Постанова

від 11.09.2019 по справі 817/1379/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6642/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Сапіги М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (прийняте у м. Рівне суддею Недашківською К.М.; складене у повному обсязі 02 травня 2019 року) в адміністративній справі № 817/1379/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне підприємство Фірма Укрекопласт та ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним і скасувати пункт 6 наказу Міністерства юстиції України за № 412/5 від 19.02.2018 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.012018 за №№ 39257157, 39257003 та від 19.01.2018 за №№ 39269346, 39269074, 39268804, 39268603, 39271591, 39268373, 39268162, 39267894, 39269681, прийнятих державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційний офіс Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенком В.І. (далі - Державний реєстратор) та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуваним наказом порушено його право власності та фактично позбавлено його права власності на набуте в установленому порядку нерухоме майно.

Надалі позивач змінив підстави позову і вимоги позовної заяви обгрунтовував тим, що при розгляді скарги ОСОБА_3 на проведені державними реєстраторами реєстраційні дії про державну реєстрацію за ним прав та їх обтяжень на земельні ділянки відповідач не повідомив його про розгляд скарги по суті та не забезпечив йому можливість надати пояснення по суті скарги, чим порушив Порядок розгляду скарг. Порушення відповідачем встановленої законом процедури прийняття рішення - наказу має наслідком його протиправність, оскільки не грунтується на законних підставах, а тому наказ підлягає скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_2 , який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що предметом спору у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо розгляду скарги ОСОБА_3 та законності висновку і наказу відповідача, прийнятих за результатами розгляду такої скарги. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов хибних висновків, що при розгляді такої скарги відповідач належним чином виконав приписи пунктів 9, 10 та 11 Порядку розгляду скарг, розмістивши оголошення про проведення засідання про розгляд скарги на своєму веб-сайті; не надавши йому завчасно до дня розгляду скарги копії цієї скарги, доповнень до неї та доданих документів; не забезпечивши йому реалізацію права на подання пояснень по суті скарги.

Проте, вказані дії суперечать вимогам Порядку розгляду скарг, позбавили його права на участь під час розгляду скарги та права надати пояснення з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів. А позиція суду першої інстанції не грунтується на нормах чинного законодавства.

Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи та вимоги апеляційної скарги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню; просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому покликався на те, що Міністерство юстиції України у спірних правовідносинах належним чином виконало вимоги пунктів 9, 10 та 11 Порядку розгляду скарг, розмістивши оголошення про розгляд скарги ОСОБА_3 на своєму офіційному веб-сайті. Згідно пункту 11 цього Порядку копії скарги та доданих документів саме надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, а не направляються їм; а подача скаржником уточнень або доповнень до скарги не заборонена законодавством у сфері державної реєстрації.

Крім того, у відповідача були всі підстави для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки факт порушення прав скаржниці ОСОБА_3 повністю доведено, з огляду на відсутність повноважень ОСОБА_4 на участь в загальних зборах засновників ПП Фірма Укрекопласт , на яких було прийнято рішення про відчуження частки ОСОБА_3 , та про звільнення її з посади директора. Крім того, документи, які були подані для вчинення реєстраційних дій, не відповідали вимогам законодавства; також було порушено порядок проведення оскаржуваних реєстраційних дій державного реєстратора.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, протоколом № 3 загальних зборів засновників (учасників) ПП Ленд Інвестмен від 10 січня 2018 року прийнято рішення про виключення зі складу учасників підприємства ОСОБА_2 та виплати йому належну частку статутного капіталу підприємства майном - земельними ділянками на території Рівненського району Рівненської області з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства , в кількості 11 одиниць загальною площею 21,8291 га, які були передані позивачу за актом приймання-передачі нерухомого майна від 10.01.2018 № 8 (т.1 а.с.27-31), зокрема:

1,9896 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0121;

1,9954 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0120;

2,077 га з кадастровим номером НОМЕР_1 :05:025:0119;

2,5867 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0118;

1,149 га з кадастровим номером НОМЕР_1 :05:025:0117;

1,1491 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0116;

2,2505 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0115;

2,5193 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0114;

2,6733 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0113;

1,9436 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0110.

18.01.2018 Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки за №№ 39257157, 39257003 та 19.01.2018 за №№ 39269346, 39269074, 39268804, 39268603, 39271591, 39268373, 39268162, 39267894, 39269681 (т.1 а.с. 17 - 26, 32).

12 лютого 2018 року ОСОБА_3 через скриньку для приймання кореспонденції звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою за № 17 (вх. № 4053-33-18) на дії Державного реєстратора та прийняті ним вищезазначені рішення.

Копію вказаної скарги та повідомлення про дату, час та місце її розгляду Міністерство юстиції України надіслало на адресу позивача листом від 12.02.2018 за №10/4053-35-18/14к. Повідомило, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) опублікує на офіційному веб-сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України в підрозділі Засідання Комісії розділу Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації рубриці Послуги (т. 2 а.с. 197).

14 лютого 2018 року відповідач за вх. № 4416-33-18 зареєстрував подане ОСОБА_3 доповнення до її скарги (т. 2 а.с. 188 - 189).

Того ж дня на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про те, що розгляд скарги ОСОБА_3 відбудеться о 14 год. 30 хв. 15.02.2018, що підтверджується листом ДП Національні Інформаційні Системи № 2375/08.1-11 від 04.06.2018.

15.02.2018 Комісія розглянула скаргу (з доповненням) ОСОБА_3 , за результатами чого прийняла Висновок, пунктом 6 якого скасувала, зокрема, рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2018 за №№ 39257157, 39257003 та від 19.01.2018 за №№ 39269346, 39269074, 39268804, 39268603, 39271591, 39268373, 39268162, 39267894, 39269681.

На підставі цього Висновку Міністерство юстиції України видало наказ за № 412/5 від 19.02.2018 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , пунктом 6 якого скасувала прийняті Державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, від 18.01.2018 за №№ 39257157, 39257003 та від 19.01.2018 за №№ 39269346, 39269074, 39268804, 39268603, 39271591, 39268373, 39268162, 39267894, 39269681, а також внесла записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень (т. 2 а.с. 205 - 219).

Листом від 21.02.2018 за № 40/4083-035-18/19к позивача було повідомлено про прийняте рішення і надіслано копію цього рішення (т.2 а.с. 228).

Вважаючи пункт 6 вказаного наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2018 за № 412/5 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.012018 за №№ 39257157, 39257003 та від 19.01.2018 за №№ 39269346, 39269074, 39268804, 39268603, 39271591, 39268373, 39268162, 39267894, 39269681 протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що у спірних правовідносинах відповідач діяв згідно норм Порядку розгляду скарг.

При цьому, із висновку Комісії від 15.02.2018 (т. 2 а.с. 205 - 217) видно, що проведені Державним реєстратором реєстраційні дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах стосовно ПП Фірма Укрекопласт суперечать вимогам Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Внаслідок цих порушень без відома засновника ПП Фірма Укрекопласт ОСОБА_3 , всупереч її волі, на підставі рішення зборів засновників ПП Фірма Укрекопласт від 01.09.2016 № 01-09/16 змінено склад засновників підприємства, до якого увійшов, зокрема, ОСОБА_2 , а також виключено ОСОБА_3 зі складу засновників вказаного підприємства.

Надалі проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ПП Ленд Інвестмент та ПП Лайт Інвестмент , а також передачу майна та земельних ділянок, які належали ПП Фірма Укрекопласт , до ПП Ленд Інвестмент та ПП Лайт Інвестмент .

Проаналізувавши реєстраційні дії щодо переходу права власності на майно та земельні ділянки від ПП Фірма Укрекопласт до новоутворених юридичних осіб, Комісія дійшла обґрунтованого висновку щодо їх протиправності, оскільки ОСОБА_3 як єдиний засновник ПП Фірма Укрекопласт не вчиняла жодних дій самостійно на здійснення зазначених вище реєстраційних дій та не давала нікому довіреності на їх вчинення.

Тобто, передача ПП Ленд Інвестмент позивачу земельних ділянок, які належать ПП Фірма Укрекопласт , є протиправною, а тому рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за позивачем також є протиправними.

З покликанням на частину першу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вказав, що неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, право на судовий захист пов`язане виключно з порушенням суб`єктивного права позивача. Суд може захистити лише порушене право позивача, при цьому таке порушення повинно бути зумовлене рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

А обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб`єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

Натомість, представник позивача не зміг вказати, яке саме порушене суб`єктивне право намагається відновити позивач у цьому публічно-правовому спорі та в чому саме полягає його порушене право.

Водночас, у ході судового розгляду цієї справи встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.11.2018 у справі № 569/2075/18 (набрало законної сили 28.12.2018) визнано недійсним договір купівлі-продажу 49,5 % частки у статутному капіталі ПП Фірма Укрекопласт , укладеного на користь ОСОБА_2 , а рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.02.2019 у справі № 918/755/18 (набрало законної сили 14.03.2019) визнано недійсним рішення зборів засновників ПП Фірма Укрекопласт від 01.09.2016 № 01-09/16, за яким ОСОБА_2 увійшов до складу учасників такого підприємства.

Вказане свідчить про відсутність порушеного права у позивача. Під час судового розгляду справи по суті, факт наявності у позивача порушеного права з боку суб`єкта владних повноважень не знайшов свого підтвердження, що виключає підстави для задоволення позову.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Тому необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Вказаних обставин суд першої інстанції не врахував та розглянув спір як адміністративну справу.

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, позов обумовлений скасуванням оскажуваним пунктом наказу відповідача рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за позивачем, оскільки ОСОБА_3 як єдиний засновник ПП Фірма Укрекопласт не вчиняла жодних дій самостійно на здійснення зазначених вище реєстраційних дій та не давала нікому довіреності на їх вчинення, тобто, передача ПП Ленд Інвестмент позивачу земельних ділянок, які належать ПП Фірма Укрекопласт , є протиправним.

Незалежно від обгрунтування позивачем своїх позовних вимог, характер розглядуваних правовідносин має ознаки спору про право власності між позивачем та ОСОБА_3 , а фактичною метою цього позову внаслідок скасування оскаржуваного наказу є відновлення державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за позивачем.

При цьому, всупереч приписам частини першої статті 5 КАС України позивач не надав іншого обгрунтування порушення його прав, про захист яких він просить. А розгляд справи в порядку адміністративного судочинства не призведе до повного відновлення прав позивача, при тому, що є не до кінця вирішене право власності на вказані земельні ділянки за цими особами.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 826/4194/16, дослідженню підлягає не тільки процедура розгляду скарги, а також правомірність висновків Комісії та відповідно оскарженого наказу, прийнятого на реалізацію цих висновків.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що спір у справі не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За таких обставин розглядуваний спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 238, цього Кодексу.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 229, 238, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року в адміністративній справі № 817/1379/18 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне підприємство Фірма Укрекопласт та ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення в частині закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк Постанова складена у повному обсязі 20 вересня 2019 року.