Постанова

від 18.09.2019 по справі 560/4497/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

м.Київ

справа №560/4497/18

адміністративне провадження №К/9901/17541/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року (судді: Боровицький О.А., Шидловський В.Б., Матохнюк Д.Б.) у справі №560/4497/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Нива" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

В грудні 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Хмельницькій області) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства агрофірми "Нива" (далі - відповідач, ПП "Нива"), в якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача в сумі 2746,92 грн. за рахунок майна зазначеного підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

03 квітня 2019 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) ГУ ДФС у Хмельницькій області вперше звернулось з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Хмельницькій області залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку, передбаченого частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17 травня 2019 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, додатково заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року клопотання позивача було визнано необґрунтованим, а апеляційну скаргу повторно було залишено без розгляду з аналогічних підстав.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на апеляційне оскарження судового рішення та наголошує, що, незважаючи на специфіку предмету розгляду даної справи, в даному випадку застосуванню підлягають саме загальні строки звернення з апеляційною скаргою, передбачені статтею 295 КАС України.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як убачається з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ГУ ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, констатував факт пропуску апелянтом присічного строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною восьмою статті 283 КАС України, та при цьому керувався нормами статті 270 КАС України.

Так, згідно з частиною восьмою статті 283 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Частина п`ята статті 270 КАС України встановлює обов`язок суду залишити без розгляду позовну заяву, апеляційну скаргу, подану після закінчення строків, установлених у справах, визначених цією статтею, тобто у справах, особливості розгляду яких визначені статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, зокрема, у справах за зверненням органів доходів і зборів (стаття 283 КАС України).

В свою чергу, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що звернення податкового органу до суду з приводу стягнення з платника податків сум податкового боргу може мати місце не лише шляхом звернення до суду із відповідною заявою, у порядку визначеному частиною другою статті 283 КАС України, а й у загальному позовному.

За змістом частини третьої статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Як визначено у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України регламентовано повноваження податкових органів звертатися до суду з позовом про стягнення з платників податків коштів для погашення їх податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновку, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.

При цьому, положення податкового законодавства не встановлюють імперативного обов`язку щодо звернення контролюючого органу з вимогами про стягнення податкового боргу саме в порядку статті 283 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року по справі №826/4876/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку позивач звернувся до суду з позовом до ПП Агррофірма Нива про стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника у порядку статті 95 ПК України.

Справу було розглянуто Хмельницьким окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 262 КАС України.

Відтак, апеляційний суд не мав правових підстав для застосування процесуальних наслідків, визначених частиною п`ятою статті 270 КАС України.

За таких обставин Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки причинам пропуску ГУ ДФС у Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження в установленому законом порядку та дійшов передчасного висновку про наявність підстав до залишення апеляційної скарги без розгляду.

Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська