Рішення

від 19.09.2019 по справі 905/1060/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2019 Справа № 905/1060/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтехтрейд", с.Іванків

до відповідача: Приватного підприємства "Кінний завод "Мілленніум", с.Ключове

про стягнення 755915,00грн., з яких основна заборгованість 593115,00грн., 89728,00грн. неустойка, 15389,00грн. 3% річних, 57683,00грн. інфляційні.

Представники сторін:

від позивача: Дмитренко В.С. - керівник;

від відповідача: не з'явився;

вільний слухач: ОСОБА_1

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ландтехтрейд , с.Іванків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Кінний завод Мілленніум , с.Ключове про стягнення основного боргу у розмірі 593115,00грн., неустойки у розмірі 118623,00грн., 3% річних у розмірі 8531,00грн., інфляційні витрати у розмірі 20165,00грн., разом 740434,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки запчастин №22/01/18-2 від 22.01.2018, що стало підставою для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1060/19; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.2019 за клопотанням відповідача суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №905/1060/19 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання.

14.08.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача 755915,00грн., з яких основна заборгованість 593115,00грн., 89728,00грн. неустойка, 15389,00грн. 3% річних, 57683,00грн. інфляційні. Заява була направлена на адресу відповідача завчасно - 13.08.2019.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заяву про збільшення розміру позовних вимог позивачем подано в порядку та за правилами, визначеними ст.46 ГПК України, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням даної заяви.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19.09.2019 о 12:00год.

Представник позивача в судових засіданнях просив задовольнити позов.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення ухвал суду представниками відповідача. Також відповідачем до суду надане клопотання від 11.07.2019 про відкладання підготовчого засідання та продовження строків підготовчого провадження, яке було судом задоволено.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представників відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

22.01.2018 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландтехтрейд" (постачальник) та відповідачем, Приватним підприємством "Кінний завод "Мілленніум" (покупець), укладено договір поставки запчастин №22/01/18-2 (договір), за умовами якого, постачальник на умовах договору зобов'язується передати у власність покупця запасні частини до сільськогосподарської техніки (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти і сплатити товар (п.1.1. договору).

Комплектація товару, строки і умови постачання обумовлюється в рахунках фактурах (п.2.1.договору).

Відповідно до п.2.2. договору відвантаження товару покупцеві здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2000) за наступною адресою: Бориспільський р-н, с.Іванків, вул.Харківська, 1в. Весь товар буде поставлений з моменту отримання оплати в розмірі 100%.

Попередня оплата товару здійснюється в розмірі 100% на протязі двох днів з дати виставленого рахунку-фактури (п.2.3. договору).

Згідно з п.2.4. договору поставка товару підтверджується підписанням видаткових накладних.

Загальна сума товару обумовлюється виписаними рахунками-фактурами та видатковими накладними. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України (п. 3.2. договору).

Платежі за товар перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в розділі 10 договору, на умовах, передбачений п.2.3.договору (п.4.1. договору).

Відповідно до п.5.2. договору покупець за договором несе відповідальність за порушення термінів платежу виплачує постачальнику неустойку у розмірі 1,00% суми за кожен день прострочення, проте загальна сума не може перевищувати 20% від суми, не сплаченої в строк.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного їх проведення. Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін (п.9.2. договору).

На підтвердження обставин щодо поставки товару відповідачу, позивач надав до матеріалів справи видаткові накладні: №ЛТТ-2802/05 від 28.02.2018 на суму 140000,00грн., №ЛТТ-2802/04 від 25.03.2018 на суму 185941,61грн., №ЛТТ-2603/03 від 28.03.2018 на суму 43855,82грн., №ЛТТ-0304/04 від 03.04.2018 на суму 26658,90грн., №ЛТТ-0404/03 від 04.04.2018 на суму 5246,18грн., №ЛТТ-1204/02 від 12.04.2018 на суму 7200,00грн., №ЛТТ-2304/04 від 23.04.2018 на суму 16135,32грн., №ЛТТ-2704/04 від 27.04.2018 на суму 3840,00грн., №ЛТТ-0205/02 від 02.05.2018 на суму 21719,98грн., №ЛТТ-1805/03 від 18.05.2018 на суму 13274,27грн., №ЛТТ-1805/04 від 18.05.2018 на суму 5100,00грн., №ЛТТ-0207/03 від 02.07.2018 на суму 3840,00грн., №ЛТТ-0507/02 від 05.07.2018 на суму 9283,80грн., №ЛТТ-1007/03 від 10.07.2018 на суму 2872,32грн., №ЛТТ-1207/05 від 12.07.2018 на суму 6135,77грн., №ЛТТ-1307/03 від 13.07.2018 на суму 36149,47грн., №ЛТТ-2307/04 від 23.07.2018 на суму 24778,44грн., №ЛТТ-2307/04 від 23.07.2018 на суму 1061,28грн., №ЛТТ-2607/05 від 26.07.2018 на суму 1204,56грн., №ЛТТ-2707/03 від 27.07.2018 на суму 758,65грн., №ЛТТ-3105/05 від 30.07.2018 на суму 39623,40грн., №ЛТТ-0108/05 від 01.08.2018 на суму 6960,00грн., №ЛТТ-0108/03 від 01.08.2018 на суму 11803,34грн., №ЛТТ-0208/02 від 02.08.2018 на суму 7848,00грн., №ЛТТ-0308/02 від 03.08.2018 на суму 29862,45грн., №ЛТТ-0808/02 від 08.08.2018 на суму 28080,00грн., №ЛТТ-0908/04 від 09.08.2018 на суму 186214,12грн., №ЛТТ-0908/05 від 09.08.2018 на суму 23700,00грн., №ЛТТ-0908/06 від 09.08.2018 на суму 28376,35грн., №ЛТТ-0908/07 від 09.08.2018 на суму 13129,69грн., №ЛТТ-1408/02 від 14.08.2018 на суму 54600,00грн., №ЛТТ-2008/04 від 20.08.2018 на суму 17579,10грн., №ЛТТ-3008/09 від 30.08.2018 на суму 7200,00грн., №ЛТТ-0309/05 від 03.09.2018 на суму 21787,52грн., №ЛТТ-0309/03 від 03.09.2018 на суму 232,66грн., №ЛТТ-0309/04 від 03.09.2018 на суму 9059,94грн., №ЛТТ-0409/05 від 04.09.2018 на суму 20320,73грн., №ЛТТ-2809/02 від 28.09.2018 на суму 15608,81грн., №ЛТТ-0712/02 від 07.12.2018 на суму 27297,52грн., №ЛТТ-0712/03 від 07.12.2018 на суму 3600,00грн., №ЛТТ-0712/06 від 07.12.2018 на суму 1839,46грн., №ЛТТ-0712/05 від 07.12.2018 на суму 5776,32грн., №ЛТТ-0712/04 від 07.12.2018 на суму 3633,37грн., які підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідач частково сплатив за отриманий товар, що підтверджено банківськими виписками, в результаті чого не сплаченою залишилась сума у розмірі 593115,33грн.

На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 593115,00грн., а також неустойки, 3% річних та інфляційних витрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст договору №22/01/18-2 від 22.01.2018, який укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.531 Цивільного кодексу України передбачена можливість позивача як боржника відносно обов'язку з поставки виконати своє зобов'язання достроково - діюче законодавство України та умови договору №22/01/18-2 від 22.01.2018 не містять обмеження такого права.

В свою чергу, прийняття відповідачем дострокової поставки товару без зауважень дає підстави стверджувати про узгодження сторонами такого порядку виконання цього зобов'язання, що в силу його зустрічного характеру у розумінні ст.538 Цивільного кодексу України з розглядуваним обов'язком з оплати, обумовлює необхідність виконання відповідачем такого обов'язку.

Так, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 91 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу приписів ст.ст.77, 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач у встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, належних і допустимих доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором поставки запчастин №22/01/18-2 від 22.01.2018 не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтехтрейд", с.Іванків в частині стягнення з Приватного підприємства "Кінний завод "Мілленніум" суми боргу у розмірі 593115,00грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 89728,00грн. неустойки за період з 03.07.2018 по 04.03.2019, 15389,00грн. 3% річних за період з 26.03.2018 по 06.06.2019 та 57683,00грн. інфляційні витрати за період з квітня 2018р. по травень 2019р.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.5.2. договору покупець за договором несе відповідальність за порушення термінів платежу виплачує постачальнику неустойку у розмірі 1,00% суми за кожен день прострочення, проте загальна сума не може перевищувати 20% від суми, не сплаченої в строк.

У статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, нарахування пені у сумі, що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України суперечить приписам ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та є неправомірним.

Позивач правомірно нараховує пеню у відповідності до ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , та згідно з приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після здійснення перерахунку в межах визначеного позивачем періоду прострочення та з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за перерахунком суду сума неустойки є більшою, ніж заявлено позивачем. Приймаючи до уваги, що позивач не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 89728,00грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивач нарахував 15389,00грн. 3% річних та 57683,00грн. інфляційні.

За розрахунком суду 3% річних за вказаний період є більшою, ніж заявлено позивачем. Приймаючи до уваги, що позивач не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 15389,00грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р.).

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З урахуванням викладеного та відображення позивачем в розрахунку інфляційних нарахувань, зокрема, за видатковою накладною №РН ЛТТ-2802/04 від 25.03.2018 позивач нарахував інфляційні за період квітень 2018 року, вересень 2018 року - травень 2019 року.

Як вбачається з розрахунку, позивачем не врахований показник дефляції за період липень 2018 року, який за повідомленням Державної служби статистики України склав 99,3%.

З огляду на що суд доходить висновку, що розрахунок інфляційних нарахувань за видатковою накладною №РН ЛТТ-2802/04 від 25.03.2018 мав бути здійснений позивачем за період з квітня 2018 року по травень 2019 року та склав суму інфляційних нарахувань у розмірі 3229,83грн.

Щодо інших періодів нарахування інфляційних суд зазначає, що сума інфляційних є більшою, ніж заявлено позивачем. Суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань частково, в розмірі 57603,83грн.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтехтрейд", с.Іванків

до відповідача Приватного підприємства "Кінний завод "Мілленніум", с.Ключове про стягнення 755915,00грн., з яких основна заборгованість 593115,00грн., 89728,00грн. неустойка, 15389,00грн. 3% річних, 57683,00грн. інфляційні, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Кінний завод "Мілленніум" (85527, Донецька обл., с.Ключове, вул.Гагаріна, 62, код ЄДРПОУ 32898827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтехтрейд" (08335, Київська обл., с.Іванків, вул. Харківська, 1в, код ЄДРПОУ 41162264) боргу у розмірі 593115,00грн., неустойки у розмірі 89728,00грн., 3% річних у розмірі 15389,00грн., інфляційні витрати у розмірі 57603,83грн., а також судовий збір в сумі 11337,54грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландтехтрейд" (08335, Київська обл., с.Іванків, вул. Харківська, 1в, код ЄДРПОУ 41162264).

Відповідач (боржник) - Приватне підприємство "Кінний завод "Мілленніум" (85527, Донецька обл., с.Ключове, вул.Гагаріна, 62, код ЄДРПОУ 32898827).

У судовому засіданні 19.09.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019.

Суддя Г.Є. Курило