Рішення

від 16.09.2019 по справі 500/1724/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1724/19

16 вересня 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Хрущ В.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Шумського Міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шумського Міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини (надалі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 10154,36 грн. - на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснено в повному обсязі відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А тому, звернувшись до суду із даним позовом, Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 10154,36 грн. - в судовому порядку.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року дану позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 13.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В наведеній ухвалі встановлено строк подання учасникам справи відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позову.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву - не скористався. Станом на день прийняття рішення у справі відповідачем не надано суду жодних заперечень на позов та доказів, на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, - суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідач, Шумське Міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини (ідентифікаційний код - 21131456) - було зареєстроване як платник страхових внесків в Кременецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області), і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що на обліку Пенсійного фонду України перебуває колишній працівник відповідача - ОСОБА_1 , якому призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон про пенсійне страхування) та п.6.1. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція), зобов`язані відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій.

Відтак, на відповідача, який є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - у відповідності до чинного законодавства, покладено обов`язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як підприємством на якому ці особи працювали, - у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування"№400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (надалі по тексту - Інструкція №21-1), - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції № 21-1 визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, станом на 30.06.2019 року сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача, на даний час складає 10154,36 грн.

Доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року, відповідачем не надано, а судом - не встановлено.

Також відповідачем не надано, а судом - не здобуто доказів, які б свідчили про відшкодування відповідачем витрат позивача на виплату та доставку пенсій за вказаний період у повному розмірі.

Наявність вищезазначеної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", обґрунтованим розрахунком ціни позову для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку.

Як вже було зазначено вище, борг у сумі 10154,36 грн. по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідачем на даний час у добровільному порядку - не сплачений.

З огляду на викладене та враховуючи те, що на час розгляду судом адміністративної справи заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачем не сплачена, вказані розрахунки відповідачем не оскаржувалися, суд дійшов висновку про правомірність звернення позивача з позовом щодо її стягнення у примусовому порядку.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 10154,36 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а тому позов - підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, питання про розподіл судових витрат у даній справі - не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області- задовольнити.

2. Стягнути з Шумського Міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року, - у сумі 10154,36 грн. (десять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 36 копійок).

Реквізити сторін:

Позивач/стягувач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - адреса: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769;

Відповідач/боржник: Шумське Міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини - адреса: с.Тилявка, Шумський район, Тернопільська область, 47124, код ЄДРПОУ: 21131456.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.