Рішення

від 10.09.2019 по справі 909/806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/806/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Кучми І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СД Логістик Плюс", вул. Герцена, 1 оф. 45, м. Чернівці, 58000,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро", вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості в сумі 167 279,26 грн., з них: 130 939,16 грн.- борг, 5729,04 грн. - пеня, 30116,00 грн. - штраф, 495,06 грн. - 3% річних

за участю:

від позивача: представники не з`вилися

від відповідача: представники не з`вилися

установив: товариство з обмеженою відповідальністю "СД Логістик Плюс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 167 279 грн 26 к., з них: 130 939 грн 16 к.- борг, 5729 грн 04 к. - пеня, 30 116 грн 00 к. - штраф, 495 грн 06 к. - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань на підставі Договору перевезення вантажу №01/01-19 від 01.04.2019 року, в частині здійснення розрахунків за надані транспортно-експедиторські послуги, внаслідок чого, неоплаченою залишилась їх вартість в сумі 130 939 грн 16к.

Ухвалою від 05 серпня 2019 року Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. розгляд справи по суті призначено на 10.09.2019 року.

09 вересня 2019 року представником позивача подано до суду клопотання (заяву) про розгляд справи без участі його представника. В поданій заяві позивач зазначає про підтримання ним позовних вимог в повному обсязі та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на участь повноважного представника в судовому розгляді не скористався, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№15957/19 від 13.08.19р.).

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

01 квітня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СД Логістік Плюс" (по договору - перевізник/по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (по договору - замовник/по справі - відповідач) укладено Договір №01/01-19 про перевезення вантажу.

Відповідно до умов Договору, перевізник взяв на себе зобов`язання надати послуги з організації і виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов`язання оплатити послуги позивача (п.1.1.Договору).

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.4.1. Договору №01/01-19 перевезення вантажу від 01.04.2019 року розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перевезення коштів з поточного банківського рахунку замовника на поточний банківський рахунок перевізника протягом тридцять банківських днів після отримання рахунку перевізника, товарно-транспортної накладної (СМР) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та Акту виконання робіт.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 4 350,00Євро, що підтверджується актом надання послуг та міжнародною товарно-транспортною накладною з відміткою уповноваженого представника вантажоодержувача про прийняття вантажу, а саме:

- Акт надання послуг №73 від 03.05.2019 року (надано транспортно-експедиційні послуги за маршрутом с. Гуменці- м. Захо (Ірак), а/м ДАФ НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , згідно СМР №460959 від 18.04.2019 року на суму 130 939 грн 16к.). Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач кошти за надані послуги не сплатив, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 167 279 грн 26 к. - заборгованості, з них: 130 939 грн 16 к.- борг, 5729 грн 04 к. - пеня, 30 116 грн 00 к. - штраф, 495 грн 06 к. - 3% річних.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ст.11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність":

- транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- експедитор (транспортний експедитор) - це суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт (замовник) - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, враховуючи плату експедитору;

- перевізник - це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

учасники транспортно-експедиторської діяльності - це клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного (стаття 2 Закону).

За змістом ст.316 Господарського кодексу та ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Аналіз матеріалів справи та вищенаведених норм закону дає підстави для висновку суду про те, що укладений між сторонами у справі договір є договором транспортного експедирування, відтак до нього застосовуються відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст.931 Цивільного кодексу України).

В силу ст.934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

В силу положень ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту договору, замовник здійснює оплату наданих виконавцем послуг по кожній Заявці шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом тридцяти робочих днів з дня надання оригіналів CMR зі штампом, підписом отримувача вантажу та рахунки на оплату послуг перевезення.

Розділами 3, 4 спірного договору сторони визначили права та обов`язки замовника та виконавця, зокрема, обов`язок замовника виконати всі розрахунки у повному обсязі та у строки, передбачені договором (п.2.1.10 договору).

Судом встановлено факт невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, відтак позовні вимоги в частині стягнення 130 939 грн 16 к.- вартості наданих послуг транспортно - експедиторського обслуговування є обґрунтовані, документально підтверджені та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.5. Договору cторонами узгоджено відповідальність замовника у випадку затримки оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплат та штрафу в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

З урахуванням вказаних вище умов договору позивач заявив до стягнення 5 729 грн 04к. - пені за неналежне його виконання та 30 116 грн 00к. - штрафу.

Судом перевірено розрахунок нарахування позивачем пені та штрафу та встановлено правомірність їх нарахування і таких, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивачем на суму заборгованості нараховані відповідачу 3% річних в розмірі 495 грн 00 к.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та встановлено правомірність їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов`язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов`язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Позивачем доведено та документально підтверджено факт набуття у нього права вимоги стягнення з відповідача заборгованості в сумі 167 279 грн 26 к., з них: 130 939 грн 16 к.- борг, 5729 грн 04 к. - пеня, 30 116 грн 00 к. - штраф, 495 грн 06 к. - 3% річних на підставі Договору №01/01-19 про перевезення вантажу від 01.04.2019 року.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, своїми правами, наданими йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв`язку з розглядом справи, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 546, 599, 611, 614, 625-629, 929, 931, 934 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 216, 230, 231, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 73-79, 86, 123, 127, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "СД Логістик Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення заборгованості в сумі 167 279 грн 26 к., з них: 130 939 грн 16 к.- основного боргу, 5729 грн 04 к. - пеня, 30 116 грн 00 к. - штраф, 495 грн 06 к. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018, код 41101091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СД Логістик Плюс" (вул. Герцена, 1 оф. 45, м. Чернівці, 58000, код 38289796) заборгованості в сумі 167 279 грн 26 к. (сто шістдесят сім тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень двадцять шість копійки), з них: 130 939 грн 16 к. (сто тридцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень шістнадцять копійки) - основного боргу, 5 729 грн 04 к. (п`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень чотири копійки) - пеня, 30 116 грн 00 к. (тридцять тисяч сто шістнадцять гривень) - штраф, 495 грн 06 к. (чотириста дев`яносто п`ять гривень шість копійки) - 3% річних та 2 509 грн 19к. (дві тисячі п`ятсот дев`ять гривень дев`ятнадцять копійок) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.09.2019

Суддя Фанда О. М.