Постанова

від 19.09.2019 по справі 0870/7226/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №0870/7226/12

адміністративне провадження №К/9901/3843/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2013 (суддя Горобцова Я.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 (судді Дадим Ю.М., Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.)

у справі № 0870/7226/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Тех - 99

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Тех - 99 (далі - позивач, ТОВ Інтер Тех - 99 ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 № 0000292201.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.03.2012 по 19.03.2012 посадовими особами відповідача згідно із статтею 79, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 13.03.2012 № 194 та повідомлення від 13.03.2012 № 31/10/23-2, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Інтер Тех-99 , за результатами якої складено акт від 21.03.2012 № 2/22-10/30240973 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Мінюсті України 05.06.1995 за №168/704, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення , пункту 23 статті 2 Бюджетного кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 31.10.2011 на загальну суму 219 208 грн, в т.ч. по періодах: вересень 2011 - 125 078 грн, жовтень 2011 - 94 130 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 01.06.2012 № 0000292210 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 274 010 грн.

Як вбачається з акта перевірки від 21.03.2012 № 2/22-10/30240973 та доводів касаційної скарги підставами для визначення позивачу зазначених сум грошових зобов`язань слугували висновки перевіряючих про безпідставність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ТОВ Декос Альянс , ТОВ ВКФ Володимир , які, за твердженнями відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що господарські операції позивача з вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень тощо. Крім того, податковий орган посилається на пояснення директора ТОВ Декос Альянс , який заперечує свою причетність до діяльності товариства.

Доводи касаційної скарги дублюють текст висновків акта перевірки.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Інтер Тех-99 здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі рудами заліза та кольорових металів (код 51.52.1), виробництва алюмінію (код 27.42.0), оброблення металевих відходів та брухту (код 37.10.0), оптової торгівлі автомобільними деталями та приладдям (код 50.30.1), оптової торгівлі чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них (код 51.52.2), оптової торгівлі відходами та брухтом (код 51.57.0).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Тех-99 (покупець) та ТОВ ВКФ Володимир (постачальник) укладено договір № ИТ-013011 купівлі-продажу від 03.10.2011 згідно умов якого постачальник зобов`язується на умовах, передбачених цим Договором, поставляти і передавати у власність покупця, а покупець зобов`язався приймати і оплачувати алюміній, алюмінієві сплави, кремній, мідь, нікель та автозапчастини.

Згідно п. 2.1 Договору №ИТ-013011 ціна товару узгоджується сторонами по кожному окремому постачанню. Найменування, ціна і точна кількість відвантаженого товару вказується в накладних.

За умовами п. 3.1 Транспортування Товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або за домовленістю сторін.

На виконання умов договору ТОВ ВКФ Володимир видало позивачу видаткові накладні №ВЛ-0000024 від 11.10.2011, №ВЛ-0000025 від 11.10.2011, №ВЛ-0000027 від 19.10.2011, №ВЛ-0000028 від 19.10.2011, №ВЛ-000003 від 19.10.2011, №ВЛ-0000031 від 24.10.2011, №ВЛ-0000032 від 27.10.2011, №ВЛ-0000033 від 27.10.2011, №ВЛ-0000034 від 27.10.2011, копії яких наявні в матеріалах справи (т.3 а.с. 102-116), та виписало на адресу позивача податкові накладні №60 від 27.10.2011, №61 від 27.10.2011, №62 від 27.10.2011, №52 від 24.10.2011, №42 від 19.10.2011, №41 від 19.10.2011, №40 від 19.10.2011, №32 від 11.10.2011, №29 від 11.10.2011, №28 від 11.10.2011, №22 від 05.10.2011, №21 від 05.10.2011, №9 від 03.10.2011, №8 від 03.10.2011 (т.3 а.с. 117 - 130).

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Декос Альянс (постачальник) укладено договір №0107/11-1 купівлі-продажу від 01.07.2011.

Згідно умов Договору №0107/11-1 постачальник зобов`язався на умовах, передбачених цим Договором, поставляти і передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати алюміній, алюмінієві сплави, кремній, мідь, нікель та автозапчастини.

Згідно п. 2.1 Договору №0107/11-1 ціна товару узгоджується сторонами по кожному окремому постачанню. Найменування, ціна і точна кількість відвантаженого товару вказується в накладних.

За умовами п. 3.1 Транспортування Товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або за домовленістю сторін.

На виконання умов договору ТОВ Декос Альянс видало позивачу видаткові накладні №РН-0001983 від 01.009.2011, №РН-0001980 від 01.09.2011, №РН-0001987 від 06.09.2011, №РН-0001986 від 06.09.2011, №РН-0001985 від 06.09.2011, №РН-0001984 від 06.09.2011, №РН-0001989 від 16.09.2011, №РН-0001988 від 16.09.2011, №РН-0001992 від 22.09.2011, №РН-0001990 від 22.09.2011 (т.3 а.с. 133-142) та виписало на адресу позивача податкові накладні №674 від 01.09.2011, №673 від 01.09.2011, №679 від 06.09.2011, №677 від 06.09.2011, №676 від 06.09.2011, №675 від 06.09.2011, №680 від 16.09.2011, №681 від 16.09.2011, №683 від 22.09.2011, №684 від 22.09.2011 (т. 3 а.с. 143-152).

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Окрім того, розрахунки між позивачем та вказаними контрагентами відображені в оборотно-сальдових відомостях по рахунку:631 (т. 3 а.с. 101).

Також матеріалами справи підтверджується реалізація товару в межах господарської діяльності позивача на адресу третіх осіб - ОО АТП-0813 , ТОВ Саноіл-Транс , ТОВ Ремондіс Запоріжжя , ТОВ ІнтерЛюксТорг , ТОВ Вторма-Запоріжжя , ПП ОСОБА_1 , МИГ ремонт, ТОВ Лідер , ТОВ Маяк , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , Державне підприємство Придніпровська Залізниця , ТОВ Каолин Азов , ТОВ В.В.С , ТОВ ОТК Супутник , Інженерно-виробничий кооператив Контакт , ТОВ Союзпромресурси-98 .

На підтвердження використання придбаного товару у межах господарської діяльності позивач надав до суду копії господарських договорів на поставку товару третім особам, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товару та копії платіжних доручень та банківських виписок, які підтверджують оплату товару в порядку безготівкового розрахунку. Крім того, матеріали справи свідчать на корись висновку про те, що постачальниками товару позивачу в перевіряє мий період були не лише ТОВ Декос Альянс та ТОВ ВКФ Володимир .

Крім того, відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №20/22-12/30240973 від 09.04.2012 ТОВ Інтер Тех-99 використовує у своїй діяльності наступні основні виробничі фонди: для виробництва алюмінієвих сплавів є виробнича дільниця, розташована на території 0,4763га за адресою: м. Вільнянськ, вул. Леніна,13. На балансі підприємства є: газоочисна установка - 1 шт., Електропечі САТ-025 112 - 3 шт., шкаф управління ЩОТ-9731-4174 - 3 шт., вентилятор ВЦПБ-45 с ел - 1шт. Вказане також підтверджується копією Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта згідно якого закінчений реконструкцією цех алюмінієвого лиття за адресою: м. Вільнянськ, вул. Леніна, 13 та витягом з рішення №11 Виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 11.01.2007. Також позивачу на праві власності належить будівля в м. Вільнянськ Запорізької області по вул. Леніна, буд. 13 (літ.А (інв.№0001), літ.В (інв. №0401), літ.Д (інв. №0407), літ. Л (інв.№0257) (копія Договору купівлі-продажу від 08.06.2004 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно містяться в матеріалах справи). Також слід зазначити, що згідно Довідки №20/22-12/30240973 від 09.04.2012 чисельність працюючих на підприємстві позивача згідно штатного розпису 7 чоловік, в тому числі 5 плавельників.

В той же судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам податкового органу щодо того, що директор ТОВ Декос Альянс заперечує свою причетність до діяльності товариства.

Разом з тим, в постанові Верховного Суду України від 04.10.2016 у справі № 810/7161/14 викладено правовий висновок стосовно того, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відтак, судам попередніх інстанцій слід перевірити та оцінити вказані доводи податкового органу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 у справі № 0870/7226/12 скасувати.

Справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко