Рішення

від 23.09.2019 по справі 906/855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/855/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТФ Едженсі"

до Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 70 559,02 грн

ТОВ "ДТФ Едженсі" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення у зв`язку з неналежним виконанням останнім договору № 1 від 16.04.2018 - 70 559,02 грн, з яких 5 696,58 грн 3% річних, 16 442,38 грн інфляційних, 48 420,06 грн пені.

Ухвалою суду від 21.08.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) учасників справи.

Клопотань про інше від сторін не надходило.

Позивач та відповідач отримали вказану ухвалу 27.08.2019 та 28.08.2019 відповідно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 між ТОВ "ДТФ Едженсі" ( позивач/виконавець) та ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" ( відповідач/замовник) був укладений договір № 1, відповідно до якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі та додаткових угодах до нього, надати замовнику рекламні послуги/виконати роботи, направлені на інформування споживачів про продукцію замовника, виробництво та реалізація якої є господарською діяльністю замовника, з метою сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес стосовно продукції, а також з метою додаткової уваги споживачів - відвідувачів торгових точок до продукції замовника та до самого замовника, стимулювання продаж, збільшення реалізації та збуту продукції замовника, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість на умовах та у строки, визначені у розділі 3 даного договору або у додаткових угодах до даного договору. Виконавець має право передоручати виконання даного договору третім особам на умовах субпідряду, при цьому він несе повну відповідальність перед замовником за якість, порядок та строки надання послуг/виконання робіт третіми особами.

Пунктом 1.3. договору визначено, що конкретний перелік робіт та послуг, що виконуються/ надаються виконавцем, уточнюється сторонами в додаткових угодах до даного Договору, що, після підписання уповноваженими представниками сторін, стають невід`ємною частиною даного договору (надалі - Додаткові угоди).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість окремих Послуг/Робіт визначається у відповідних додаткових угодах до договору. Загальною вартістю послуг та робіт за даним договором є сукупна вартість усіх послуг та робіт, наданих/виконаних за всіма додатковими угодами до даного договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що передоплата за послуги здійснюється замовником у розмірі 50% від загальної суми у гривнях згідно рахунку та оплата за послуги здійснюється замовником у розмірі 50% від загальної суми у гривнях протягом 5 днів з моменту підписання акту (прийняті послуги).

Якщо дата платіжного дня, зазначеного у п 3.2 даного договору припадає на вихідний, святковий, неробочий день, замовник зобов`язується здійснити оплату, проведення якої планувалося у такий платіжний день, у перший же наступний за таким платіжним днем робочий (банківський) день. При проведені замовником платежу на умовах, зазначених вище в даному пункті та при виникненні у зв`язку з проведенням такого платежу прострочення оплати, виконавець не має права застосовувати до замовника за таке прострочення санкції, передбачені умовами даного договору та нормами чинного законодавства України (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що послуги, що передбачені цим договором, є наданими з моменту підписання сторонами відповідного акту. Акт складається виконавцем у 2-х двох примірниках по одному для кожної із сторін та направляється для підписання замовнику.

16 квітня 2018 року між сторонами було укладено додаток № 1 до договору, в п. 1 якого сторонами погоджено, що виконавець зобов`язується надати замовникові рекламні послуги стосовно продукції замовника "ТМ "Pabst Blue Ribbon" з метою її просування на заходах , які включають наступне:

- Розміщення автомобіля CHEVROLET EXPRESS на двох заходах Замовника і організація рекламної акції за допомогою розмалювання автівки професійним художником та відвідувачами заходу Замовника;

- Організація роботи промоутерів на заході Замовника з 18-20 травня;

- Виготовлення бару та його брендування для рекламної акції на заході Замовника;

- Забезпечення фарбами для організації рекламної акції з розмалювання автівки;

- Виготовлення рекламних банерів.

В п. 2 Додатку визначено строк надання Послуг: з "10" травня 2018 р. по "31" грудня 2018 р. включно.

21 травня 2018 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000030, в якому зазначено про те, що Виконавцем були проведені роботи з просування продукції замовника на заході, загальна вартість яких складає без ПДВ 446 106,32 грн., ПДВ: 89 221,86 грн. Загальна вартість робіт з ПДВ: 535 327, 58 грн.

Пунктом 4 додатку № 1 встановлено, що замовник здійснює оплату вартості належним чином наданих послуг на основі оригіналу рахунку виконавця, передоплата за послуги здійснюється замовником у розмірі 50% від загальної суми у гривнях згідно рахунку до 4 травня 2018 року та оплата за послуги здійснюється замовником у розмірі 50% від загальної суми у гривнях після надання акту виконаних робіт та не пізніше 1 червня 2018 року.

Таким чином, на підставі п. 3.2. договору та п. 4 додатку № 1,рахунку № СФ-0000028 від 03.05.2018 та акту ОУ-0000030 здачі-приймання робіт (надання послуг) року замовник мав виконати покладене на нього грошове зобов`язання в повному обсязі у строк до 1 червня 2018 року включно.

В свою чергу, замовник виконав свої зобов`язання лише частково, та здійснив погашення основної суми заборгованості в наступні строки:

15.05.2018 року - сплачено 267 980, 59 грн.;

17.12.2018 року - сплачено 100 000, 00 грн. ;

21.01.2019 року - сплачено 100 000, 00 грн.

Таким чином, заборгованість за договором та додатком № 1 у відповідача перед позивачем склала 67 346, 99 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 906/354/19 від 20.05.2019 року з відповідача на користь позивача було стягнуто суму основного боргу 67 346,99 грн.

Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням по справі було встановлено факт порушення відповідачем договору №1 та наявності заборгованості відповідача перед позивачем на суму 67 346,99 грн, то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.

Судом встановлено наступний зміст спірних правовідносин:

Між сторонами виникли господарські відносини - було укладено договір. Відповідачем умови договору належним чином виконані не були, а тому позивач був вимушений звернутись до суду. Рішенням по справі № 906/354/19 було стягнуто з відповідача заборгованість по договору.

Однак, як вбачається з позовної заяви рішення суду по справі № 906/354/19 від 20.05.2019 не виконано, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються наступними нормами матеріального права:

Згідно зі статями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 16 442,38грн за період з червня 2018 по червень 2019 та 3 % річних в розмірі 5 696,58 грн за період з 02.06.2018 по 24.06.2019 , то:

Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов`язання.

Право на стягнення інфляційних втрат та річних, передбачено ст. 625 ЦК України.

При цьому приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Судом перевірений розрахунок інфляційних втрат позивача та 3% річних та визнано його арифметично невірним, оскільки в розрахунку позивачем не вірно зазначені суми основної заборгованості відповідача перед позивачем.

Так, станом на 02.06.2018, як встановлено рішенням суду у справі № 906/354/19, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за договором № 1 у розмірі 267 346,99 грн ( 535 327,58 грн вартість робіт згідно акту - 267 980,59 грн оплата проведена 15.05.2018), а не 267 980,59 грн, як зазначив позивач у своєму розрахунку, а також, в подальшому, з урахуванням проведених відповідачем оплат заборгованість становила з 17.12.2018 - 167 346,99 грн та з 21.01.2019 - 67 346,99 грн.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до Рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №6.2.-97р. від 04.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Судом здійснено перерахунок здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду. Відповідно до здійсненого судом перерахунку сума інфляційних нарахувань становить 17 292,68 грн, розмір 3% річних - 5 690,19 грн.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2019.

Оскільки згідно приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак суд враховує розмір інфляційних витрат в сумі 16 442,38 грн, який позивач зазначив в своєму розрахунку.

Так, з урахуванням викладеного розмір інфляційних витрат та 3% річних, які підлягає задоволенню становить 16 442,38 грн та 5 690,19 грн відповідно.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 48 420,06 грн за період з 02.06.2018 по 01.12.2018.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 договору № 1 від 16.04.2018 передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд також не вважає його вірним з аналогічних підстав викладених щодо розрахунку інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до розрахунку, проведеного судом, в межах періоду нарахування заявленого позивачем, встановлено, що розмір пені складає 47 243,51 грн.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення 16 442,38 грн інфляційних, 5 690,19 грн 3% річних, 47 243,51 грн пені та відмовляє в іншій частині позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" ( 12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, 71, код ЄДРПОУ 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТФ Едженсі" ( 04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, код ЄДРПОУ 24590360) - 16 442,38 грн інфляційних, 5 690,19 грн 3% річних, 47 243,51 грн пені, 1 888,79 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.09.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам ( рек. з повід.)