Рішення

від 19.09.2019 по справі 906/748/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/748/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс"

про стягнення 26820,08 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс" про стягнення 26820,08 грн., з яких 20079,00 грн. заборгованості за отриманий товар, 2196,04 грн. пені, 4015,80 грн. штрафу, 342,75 грн. інфляційних та 186,49 грн. 3% річних.

Ухвалою від 18.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.08.2019.

Ухвалою суду від 15.08.2019 відкладено розгляд справи на 19.09.2019.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 546469 від 16.11.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 546469 від 16.11.2018 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 272766,02 грн.

Відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі не виконав, внаслідок чого на момент звернення до суду у відповідача існує прострочена заборгованість у розмірі 20079,00 грн.

За порушення строків проведення розрахунків позивачем заявлено до стягнення з відповідача: на підставі п. 6.1 договору - 2196,04 грн. пені, на підставі п. 6.3 договору - 4015,80 грн. штрафу.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 342,75 грн. інфляційних та 186,49 грн. 3% річних.

26.07.2019 на поштову адресу суду від позивача надійшла заява № 306 від 24.07.2019, у якій він підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, а також просить суд надалі розглядати дану справу без участі його представника, посилаючись на неможливість прибуття його представника в судове засідання (а.с. 79).

Також, 26.07.2019 на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання №307 від 24.07.2019, згідно якого він просить долучити до матеріалів справи наступні документи: довідку видану відділенням АТ "Кредобанк" № 248-31558/19 від 17.07.2019 та докази направлення вказаного клопотання та довідки відповідачу (а.с. 81-85).

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, письмового відзиву на позовну заяву не надав; в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 92).

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 546469 (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Предметом договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів (далі - товар), за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору сторони погодили, що товар передається постачальником покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього.

Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару (п. 2.2 договору).

За умовами пп. 3.3.1 договору відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти товар та своєчасно його оплатити.

У п. 4.3 договору сторони узгодили, що передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Загальна сума договору визначається за сумою всіх видаткових накладних, виданих постачальником (п.5.1 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п.6.1 договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 272766,02 грн., що підтверджується видатковими накладними: № FTM 00161379/18 від 16.11.2018; № FTM 00165579/18 від 23.11.2018; № FTM 00166599/18 від 26.11.2018; №FTM 00167090/18 від 27.11.2018р.; № FTM 00167104/18 від 27.11.2018; № FTM 00167221/18 від 27.11.2018; № FTM 00168135/18 від 28.11.2018; № FTM 00168238/18 від 28.11.2018; № FTM 00171216/18 від 04.12.2018; № FTM 00172798/18 від 06.12.2018; №FTM 00172932/18 від 06.12.2018; № FTM 00173744/18 від 07.12.2018; № FTM 00174497/18 від 10.12.2018; № FTM 00175401/18 від 11.12.2018; № FTM 00176736/18 від 13.12.2018; № FTM 00177501/18 від 14.12.2018; № FTM 00178671/18 від 18.12.2018; №FTM 00179176/18 від 18.12.2018; № FTM 00180514/18 від 20.12.2018; № FTM 00012872/19 від 28.01.2019; № FTM 00013177/19 від 29.01.2019; № FTM 00013576/19 від 29.01.2019; № FTM 00013640/19 від 29.01.2019; № FTM 00013696/19 від 29.01.2019; №FTM 00014304/19 від 30.01.2019; № FTM 00016091/19 від 01.02.2019; № FTM 00015938/19 від 01.02.2019; № FTM 00016822/19 від 04.02.2019; № FTM 00019052/19 від 06.02.2019; № FTM 00018989/19 від 06.02.2019; № FTM 00020583/19 від 08.02.2019; №FTM 00020584/19 від 08.02.2019; № FTM 00021856/19 від 11.02.2019; № FTM 00022741/19 від 12.02.2019; № FTM 00024228/19 від 14.02.2019; № FTM 00025551/19 від 16.02.2019; № FTM 00025596/19 від 16.02.2019; № FTM 00026536/19 від 18.02.2019; № FTM 00027219/19 від 19.02.2019; № FTM 00030018/19 від 22.02.2019; № FTM 00030021/19 від 22.02.2019; № FTM 00031789/19 від 26.02.2019; № FTM 00033369/19 від 28.02.2019; № FTM 00036153/19 від 05.03.2019 (а.с. 14-65).

Згідно даних позивача, відповідач свої зобов`язання за договором поставки №546469 від 16.11.2018 в частині оплати товару виконав не у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за вказаним договором перед позивачем у розмірі 20079,00 грн. (а.с. 4).

За несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар за договором на підставі п. 6.1 договору позивач нарахував відповідачу за період з 20.03.2019 по 04.07.2019 пеню у розмірі 2196,04 грн., а на підставі п. 6.3 договору - 4015,80 грн. штрафу.

Водночас, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 546469 від 16.11.2018 нараховано відповідачу до стягнення 342,75 грн. інфляційних та 186,49 грн. 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 546469 від 16.11.2018, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно матеріалів справи позивач на виконання умов укладеного договору №546469 від 16.11.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 272766,02 грн., що підтверджено видатковими накладними (а.с. 14-65).

Факт поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем кореспондуючого обов`язку щодо оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, сторони у п. 5.5 договору погодили порядок та строки здійснення розрахунків за договором, а саме погоджено, що оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару.

В порушення умов договору відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не виконав, внаслідок чого на момент звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 20079,00 грн. (а.с. 4,82).

Станом на день вирішення спору в суді, заборгованість відповідача не змінилась, в матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної заборгованості.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (с. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 20079,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 2196,04 грн. пені, суд зазначає про наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами ч.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов п.6.1 договору, сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

З розрахунку позивача (а.с. 5) вбачається, що пеню заявлено за період з 20.03.2019 по 04.07.2019 (за 113 днів) на суму простроченої заборгованості 20079,00 грн., яка склала 2196,04 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що останній є арифметично невірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку було невірно вказано кількість днів у зазначеному ним періоді, а саме 113 днів, замість 107 днів, з урахуванням наведеного судом було здійснено власний розрахунок пені:

(20079,00 грн. х 18% х 2) : 365 дн. х 37 днів = 732,75 грн.;

(20079,00 грн. х 17,5% х 2) : 365 дн. х 70 днів = 1347,77 грн.

732,75 грн. + 1347,77 грн. = 2080,52 грн.

Таким чином, вимога про стягнення пені є обгрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 2080,52 грн.

В частині стягнення 115,52 грн. (2196,04 грн. - 2080,52 грн.) пені суд відмовляє у задоволенні за безпідставністю вимог.

Крім того, в порядку п. 6.3 договору позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 4015,80 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

З розрахунку, наданого позивачем (а.с. 5), вбачається, що штраф нараховано в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару , який становить 4015,80 грн.

Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд встановив, що його розмір є обґрунтованим та арифметично вірним.

За таких обставин, вимога про стягнення штрафу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог про стягнення 342,75 грн. інфляційних та 186,49 грн. 3% річних, суд зазначає про наступне.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 5), 3% річних нараховано за аналогічний період та на суму простроченої заборгованості, що й нарахована пеня, які склали 186,49 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем невірно вказано кількість днів у зазначеному ним періоді, аналогічно як й при нарахуванні пені.

Судом було здійснено власний розрахунок 3% річних:

(20079,00 грн. х 3%) : 365 дн. х 107 днів = 176,59 грн.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 176,59 грн.

В частині стягнення 09,90 грн. 3% річних (186,49 грн. - 176,59 грн.) суд відмовляє за безпідставністю вимог.

В частині вимог про стягнення з відповідача 342,75 грн. інфляційних нарахувань судом встановлено, що останні заявлені за період квітень - травень 2019 року на суму простроченої заборгованості 20079,00 грн., які становлять 342,75 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд встановив, що позивачем розрахунок здійснено арифметично вірно, вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 342,75 грн.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 26694,66 грн., з яких: 20079,00 грн. - основний борг, 2080,52 грн. - пеня, 4015,80 грн. - штраф, 342,75 грн. інфляційні та 176,59 грн. - 3% річних.

В частині стягнення 115,52 грн. пені та 09,90 грн. 3% річних суд відмовляє за безпідставністю вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Соколовських, 31, код ЄДРПОУ 41183813)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (81500, Львівська область, Городоцький район, с.Черляни, вул. Польова,97, код ЄДРПОУ 38169102)

- 20079,00 грн. - основного боргу;

- 2080,52 грн. пені;

- 4015,80 грн. - штрафу;

- 342,75 грн. інфляційних;

- 176,59 грн. - 3% річних;

- 1912,02 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.09.19

Суддя Сікорська Н.А.

Друк.: 3 прим.:

1- у справу,

2,3- сторонам (рек. з повід.).