього така оцінка спростовується висновком судової оціночно-будівельної експертизи, проведеної судовим експертом Чернічним Я.О. за клопотанням адвоката Сочка В.І.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вони не підтвердженні належними доказами.

Представник ДП СЕТАМ у судове засідання не з`явився. Надав суду відзив, у якому пояснив, що ДП СЕТАМ є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, тощо.

Організатор електронних торгів не здійснює перевірку на відповідність документів для реалізації майна та звіту про оцінку майна.

Згідно ст. 57 ч. 5 абз. 2 Закону України Про виконавче провадження оскарження у судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Крім того, в рамках виконавчого провадження було призначено суб`єкта оціночної діяльності, який склав звіт про оцінку арештованого майна реалізованого з оскаржуваних торгів. Звіт про оцінку майна про який позивач повідомляє у своїй позовній заяві не може бути взятий до уваги, оскільки в рамках виконавчого провадження не передбачено складання звітів про оцінку майна за бажанням сторони виконавчого провадження без відповідного погодження. Саме тому посилання на занижену вартість майна визначену суб`єктом оціночної діяльності, посилаючись на звіт складний поза межами виконавчого провадження є неправильним та таким, що не відповідає ст. 78 ЦПК України.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-166цс12 від 24.10.2012 р., вирішуючи спір про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результат торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, які оспорюють результати торгів.

Позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що відбулось порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів і ці порушення вплинули на результати торгів, права і законні інтереси позивача порушенні.

Також позивач не обґрунтував, не довів, як описані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило його права.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідачі ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися. Представник ОСОБА_12 - ОСОБА_16 та представник ОСОБА_11 - ОСОБА_17 надали суду відзиви, в якому вказали, що доводи позовної заяви ПАТ "ВТБ БАНК" не містять ні обґрунтування невідповідності правочину наведеним вище нормам, ні оспорювання процедури проведення електронних торгів, та полягають у незгоді позивача зі звітом суб`єкта оціночної діяльності та оскарженням дій державного виконавця щодо його використання.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 30.07.2018 р. у справі задоволено апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, скасовано ухвалу Тячівського районного суду від 11.10.2017 р. та залишено без задоволення скаргу ПАТ ВТБ Банк на дії відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області щодо використання звіту суб`єкта оціночної діяльності від 25.05.2017 р. неправомірними. Таким чином, ПАТ ВТБ Банк реалізував право на оскарження дій державного виконавця у порядку, визначеному законом. Однак, апеляційним судом вказану скаргу на дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Закарпатській області щодо використання звіту СОД Закарпатська товарно-земельна біржа від 25.05.2017 р., було залишено без задоволення. Отже, доводи позивача про неправомірність дій виконавця щодо використання звіту про оцінку від 25.05.2017 р. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду наданої ним скарги.

Ухвала від 04.04.2017 р. на яку посилається позивач стосується іншого звіту про оцінку майна від 27.09.2016 р., який не має відношення до даної справи.

Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, відповідач ОСОБА_13 , третя особа приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Крец М.Ю. у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу № 285848 від 18.09.2017 р., під час електронних торгів було продано домоволодіння, площею 1133.3 м.кв., з вбудованим приміщенням, та земельна ділянка, площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стартова ціна лоту 1419000 грв. Переможцем лоту став учасник 6, яким було запропоновано 1420000 грв. за об`єкт лоту.

За результатами електронних торгів заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Ярош С.І. 26.09.2017 р. було складено акт про реалізацію предмета іпотеки домоволодіння, площею 1133.3 м.кв., з вбудованим приміщенням, та земельну ділянку, площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить іпотекодавцю ОСОБА_10 , тобто боржнику за кредитним зобов`язанням, на підставі правовстановлюючих документів. Вказане майно було реалізоване за 1420000 гривень ОСОБА_18 . Сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки на рахунок ДВС, включаючи гарантійний внесок, всього 1349000 грв., дата перерахування 19.09.2017 р. Дані прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку .

На підставі вищевказаного акту приватним нотаріусом було посвідчено свідоцтво, відповідно до якого ОСОБА_2 . належить на праві власності майно, що складається з торгового комплексу та домоволодіння, загальною площею 1133.3 м.кв., з вбудованим магазином, торговою площею 835.8 м.кв., житловою площею 162.4 м.кв., та земельної ділянки, площею 0.0477 га., кадастровий номер 2124482001:03:001:0008, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з вартістю лоту, який був реалізований на прилюдних торгах ПАТ ВТБ Банк звернувся до суду з позовом про визнання недійними прилюдних (електронних) торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва. Підставою для скасування вважає занижену вартість майна виставленого на продаж.

Позовні вимоги підтверджує звітом про оцінку від 07.09.2018 р., який був виготовлений на замовлення ОСОБА_10 , та відповідно до якого вартість житлового будинку з вбудованим магазином, загальною площею 1133.3 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 6076528 грв.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 р., під термінами електронні торги слід розуміти продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; лот - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах або торгах за фіксованою ціною; стартова ціна лота - початкова ціна продажу лота, яка дорівнює вартості майна, що виставляється на електронних торгах, визначеній відповідно до законодавства; торги за фіксованою ціною - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час торгів, покупцем під час якого стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок Організатора суму (ціну лота разом із винагородою Організатора), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.

Згідно п. 2 розділу І, п. п. 2 розділу ІІ цього Порядку реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження . Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна зокрема містити вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Окарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16 вбачається, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6). Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

У мотивувальній частині цієї ж постанови вказано, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження , до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24- 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 308/12150/16-ц від 12.06.2019 р. дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Під час розгляду даного позову судом не було встановлено порушень які могли б бути підставою для визнання прилюдних (електронних) торгів не дійсними. При проведенні торгів організатор використовував звіт про оцінку майна, отриману державним виконавцем від суб`єкта оціночної діяльності для виконання рішення суду, який підлягає оспорюванню у порядку встановленому ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на день звернення до суду дії державного виконавця в частині визначення вартості майна боржника чи оцінка майна боржника, не були визнанні неправомірними чи не законними. Недійсність чи невідповідність ринковим цінам, звіту про визначення вартості майна, який використовувався на прилюдних торгах 18.09.2017 р., не доведена.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним та припинення правовідношення.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 частин 1-4 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ч.ч. 1, 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 42 ч. 1 п. 2 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст. 76, ст. 77 ч.ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що оцінка майна, проведена незалежним суб`єктом оціночної діяльності, сама по собі не може потягнути за собою порушення прав стягувача або боржника, так як ціну об`єкта, крім чинників вказаних у Національному Стандарті № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , визначає попит. Реалізація майна належного боржнику ОСОБА_10 відбулася через відкриті електронні торги із дотриманням порядку їх проведення. Під час торгів було визначено крок аукціону в розмірі 14195 гривень, вартість майна - 1419500 гривень. Лот було реалізовано за ціною 1420000 гривень, тобто на 500 грв. дорожче від стартової ціни. Таким чином учасники аукціону не підняли вартість майна навіть на один крок (14195 гривень) від ціни визначеної суб`єктом оціночної діяльності, що свідчить про відсутності попиту на спірне майно.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Тому, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України , ст. 16 ЦК України, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 19.09.2019 року.

Головуючий: В.І. Гримут