Постанова

від 17.09.2019 по справі 1.380.2019.000474

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6514/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.

за участі секретаря судового засідання Ваврик Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року (суддя - Мричко Н.І., м. Львів, повний текст судового рішення складено 13 травня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Лакма до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ Лакма 30.01.2019 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому, з урахуванням клопотання про зміну предмету позову, просило: визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Головного управління ДФС у Львівській області, оформлену листом від 14.09.2018 № 4050/ІПК/10/13-01-12-01-10. В обґрунтування позовних вимог вказує, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, оскільки не містить опису питань, що порушувались платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного застосування таких. Позивач наголошує, що за змістом вона складається із загального викладу норм податкового та іншого законодавства та не містить відповіді на поставлені позивачем питання в межах його окремого випадку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №1.380.2019.000474 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що податкова консультація Головного управління ДФС у Львівській області від 14.09.2018 №4050/ІПК/10/13-01-12-01-10 відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки була погоджена та зареєстрована, оформлена з урахуванням вимог статті 52 ПК України та скерована платнику податків у межах процесуальних строків.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Крім того, представником відповідача з посиланням на припинення юридичної особи Головного управління ДФС у Львівській області шляхом реорганізації у вигляді перетворення на Головне управління ДПС у Львівській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби заявлено клопотання про заміну сторони відповідача правонаступником.

Відтак, з урахуванням положень статті 52 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ПАТ Лакма звернулось до Головного управління ДФС у Львівській області із заявою про надання письмової податкової консультації в порядку статті 52 ПК України. У такій заяві ПАТ Лакма просило роз`яснити наступні запитання:

1. Чи має право платник податків відобразити у податковій декларації з ПДВ у поточному податковому періоді (2018 р.) залишок від`ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту, у разі якщо з дати виникнення права на податковий кредит минуло 1095 днів (право податкового кредиту виникло в 2011 р.)?

2. Чи має право ПрАТ Лакма на включення 935077 грн. до податкового кредиту з ПДВ в поточному податковому періоді (2018 р.) з врахуванням факту заниження від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту за серпень 2011 року (рядок 19 декларації), встановленого в акті перевірки №1404/08- 01/19338138 від 11.11.2011 р.?

3. В який спосіб можливим є збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПрАТ Лакма має право реєструвати податкові накладні або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 935077 грн.?

Головне управління ДФС у Львівській області надало ПАТ Лакма письмову податкову консультацію від 14.09.2018 №4040/ІПК/10/13-01-12-01-10 Щодо відображення у податковій декларації з ПДВ у поточному податковому періоді залишок від`ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту у разі якщо з дати виникнення права на податковий кредит минуло 1095 днів .

Позивач, вважаючи, що надана податкова консультація не надає відповіді на поставлені запитання, звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого права.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 52.1 статті 52 ПК України спірна податкова консультація не містить конкретних висновків щодо практичного застосування норм податкового законодавства. Фактична відсутність відповіді по суті запиту позивача у спірній податковій консультації визначена підставою для задоволення вимог про визнання її протиправною та скасування.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи зміст отриманої платником податків індивідуальної консультації, апеляційний суд вважає за доцільне наголосити на наступному.

Згідно із підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 цього Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Виходячи з аналізу викладених норм, індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, метою податкової консультації є викладення платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування та роз`яснення її практичного застосування у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 53.3 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок про те, що функція податкової консультації полягає у допомозі платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або іншого нормативно-правового акта, який стосується оподаткування, і є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику щодо практичної форми або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Статтею 52 ПК України передбачені обов`язкові вимоги щодо змісту податкової консультації та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання. Ненадання такої консультації або надання неякісної або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню, а у разі ненадання податкової консультації - визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як неодноразово наголошувалось Верховним Судом у своїх рішеннях, аналіз норм законодавства, що регулюють питання надання контролюючим органом індивідуальної податкової консультації, свідчить про те, що податкова консультація надана правомірно, якщо містить висновки, придатні до практичного використання у вказаних у запиті платника податків фактичних обставинах (постанови: від 16.10.2018 у справі №820/4461/17, адміністративне провадження №К/9901/3725/17; від 27.11.2018 у справі №826/14131/16, адміністративне провадження №К/9901/31330/18; від 11.12.2018 у справі №826/9590/16, адміністративне провадження №К/9901/30898/18).

При цьому, платником податків у запиті від 17.08.2018 №182 викладені конкретні обставини, наявність яких в діяльності позивача викликала необхідність отримання від контролюючого органу роз`яснень щодо використання окремих норм податкового законодавства. Разом з тим, аналіз вказаної заяви дає суду підстави вважати, що така за своїм змістом є зверненням, що стосується практичного застосування конкретних податкових норм, є чітко сформованою, з описом існуючої практичної ситуації.

Натомість, Головне управління ДФС у Львівській області у податковій консультації від 14.09.2018 №4050/ІПК/10/13-01-12-01-10 наводить зміст норм податкового законодавства, не розкриваючи питання щодо практичного використання окремих його положень платником податків за наявності конкретно викладеної ситуації. Така консультація не містить конкретні роз`яснення платнику податків щодо алгоритму його дій для уникнення порушень вимог податкового законодавства у своїй діяльності. Отже, дана консультаціє не узгоджується з вимогами до податкової консультації індивідуального характеру і не може використовуватися виключно саме цим платником податків стосовно конкретних обставин.

Таким чином, всупереч вимогам закону, відповідачем не роз`яснено позивачу: чи має право платник податків відобразити у податковій декларації з ПДВ у поточному податковому періоді (2018 р.) залишок від`ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту, у разі якщо з дати виникнення права на податковий кредит минуло 1095 днів (право податкового кредиту виникло в 2011 р.); чи має ПрАТ Лакма право на включення 935077 грн. до податкового кредиту з ПДВ в поточному податковому періоді (2018 р.) з врахуванням факту заниження від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту за серпень 2011 року (рядок 19 декларації), встановленого в акті перевірки №1404/08- 01/19338138 від 11.11.2011; та в який спосіб можливим є збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПрАТ Лакма має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 935077 грн.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у рішенні від 05 лютого 2019 року у справі №812/1325/16, при наданні спірної індивідуальної податкової консультації податковим органом не надано відповіді на постановлені позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства, а лише наведено суб`єктивне тлумачення приписів Податкового кодексу України без конкретизації дії зазначених норм до позивача, що вказує на протиправність податкової консультації податкового органу та є підставою її скасування .

З урахуванням викладеного та зважаючи на зміст оскаржуваної податкової консультації, суд апеляційної інстанції наголошує на фактичну відсутність конкретної відповіді на викладені платником запитання, в ній відсутні рекомендації щодо практичного застосування норм податкового законодавства в ситуації, що склалась у позивача.

З огляду на викладене, спірна податкова консультація не відповідає вимогам підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пунктів 52.1, 52.3 статті 52 ПК України. В силу вимог частини другої пункту 53.2 статті 53 ПК України скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 20 вересня 2019 року.