Рішення

від 12.09.2019 по справі 120/2218/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 р. Справа № 120/2218/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Михайловського М.В.,

представника позивача Чернеги С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ ТЕК"

до Державної фіскальної служби України, комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "СКБ ТЕК" (далі - ТОВ "СКБ ТЕК" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (відповідач 1) та комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або відмову в такій реєстрації (відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 про відмову у реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1176297/39585617 від 30.05.2019 та № 1176298/39585617 від 30.05.2019;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача № 1 від 23.04.2019 та № 2 від 24.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК позивач склав податкові накладні № 1 від 23.04.2019 та № 2 від 24.04.2019 і за допомогою електронного документообігу надіслав їх до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена. На виконання вказівок контролюючого органу позивач надав пояснення, а також всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Разом з тим, оскаржуваними рішеннями у реєстрації податкових накладних відмовлено. Підставою для їх прийняття зазначено "ненадання копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків". Водночас позивач зазначає, що на вимогу контролюючого органу надав пояснення та їх документальне підтвердження, в тому числі виписки з банківського рахунку товариства щодо надходження від контрагентів товариства авансових платежів згідно з укладеними договорами на розроблення проектної документації. Позивач зауважує, що оскільки кошти надійшли на його рахунок 23.04.2019 та 24.04.2019 відповідно, податкові накладні № 1 та № 2 правомірно були складені за правилами першої події, а саме здійснення оплати пологу на виконання договорів, укладених 25.03.2019 та 29.03.2019 між ТОВ "СКБ ТЕК" з однієї сторони та ТОВ "Аркада Фінанс" і ТОВ "Верістен Трейд" з іншої. Тому, на думку позивача, податковий орган безпідставно не взяв до уваги письмові пояснення та первинну документацію товариства і прийняв протиправні рішення, якими відмовив в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 15.07.12019 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "СКБ ТЕК" та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.08.2019 від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач виконав вказівку контролюючого органу та надіслав додаткові документи, яких, однак, було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладених. Відтак 30.05.2019 прийнято рішення № 1176297/39585617 та № 1176298/39585617 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача № 1 від 23.04.2019 та № 2 від 24.04.2019. Підставою для прийняття цих рішень є не надання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, наявність яких передбачена чинним законодавством. Водночас відповідач зауважує, що оспорювані позивачем рішення прийняті комісією ДФС України та підписані головою комісії ОСОБА_1 . Такі рішення відповідач вважає правомірними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 своїм право на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги повністю підтримав та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Додатково зазначив, що договір на розроблення проектної документації, укладений між ТОВ "СКБ ТЕК" та ТОВ "Аркада Фінанс", на сьогодні виконаний і замовнику передано відповідну проектну документацію на реконструкцію будівлі здравпункту та басейну під склад універсальний за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лазаряна, 3. Інший договір, а саме договір з ТОВ "Верістен Трейд", ще виконується, оскільки замовлена вказаним товариством проектна документація є значно складнішою, об`ємнішою та потребує багатьох погоджень. Просить врахувати, що на вимогу контролюючого органу позивач надав обґрунтовані пояснення щодо господарських операцій та всі необхідні документи, в тому числі виписки з банківського рахунку, які у своїй сукупності не давали жодних підстав для відмови у реєстрації податкових накладених.

Уповноважений представник відповідача 1 в судове засідання від 12.09.2019 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 12.08.2019 про отримання судової повістки безпосередньо в суді.

Відповідач 2 повторно на виклик суду не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Водночас відповідачі не подали до суду клопотання (заяви) про розгляд справи за відсутності їх представників або про відкладення розгляду справи через неможливість їх прибуття в судове засідання з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

З огляду на викладене та враховуючи те, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідачів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши інші здобуті під час розгляду справи докази, судом встановлено таке.

23.04.2019 позивач, як платник ПДВ, склав податкову накладну № 1 на покупця ТОВ "Аркада Фінанс" на загальну суму, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ 21000,00 грн, та надіслав її на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно з квитанцією від 15.05.2019, що зареєстрована за № 9101051343, документ прийнято, водночас реєстрацію зупинено, а позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання вказівки контролюючого органу, 21.05.2019 позивач надіслав повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо ПК/РК, реєстрацію яких зупинено. В повідомленні позивач зокрема зазначив, що 23.03.2019 між ТОВ СКБ ТЕК" та ТОВ "Аркада Фінанс" укладено договір за № 25/03-1-СКБ щодо розробки проектної документації. Згідно з п. 2.1 вказаного договору вартість робіт по об`єкту складає 35000,00 грн. На виконання умов договору 23.04.2019 ТОВ "Аркада Фітнес" сплатило позивачу 21000,00 грн (аванс), що підтверджується банківською випискою від 23.04.2019 по розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 МФО 351005 банк АТ "Укрсиббанк". Відтак відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивач надіслав на реєстрацію податкову накладну від 23.04.2019 за № 1 на загальну суму 21000,00 грн з ПДВ. Водночас отримав квитанцію, в якій зазначено, що податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено. Позивач звернув увагу податкового органу на те, що склав податкову накладну після "першої події", а саме на дату отримання коштів на розрахунковий рахунок в банку (авансу відповідно до договору). Отже, саме податкову накладну № 1 від 23.04.2019 на суму з ПДВ 21000,00 грн (на аванс відповідно до договору) не зареєстровано в ЄРПН. Крім того, до повідомлення позивач додав документи, що підтверджують реальність господарської операції.

Згідно з рішенням про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків від 28.05.2019 за № 1173469/39585617 комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації не врахувала дані таблиці позивача, оскільки відсутня податкова історія платника.

30.05.2019 комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення № 1176297/39585617, яким відмовила позивачу в реєстрації податкової накладної № 1 від 23.04.2019. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

18.06.2019 позивач подав скаргу на рішення № 1176297/39585617 від 30.05.2019, в якій просив скасувати вказане рішення та зареєструвати податкову накладну.

Згідно з квитанцією 2, документ № j13132, скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН доставлена до Головного управління ДФС у Вінницькій області. Водночас вказаний документ не прийнято, платнику роз`яснено право на оскарження рішення до суду.

Крім того, судом встановлено, що 24.04.2019 позивач склав податкову накладну № 2 на отримувача товару (покупця) ТОВ "Верістен Трейд" на загальну суму 35600,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 59333,33 грн.

15.05.2019 документ доставлено до Державної фіскальної служби України та прийнято на реєстрацію, однак реєстрація зупинена, що підтверджується квитанцією за № 9101051039. В квитанції зазначено, що позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з повідомленням № 2 від 22.05.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивач надав пояснення та документи на підтвердження здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній. В повідомленні позивач зазначив, що 29.03.2019 між ним та ТОВ "Верістен Трейд" укладено договір № 04 щодо розробки проектної документації. Згідно з п. 2.1 вказаного договору вартість робіт по об`єкту складає 890000,00 грн. Водночас відповідно до п. 2.2.1 аванс в розмірі 40% від вартості договору становить 356000,00 грн. Позивач зазначає, що 24.04.2019 ТОВ "Верістен Трейд" сплатило йому аванс в сумі 35600,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 24.04.2019 по розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 МФО 351005 банк АТ "Укрсиббанк". Відтак на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України, за правилами "першої події", а саме отримання коштів від контрагента, позивач склав податкову накладну № 2 та надіслав її на реєстрацію в ЄРПН. Однак отримав квитанцію, в якій зазначено, що документ прийнято, але реєстрацію зупинено.

Рішенням № 1176298/39585617 від 30.05.2019 комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такі реєстрації, відмовила позивачу у реєстрації податкової накладної № 2 від 24.04.2019 у зв`язку з ненаданням розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

20.06.2019 позивач подав скаргу на вказане рішення, в якій просив скасувати вказане рішення та зареєструвати податкову накладну. Згідно з квитанцією 2, документ № j13132, скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН доставлена до Головного управління ДФС у Вінницькій області. Водночас вказаний документ не прийнято, платнику роз`яснено право на оскарження рішення до суду.

Відтак, не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу щодо відмови в реєстрації податкових накладних, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 177 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року, пп. 1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладених лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас пунктом 7 Порядку № 117 визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто, повинна мати місце сукупність ризикових умов, ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" , п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" , заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, носить загальний характер, а з їх змісту неможливо встановити, які саме документи платнику необхідно надати.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність. Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, на підтвердження господарської операції щодо податкової накладної № 1 від 23.04.2019, позивач надав такі документи:

- договір на розробку проектної документації № 25/03-1-СКБ та додатки № 1 та 2 до вказаного договору, укладений між виконавцем ТОВ "СКБ ТЕК" та замовником ТОВ "Аркада Фінанс", згідно з яким виконавець зобов`язується розробити на замовлення замовника проектну документацію по об`єкту "Реконструкція будівлі здравпункту, басейну під склад універсальний, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лазаряна, 3", а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

- рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 01.04.2019 на загальну суму 21000,00 грн, в тому числі ПДВ 3500,00 грн;

- виписку з банку по рахунку № НОМЕР_1 з 23.04.2019, згідно з якою ТОВ "Аркана Фінанс" перерахувало кошти в сумі 21000,00 грн, в тому числі ПДВ 3500,00 грн на рахунок ТОВ "СКБ ТЕК" призначення платежу: сплата згідно з договором № 25/03-1-СКБ на розробку проектної документації від 25.03.2019.

Щодо податкової накладної № 2 від 24.04.2019, на підтвердження пояснень, які позивач зазначив у повідомленні № 2 від 15.05.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивач надав такі документи:

- договір на розробку проектної документації № 04 від 29.03.2019 з додатками до нього за № 1, № 2 та № 3, відповідно до якого виконавець ТОВ "СКБ ТЕК" зобов`язується провести технічне обстеження та розробити для замовника проектну документацію "Капітальний ремонт нежитлової будівлі розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Столярова, 16, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

- рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 01.04.2019 на загальну суму 356000,00 грн, в тому числі ПДВ 59333,33 грн;

- виписку з банку по рахунку № НОМЕР_1 від 24.04.2019, відповідно до якої ТОВ "Верістен Трейд" перерахувало кошти в загальній сумі 356000,00 грн, в тому числі ПДВ 59333,33 грн на рахунок ТОВ "СКБ ТЕК", призначення платежу: сплата згідно з договором № 04 на розробку проектної документації від 29.03.2019.

Серед іншого, позивач також надіслав контролюючому органу копію статуту ТОВ "СКБ ТЕК" та виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження відповідності господарських операцій меті створення товариства та його основним видам діяльності.

Крім того, на вимогу суду позивач додатково надав документи, що свідчать про фактичне виконання договору, укладеного з ТОВ "Аркана Фінанс", а також засвідчені належним виписки з банківського рахунку, що не були взяті до уваги відповідачами при вирішенні питання про реєстрацію спірних податкових накладених.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку № 117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, як і квитанції про зупинення реєстрації накладених позивача не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а причиною їх прийняття стало "ненаданням платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків".

Водночас аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і такими, що підлягають скасуванню осопрювані рішення № 1176297/39585617 від 30.05.2019 та № 1176298/39585617 від 30.05.2019 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Водночас судом встановлено, що вказані рішення в дійсності прийняті комісією ДФС України, оскільки підписані головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ОСОБА_1 - посадовою особою ДФС України, про що свідчать відомості з офіційного порталу ДФС України. Крім того, цю обставину фактично визнано відповідачем 1 у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Відтак, враховуючи те, що оспорювані рішення прийняті відповідачем 1, а не відповідачем 2, як помилково вважає позивач, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання відповідача 1 вчинити дії щодо реєстрації податкових накладених в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Зокрема, пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами п.п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДФС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні № 1 від 23.04.2019 та № 2 від 24.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак суд переконаний, що задоволення вищевказаної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" , заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 5655,00 грн, що підтверджується квитанцією № 69 від 03.07.2019.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, зазначений судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, яким було допущено порушення прав та законних інтересів позивача у зв`язку з прийняттям оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладених.

Водночас суд вважає, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже, незважаючи на часткове задоволення позову, що пов`язано із помилковим визначенням належного відповідача за однією з позовних вимог, суд фактично задовольняє вимоги позивача та визнає порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень неправомірних рішень.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за № 1176297/39585617 від 30.05.2019 та № 1176298/39585617 від 30.05.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ ТЕК" за № 1 від 23.04.2019 та за № 2 від 24.04.2019 відповідно.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ ТЕК" за № 1 від 23.04.2019 та за № 2 від 24.04.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ ТЕК" (код ЄДРПОУ 39585617, місцезнаходження: вул. Жилмістечко, 15, кв. 15, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 5 655,00 грн (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: площа Львівська, 8, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 17.09.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович