Постанова

від 19.11.2009 по справі 2а-3239/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2009 року 15:50 № 2а-3239/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р. вирішив адміністративну справу

За позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Аліот-5 проСтягнення заборгованості в розмірі 92 679, 24 грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в розмірі 92 679, 24 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів .

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.11.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.11.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві Державною адміністрацією, відповідно до свідоцтва серії А00 № 055792 від 01.07.2005 та перебуває як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

На підставі направлення на перевірку у відповідача була проведена виїзна позапланова виїзна документальна перевірка з питання дотримання вимог валютного законодавства України.

За результатами перевірки, 20.02.2007 складений акт № 95/1-22-20-33592820 від 20.02.2007 (далі -акт), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000342220/0 від 28.02.2007, від 02.07.2008, згідно з яким відповідачу нараховані штрафні санкції за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у розмірі 34 633, 80 грн. Дане повідомлення направлене відповідачу поштою.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст. 9 Закону України Про Державну податкову службу у разі коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, які визначені ст. 10 цього ж Закону, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5).

У відповідності до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Водночас, податкова заборгованість у розмірі 34 633, 80 грн. відповідачем до Державного бюджету України не сплачена.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачеві виставлено податкові вимоги, першу №1/2151 від 01.06.2006 на суму 61 135, 00 грн. та другу податкову вимогу №2/396 від 09.01.2007 на суму 29, 66 грн.

У зв'язку з неможливістю вручення податкової вимоги складений акт № 283 від 02.03.2007.

Доказів оскарження вказаних податкових вимог у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Як підтверджено матеріалами справи станом на 18.03.2009 за відповідачем обліковуються заборгованість з податків і зборів на суму 92 679, 24 грн., з яких 58 045, 44 грн. - податковий борг, решта 34 633, 8 грн. - штрафні санкції (пеня).

Водночас, податкова заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачена.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають частковому задоволенню наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено судом, податкове зобов'язання відповідача, нараховане йому контролюючим органом, не було сплачене у встановлені строки, в судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.6.2.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що у відповідача станом на день розгляду спору обліковується заборгованість у розмірі 34 633, 80 грн., у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Штраф підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і штраф, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст.41 Конституції України можливе лише за рішенням суду. З врахуванням цього і звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій в разі відмови суб'єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно бути в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.

При виявленні контролюючим органом порушення позивачем вимог Закону України Про здійснення розрахунків в іноземній валюті (дата складання акту перевірки 28.02.2007) позов про стягнення штрафу прокурором був пред'явлений лише 30.03.2009, тобто за межами встановленого ст.250 ГК України шестимісячного строку з дня виявлення порушення.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 34 633, 80 грн., які визначені податковим повідомленням рішенням форми С № 0000342220/0 від 28.02.2007.

Крім того, відповідач відповідно ст. 5 п.5.1 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами подав податкові декларації з податку на додану вартість №88011 від 22.05.2006 та №362602 від 20.01.2007., а отже самостійно визначено податкове зобов'язання - тобто узгоджене з моменту подання декларації в результаті чого виник податковий борг в сумі 58 045,44 грн.

Згідно з розрахунком боргу ТОВ Еліот-5 про податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів станом на 03.09.2009 за відповідачем обліковується сума боргу з податку на додану вартість у сумі 58 045, 44 грн.

Відповідно до п. 5.1.Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже, враховуючи наведене вище, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 58 045, 45 грн., яке визначене відповідачем самостійно.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот-5" (код ЄДРПОУ 33592820) суму податкової заборгованості перед Державним бюджетом України у розмірі 58045,44 грн.на р/р 31117104700002 банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя Ковзель П.О.