Постанова

від 16.09.2019 по справі 908/2480/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2480/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ГУ ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 (суддя Юлдашев О.О.) у справі № 908/2480/18

кредитори - 1/Товариство з обмеженою відповідальністю "Росток Логістикс" (вул. Артема, 11, м. Київ, 04053)

2/Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" (адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001)

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавруст", код ЄДРПОУ 40425337 (вул. Перемоги, 63, м. Запоріжжя, 69035; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи про банкрутство і рішення суду першої інстанції.

15.04.2019. до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток Логістикс" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавруст" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/2480/18 клопотання голови комітету кредиторів № 2480/3 від 11.04.2019 року - задоволено.

Припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврус", код ЄДРПОУ 40425337.

Припинено повноваження керуючого санацією - Воробйову А.В. та розпорядника майна Овсієнко А.В.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавруст", код ЄДРПОУ 40425337 - банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Тавруст призначено арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну (свідоцтво Міністерства Юстиції України №1714 від 31.07.2013р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса для листування: 69005 , м. Запоріжжя , а/с 647 ).

Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Копії постанови надіслано: кредиторам, боржнику, ліквідатору, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Головному територіальному управлінню юстиції в Запорізькій області.

Постанова обґрунтована тим, що погодженого комітетом кредиторів плану санації на дату проведення судового засідання не надано, мирова угода не укладалась.

Оскільки комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, а також Товариство з обмеженою відповідальністю Тавруст неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, суд першої інстанції дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

11.04.2019 року до суду головою комітету кредиторів - ТОВ Росток Логістикс було подано клопотання про призначення ліквідатором Овсієнко А.В.

Обов`язки ліквідатора у справі суд першої інстанції покладав на арбітражного керуючого Овсієнко А.В.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з постановою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/2480/18, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось ГУ ДФС у м.Києві, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/2480/18 по справі та припинити провадження у справі №908/2480/18.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

Виходячи з аналізу наведених норм, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд повинен перевірити зміст плану санації на відповідність вимогам ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, скаржник вважає, що Господарський суд Запорізької області помилково дійшовши висновку про відповідність плану санації вимогам названої норми, не дослідив, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої Законом про банкрутство черговості відповідно до ч. 5 ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції належним чином не досліджував рішення комітету кредиторів щодо їх обґрунтованості та відповідності ч. 7 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, з огляду на те, що рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час його прийняття.

Скаржник звертає увагу, що згідно даних фінансового звіту станом на 30.06.2018 оборотні активи ТОВ Таврус складають 24 525,6 тис. грн., в той же час як поточні зобов`язання складають лише 23 058 тис грн, отже активи перевищують пасиви: запаси, 3 508,7 тис грн, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 20 507,8 тис грн, гроші - 429,1 тис грн, показники доходу від будь-якої діяльності, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2018 року складають 13 455 220 грн, за 2017 рік дохід склав 290 639 104 грн, що вказує на активну господарську діяльність боржника з позитивною економічною віддачею.

Відповідно до фінансового звіту за перше півріччя 2018 року чистий дохід ТОВ Таврус від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склала 9 108, 9 тис грн, за 207 рік чистий дохід складав 287 403,1 тис грн, тобто боржником постійно декларуються позитивні результати господарської діяльності, що може вказувати на платоспроможність боржника.

Згідно приписів ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було перевірено факт наявності у боржника активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином скаржник вважає, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Скаржник посилається на позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 21.02.2018 по справі №904/809/17, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Проте, інвентаризація майна боржника була проведена керівником одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи, тобто, інвентаризація майна боржника проводилась неналежним чином.

Отже, скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зробив висновок про неплатоспроможність боржника та визнав його банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру з огляду на відсутність обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

В поясненнях на апеляційну скаргу ліквідатор боржника просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження.

Ліквідатор свою позицію обґрунтовує наступним:

- до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору;

- до апеляційної скарги не додано жодного документа підтверджуючого повноваження на підписання та подання апеляційної скарги;

- апелянт не є ні стороною ні учасником у даній справі про банкрутство, на момент звернення з апеляційною скаргою не набув статусу кредитора;

Також ліквідатор зазначає, що апелянтом не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про права та обов`язки сторін, посилаючись при цьому на постанову Верховного Суду від 11.07.2018 року по справі №911/2635/17

4.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.05.2019 у справі № 908/2480/18 та призначено розгляд справи на 16.09.2019.

16.09.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні представник боржника надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову Господарського суду Запорізької області від 25.05.2019 у справі № 908/2480/18 слід скасувати, провадження у справі закрити.

5.Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.11.2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тавруст", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавруст". Керуючим санацією призначено директора боржника - Воробйову А.В., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Зобов`язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк до 21.01.2019.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 56015 від 30.11.2018р.

Ухвалою суду від 05.03.2019. затверджений реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавруст". Зобов`язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів у строк до 14.03.2019. Зобов`язано комітет кредиторів у строк до 25.03.2019. подати до суду схвалений план санації боржника.

15.04.2019. до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток Логістикс" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавруст" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

6.Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам закону не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов: за наявності плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд не пізніше п`яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. В ухвалі про прийняття заяви господарський суд має право зобов`язати заявника, боржника та інших учасників провадження у справі надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство.

Порушуючи провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції не знайшов підстав для відмови в порушенні справи про банкрутство.

Однак, згідно приписів ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено додаткову вимогу до заяви керівника боржника про порушення справи про банкрутство за ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Водночас, апеляційним судом встановлено відсутність подання заявником доказів на підтвердження наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Крім того, колегією суддів встановлено, що , наявність у ТОВ Тавруст" грошових коштів, за рахунок яких було оплачено судовий збір (за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство) в розмірі 17620,00 грн. (квитанція від 20.11.2018, (а.с.39), не була відображена в фінансовому звіті.

За приписами ч. 7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

У свою чергу ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 14.03.2018 року по справі №904/1853/17).

Положеннями ч.4 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яка перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 5 Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів вважає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Проте, інвентаризація майна боржника була проведена розпорядником майна та керуючим санацією без участі матеріально відповідальної особи. Тобто, як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація майна боржника проводилась неналежним чином.

Виходячи з усього вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив ліквідаційну процедуру, не врахувавши обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

7.Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Колегія суддів частково погоджується з доводами скаржника, з підстав викладених у п. 6 цієї постанови, які є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Проте колегією суддів не приймаються доводи скаржника щодо невідповідності плану санації вимогам ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки запропонований план санації передбачає строк відновлення платоспроможності боржника, містить графік погашення заборгованості (п.4.4. плану санації, а.с. 33), містить внутрішні та зовнішні джерела погашення заборгованості (п.4.2., п. 4.3. плану санації, а.с. 32,33), тобто відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Безпідставним є посилання ліквідатора на те, що скаржником не було сплачено судовий збір, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також недоречним є твердження ліквідатора про те, що до апеляційної скарги не додано жодного документа підтверджуючого повноваження на підписання та подання апеляційної скарги, оскільки спростовується наявною в матеріалах справи довіреністю (а.с.147).

Крім того, аргументи ліквідатора про те, що ГУ ДФС у м. Києві не має права на апеляційне оскарження, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається , що Товариство з обмеженою відповідальністю Тавруст перебуває на обліку ГУ ДФС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі.

Так, ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 41.1.1 ч. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб`єктів підприємницької діяльності.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у м.Києві, затвердженого наказом ДФС від 01.02.2019 № 80, Головне управління ДФС у м.Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у м.Києві є органом доходів і зборів; забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГУ ДФС у м. Києві має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство, незважаючи на те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника.

Крім того, постанова Верховного суду від 11.07.2018 року по справі №911/2635/17, на яку посилався ліквідатор, не може бути врахована, оскільки обставини у цій справі і у справі №911/2635/17 є зовсім різними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Так, в частині 1 статті 83 Закону встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов`язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 2 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

З урахуванням зазначених норм процесуального права провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавруст"- підлягає закриттю на підставі пункту 11 частини 1 статті 83 Закону. Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю, постанову Господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 року по справі № 908/2480/18 скасувати, як таку, що прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а провадження у справі закрити внаслідок безпідставності його відкриття господарським судом.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ГУ ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/2480/18 - задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/2480/18 - скасувати.

Провадження у справі № 908/2480/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавруст"- закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 23.09.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко