Рішення

від 16.09.2019 по справі 320/297/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року справа № 320/297/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботипрміщень дитячого садочку,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДСНС України у Київській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень дитячого садка Родзинка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 05.12.2018 №345.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/297/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 повторно витребувано докази у справі від відповідача, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 23.04.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2019.

Судове засідання у справі, яке відбулось 23.05.2019, було відкладено на 06.06.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки дитячого садочка Родзинка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта шляхом усунення відповідних порушень.

Відповідач правом на відзив на позовну заяву не скористався.

Присутні у судових засіданнях 21.03.2019, 23.04.2019, 23.05.2019, та 06.06.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 23.04.2019, 23.05.2019 та 06.06.2019 відповідач адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.06.2019 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання відповідача, протокольною ухвалою суду від 06.06.2019 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 02011367 АДРЕСА_2 місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) 25.04.2003 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.39-42).

Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є допоміжна діяльність у сфері освіти, зокрема, денний догляд за дітьми.

Так, ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність щодо функціонування дитячого садка Родзинка , розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 395,3 кв.м., житлова площа 168,5 кв.м., в якому розташований дитячий садочок Родзинка , перебуває у власності ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.01.2019 №151757132 (а.с.35).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2018 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №1121, яким вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, дитячого садка Родзинка ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-16).

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 06.11.2018 №5861 на проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 на ім`я головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління майору служби цивільного захисту ОСОБА_3 та начальника групи ЗНС 9-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_4 (а.с.17).

05.12.2018 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) дитячим садком Родзинка ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої був складений акт від 05.12.2018 №345 (а.с.18-24).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення ФОП ОСОБА_1 законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 (далі - ППБУ) та - особа, яка проводить інструктажі з пожежної безпеки не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

2) пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - будівлю не обладнано блискавкозахистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

4) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлю не обладнано системами протипожежного захисту;

5) пункт 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого Наказом МНС України 18.12.2000 № 338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 40 (z0970-05)) - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта приміщення газової котельні;

6) пункт 13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 - не обладнано інформаційно-довідниковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у який тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;

7) пункт 4.5.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 №557 (далі - ПТБ) - не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань технічної безпеки;

8) пункт 3.1 ПТБ - не розроблено та не затверджено положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки на об`єкті;

9) пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захиста України (далі - КЦУ) - не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту;

10) пункт 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

05.12.2018 начальником групи ЗНС 9-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_4 відповідно до ст. 188 8 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення КХ №011409 відносно ФОП ОСОБА_1 (а.с.28).

Також 05.12.2018 заступником начальника Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Кириченком Ю.О. складено постанову КХ № 010494 про накладення на ФОП ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 102,00 грн. (а.с.30).

У зв`язку з не усуненням відповідачем виявлених порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду про вжиття заходів реагування, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз.1-4 ч.1 ст.5 Закону №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Частиною 4 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Присутня у судовому засіданні 06.06.2019 відповідач зазначила про те, що нею вчиняються дії, спрямовані на усунення виявлених порушень, а не усунуте порушення не впливає на пожежну безпеку, з приводу чого суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на момент подання позивачем позову до суду відповідачем частину порушень усунуто, а щодо усунення решти порушень вживаються відповідні заходи, на підтвердження чого надані відповідні документи та фото.

Крім того, відповідачем 15.05.2019 надано до суду заяву, адресовану Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, з якої слідує, що відповідач просить здійснити перевірку на предмет усунення порушень, які були виявлені під час позапланової перевірки дитячого садка Родзинка ФОП ОСОБА_1 . за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 21, та зазначені в акті від 05.12.2018 №345 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту України (а.с.99).

Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з 04.06.2019 по 05.06.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) дитячим садком Родзинка ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за результатами проведення якої складений акт від 05.06.2019 №398.

У вказаному акті зазначено про те, що посадовими особами контролюючого органу було здійснено перевірку дитячого садка Родзинка ФОП ОСОБА_1 за адресою: Київська обл. АДРЕСА_2 Каєво АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 (а.с.101-116).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені наступні порушення ФОП ОСОБА_1 законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки:

1) абз.1 пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 (далі - ППБ У) - дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

2) пункт 16 розділу ІІ ППБ У - особа, яка проводить інструктажі з пожежної безпеки не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

3) пункт 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Також судом встановлено, що у період з 11.07.2019 по 12.07.2019 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) дитячим садком Родзинка ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за результатами проведення якої був складений акт від 12.07.2019 №525.

У вказаному акті зазначено про те, що посадовими особами контролюючого органу було здійснено перевірку дитячого садка Родзинка ФОП ОСОБА_1 за адресою: Київська АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 (а.с.150-165).

В акті перевірки зазначено про виявлення порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме пункту 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Отже, в результаті проведених позивачем перевірок залишилось не усунутим на час розгляду справи одне порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту в діяльності дитячого садка Родзинка , а саме не здійснення навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача та його працівників, а тому має застосовуватись лише у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутих на момент розгляду справи виявлених порушень пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень дитячого садочку Родзинка до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків не доведено позивачем належним чином.

Враховуючи, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а інші правопорушення не становлять реальної загрози життю та здоров`ю людей та можуть бути усунуті в інший спосіб, зокрема, шляхом складання припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Між тим, позивачем не надано суду переконливих доказів того, що вказане в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме пункту 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ, створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, неминучість настання таких наслідків та не може бути усунуто шляхом складання інших розпорядчих документів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 16.09.2019.

Суддя Кушнова А.О.