Рішення

від 16.09.2019 по справі 372/2097/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року справа № 372/2097/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого колективного науково-виробничого підприємства Фірма Хелп до виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування припису,

Суть спору: Мале колективне науково-виробниче підприємство Фірма Хелп (далі - позивач) звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугиною Андрієм Сергійовичем 31.05.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням змін (уточнень) підстав позову, позивач зазначає, що 31.05.2018 за результатами позапланової перевірки виконання припису №С-08/04-17 від 29.08.2017 на об`єкті Будинок для читання книжок та навіси для настільних ігор , що належить позивачу на праві власності, головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугиною А.С. були складені: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Позивач вважає, що зазначена перевірка проведена з грубим порушенням норм законодавства, а належне йому приміщення не належить до об`єктів перевірки. Відтак, документи складені за наслідками проведення зазначеного заходу, є протиправними та необґрунтованими.

В підтвердження протиправності проведеної перевірки позивач зазначає наступне. У посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.05.2018 №Н-05/05-18 не зазначено реквізити наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід, а також відсутня інформація щодо предмета здійснення заходу та дані про здійснення попереднього заходу. З даними обставинами позивач пов`язує відсутність правових підстав для здійснення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Позивач звертає увагу, що ним не отримувався лист відповідача від 23.05.2018 №37/0/86-18 щодо дати та часу проведення відповідачем позапланової перевірки, з огляду на що позивач був позбавлений можливості прийняти участь у її проведенні особисто або забезпечити присутність уповноваженого представника. Відсутність на місці проведення перевірки працівників суб`єкта господарювання унеможливлює вчинення ними перешкод (недопуску) у проведенні перевірки. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність висновку відповідача про недопуск його посадових осіб до проведення перевірки.

Позивач також вважає, що відповідачем, в порушення ч.3 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , не було оприлюднено на своєму офіційному веб-сайті нормативно-правові акти (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), що виключає здійснення будь-якого заходу контролю.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20.09.2018 відкрито провадження у справі №372/2097/18, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 19.10.2018.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30.01.2019 адміністративну справу за адміністративним позовом Малого колективного науково-виробничого підприємства Фірма Хелп до виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування припису передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

04.03.2019 матеріали адміністративної справи №372/2097/18 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 прийнято адміністративну справу №372/2097/18 до провадження судді, витребувано від сторін докази у справі, підготовче судове засідання призначено на 11.04.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у сторін повторно витребувано докази у справі, підготовче судове засідання відкладено на 21.05.2019.

25.04.2019 через канцелярію суду надійшли пояснення виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області, в яких відповідач зазначає, що позивач належним чином та завчасно був проінформований про перевірку, проте не забезпечив свою присутність або присутність свого представника. В підтвердження отримання позивачем листа про дату та час здійснення позапланової перевірки відповідач надав копії наступних документів: опису поштового відправлення, квитанцію, роздруківку відстеження пересилання поштових відправлень з сайту Укрпошти за штрихкодовим ідентифікатором №0872001732789 про відправлення повідомлення про заплановану перевірку.

21.05.2019 протокольною ухвалою суду оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.06.2019.

11.06.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну (уточнення) підстав позову у справі (а.с.156-162).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 прийнято до розгляду заяву Малого колективного науково-виробничого підприємства Фірма Хелп про зміну підстав позову. Витребувано докази у справі від Київської міської дирекції АТ Укрпошта , підготовче судове засідання відкладено на 04.07.2019.

03.07.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі.

Також 04.07.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2019.

30.07.2019 через канцелярію суду надійшли пояснення позивача, який повторно звернув увагу суду на те, що ним не отримувався лист відповідача від 23.05.2018 №37/0/86-18 щодо дати та часу проведення відповідачем позапланової перевірки, з огляду на що позивач був позбавлений можливості прийняти участь у її проведенні особисто або забезпечити присутність уповноваженого представника. Відсутність на місці проведення перевірки працівників суб`єкта господарювання унеможливлює вчинення ними перешкод (недопуску) у проведенні перевірки. Позовні вимоги просить задовольнити та визнати протиправним і скасувати оскаржуваний припис.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на неявку сторін в судове засідання 30.07.2019 та враховуючи заявлене представником відповідача клопотання про розгляд справи без його участі, суд протокольною ухвалою від 30.07.2019 постановив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Мале колективне науково-виробниче підприємство Фірма Хелп (надалі - МКНВП Фірма Хелп ) (ідентифікаційний код 19410031; місцезнаходження: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, проспект Дніпровський, буд. 6, квартира 13) зареєстроване як юридична особа 20.10.1992, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 50-53).

31.05.2018 головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугиною Андрієм Сергійовичем, на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18.05.2018 №Н-05/05-18 (а.с.129), проведена позапланова перевірка МКНВП Фірми Хелп на об`єкті - Будинок для читання книжок та навіси для настільних ігор , що розташований в районі набережної м. Українка та належить МКНВП Фірмі Хелп на праві власності, на підтвердження чого позивач надав свідоцтво на право власності та технічний паспорт на громадський будинок (а.с.14-16, 150).

З матеріалів справи слідує, що підставою проведення позапланового заходу стала перевірка виконання позивачем вимог припису №С-08/04-17 від 29.08.2017.

31.05.2018 головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугиною Андрієм Сергійовичем складено акт про те, що директор МКНВП Фірми Хелп ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт - Будинок для читання книжок та навіси для настільних ігор для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення пункту першого частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, про що відповідачем було складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 31.05.2018 (а.с.6-7).

Також 31.05.2018 головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугиною Андрієм ОСОБА_2 було складено стосовно посадової особи МКНВП Фірми Хелп протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.8-10). Зі складеного протоколу вбачається, що директором МКНВП Фірми Хелп ОСОБА_1 шляхом уникання позапланової перевірки виконання припису №С-08/04-17 від 29.08.2017, про яку його було заздалегідь повідомлено відповідним листом від 23.05.2018 №37/0/86-18, не допустив посадову особу органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки.

В матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету Української міської ради від 23.05.2018 №37/0/86-18 на адресу позивача про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо виконання вимог припису №С-08/04-17 від 29.08.2017 (а.с.130) на об`єкті - Будинок для читання книжок та навіси для настільних ігор , який розташовано в районі набережної м. Українка Обухівського району Київської області.

За наслідками проведеної позапланової перевірки відповідачем було винесено оскаржуваний Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2018 (а.с.11-12).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття зазначеного вище припису, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ).

Згідно з абз.1-3 ч.1 ст.4 Закону №3038-VI об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 Закону №3038-VI).

Відповідно до чч.1-3 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами частини 3 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 12 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Пунктом 16 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (п. 18 Порядку №553).

Відповідно до п.13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 14 Порядку №553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР) суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Водночас, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком №553 строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки, такий суб`єкт містобудування несе відповідальність за наведені дії у вигляді штрафу.

Перевіряючи дії відповідача щодо наявності підстав та правомірності проведення перевірки, суд виходить із такого.

Підставою проведення позапланового заходу, за наслідками якого винесено оскаржуваний припис, стала перевірка виконання позивачем вимог попереднього припису №С-08/04-17 від 29.08.2017.

Так, 29.08.2017 спеціалістом 1 категорії відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради за результатами проведення позапланового заходу винесено припис №С-08/04-17 (а.с.130) директору МКНВП Фірми Хелп ОСОБА_1 та надано останньому строк для усунення порушень вимог містобудівного законодавства до 12.09.2017.

Відповідно до п.14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, серед іншого, - допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом з`ясовано, що на момент виникнення спірних правовідносин, припис №С-08/04-17 був чинним, проте, вимоги останнього позивачем не виконані.

В ході судового розгляду також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо судового оскарження припису №С-08/04-17, проте постановою Обухівського районного суду Київської області від 02.11.2017 у справі №372/2089/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (а.с.133-145), позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування припису відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради від 29.08.2017 №С-08/04-17 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є: перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підпунктом 5) п.4 та п.6 Положення про Відділ архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради, затвердженого рішенням 9-ї сесії Української міської ради VII скликання від 14.04.2016 (а.с.121-125), до повноважень відповідача відноситься здійснення контролю за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю.

З наявного в матеріалах справи направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18.05.2018 №Н-05/05-18 (а.с.129) вбачається, що підставою для проведення позапланового заходу є розпорядження відповідача №310 від 29.12.2017, а також необхідність здійснення перевірки виконання вимог припису від 29.08.2017 №С-08/04-17.

Враховуючи зазначене вище, суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у відповідача підстав для здійснення позапланової перевірки позивача.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо незазначення відповідачем в направленні на перевірку реквізитів наказу (розпорядження) про проведення позапланової перевірки, а також відсутність в останньому інформації щодо предмета перевірки та попередніх заходів контролю.

Суд критично ставиться до доводів позивача щодо того, що належне МКНВП Фірмі Хелп на праві власності приміщення не є об`єктом здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю, а позивач не є суб`єктом перевірки.

На думку суду, належність приміщення Будинок для читання книжок та навіси для настільних ігор до об`єктів, щодо яких здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, вже встановлена постановою Обухівського районного суду Київської області від 02.11.2017 у справі №372/2089/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018.

Щодо доводів позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час проведення позапланової перевірки, з огляду на що був позбавлений можливості прийняти участь у її проведенні особисто або забезпечити присутність уповноваженого представника суд зазначає таке.

В матеріалах справи міститься лист виконавчого комітету Української міської ради від 23.05.2018 №37/0/86-18 на ім`я директора МКНВП Фірма Хелп ОСОБА_1 щодо дати та часу проведення відповідачем позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо виконання припису від 29.08.2017 №С-08/04-17 на об`єкті Будинок для читання та навіси для настільних ігор (а.с.126).

В листі зазначено, що Відділ архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради з метою проведення позапланової перевірки щодо виконання припису №С-08/04-17 від 29.08.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил надсилає на адресу директора МКНВП Хелп ОСОБА_1 повторне попередження та повідомляє про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо виконання вимог припису №С-08/04-17 від 29.08.2017 на об`єкті - Будинок для читання книжок та навіси для настільних ігор , який розташовано в районі набережної м. Українка Обухівського району Київської області. Також повідомлено, що на вищезазначеному об`єкті присутність директора та/або його уповноваженого представника є обов`язковою 31.05.2018 о 10:00 год.

З опису поштового вкладення №0872001732789 та копії фіскального чеку від 23.05.2018 (а.с.128) вбачається, що відповідачем 23.05.2018 направлено рекомендованим листом з повідомленням лист від 23.05.2018 №37/0/86-18 про проведення позапланового заходу на ім`я ОСОБА_1 , директора МКНВП Фірма Хелп , за наступною адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформації про юридичну особу МКНВП Фірма Хелп , надану позивачем з сайту Міністерства юстиції України (а.с.19-21), місцезнаходження юридичної особи позивача зареєстроване за адресою реєстрації його засновника - ОСОБА_1 , який також є директором підприємства.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази щодо направлення відповідачем в передбачений законом спосіб листа позивачу про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо виконання припису від 29.08.2017 №С-08/04-17 на об`єкті Будинок для читання та навіси для настільних ігор . З цих підстав у суду не має сумнівів.

Не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження доводи позивача про те, що ним не отримано лист відповідача від 23.05.2018 №37/0/86-18, з огляду на наступне.

Як вбачається з роздруківки інформації з сайту Укрпошти (а.с.127), поштове відправлення №0872001732789, яким позивачу направлялося повідомлення про дату та час проведення позапланового заходу, вручено адресату 25.05.2018 об 11:44 год. особисто.

Суд звертає увагу, що адресатом поштового відправлення було зазначено саме директора МКНВП Фірма Хелп ОСОБА_1 , а поштове відправлення направлено за адресою місцезнаходження позивача, що також є адресою проживання засновника підприємства, який одночасно є директором підприємства. Особисте вручення не може передбачати нічого іншого, окрім вручення тій особі, яка зазначена на поштовому відправленні в якості адресату.

Відтак, зазначені обставини пояснюють відсутність довіреності підприємства на отримання даного поштового відправлення в матеріалах Київської міської дирекції Укрпошти.

Також на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 11.06.2019 АТ Укрпошта надіслало лист від 26.06.2019 №33-К-12745 (а.с.171), яким підтверджено вручення поштового відправлення №0872001732789 адресату із зазначенням його паспортних даних в книзі отримання рекомендованих поштових відправлень (а.с.172). Позивачем в ході судового розгляду не спростовано належність паспортних даних отримувача відправлення №0872001732789 ОСОБА_1 , директору МКНВП Фірма Хелп .

Згідно з вимогами п. 105 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка . У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

На переконання суду, в даній адміністративній справі здійснення відповідачем належного направлення позивачу письмового повідомлення про перевірку не може ставитися в залежність від того, чи зазначив одержувач своє прізвище в книзі отримання рекомендованих поштових відправлень під час вручення відправлення одержувачу.

Для суду є очевидним, що поштове відправлення було вручено адресату особисто, паспортні дані останнього внесені ним власноручно в книгу отримання рекомендованих поштових відправлень разом із зазначенням паспортних даних, копію якої надано суду на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами якого був складений оскаржуваний припис.

Щодо порушення відповідачем вимог ч. 4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , які передбачають письмове повідомлення суб`єкта господарювання про проведення заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Суд звертає увагу позивача на вид заходу, за результатами перевірки якого було складено оскаржуваний припис, - позапланова перевірка.

Натомість, позивач робить посилання на ч. 4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , яка визначає строки для письмового повідомлення про проведення планового заходу.

З цих підстав, судом не виявлено порушень строків направлення письмового повідомлення про проведення позапланової перевірки з боку відповідача.

Стосовно правильності оформлення результатів перевірки суд зважає на таке.

Пунктом 15 Порядку №553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 (далі - Наказ №240) затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. До таких актів віднесено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Пунктом 14 Порядку №553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п.12 Порядку №553).

Суд розцінює неявку позивача, належним чином повідомленого про дату та час здійснення позапланової перевірки, на об`єкт перевірки як вчинення дій з недопущення посадових осіб відповідача до виконання покладених на них функцій.

Також з огляду на встановлені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 обставини суд доходить висновку, що непоодинокі випадки неявки позивача на об`єкт перевірки у визначені органом контролю дату та час ніщо інше як обраний позивачем спосіб уникнення будь-яких перевірок.

Враховуючи зазначені обставини, відповідачем правомірно складено за результатами відвідування припис від 31.05.2018 та Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених для них функцій.

Такі дії відповідача, на переконання суду, відповідають нижченаведеним приписам чинного законодавства.

Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Також, згідно із пунктами 2 та 3 частини 4 статті 41 Закону №3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним складення інспектором оскаржуваного припису, оскільки такі дії останніх відповідають вимогам вищевказаних правових норм.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення МКНВП Фірма Хелп про здійснення позапланової перевірки відповідачем, а також неявку уповноваженого представника позивача на позаплановий захід контролю щодо виконання вимог попереднього припису від 29.08.2017 №С-08/04-17, при винесенні оскаржуваного припису від 31.05.2018 відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, та у спосіб, визначений вищенаведеними правовими нормами.

Відтак, на переконання суду, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугиною Андрієм Сергійовичем 31.05.2018, не підлягає задоволенню.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, в силу вимог статті 139 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного тексту рішення - 16.09.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.