Постанова

від 07.10.2008 по справі 14/44

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07.10.2008 р. № 14/44

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінову А.В. при секретарі судового засідання Федорчук А.Б. вирішив адміністративну справу

ОСОБА_1 до Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 жовтня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004-2007 роки. Під час судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги додатково за 2008 рік.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на порушення вимог Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`та рішень Конституційного Суду України йому було виплачено не в повному обсязі щорічну разову грошову допомогу до 5 травня. На думку позивача, сума недоплати, яка утворилась у 2004-2008 роках внаслідок неправомірних дій відповідачів повинна бути відшкодована ними в повному обсязі.

Представники Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації проти позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях відповідачі посилались на те, що застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України. Позивач отримував відповідну допомогу у розмірі, передбаченому законами України про державний бюджет України на відповідний рік та постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №183. Рішення Конституційного Суду України, якими визнані неконституційними відповідні положення законів про державний бюджет набрали законної сили вже після здійснення відповідних виплат до 5 травня позивачу. Додатково Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку для звернення до адміністративного суду.

З метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи протягом розумного строку у справі було проведено попереднє судове засідання. Під час попереднього судового засідання суд визначився із суб`єктним складом осіб, які беруть участь у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2008 у справі №14/44 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2004-2008 роки виходячи з п`яти розмірів мінімальних пенсій за віком.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин та рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Матеріалами справи (посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.10.1996, довідка Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві від 30.10.2007 №ФА-100588) підтверджується, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 17-1 названого Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Частиною четвертою названої статті передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи приписи зазначених норм законодавства, а також виплати позивачу допомоги у 2004 - 2006 роках, ОСОБА_1 мав дізнатися про порушення своїх прав до 30 вересня відповідного року, в якому здійснювалась виплата допомоги, саме з цього моменту обчислюється річний строк звернення до суду. Позивач звернувся з відповідним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва 07.07.2008.

За таких обставин суд погоджується з відповідачами про порушення строку звернення позивача до суду щодо вимог перерахунку допомоги у 2004-2006 роках.

Щодо перерахунку та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007-2008 роки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачами є публічно-правовими відносинами, оскільки виникли при здійсненні Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації владних управлінських функцій на основі законодавства, оскільки виплата щорічної разової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позивачу здійснена часткова виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі, передбаченому статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік . Зазначене обумовлено тим, що законом про державний бюджет на відповідний рік встановлювалися інші, значно нижчі, ніж встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`розміри щорічної одноразової грошової допомоги.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , зокрема, щодо виплати щорічної разової допомоги відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`учасникам бойових дій у розмірі 280 гривень.

Відповідно до частини п`ятої резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Частиною шостою резолютивної частини цього Рішення передбачено, що це рішення є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

У 2008 році виплати до 5 травня учасникам бойових дій здійснювались відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`у редакції Закону України від 28.12.2007 №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( підпункт б`підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону), тобто у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом б`підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини шостої резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , визнаних неконституційними.

Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Дії відповідачів суперечать нормам Конституції України про визнання України соціальною державою. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом не приймається до уваги.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щорічної разової грошової допомоги (в даному випадку це стосується можливості реалізації встановленої державою гарантії учасників бойових дій, як складової їхнього правового статусу) будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання учасникам бойових дій певних гарантій, а саме забезпечення їх щорічною разовою грошовою допомогою, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідачами з урахуванням рішень Конституційного Суду України самостійно не здійснено перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2007 -2008 роки до 30 вересня відповідного року. А тому суд погоджується з позицією позивача щодо порушення його прав на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно із статтями 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. При цьому обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень. Відповідачі не довели суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне Управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2007 -2008 роки ОСОБА_1 виходячи з 5 мінімальних пенсій за віком та здійснити відповідну додаткову виплату.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити повністю.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Літвінова А.В.