ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року Справа № 160/3838/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ :
25.04.2019 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008651305 від 22.03.2019 р. на суму 15300,00 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення №0008661305 від 22.03.2019 р. на суму 1275,00 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008601305 від 22.03.2019 р. на суму 11440,00 грн., складену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0008611305 від 22.03.2019 р. на суму 2288,00 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008671305 від 22.03.2019 р., згідно якого нарахований штраф суму 510,00 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008691305 від 22.03.2019 р., згідно якого нарахований штраф на суму 510,00 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008431305 від 22.03.2019 р. на суму 72377,50 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення- рішення №0008621305 від 22.03.2019 р. на суму 5923,57 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення- рішення №0008451305 від 22.03.2019 р., на суму 10658,00 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення- рішення №0008631305 від 22.03.2019 р. на суму 888,19 грн., складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що факти виявлених порушень викладені відповідачем не об`єктивно, не чітко та такі факти не підтверджені належними та допустимими доказами. Вважає доводи, викладені в Акті перевірки №11550/04-36-13- 05/2516809119 від 07.03.2019 р. такими, що не відповідають дійсності, а встановлення в Акті порушень податкового законодавства незаконним. Крім того, до перевірки було надано всі первинні документи. Відповідач в Акті перевірки здійснив опис маршрутів, вказаних в Актах приймання-передачі за договором перевезення від 01.04.2015 р. з ФОП ОСОБА_2 , що також є підтвердженням реальності та правомірності витрат. Інші порушення, викладені в Акті перевірки, на думку позивача, також не підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами, а отже податкові повідомлення-рішення, інші рішення, складені ГУ ДФС у Дніпропетровській області, є незаконними і необґрунтованими та такими, що порушують його права та інтереси.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3838/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.
У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20.05.2019 р. о 10:00 год.
У підготовче судове засідання 20.05.2019 р. позивач не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 11:00 год. 03.06.2019 р.
У підготовче судове засідання 03.06.2019 р. позивач не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 10:30 год. 19.06.2019 р.
10.06.2019 р. засобами електронного зв`язку суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, підтримує висновки Акту документальної перевірки підприємства та наголошує на виявлених порушеннях податкового законодавства, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
У підготовче судове засідання 19.06.2019 р. позивач не з`явився, подав заяву з проханням направити ухвалу по справі щодо прийняття позову до розгляду або залишення його без руху. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 09:30 год. 17.07.2019 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 р. провадження у справі було зупинено до наступного судового засідання, яке призначено на 19.08.2019 р. о 10:00 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.09.2019 р. о 10:20 год.
19.08.2019 р. через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення та долучені додаткові документи по справі. Згідно пояснень позивач наголошує, що висновки Акту перевірки не відповідають дійсності, витрати фактично понесені, відображені документально згідно норм чинного законодавства та всі документи підприємства були надані. Позивачем вказано, що в 2017 році перевезення ФОП ОСОБА_3 здійснювались на підставі Договору №Т-17/0201-03 від 01.02.2017 р., а не на підставі Договору б/н від 01.04.2015 р., як вказано в Акті перевірки. Акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 04/04/17 від 30.04.2017 р. був складений за квітень на підставі Договору №Т-17/0201-03 від 01.02.2017 р. на суму 25540,00 грн., а не на суму 68000,00 грн. і не за тими операціями, що вказані в Акті перевірки. В Акті перевірки вказано на ненадання ТТН, однак докази витребування зазначених документів, ненадання (відмови від надання) документів відсутні. Відповідачем не складено акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати; не відображено факт про складання такого акту в Акті перевірки; не витребувані пояснення щодо причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення; не відображено в Акті перевірки факт надання/ненадання таких пояснень. Також не застосований штраф за ненадання первинних документів відповідно до ст. 121 Податкового кодексу України. В свою чергу усі копії ТТН були надані у повному обсязі. Надано інформацію щодо кожного Розрахунку коригування до податкової накладної, вказаному в Акті перевірки та підтверджую документально. Суми коригування співпадають із сумами повернення, дати складання податкових накладних та розрахунків коригування співпадають із операціями поставки та повернення. Відносно завищення сум податкового кредиту за березень 2017 року, на обсяг придбання у розмірі 19335,00 грн., позивачем вказано, що ані скасування операції, ані подвійного включення суми 3867 грн. до податкового кредиту не відбулось. Була здійснена господарська операція, грошові кошти сплачені, постачальником складена та зареєстрована Податкова накладна, сума включена до податкового кредиту. Надалі постачальником ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ФІРМА ОПТИМАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ 36699731) не складалось розрахунку коригування, відповідно такий розрахунок не був зареєстрований в реєстрі. Операція по поставці відбулася, а допущена бухгалтером підприємства технічна помилка не призводить до заниження оподаткування. Позивач зазначає про відсутність порушення в частині не визначення об`єкту оподаткування доходу фізичній особі за послуги оренди та зазначає, що в 2016, 2017, 2018 роках орендна плата в адресу ОСОБА_4 дійсно не виплачувалась згідно домовленості, відповідно і доходу станом на той час не було. Відповідно до умов Договорів виплата орендної плати повинна була здійснюватися: в 2016 році - двічі на рік рівними частками, в 2017 та 2018 роках - орендна плата виплачується до 31.12.2017 р. та 31.12.2018 р. відповідно. Однак згідно Додаткових угод до вказаних Договорів в зв`язку із необхідністю проведення капітального ремонту та неможливістю використання приміщення за цільовим призначенням сторони домовились, що орендна плата за 2016, 2017, 2018 рік не сплачується. Оскільки дохід не отримано, позивач вважає, що військовий збір не має нараховуватись. Стосовно ненадання інформації щодо обліку товарно-матеріальних залишків у номенклатурному, первісному, кількісному виглядах, ненадання інформації щодо розрахунків із контрагентами у розрізі таких контрагентів позивач зазначає, що будь-який нормативно-правовий акт не зобов`язує підприємця вести такий облік, інформація була надана відповідно до обліку, який ведеться, первинні документи були подані для перевірки в повному обсязі. Відповідь на запит перевіряючого від 19.02.2019 р. була надана органу ДФС із відповідними даними. Щодо відсутності Книги обліку доходів та витрат- така Книга на момент перевірки була відсутня.
Одночасно з письмовими поясненнями позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 04.09.2019 р. позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючі визначені КАС України строки розгляду справи, гарантії додержання судом цих строків, дотримання принципу рівності сторін судового засідання та недопущення затягування судового процесу, а також заяву позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи та з огляду на положення ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України за можливе перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, у порядку пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.77.1 ст. 77, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , згідно плану-графіку проведення планових документальних перевірок, Наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №745-п від 08.02.2019 р., повідомлення №187 від 08.02.2019 р., відповідно до направлення №1099 від 19.02.2019 р., посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р.
За результатами перевірки складено Акт №11550/04-36-13-05/2516809119 від 25.04.2019 р., яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства:
-пп. 177.4.5 п. 17.7.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині:
заниження чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 68000 грн. за 2017 рік;
в наслідок завищення валових витрат на 68000 грн. за 2017 рік;
в результаті чого донараховано ПДФО у розмірі 12240,00 грн.;
-п. 1.2 п.161 підр.10 р. XX ст. 177 Податкового кодексу України, в частині:
заниження чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 68000,00 грн. за 2017 рік;
в наслідок завищення валових витрат на 68000,00 грн. за 2017 рік;
в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 1020,00 грн.;
-п. 2 ч.1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, п. 4 ч. 1 ст. 4. п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464, а саме перевіркою встановлено заниження бази до сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік, в результаті чого сума боргу по ЄСВ складає 11440,00 грн.;
-п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині не надання інформації щодо обліку товарно - матеріальних залишків у номенклатурному, вартісному, кількісному виглядах, відсутність Книги обліку доходів та витрат, не надання інформації щодо розрахунків з контрагентами у розрізі таких контрагентів;
-п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, ч. 3, п. 3. п. 3.2. п. 3.3, п.3.6 Розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України № 4 від 13.01.2015 року Про порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ;
-ст. 192, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44, ст. 201 п. 201.1, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у розмірі 63825,67 грн.;
-пп.164.1.1 п. 164.1 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 та пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України в частині заниження сплати сум ПДФО з виплат по орендній платі громадянину у розмірі 6156,00 грн.;
-п. 1.2 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині заниження сплати сум військового збору з виплат по орендній платі громадянину у розмірі 513,00 грн.;
-п.63.3 ст. 63 пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України в частині не подання відомостей, до контролюючого органу, щодо рухомого та нерухомого майна.
Порушення, виявлені під час перевірки, що стали підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань полягають на висновках податкового органу щодо порушень ведення обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість; нарахування, утримання, повнота та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам; податкової звітності з податку на додану вартість шляхом співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів; нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Отже, спірним при вирішенні даної справи є встановлення відповідності закону формування позивачем витрат, податкової звітності, сплати податків і зборів, обов`язкових платежів, при провадженні ним господарської діяльності з метою отримання прибутку у періоді, що перевірявся.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Фактично в періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність пов`язану із торгівлею деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, надавав в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно.
ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність без використання РРО/КОРО, розрахунки з контрагентами відбуваються у безготівковій формі.
Дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових установах за період, що перевірявся, та на дату складання акта містяться у акті перевірки у вигляді зведеної таблиці.
Перелік документів, які охоплені даною перевіркою наведені в таблиці п.1.12 (стр.5 Акту перевірки), а саме:
первинні документи: податкові накладні, рахунки - фактури, прибуткові накладні, документи на повернення, платіжні документи про сплату за придбані товари, отримані послуги, акти виконаних робіт, за період 01.01.2016 р.- 31.12.2018 р.;
виписки банківських установ, первинні банківські документи за період 01.01.2016 р.-31.12.2018 р.;
договори, з контрагентами за період 01.01.2016 р.- 31.12.2018 р.;
податкові декларації, Звітність з ЄСВ за 2016 - 2018 рр.;
відомості нарахування та виплати заробітної плати, трудові договори, заяви про застосування соціальної податкової пільги за період з 01.01.2016 р.- 31.12.2018 р.;
пояснення ФОП із підтвердними документами.
Перелік об`єктів, де здійснюється господарська діяльність суб`єкта, місце розташування виробничих, торгових точок, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок (у власності та користуванні, у т.ч. на умовах оренди і наявність відповідного документа) тощо:
1. Приміщення Т/к Троянда загальною площею 170 м.кв. орендоване, згідно договорів оренди б/н від 01.01.2016 року. від 01.01.2017 року, від 01.01.2018 року, укладені з ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 , орендна плата 850,00 грн. в місяць, у 2016 році, 1000,00 грн. в місяць, у 2017 - 2018 рр.;
2. Нежитлове приміщення загальною площею 860,90 м.кв. орендоване, згідно договорів оренди нежитлових приміщень укладених із ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) № 01-03/15 від 01.07.2015 р.; ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4 ) № 01-04/15 від 01.07.2015 р. (Дніпропетровська обл. смт АДРЕСА_2 ). Орендна плата 4000,00 грн. в місяць. та 6000,00 грн. в місяць відповідно.
Згідно п. 63.3. ст.63 ПКУ, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу України.
Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платникв податків.
В п.22.1. ст.22 ПКУ визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за № 503/25280, передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку повідомленням за формою № 20-ОПП (додаток 11 до Порядку).
Згідно п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПКУ, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим передбачена п.117.1 ст. 117 ПКУ.
ФОП ОСОБА_1 до Новомосковської ОДПІ не подані відомості щодо нерухомого та рухомого майна, яке задіяне у господарській діяльності, чим порушено вимоги п.63.3 ст. 63, пп. 16.1.3 п.16.1.ст.16 Податкового кодексу України.
Зворотнього позивачем під час судового розгляду справи не наведено.
ФОП ОСОБА_1 також отримує дохід від здавання в суборенду нерухомого майна, а саме:
1) нежитлові приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , 6 укладено договори суборенди з:
ТОВ Наше Майбутнє (код 36181620), договір від 01.01.2018 року № 1, дійсний до 31.12.2018 року, площа 60 кв.м., вартість - 5100,00 грн. на місяць.
РКП Відрадне (код 362697000), договір від 01.11.2017 року № 01/17, діє до 31.10.2019 року, площа 5 кв.м., вартість 250,00 грн. на місяць
РКП Об`єднане (код 37505040), договір від 30.12.2015 року № 01/16, діє до 31.12.2017 року, договір від 01.01.2018 року № 03/18, діє до 31.12.2019 року, площа 21,5 кв.м., вартість 1500,00 грн. на місяць у 2016 - 2017 роках, у 2018 році - 1558,00 грн.
ПП Правові технології (код 41648406), договір № 05/18 від 03.09.2018 року, діє до 31.12.2019 року, площа 40 кв.м., вартість 4500,00 грн. на місяць.
ТОВ "Домофон Інжиніринг" (код 35092907), договір від 01.04.2016 року № 04/16, діє до 31.12.2017 року, договір від 01.01.2018 року № 04/18, діє до 31.12.2019 року, площа 22 кв.м., вартість 2700,00 грн. на місяць.
ФОП Дмитрук О.М. (рнокпп НОМЕР_5 ), договір від 31.12.2015 року № 02/16, діє до 31.12.2017 року, договір від 01.01.2018 року № 02/18, діє до 31.12.2019 року, площа 13,5 кв.м., вартість 1000,00 грн. на місяць.
ПАТ Приватбанк (код 14360570), договір від 01.05.2015 року № 2933, діє до 31.03.2018 року, договір від 01.04.2018 року № 2933, діє до 28.02.2021 року, площа 1 кв.м., вартість 700,00 грн. на місяць.
ФОП Білоус В.М. (рнокпп НОМЕР_6 ), договір від 30.12.2015 року № 03/16, площа 2 кв.м., вартість 150,00 грн. на місяць.
2) нежитлові приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 з:
ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_7 ), договір від 01.08.2018 року № 18/0108, діє до 31.12.2019 року, площа 150 кв.м., вартість 2000,00 грн.
ФОП ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_8 ), договір від 01.01.2018 року № 06/18, діє до 31.12.2019 року, площа 100 кв.м., вартість 1400,00 грн. на місяць.
ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_9 ), договір від 01.01.2018 року № 05/18, діє до 31.12.2019 року, площа 150 кв.м., вартість 2100,00 грн. на місяць.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.
За період, що перевірявся, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України.
У п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено: до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
пп. 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
пп. 177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно - правового характеру, будь - яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
пп. 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
пп. 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені у підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за РКО, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується у господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
З 01.01.2017 року Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни, зокрема, до ст. 177 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з впровадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем, витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення визначених ст. 177 ПКУ, документально не підтверджені витрати.
Перевірка правильності і повноти відображення сум загального оподатковуваного доходу, отриманого за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. від здійснення підприємницької діяльності, поводилась на підставі даних декларацій про майновий стан і доходи, виписок банку про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку та реєстрів банку, інформації отриманої з Центральної бази ДРФО первинних документів, пояснення ФОП, податкової звітності підприємця.
Згідно структури валових доходів (обсягу виручки):
Валові доходи (всього): 12271525,61 грн. за 2016 рік, 8725833,84 грн. за 2017 рік, 4667170,29 грн. за 2018 рік.
Результати перевірки правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу:
2016 рік (звітна) від 09.02.2017 р. №9269936543;
2017 рік (звітна) від 06.02.2018 р. №9298130048;
2018 рік (звітна) від 11.02.2019 р. №9310308442.
Перевірка правильності визначення витрат, яка здійснювалася на підставі виписок банку про рух грошових коштів, первинних документів, податкової звітності, пояснення ФОП та наявної податкової інформації встановила включення до складу інших витрат не лише витрати на послуги, а й помилково витрати на товарно - матеріальні цінності.
Перевіркою первинних документів, виписок банку про рух грошових коштів, з урахуванням наданої інформації щодо залишків ТМЦ, наданого пояснення щодо пересортування показників витрат встановлено, що у 2016 році до інших витрат включено суми витрат на ТМЦ у розмірі 713011,67 грн., у 2017 році у розмірі 399999,99 грн.
Також позивачем надані пояснення, що при формуванні показника витрат, по видам діяльності, витрати рознесено пропорційно до одержаного доходу.
Згідно декларації про майновий стан і доходи, за 2017 рік та даних перевірки позивачем задекларовано витрат у загальному розмірі 8686084,48 грн. в т.ч. інші витрати у розмірі 308420,00 грн.
За даними перевірки витрати ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік. складають 8133702,18 грн., в т.ч. інші витрати 240420,00 грн.,
Згідно наданих документів (договорів, товаро-транспортних накладних) перевезення товару здійснюється, силами контрагентів, власними силами (у разі необхідності та дрібних ТМЦ) та за рахунок автомобільного перевізника, а саме ФОП ОСОБА_3 , з яким укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом б/н від 01.04.2015 р.
При перевірці первинних документів, в межах формування витрат на автопослуги, встановлено, що ФОП ОСОБА_3 надаються заявки, згідно яких здійснюються перевезення, після чого, наприкінці місяця оформлюється акт приймання - передачі виконаних робіт, в якому чітко відображається інформація щодо дати виконаних робіт, здійсненого маршруту, контрагентів до яких та/або від яких доставляється товар, реквізити первинних документів. До актів додаються товарно - транспортні накладні оформлені належним чином.
Проте, позивачем не надані ТТН, що підтверджують реальність понесених витрат до актів приймання - передачі за квітень 2017 року від 30.04.2017 р. №04/04/17.
Позивачем вказано, що в 2017 році перевезення ФОП ОСОБА_3 здійснювались на підставі Договору №Т-17/0201-03 від 01.02.2017 р., а не на підставі Договору б/н від 01.04.2015 р., як вказано у Акті перевірки. Акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 04/04/17 від 30.04.2017 р., був складений за квітень на підставі Договору №Т-17/0201-03 від 01.02.2017 р. на суму 25540,00 грн., а не на суму 68000,00 грн. і не за тими операціями, що вказані у Акті перевірки.
Згідно ч.12 ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , перевезення вантажів оформляється товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до п.3.7 цих же Правил на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку.
Відповідно до п.8.26 Правил вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.
Відповідно до п.10.8 цих же Правил у товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім`я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж.
Положеннями п.п.11.1, п.11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N363 від 14.10.97 встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається).
Пункт 11.7 Правил передбачає, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Відповідно п.13 Правил, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).
Товарно-транспортну накладну типової форми №1-ТН виписують у чотирьох примірниках:
- перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, передають водію;
- другий примірник водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;
- третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками (штампами) вантажоодержувача, водій передає перевізнику. Третій примірник, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення; четвертий примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997р. №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за №128/2568, що замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники ТТН підписом і за потреби печаткою (штампом). Прийнявши вантаж згідно з ТТН, водій (експедитор) підписує всі її примірники. Представник вантажоодержувача теж посвідчує ТТН підписом та в разі потреби печаткою (штампом). Підписи та печатка (штамп) проставляються при заповнені відповідних реквізитів ТТН.
Згідно п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну України від 24.05.95р. №88) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Крім того, документування господарських операцій може здійснюватись із використанням самостійно виготовлених бланків, які мають містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Факт надання транспортно-експедиційних послуг під час перевезення має підтверджуватися транспортним документом або комплектом документів (автомобільних, залізничних накладних тощо), у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.
Таким чином, законодавством встановлені обов`язкові вимоги, щодо документів, якими можуть бути підтверджені повноваження особи на отримання матеріальних цінностей та які є підставою для відпуску товарних цінностей.
Суд зазначає, що вказані доводи позивача не підкріплюються відповідними доказами. В Акті перевірки наведено 19 актів, номенклатури та вартість яких загалом становить 68000 грн.
В свою чергу, жодним чином не підтверджено надання такого договору відповідачеві під час перевірки.
Таким чином, позивач посилається на обставини, які не були включені до предмету дослідження під час перевірки.
Крім того, перевезення тим чи іншим договором перевезення, в будь якому випадку передбачає складення ТТН незалежно від того який саме укладено договір перевезення і з ким.
ТТН до перевірки та до суду у повному обсязі надано не було.
З викладеного вбачається неправомірне завищення показнику інших витрат на суму 68000,00 грн. у 2017 році (декларація №9298130048 від 06.02.2018 р.).
Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про стан і доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено розбіжності оподатковуваного доходу за 2017 рік у розмірі 68000 грн.
Крім того, відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
В порушення вимог п. 44.1 п. 44.3 ст. 44. п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 Книга обліку доходів та витрат не ведеться.
Позивачем дану обставину в ході судового розгляду справи підтверджено. Обґрунтованих причини її відсутності не зазначено.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України введено сплату військового збору.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 16-1 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.1.1 п.16-1 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування (пп.1.3 п. 16-1 прим.1 підр.10 р. XX Податкового кодексу України).
Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (підпункт 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Так, для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 Податкового кодексу України.
Об`єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Податкового кодексу України (пп.1.4 п. 16-1 прим.1 підр.10 р. XX Податкового кодексу України).
На підставі зазначених вище порушень встановлено заниження позивачем отриманого чистого доходу ФОП ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності у розмірі 68000,00 грн, в тому числі: за 2016 рік - 0,00 грн.; 2017 рік - 68000,00 грн.; 2018 рік - 0,00 грн.
Враховуючи зазначене та вимоги діючого законодавства за результатами перевірки, з урахуванням п.167.1 ст.167 ПКУ №2755, суд вважає правомірним донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, у розмірі 12240,00 грн., в т.ч.: за 2016 рік 0,00 грн., за 2017 рік 12240,00 грн., за 2018 рік - 0,00 грн. та відповідно військового збору в сумі 1020,00 грн., в т.ч.: за 2016 рік 0,00 грн., за 2017 рік 1020,00 грн., за 2018 рік 0,00 грн. з урахуванням вимог п.1.2 п.16-1 підр.10 р. XX, ст.177 Податкового кодексу України.
Також, ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100122419 (видане Новомосковською ОДПІ від 17.06.2008 р.).
Індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 .
За період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань у розмірі 12140002 грн.
За результатами перевірки податкові зобов`язання ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., складають 12140002 грн.
За період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань у розмірі 8152724 грн.
За результатами перевірки податкові зобов`язання ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. складають 8433046 грн.
За період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань у розмірі 5117212 грн.
За результатами перевірки податкові зобов`язання ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., складають 5117212 грн.
З чого слідує висновок, що ФОП ОСОБА_1 , занижено обсяги постачання з ПДВ у розмірі 280322 грн. за 2017 рік, в частині неправомірного зменшення сум обсягів постачання розрахунками коригування, що не підтверджено документально.
Крім того встановлено, що у 2016 році одержаний дохід більший ніж обсяг постачання з ПДВ на 131524 грн., у 2017 році одержаний дохід більший на 573110 грн., у 2018 році одержаний дохід менший ніж обсяг постачання на 450042 грн.
У відповідності до п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Статтею 192 Податкового кодексу України визначено порядок коригування податкових зобов`язань.
Так, згідно п. 192.1 вказаної статті, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
При цьому, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов`язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Відповідно до п.192.3 ст. 193 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи на повернення товару на загальну суму 280322,00 грн. за 2017 рік до наступних розрахунків коригування (РК) на зменшення податкових накладних (ПН):
РК № 641 від 31.08.17 на суму - 63155,28 грн., до ПН 483 від 17.07.17, РК № 642 від 31.08.17 на суму - 42765,75 грн. до ПН № 240 від 25.04.17, РК № 675 від 09.09.17 на суму - 1083,33 грн. до ПН № 666 від 06.09.17, РК № 680 від 11.09.17 на суму -2633,33 грн. до ПН 654 від 02.09.17, РК № 682 від 11.09.17 на суму - 332,51 грн. до ПН 656 від 02.09.17, РК № 744 від 28.09.17 на суму - 56932,14 до ПН № 742 від 28.09.17, РК № 749 від 04.10.17 на суму - 915,83 грн. до ПН № 734 від 27.09.17, РК 767 від 17.10.17 на суму - 48,34 грн. до ПН № 756 від 08.10.17, РК № 774 від 21.10.17 на суму - 4803,92 грн. до ПН № 755 від 07.10.17, РК № 788 від 31.10.17 на суму - 14060,75 грн. до ПН № 646 від 31.08.17, РК № 809 від 15.11.17 на суму - 85335,25 грн. до ПН № 646 від 31.08.17, РК № 810 від 28.11.17 на суму 208,33 грн. до ПН № 808 від 15.11.17, РК № 812 від 16.11.17 на суму - 642,48 грн. до ПН № 791 від 01.11.17 , РК № 813 від 21.11.17 на суму - 7400,83 грн. до ПН № 793 від 01.11.17.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п. 44.3. ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовується зазначені документи.
Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. З урахуванням пункту 2 статті 3, відповідно до якого фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У зв`язку із встановленими порушеннями слідує висновок про заниження позивачем показнику обсягу постачання з ПДВ за 2017 рік у розмірі 280322 грн.
Позивач вказує, що ним до перевірки було надано всю необхідну первинну документацію підприємства, проте самостійно зазначає про відсутність окремих документів.
Не засвідчення факту відмови у наданні документів податковим органом, в даному випадку не мало місце бути та факту відмови також не встановлено в ході судового розгляду справи.
Разом з цим, позивачем жодним чином не обґрунтовано ненадання та/або відсутність Книги обліку доходів та витрат, ТТН, інших первинних документів, які у сукупності свідчать про реальність господарських операцій та правильність оформлення податкової звітності і сплати податків і зборів.
Відносно технічної помилки бухгалтера підприємства суд зазначає, що підприємством не було належним чином зафіксовано вчинення посадової особою помилки, а саме по собі подання уточненої податкової декларації автоматично не свідчить про невинуватість, дані уточненої декларації не містять обставин, які зумовили вчинення помилки.
Позивачем вказано про надання у користування фізичній особі нерухомого майна на безоплатній основі та/або в рахунок здійснення орендарем будівельних робіт.
Проте, документи, які б відображали такі господарські відносини між сторонами надані не були ані до перевірки ані до суду.
З чого суд вказує про відсутність підстав вважати, що позивачем не було отримано дохід від такої діяльності.
Сторонами по справі не заперечується, що перевірці передував запит податкового органу про надання документів і письмових пояснень та відповідь на такий запит. З урахуванням пояснень та документів, наданих позивачем була проведена спірна перевірка, реквізити первинної документації зведені та відображені у Акті перевірки. За результатами дослідження/оброблення інформації податковий орган дійшов висновку про відсутність необхідної первинної документації, про що також вказано у Акті перевірки.
У зв`язку із чим, враховуючи встановлену процедуру проведення перевірок, суд зазначає, що пояснення та/або докази, надані до суду не вказують про їх наявність та надання під час перевірки і не можуть бути враховані в якості належних та достатніх доказів в розумінні КАС України.
Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1).
Відповідно до вимог ст. 120-1 встановлено: порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.
В п.120-1.1 даної статті вказано, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 календарних днів і більше;
Згідно АС Податковий блок встановлено, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування та наступні податкові накладні: №345 від 31.05.2017 р., №174 від 31.03.2017 р., №173 від 31.03.2017 р., №167 від 29.03.2017 р., №168 від 29.03.2017 р., №346 від 31.05.2017 р., №175 від 31.03.2017 р., №350 від 31.05.2017 р., №347 від 31.05.2017 р., №348 від 31.05.2017 р., №180 від 31.03.2017 р., №179 від 31.03.2017 р., №177 від 31.03.2017 р., №349 від 31.05.2017 р., №217 від 15.04.2017 р., №189 від 03.04.2017 р., №103 від 28.11.2018 р., №97 від 28.12.2018 р., №76 від 24.12.2018 р., №72 від 23.12.2018 р., №79 від 25.12.2018 р., №73 від 23.12.2018 р., №83 від 26.12.2018 р., №1 від 14.08.2018 р.
Фахівцями Новомосковської ДПІ Лівобережного управління складено акт камеральної перевірки від 13.02.2019 р. № 6215, який на момент його складання мав статус діючій (направлено поштою та не отримано), згідно якого штрафні санкції за 2018 рік застосовані. На виконання вимог ст. 201 п. 201.1 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 5923,67 грн. за несвоєчасно зареєстровані розрахунки коригування податкових зобов`язань на загальну суму 59235,65 грн., за період 2017 рік та 2018 рік. В ході перевірки встановлено факт несвоєчасного подання податкових декларацій з ПДВ, а саме за листопад 2016 року (подано 21.12.2016 року, граничний строк - 20.12.2016 року), за червень 2017 року (подано 22.07.2017 року, граничний строк - 20.07.2017 року). Про що фахівцями Новомосковської ДПІ Лівобережного управління складено акти камеральних перевірок та притягнуто до фінансової відповідальності: від 28.02.2017 №754/04-36-13-02 та від 20.09.2018 №54407/04-36-13-21 відповідно.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 11719740 грн.
За результатами перевірки суми податкового кредиту з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 11719740 грн.
За період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 7980391 грн.
За результатами перевірки суми податкового кредиту з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, сума склала 7961056 грн.
За період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 4837804,00 грн.
За результатами перевірки суми податкового кредиту з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. сума склала 4837804,00 грн.
За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 завищено суми обсягів придбання за березень 2017 року у розмірі 19335,00 грн.
Судом встановлено та відображено у Акті перевірки, що позивачем було подано уточнюючу декларацію за березень 2017 року (№ НОМЕР_10 від 12.09.2017 року), згідно якої по постачальнику ПРИВАТНЕ ПIДПРИЄМСТВО НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ФІРМА ОПТИМАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (код 36699731) ФОП ОСОБА_1 зменшував показник обсягу придбання на суму 19335,00 грн. (сума ПДВ - 3867 грн.), але при заповненні уточнюючої декларації здійснено технічну помилку та замість зменшення на суму ПДВ 3867 грн. задекларовано збільшення на суму ПДВ 3867 грн.
Суд зазначає, що фактично завищення сум податкового кредиту за березень 2017 року на обсяг придбання у розмірі 19335,00 грн. відбулося внаслідок не підтвердження реальності здійснення таких операцій.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, який, в даному випадку, був позивачем порушений.
За період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 84055,00 грн.
За результатами перевірки сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету , за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. складає 84055,00 грн.
За період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 66187,00 грн.
За результатами перевірки сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету , за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. складає 124089,00 грн.
За період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 49518,00 грн.
За результатами перевірки сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету , за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. складає 49518,00 грн.
За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занижено до сплати суми ПДВ у розмірі 57902,00 грн.
З огляду наявність вказаних вище порушень, які позивачем не спростовані, суд дійшов вважає правомірними висновки відповідача про заниження ФОП ОСОБА_1 обсягу постачання з ПДВ за 2017 рік у розмірі 280322,00 грн., несвоєчасно зареєстровані розрахунки коригування податкових зобов`язань на загальну суму 59235,65 грн., за період 2017 рік та 2018 рік та завищено суми податкового кредиту, за березень 2017 року, на обсяг придбання у розмірі 19335,00 грн., чим порушено вимоги ст. 192, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44; ст. 201 п. 201.1; п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом вірно донараховано податку на додану вартість у розмірі 63825,67 грн.
Відносно даних порушень позивачем жодних належних пояснень не надано.
Стосовно заниження сум ПДВ по контрагентам - покупцям ТОВ "БУДІВЕЛЬНО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ", ТОВ "СПЕЦБУДПОСТАЧАННЯ" слід зазначити, що перевіркою встановлено подвоєння показнику по даним контрагентам, в зв`язку із поданням звітності двічі, тобто включенням до складу податкового кредиту сум від отриманого товару у подвійному розмірі. Сума податкового зобов`язання ФОП ОСОБА_1 , в межах поставки товару ТОВ "БУДІВЕЛЬНО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ", за серпень 2016 року, складає 9459,80 грн., в межах поставки товару ТОВ "СПЕЦБУДПОСТАЧАННЯ" за квітень 2017 року складає 50033,33 грн.
Дані розбіжності не спростовані під час судового розгляду справи, сума податкового кредиту у розмірі 3867,00 грн., яка отримана від постачальника ПП НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ФІРМА ОПТИМАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ не підтверджена.
Також, судом встановлено та вказано у Акті перевірки, що ФОП ОСОБА_1 , в періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, використовував в підприємницькій діяльності працю найманих працівників.
Середня чисельність працюючих за трудовими угодами, у 2016 році, склала - 7 чоловік.
Середня чисельність працюючих за цивільно -правовими договорами, у 2016 році, склала - 0 чоловік.
Середня чисельність працюючих за трудовими угодами, у 2017 році, склала - 5 чоловік.
Середня чисельність працюючих за цивільно -правовими договорами, у 2017 році, склала - 0 чоловік.
Середня чисельність працюючих за трудовими угодами, у 2018році, склала - 6 чоловік.
Середня чисельність працюючих за цивільно -правовими договорами, у 2018 році, склала - 0 чоловік.
Середня заробітна плата, у 2016 році, склала - 1506,44 грн.
Середня заробітна плата, у 2017 році, склала - 3443,77 грн.
Середня заробітна плата, у 2018 році, склала - 3762,93 грн.
Кількість особових рахунків:
Згідно наданих ФОП ОСОБА_1 документів (розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати) встановлено фонд заробітної плати:
2016 рік - 126541,31 грн.
2017 рік - 206626,01 грн.
2018 рік - 270931,17 грн.
При перевірці правильності надання податкової соціальної пільги за перевіряємий період встановлено: податкова соціальна пільга застосовувалась до зарплати штатного робітника у 2016 році.
Заробітна плата сплачувалась способом перерахування заробітної плати на картки найманих осіб з банківських рахунків підприємця.
За перевіряємий період утримано податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати у сумі 96646,22 грн., перераховано до бюджету 97613,30 грн.
Згідно відомостей нарахування заробітної плати сальдо з податку на доходи фізичних осб складало - 153,90 грн. (Дт).
Станом на 31.12.2018 року сальдо з податку на доходи фізичних осіб складає - 1120,98 грн. (Дт).
З метою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 укладено договори оренди нерухомості з орендодавцями ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4 ).
За цими угодами ФОП ОСОБА_1 проводяться розрахунки, про що складено акти виконаних робіт та нараховуються відповідні податки.
Протягом періоду, що перевірявся, підприємцем нараховано податок з доходів фізичних осіб із виплат по оренді у розмірі 55140,00 грн. та перераховано до бюджету 55140 грн.
Згідно виписок банку про рух грошових коштів виплати за орендоване приміщення відсутні.
Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Підпунктом 164.1.2 п.164.1 ст.164 визначено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із сум оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно з п.п. 164.2.5. п. 164 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170.
Відповідно п.п.170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Підпунктом 170.1.4. п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що доходи зазначені у п.п. 170.1.1 - 170.1.3 оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за їх рахунок.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.
Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 визначено: загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
На підставі п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Таким чином, в порушення п.п.164.1.1 п.164.1 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 та п.п.170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не визначено об`єкт оподаткування доходу гр. ОСОБА_4 , за надані ним послуги оренди, та не перераховано ПДФО до бюджету у розмірі 6156 грн.
Згідно наданих ФОП ОСОБА_1 документів (розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати) встановлено:
фонд заробітної плати склав:
фонд заробітної плати склав:
2016 рік - 126541,31 грн.
2017 рік - 206626,01 грн.
2018 рік - 270931,17 грн.
За період, що перевірявся, утримано військового збору з заробітної плати в сумі 9061,48 грн., перераховано до бюджету 8643,02 грн.
Згідно відомостей нарахування заробітної плати сальдо з військового збору складало - 640 грн. (Дт). Станом на 31.12.2018 року сальдо з військового збору склало - 221,54 грн. (Дт).
По орендодавцям ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4 ) ФОП ОСОБА_1 проводяться розрахунки, про що складено акти виконаних робіт і нараховані відповідні податки, а саме військового збору із виплат по оренді у розмірі 5400,00 грн. та перераховано до бюджету - 5400,00 грн.
Згідно виписок банку про рух грошових коштів, первинних документів встановлено, що по орендодавцю ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 ) виплат за орендоване приміщення та нарахування військового збору не було.
Таким чином, в порушення вимог підпункту 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 протиправно не визначено об`єкт оподаткування доходу гр. ОСОБА_4 , за надані нею послуги оренди, та не перераховано військового збору до бюджету у розмірі 513,00 грн.
Також судом встановлено, що в періоді з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р., сплачувалися кошти найманим працівникам, кошти за оренду приміщень та кошти на користь інших фізичних осіб - підприємців, що підтверджується виписками банку по рахунку, прибутковими накладними за отримані товари та послуги, актами виконаних робіт.
При перевірці правильності заповнення податкового розрахунку форми № 1 ДФ (далі- ПР), що затверджений наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 року Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок) встановлено наступне:
Пунктом 3.2 Розділу ІІІ порядку встановлено, що у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Пунктом 3.3 Розділу ІІІ порядку встановлено, що у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Пунктом 3.6 Розділу ІІІ порядку встановлено, що у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.
Згідно первинних документів встановлено, що протягом 2016 - 2018 років по орендодавцям ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4 ) нараховано та виплачено орендної плати у розмірі 360000,00 грн., у ПР зазначено суми 435834,00 грн. Нараховано та перераховано ПДФО у розмірі 55140,00 грн. у ПР зазначено суму у розмірі 57996,00 грн.
Відомості стосовно орендодавця ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 ) не відповідають дійсності або взагалі відсутні.
У 2 кварталі 2017 року по постачальникам послуг/товарів ОСОБА_9 ( НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_12 ), ОСОБА_8 ( НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 ( НОМЕР_13 ) замість 157 ознаки доходів зазначено 106 ознаку.
Отже, в порушення вимог п. 3.2 п. 3.3 та п. 3.6 Розділу ІІІ порядку ФОП ОСОБА_1 невірно відображалися реально виплачені суми грошових коштів або взагалі не відображалися виплачені суми грошових коштів на користь фізичних осіб - підприємців та невірно відображалися ознаки доходів.
В п б) пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У зв`язку із чим, ФОП ОСОБА_1 порушені вимоги ч. 3 п. 3, п. 3, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.6 Розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України № 4 від 13.01.2015 року "Про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 взятий на облік 12.02.2002 року, реєстраційний номер НОМЕР_14 /04233 як платник єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є:
роботодавці:
- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно -правовим договором;
працівники:
- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 7 Закону, єдиний внесок нараховується:
для платників зазначених у пунктах 1,2,3,6,7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат;
для платників зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. (Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України).
Перевіркою наводиться інформація щодо нарахування єдиного внеску за даними платника та за даними перевірки.
ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подано звітність щодо виплаченого доходу найманим робітникам та нарахованого єдиного внеску (Додаток 4), за листопад 2016 року, звіт подано 21.12.2016 року, при граничному терміну подання 20.12.2016 року. Фахівцями Новомосковської ДПІ Лівобережного управління ДФС у Дніпропетровській області складено акт камеральної перевірки від 07.06.2017 року № 5848/04-36-13-01 та притягнуто підприємця до фінансової відповідальності.
Відносно вказаних обставин позивач жодних належних пояснень не надав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.
Згідно частини 4 статті 4 даного закону встановлено, що особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідно п. 3 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до змін внесених Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі 22%.
Відповідно до Інструкції № 449 від 20.04.2015 року Про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме Розділу 4, пункту 5 підпункту 2 встановлено, що базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена у пункті 3 розділу 3 цієї Інструкції.
Згідно наданих до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області декларацій про майновий стан і доходи за 2016 - 2018 рр. ФОП ОСОБА_1 отримав дохід від здійснення діяльності у розмірі: 2016 рік - 437603,49 грн., 2017 рік - 39749,36 грн., 2018 рік - 45197,15 грн., що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та на який нараховується єдиний внесок, за результатами документальної перевірки оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 складає: з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. - 590550,00 грн., в тому числі: 2016 рік - 437603,49 грн., 2017 рік - 107749,36 грн., 2018 рік - 45197,15 грн.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 та враховуючи частину 11 статті 25 цього Закону ФОП ОСОБА_1 подав звітність щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями:
З урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суд дійшов висновку, що сума боргу з єдиного внеску позивача має складати 11440 грн., в т.ч. за 2016 рік - 0,00 грн., за 2017 рік - 11440,00 грн., за 2018 рік - 0,00 грн.
Підсумовуючи викладене, суд вказує, що доводи позивача в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи. В свою чергу відповідач вказав про обставини, які безумовно свідчать про правомірність встановлених ГУ ДФС у Дніпропетровській області порушень, а саме:
-пп. 177.4.5 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині:
заниження чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 68000,00 грн. за 2017 рік
в наслідок завищення валових витрат на 68000,00 грн. за 2017 рік
в результаті чого донараховано ПДФО у розмірі 12240,00 грн.
-вимоги п.1.2 п.16-1 підр.10 р. XX, ст.177 Податкового кодексу України, в частині:
заниження чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 68000 грн. за 2017 рік
в наслідок завищення валових витрат на 68000 грн. за 2017 рік
в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 1020,00 грн.
-п. 2 ч.1 ст. 7 ч. 11 ст. 8 п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI перевіркою встановлено заниження бази до сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік, в результаті чого сума боргу по ЄСВ складає 11440,00 грн.
-п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині не надання інформації щодо обліку товарно - матеріальних залишків у номенклатурному, вартісному, кількісному виглядах, відсутність Книги обліку доходів та витрат, не надання інформації щодо розрахунків із контрагентами у розрізі таких контрагентів.
-п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, порушено вимоги ч. 3 п. 3, п. 3, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.6 Розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України № 4 від 13.01.2015 року Про порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку .
-ст. 192, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44; ст. 201 п. 201.1; п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у розмірі 63825,67 грн.
-пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 та пп.170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України в частині заниження сплати сум ПДФО з виплат по орендній платі громадянину у розмірі 6156,00 грн.
-пп. 1.2 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині заниження сплати сум військового збору з виплат по орендній платі громадянину у розмірі 513,00 грн.
-п.63.3 ст. 63, пп. 16.1.3 п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України в частині не подання відомостей до контролюючого органу щодо рухомого та нерухомого майна.
Відносно тверджень позивача про процедурні порушення під час перевірки та недоліки змісту акту перевірки, суд вказує, що такі порушення не спростовують наявність самих порушень.
Позивач обмежився лише формальними доказами без належного правового та документального підтверджень.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність своїх рішень перед судом доведена.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин у сукупності, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
За наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст.стс.132, 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 240-246, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 22.09.2019 |
Номер документу | 84399718 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Віхрова Вікторія Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні