Постанова

від 19.09.2019 по справі 916/1886/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 рокум. ОдесаСправа № 916/1886/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання Полінецька В.С.

за участю представників учасників справи:

прокурор - Біховська М.Ю., посвідчення № 052844, дата видачі : 21.05.19;

від позивача Добров Ю.І., довіреність № 220/576/д, дата видачі : 20.12.18;

від відповідача Асташенкова О.І., довіреність № 307/вих-мр, дата видачі : 28.12.18;

від третьої особи (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси) - Поляков О.Г., довіреність № 554, дата видачі : 04.02.19;

від третьої особи (Департамент комунальної власності Одеської міської ради) Коваль І.В., довіреність № 0116/16, дата видачі : 10.09.19;

від третьої особи (Військова частина НОМЕР_1 ) Галімон Н.А., довіреність № 350/312/24/45, дата видачі : 04.01.19;

від третьої особи (Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво) - не з`явився;

Вільний слухач - Булгарова М.В., паспорт серія НОМЕР_2 , дата видачі : 03.07.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01 серпня 2019 року про забезпечення позову

у справі № 916/1886/19

за позовом: Міністерства оборони України

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимог на предмет спору,

на стороні позивача: 1. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

2. Департамент комунальної власності Одеської міської ради

3. Військова частина НОМЕР_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимог на предмет спору,

на стороні відповідача: Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво

та за участі Військової прокуратури Південного регіону України

про зобов`язання вчинити певні дії

головуючий суддя Цісельський О.В.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 20.09.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

04.07.2019 Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просило визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 №2355-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі біля будинку номер 11/7 (вул. 25-ї Чапаєвської дивізії біля будинку номер 11/7), та надання її у постійне користування Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво; скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради, та право постійного користування за Комунальним підприємством Міське капітальне будівництво на земельну ділянку, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ця земельна ділянка є землею військового містечка № НОМЕР_3 військового аеродрому ІНФОРМАЦІЯ_1 і відноситься до земель державної власності, а за призначенням до земель оборони, однак відповідачем затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель аеродрому ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано вищевказану ділянку у постійне користування Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво, при цьому відповідачем не враховано, що власником земель оборони рішення про відмову від права власності не приймалось, а тому наведена земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності

31.07.2019 Міністерством оборони України було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив заборонити Одеській міській раді та Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво здійснювати дії щодо будівництва об`єктів та приймати рішення стосовно укладання правочинів та передачі прав третім особам відносно земельної ділянки військового аеродрому " ІНФОРМАЦІЯ_1 " площею 17,0 га, кадастровий номер 5110136900:51:002:0030, за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж, до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 (суддя Цісельський О.В.) заяву Міністерства оборони України про забезпечення позову задоволено. Заборонено Одеській міській раді та Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво здійснювати дії щодо будівництва об`єктів та приймати рішення стосовно укладання правочинів та передачі прав третім особам відносно земельної ділянки військового аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 » площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030) за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру і судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Господарський суд дійшов висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Одеська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2019р. у справі №916/1886/19 про забезпечення позову - скасувати повністю, у забезпеченні заяви МОУ про забезпечення позову відмовити.

Зокрема, на думку скаржника, ухвала місцевого суду про вжиття заходів забезпечення позову не містить мотивованого висновку про те, як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, як того вимагає ст. 136 ГПК України.

Скаржник вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що Одеська міська рада чи КП Міське капітальне будівництво може здійснити дії щодо розпорядження або забудови вказаної земельної ділянки є лише припущеннями та не підтверджені належними доказами.

Крім того, скаржник зазначає, що відсутній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За приписами п. 1 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується заходами, переліченими в п.1-9 цієї частини, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, та іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову суду необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо доцільності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, адекватності заходу до забезпечення позову, тобто його відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також справедливого балансу інтересів сторін у справі.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник у зв`язку з віднесенням відповідачем частини земель військового аеродрому "Шкільний" площею 17,0 га, кадастровий номер 5110136900:51:002:0030, які є землями оборони до земель комунальної власності з державною реєстрацією відповідного права на вказану земельну ділянку.

Згідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У даному випадку позивачем при зверненні до суду обрано спосіб захисту порушеного права у вигляді відновлення становища, яке існувало до порушення, що цілком відповідає нормам п.4 ч.2 ст.16 ЦК України.

Заявлені позовні вимоги спрямовані на відновлення порушеного на думку позивача права власності Міністерства оборони України шляхом скасування рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 №2355-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі біля будинку номер 11/7 (вул. 25-ї Чапаєвської дивізії біля будинку номер 11/7), та надання її у постійне користування Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво; скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради, та право постійного користування за Комунальним підприємством Міське капітальне будівництво на земельну ділянку, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж.

Таким чином, позовна заява містить немайнові вимоги, рішення про задоволення яких не вимагатиме примусового виконання.

Водночас, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовує її , тим, що відповідач може розпорядитися спірною земельною ділянкою або забудувати її до закінчення розгляду зазначеного позову.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у даному разі позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної Палати КГС від 16.08.2018 р. у справі №910/1040/18).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно зазначив, що адекватним заходом у цьому випадку є заборона Одеській міській раді та Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво здійснювати дії щодо будівництва об`єктів та приймати рішення стосовно укладання правочинів та передачі прав третім особам відносно земельної ділянки військового аеродрому «Шкільний» площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030) за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги та жодним чином не призведуть до порушення прав та законних інтересів Одеської міської ради, оскільки вказаний захід до забезпечення позову застосовується на обмежений термін виключно до закінчення розгляду справи.

При цьому доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують, зокрема, скаржником не зазначено обґрунтованих та переконливих доказів, яким чином вжиття заходів забезпечення позову у викладеній судом редакції порушує права відповідача у разі відсутності намірів Одеської міської ради чи КП Міське капітальне будівництво здійснити дії щодо розпорядження або забудови вказаної земельної ділянки, які вона називає припущеннями; та не спростовано і правомірного висновку місцевого господарського суду щодо ймовірного ускладнення ефективного поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача в разі невжиття заходу до забезпечення позову у викладеній судом редакції, та щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не спростував висновків судову першої інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі та не довів порушення судом норм процесуального права, а тому прийняту у справі ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 року по справі №916/1886/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269 - 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Одеської міської ради - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 року у справі № 916/1886/19 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

„23 вересня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя Г.П. Разюк