Рішення

від 20.09.2019 по справі 460/1221/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2019 року м. Рівне №460/1221/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів доКомунального підприємства "Міжлікарняна аптека" про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" (далі - відповідач) про стягнення на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції в сумі 29556,25грн. та пені - 195,03грн., а всього - 29751,28грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.02.2019 відповідач подав до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми №10-ПІ "Про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю". Вказує про те, що з поданого звіту вбачається, що на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників становить 8 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 59112,50грн. Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність і мають право працювати на робочих місцях - 1, працевлаштовано - 0, а не працевлаштовано - 1. Звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю" у "рядок 06" відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу. Відповідачем даний рядок не заповнений, тобто не вказана сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу. Цей факт дає підстави вважати, що дане порушення було вчинено свідомо, з метою надання до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів неправдивих відомостей або їх приховування. Враховуючи викладене, просить суд позовну заяву задовольнити(а.с.4-8).

Ухвалою суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позов з додатками. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що з метою забезпечення гарантій зайнятості людей з інвалідністю в напрямку їх працевлаштування та укомплектування нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, Товариством створено робоче місце фармацевта (посада для інваліда), що підтверджується копією штатного розпису Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Млинівської районної ради станом на 2018р. На виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, у звітному 2018 році за рахунок власних коштів було створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда на посаду фармацевта. З дня відкриття вакансій до Млинівської районної філії Рівненського ОЦЗ було подано інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3 - ПН . Цей звіт є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення інваліда із встановленим рівнем нозології для працевлаштування. Звертає увагу, що протягом 2018 року було виконано усі встановлені законодавством обов`язки із забезпечення працевлаштування інвалідів. Якщо відповідачем вжито усі, передбачені чинним законодавством, заходи із працевлаштування інвалідів, то на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів необхідних професій (спеціальностей) для їх працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися. З огляду на викладене, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с.18-25).

26.06.2019 Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало заяву про приєднання додаткових документів до матеріалів справи(а.с.40-47).

В судове засідання призначене на 16.09.2019 о 14:15 год., представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Випадків, визначених пунктами 1 - 3, 5 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом не встановлено, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, перешкоди для розгляду справи, передбачені статтею 205 КАС України - відсутні, та враховуючи приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалою від 16.09.2019 вирішив розгляд справи провести у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.

Дослідивши матеріали по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Міжлікарняна аптека" відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII, встановлюються норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

28.02.2019 на адресу позивача від відповідача надійшов «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік» форми №10-ПІ. Відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII - 0 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 472,9 тис. грн.; середня заробітна плата штатного працівника - 59113 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 0 (а.с.9).

Рівненським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів встановлено, що відповідачем порушено нормативи робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що тягне за собою обов`язок сплати адміністративного - господарських санкцій у сумі 29 556,25грн. згідно з ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII, та пені у сумі 195,03грн., а всього 29751,28грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 №129 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 27.03.2017 № 477) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює організацію прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст. 19 Закону №875-ХІІ).

Пунктом 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI визначено, що роботодавці зобов`язанні своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до абз. 1 п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 22.03.2017 (далі - Порядок №70), звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (абз. 3 п. 2 Порядку №70).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) " та Порядку її подання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 (далі - Порядок №316) затверджена форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до п.3 Порядку №316, звітність №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку(п.4 Порядку №316).

Пунктом 5 Порядку №316 передбачено, що звітність №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Отже, на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону №875-XII).

Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону №875-XII сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Разом з тим, ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №817/1188/18, від 21.08.2019 у справі №817/650/18, які в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України повинні враховуватися судом при прийнятті рішення.

Так, у постанові від 21.08.2019 у справі №817/650/18 Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті прийнятого Закону № 5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Суд звернув увагу, що періодичність подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі. Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив один із залежних від нього, передбачений законодавством, захід для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто дію для недопущення господарського правопорушення.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави зробити наступні висновки:

1. Фонд, центр зайнятості і роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування інвалідів.

2. Обов`язок працевлаштування інвалідів, головним чином, лежить на центрі зайнятості, який повинен бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для інвалідів на підставі поданих звітів роботодавців, проводити пошук та направлення інвалідів до роботодавців, у яких наявні вакантні посади.

3. Фонд аналізує отримані звіти, проводить перевірки та застосовує санкції, а також інші заходи впливу передбачені законодавством до суб`єктів господарювання, які не виконують нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів, крім того, зокрема, сприяє у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

4. До обов`язків роботодавця належить створення робочих місць для інвалідів, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування інвалідів, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

5. Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

Отже, на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI та Порядку №316, відповідач 16.04.2018, 16.11.2018 подавав звітність "Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)" форми №3-ПН про наявність вакантних робочих місць, в яких зазначалося про створення вакантного 1 робочого місця фармацевта, на яку могли бути працевлаштовані особи з інвалідністю, що також підтверджується відповіддю від 02.05.2019 №32-01-16/306 Млинівської районної філії Рівненського обласного центру зайнятості (а.с.43- 47).

Відтак, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем виконано усі, встановлені законодавством обов`язки із створення робочих місць для осіб з інвалідністю протягом 2018 року та звітування базового центру зайнятості про відкриття вакансії.

А саме підприємством створено робоче місце фармацевта (посада для інваліда), що підтверджується копією штатного розпису Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" Млинівської районної ради станом на 2018р, а також подавалася звітність форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", розміщувалось оголошення в газеті "Гомін" стосовно вакансії для працевлаштування інваліда(а.с.23).

Випадків безпідставної відмови відповідачем у прийнятті осіб з інвалідністю на роботу судом не встановлено, позивачем про такі обставини також не зазначалося.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення адміністративного - господарських санкцій у сумі 29556,25грн. та пені в сумі 195,03грн., а всього - 29751,28грн. - не підлягають задоволенню, так як відповідачем виконано усі, встановлені законодавством обов`язки із забезпечення створення робочих місць для осіб з інвалідністю протягом 2018 року.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Враховуючи те, що факти наведені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, то у задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13979356, вул. Замкова, 10а, кв. 1, м. Рівне, 33000) до Комунального підприємства "Міжлікарняна аптека" (код ЄДРПОУ 36537081, вул. Поліщука, 36, смт. Млинів, Млинівського району, Рівненської області, 35100) про стягнення на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції в сумі 29556,25 грн. та пені - 195,03 грн., а всього - 29751,28 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 вересня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.