Постанова

від 16.09.2019 по справі 910/3622/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Справа№ 910/3622/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - Хруленко М.В., адвокат, ордер №450324 від 23.08.2019;

від відповідача - Халупний А.В., довіреність б/н від 12.04.2019,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Апірон на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/3622/19 (суддя Ярмак О.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудпроектдизайн до товариства з обмеженою відповідальністю Апірон про стягнення 390 868,06 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудпроектдизайн звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Апірон про стягнення 368 000,00 грн. авансових платежів згідно договору №П-42-18 від 05.08.2018, 14550,00 грн. пені, 6653,44 грн. інфляційних втрат та 1 664,00 грн. 3% річних.

Позов обґрунтований тим, що відповідач отримавши 368 000,00 грн. авансового платежу, роботи з розробки проектної документації стадії РД по об`єкту: Реконструкція з прибудовою приміщень Софіївсько-Борщагівського навчально-виховного комплексу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів - Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області по пров. Шкільному, 1-в, в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області 1 черга у тому числі у визначений строк, не виконав, проектну документацію замовнику не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/3622/19 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Апірон на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудпроектдизайн 368 000,00 грн. авансового платежу, 14 550,00 грн. пені та 5 738,25 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Так, суд дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю належних доказів виконання робіт, враховуючи відмову позивача від договору внаслідок прострочення виконання робіт та неотримання проектної документації, позовні вимоги про повернення коштів у сумі 368 000,00 грн. авансових платежів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, судом задоволено вимогу про стягнення пені у розмірі 14 550,00 грн. за період з 28.12.2018 по 22.02.2019, нараховану за несвоєчасне виконання робіт за договором. Разом з тим, суд відмовив у позові в частині інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з відсутністю грошового зобов`язання підрядника перед замовником у заявлений позивачем період.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт посилаючись на п. 3.2 договору, зазначає про відсутність підстав для повернення сплаченого позивачем авансового платежу, оскільки узгодженого рішення щодо недоцільності подальшої співпраці сторонами досягнуто не було. За доводами апелянта, ним договірні зобов`язання виконано в повному обсязі. Однак, на його, переконання, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, не врахував факту виготовлення усієї проектної документації згідно умов договору і факту її передачі відповідачем у форматі (.pdf) на офіційну електронну адресу позивача та факту відсутності належним чином оформлених зауважень зі сторони позивача до отриманих від відповідача проектів в електронному форматі (.pdf). Крім того, за твердженнями скаржника, суд не взяв до уваги норми матеріального права, які встановлюють обов`язок замовника (позивача) прийняти роботи виконані виконавцем (відповідачем) та оплатити їх у повному обсязі, а у разі відмови від їх прийняття оплатити в тій частині, в якій роботи були виконані.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи надані учасниками справи пояснення, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

У судовому засіданні 16.09.2019 представником відповідача було надано суду службову записку №9 від 22.12.2018 для долучення до матеріалів справи.

Колегія суддів не приймає вказаний документ до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зі змісту положень ч.ч. 3, 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України №7 від 17.05.2011 вбачається, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів.

Колегія суддів зазначає, що представником відповідача не надано доказів неможливості подання службової записки №9 від 22.12.2018 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а також доказів звернення з відповідним клопотанням до суду першої інстанції.

При цьому, надана суду службова записка датована 22.12.2018, а відтак, у відповідача була об`єктивна можливість подати такий документ до закінчення підготовчого засідання в суді першої інстанції.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 2 ст. 118 ГПК України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, заявлене представником відповідача клопотання про долучення службової записки №9 від 22.12.2018 до матеріалів справи, - залишається без розгляду та поданий документ не приймається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Апірон (підрядник, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудпроектдизайн (замовник) 05.08.2018 було укладено договір №П-42-18, за умовами п. 1.1 якого, замовник доручає та зобов`язується прийняти і оплатити, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню розробки розділів проектної документації: ЗВК - зовнішні мережі водопостачання і каналізації; ЕП - електропостачання зовнішнє; ОВ - опалення і вентиляція; ВК - водопровід і каналізація; ТМ, АТМ - індивідуальний теплопункт; ЕТР - електротехнічні рішення; РТ1, СЗ1, РТ2, ЧС, ЛОМ, ЗУ, ОС, ВС, АТД - Радіофікація. Телефонізація. Телебачення. Часофікація. Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ). Звукопідсилення. Охоронна сигналізація. Система охоронного відеонагляду. Сигналізація загазованість вибухонебезпечної концентрації метану (СН4). СПС, СОП, ЕА, АПГ - Система пожежної сигналізації. Система оповіщення про пожежу. Автоматизація внутрішнього протипожежного водопроводу. Автоматизація протипожежних клапанів. Автоматична модульна система локального пожежегасіння кухонного обладнання. Проектної документації стадії РД, (надалі - Роботи ) по об`єкту: Реконструкція з прибудовою приміщень Софіївсько-Борщагівського навчально-виховного комплексу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів - Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської Районної Державної адміністрації Київської області по пров. Шкільному, 1-в, в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. 1 черга (надалі - Об`єкт).

Сторони домовились, що на момент підписання даного договору виконавець отримав всі необхідні вихідні дані для проектування по відповідним розділам та погоджені технічні завдання на проектування (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість проектних робіт за даним договором визначається, згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною).

Загальна вартість робіт за даним договором становить: всього з ПДВ 20%: 400 000,00 грн., ПДВ 20% - 66 666,66 коп. (п. 2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору замовник протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання даного договору, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця авансовий платіж, згідно графіку оплати Додаток №3 до даного договору, що є його невід`ємною частиною).

Виконавець зобов`язується виконати проектні роботи по даному договору на протязі 140 календарних днів, з моменту отримання підписаного та затвердженого технічного завдання та авансового платежу, зазначеного у п. 3.1 договору (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що при завершенні робіт виконавець представляє замовникові акт приймання-передачі проектної документації, передбаченої договором.

Приймання документації здійснюється уповноваженими посадовими особами замовника і оформлюється актом здачі-приймання проектної документації (п. 4.3 договору).

Згідно п. 4.4, роботи по цьому договору вважаються виконаними за умови передачі проектної документації замовнику в 3-х екземплярах на папері та у електронному форматі (.pdf).

Сторонами у п. 4.6 договору узгоджено, що у випадку вмотивованої відмови замовника від приймання робіт, сторонами протягом 3 календарних днів з моменту отримання виконавцем мотивованої відмови, складається двосторонній акт із вказівкою всіх недоліків і строків їх усунення.

У додатку №2 до договору сторони підписали Технічне завдання до договору.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальній сумі 368 000,00 грн.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач не здійснив виконання проектних робіт у встановлений строк та не повернув суму перерахованої оплати, у зв`язку з чим відповідачу 22.02.2019 було направлено претензію, в якій позивач повідомив про відмову від договору №П-42-18 від 05.08.2018 та звернувся з вимогою відшкодувати збитки в розмірі коштів, сплачених на користь ТОВ Апірон , а саме - 368 000,00 грн., шляхом перерахування коштів протягом 5 банківських днів з дати отримання вимоги за банківськими реквізитами ТОВ Укрбудпроектдизайн .

Однак, вимоги претензії відповідач не виконав, кошти у розмірі 368 000,00 грн. не повернув, у зв`язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач також просить стягнути з відповідача 14 550,00 грн. пені, 6 653,44 грн. інфляційних втрат, 1 664,00 грн. 3% річних.

Судом першої інстанції позов задоволено частково.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудпроектдизайн перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Апірон авансовий платіж в розмірі 102 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1898 від 10.08.2018., а також здійснило платежі на суму 19 000,00 грн., 100 000,00 грн. та 147 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1954 від 10.10.2018, №1967 від 05.11.2018, №2010 від 10.12.2018.

Загальна сума оплати становить - 368 000,00 грн., що складає 92% вартості виконання проектних робіт по договору.

Пунктом 4.1 договору №П-42-18 від 05.08.2018 визначено, що виконавець зобов`язується виконати проектні роботи по даному договору на протязі 140 календарних днів, з моменту отримання підписаного та затвердженого технічного завдання та авансового платежу, зазначеного у п. 3.1 договору.

За твердженнями позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання у встановлені пунктом 4.1 договору, строки.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №0112-18 від 18.12.2018, відповідач повідомив позивача, що строк виконання розділів може бути продовжено на 20 календарних днів від кінцевої дати строку проектування 28.12.2018 до 17.01.2019.

Позивач 24.01.2019 надіслав відповідачу лист №02/01-09, в якому зазначив, що надіслана відповідачем інформація по електронній пошті не відповідає умовам виконаної роботи, згідно договору №П-42-18 від 05.08.2018 пункту 4.4, а також повідомив про виявлені зауваження в інженерних проектних рішеннях, та звернувся з вимогою скорегувати та надати в повному обсязі та належному стані всі інженерні розділи згідно умов договору - до 28.01.2019. Відповідна вимога позивача також викладена у листі №04/01-19 від 25.01.2019.

У відповідь на зазначені листи, відповідач листом №0201-19 від 25.01.2018 повідомив позивача про необхідність здійснення остаточного розрахунку по договору №П-42-18 від 05.08.2018 у розмірі 32 000,00 грн.

Листом №07/02-19 від 08.02.2019 позивач повернув отримані від відповідача акти №ОУ-0000002 від 01.02.2019, №1 від 01.02.2019 не підписаними, у зв`язку з простроченням виконання робіт, і акт №ОУ-0000003 від 01.02.2019, як такий, що оформлений не у відповідності до умов договору.

В подальшому, 22.02.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій, посилаючись на прострочення термінів виконання робіт, неотримання проектної документації, яка була частиною робіт, за виконання яких замовник несе відповідальність перед Генеральним підрядником - Софіївсько-Борщагівською сільською радою, повідомив про втрату інтересу до проектних робіт, результати яких не надані ні до 28.12.2018, ні до 17.01.2019 так і дотепер, відмову від договору №П-42-18 від 05.08.2018, відмову від прийняття проектних робіт по договору та висловив вимогу повернути кошти у сумі 368 000,00 грн. протягом 5-ти днів з дати отримання вимоги.

Натомість, відповідач вважає, що ним роботи за договором №П-42-18 від 05.08.2018 виконані в повному обсязі, посилаючись при цьому, на скріншоти електронної пошти.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, надані відповідачем скріншоти електронної пошти не підтверджують факт виконання підрядником своїх зобов`язань в розумінні пункту 4.4 договору, яким визначено також паперову форму передачі проектної документації.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання підрядником робіт за договором у встановлений строк, у тому числі актів виконаних робіт, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частинами 2, 3 ст. 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач скористався наданим йому правом відмовитися від договору підряду, що в свою чергу має наслідком припинення правовідносин сторін за спірним договором.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо передачі позивачу проектної документації, що стало підставою для відмови позивача від договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 368 000,00 грн. авансових платежів.

Твердження апелянта про відсутність підстав для повернення сплаченого позивачем авансового платежу, оскільки у відповідності до умов п. 3.2 договору узгодженого рішення щодо недоцільності подальшої співпраці сторонами досягнуто не було, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.2 договору в разі припинення робіт, визначених договором, внаслідок прийняття сторонами узгодженого рішення щодо недоцільності їх подальшого продовження, авансовий платіж поверненню не підлягає.

Наведеним положенням договору передбачено право замовника не повертати авансовий платіж внаслідок узгодженого рішення обох сторін.

Однак, узгодженого рішення щодо припинення робіт з підстав недоцільності їх подальшого продовження сторонами не було прийнято.

При цьому, у даному випадку, роботи за договором були припинені не в результаті узгодженого рішення сторін, а в результаті невиконання відповідачем свого обов`язку щодо виготовлення проектної документації в строк та на умовах, передбачених договором.

Відтак, пункт 3.2 договору у спірних правовідносинах не може бути застосовано.

Крім того, за доводами скаржника, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, не врахував факту виготовлення усієї проектної документації згідно умов договору і факту її передачі відповідачем в форматі (.pdf) на офіційну електронну адресу позивача та факту відсутності належним чином оформлених зауважень зі сторони позивача до отриманих від відповідача проектів в електронному форматі (.pdf).

Щодо вказаних доводів слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 4.2 договору при завершенні робіт виконавець представляє замовнику акт прийому-передачі проектної документації, передбаченої умовами договору.

Умовами пункту 4.4 договору визначено, що роботи вважаються виконаними за умови передачі проектної документації замовнику в 3 (трьох) екземплярах на папері та у електронному форматі (.pdf).

Таким чином, сторони погодили, що окрім передачі в електронному форматі, має бути також передано проектну документацію на папері.

При цьому, вимога щодо паперової форми передачі проектної документації передбачена пунктом 13.3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45.

Всупереч наведеному, матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував виконання відповідачем робіт та передачу проектної документації в порядку, визначеному пунктом 4.4 договору.

Посилання відповідача на скріншоти електронної пошти не можуть бути в даному випадку доказами виконання робіт, оскільки такі роздруківки свідчать про надсилання на електронну адресу позивача файлів, зміст яких невідомий.

Натомість, жодного доказу передачі саме проектної документації, яка визначена пунктом 1.1 договору, в паперовій та електронній формі підрядником не надано.

Крім того, посилання апелянта на відсутність двостороннього акту колегією суддів не приймаються, у зв`язку з відсутністю доказів, які б підтверджували передачу позивачу проектної документації, і до якої можна було б сформувати зауваження та скласти двосторонній акт.

Доводи скаржника про те, що суд не взяв до уваги норми матеріального права, які встановлюють обов`язок замовника (позивача) прийняти роботи виконані виконавцем (відповідачем) та оплатити їх у повному обсязі, а у разі відмови від їх прийняття оплатити в тій частині, в якій роботи були виконані, є необґрунтованими, оскільки такі норми підлягають застосуванню лише вразі належного та своєчасного виконання робіт згідно умов договору.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.3 договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання робіт за цим договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання робіт за договором №П-42-18 від 05.08.2018, згідно наданого позивачем розрахунку суми пені, суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 14 550,00 грн. пені, нарахованої за період з 28.12.2018 по 22.02.2019.

Разом з тим, суд встановив, що позивачем безпідставно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на неповернену суму авансових платежів за період з 28.12.2018 по 22.02.2019, у зв`язку з тим, що право на таке нарахування виникло у позивача тільки після спливу 5-тиденного строку розгляду претензії від 22.02.2019, а не у заявлений ним період, тому, в цій частині позовних вимог судом обґрунтовано відмовлено.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Апірон залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/3622/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/3622/19.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 23.09.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Дідиченко