Рішення

від 17.09.2019 по справі 914/1294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2019 справа № 914/1294/19

За позовом: ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING), Броус, Мейн Роад- Харет Салем , Лот#3/ Секція 6 - Салем Билдинг, Ліван

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Вуд Індустрія , м.Львів

про стягнення 6 156,00 доларів США, що еквівалентно 161 102,52 грн., згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.07.2019.

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: Іськів І.З. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд до господарського суду Львівської області надійшла позовна заява № б/н від 01.07.2019 ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Вуд Індустрія про стягнення 6 156,00 доларів США попередньої оплати, що еквівалентно 161 102,52 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2019 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

18.07.2019 до суду надійшло заява (клопотання) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.07.2019, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 03.09.2019, сторонам у справі встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 03.09.2019 розгляд справи відкладено на 10.09.2019.

Протокольною ухвалою суду 10.09.2019 розгляд справи відкладено 17.09.2019.

В судове засідання 17.09.2019 позивач явку повноважного представника забезпечив, заявлені позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 19.07.2019 р. представник відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив суду.

Ухвала про відкриття провадження надсилалась судом на адресу відповідача зазначену позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 79014, місто Львів, вулиця Мечникова, будинок 15, квартира 1. Однак, відділення поштового зв`язку відповідну ухвалу повернуло на адресу суду, у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Ухвала суду від 03.09.2019 про відкладення розгляду справи на 10.09.2019 та ухвала - виклик від 10.09.2019 про виклик відповідача в судове засідання на 17.09.2019, надіслана йому за належною адресою, однак не повернулась до суду. З відстеження поштового відправлення (ухвали суду від 03.09.2019): 7901412692279, вбачається, що 09.09.2019 відправлення не вручене під час доставки: інші причини та поштового відправлення (ухвали-виклик від 10.09.2019): 7901412701391, вбачається, що 16.09.2019 відправлення не вручене під час доставки: інші причини .

Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві. Відтак, судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про судовий розгляд.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні … відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження … особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/).

Зважаючи на зазначене, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий процес.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу, відповідач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, а суд обмежений строками розгляду справи, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.09.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем належним чином своє зобов`язання щодо поставки товару не виконав, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 6 156 доларів США попередньої оплати, що еквівалентно 161 102,52 грн та судові витрати.

Позивач обґрунтовує суму перерахованої попередньої оплати, що складається з суми перерахованих (переказаних) коштів у розмірі 6 120 доларів США та 36 доларів США комісії, судових витрат, що становлять судовий збір в розмірі 2 416,54 грн, а також витрат, пов`язаних з розглядом справи, що становлять: 4 321,00 грн оплата послуг перекладe, 49,32 грн комісія банку за оплату судового збору, 73,00 грн оплата за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.

Правова позиція відповідач.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Згідно з Свідоцтвом про реєстрацію корпорації №3210527 позивач ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) є суб`єктом господарської діяльності Ліванської Республіки. Власником корпорації є - Еліас Наджиб Салем.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 25.06.2019 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Вуд Індустрія (надалі по тексту - ТзОВ Захід Вуд Індустрія ) зареєстроване за адресою: 79014, Львівська область, м. Львів, вул. Мечникова, будинок 15, квартира 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 41430933.

ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) (покупець, позивач у справі) та ТзОВ Захід Вуд Індустрія (продавець, постачальник) мали намір укласти договір № 120918 від 22.09.2018, відповідно до п. 1.1, 1.2. якого продавець продає, а покупець купляє пиломатеріали, які надалі іменуються - Товар, згідно з умовами доставлення, вказаних у додатках до даного договору. Назва, кількість та ціна Товару зазначаються в рахунках-фактурах та/або додатках, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Зі своєї сторони ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) підписано договір № 120918 від 22.09.2018.

ТзОВ Захід Вуд Індустрія надіслано ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) підписаний та скріплений печаткою ТзОВ Захід Вуд Індустрія рахунок - фактуру (інвойс) № 1 від 22.09.2018, як Додаток до договору № 120918.

Згідно вказаного рахунку-фактури (інвойсу) № 1 від 22.09.2018, ТзОВ Захід Вуд Індустрія як продавець зобов`язалося поставити ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) як покупцю соснові обрізні пиломатеріали, сорт 1-5 класу, ДСТУ 2695-83 на загальну суму 9 240,00 доларів США, протягом 45 днів з моменту отримання платежу продавцем, на умовах оплати - 50 % переоплати - покупцем. Умова доставлення - франко-перевізник у Золочівський район, Львівської обл.

Крім цього, у вказаному рахунку-фактури (інвойсі) № 1 від 22.09.2018 зазначено офіційні банківські реквізити ТзОВ Захід Вуд Індустрія та призначення платежу: договір № 120918 від 22.09.2018.

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 6120 доларів США, а саме:

- згідно платіжного доручення (вихідний переказ на рахунок) від 02.10.2018 ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) (покупець) перераховано на рахунок ТзОВ Захід Вуд Індустрія (бенефіціар) кошти у розмірі 4 620 доларів США, як передоплату за договором № 120918 від 22.09.2018 та

- згідно платіжного доручення (вихідний переказ на рахунок) від 21.01.2019 року ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) (покупець) перераховано на рахунок ТзОВ Захід Вуд Індустрія (бенефіціар) кошти у розмірі 1500,00 доларів США, як передоплату за договором № 120918 від 22.09.2018.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 1 від 22.09.2018 ТзОВ Захід Вуд Індустрія зобов`язалося здійснити поставку протягом 45-ти днів від отримання переоплати віл покупця - ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING).

Однак станом на час звернення позивача до суду та розгляду справи доказів поставки покупцю - ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING) товару - соснових обрізних пиломатеріалів чи здійснення повернення суми передоплати відповідачем - ТзОВ Захід Вуд Індустрія не подано.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, долучені до позовної заяви документи, описані вище, досліджені в судовому засіданні.

Норми права та висновки суду .

Відповідно до ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється, зокрема відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право .

Відповідно до ст.73 Закону України Про міжнародне приватне право іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 7 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; а також, дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Приписами частини першої статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

Частиною другою статті 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення може відбуватись у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього кодексу.

У відповідності до вимог ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, підписаний та скріплений печаткою відповідача рахунок-фактура (інвойс) № 1 від 22.09.2018 із зазначенням необхідних реквізитів (сторони, кількості, ціни, умов оплати та доставки) свідчить про укладення договору у спрощеному порядку. Факт здійснення попередньої оплати даного рахунку-фактури (інвойсу) № 1 від 22.09.2018 (вихідний переказ на рахунок від 02.10.2018 та від 21.01.2019) позивачем, свідчать про факт виникнення зобов`язань між сторонами щодо поставки товару (пиломатеріалів), а отже і прийняття відповідачем умов договору, укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб та наявність між сторонами у справі зобов`язальних відносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки.

Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання між сторонами виникли у зв`язку із необхідністю придбання пиломатеріалів. З метою придбання пиломатеріалів позивачем згідно виставлено відповідачем рахунку-фактури (інвойсу) № 1 від 22.09.2018 здійснено перерахування на рахунок відповідача 6120 доларів США суму попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням (вихідний переказ на рахунок) від 02.10.2018 та від 21.01.2019. Однак, в свою чергу відповідачем не поставлено товар пиломатеріали та не здійснено повернення суми оплати.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Позивач просить стягнути також 36 доларів комісії за переказ суми коштів, які включив до суми попередньої оплати. У цьому випадку, керуючись ст.5 ГПК України, суд оцінює стягнення таких коштів як передбачені ст.224 ГК України збитки, які учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Внаслідок невиконання з вини відповідача взятого ним зобов`язання щодо поставки пиломатеріалів у встановлений строк, позивач зазнав додаткових витрат у розмірі 36 доларів США за переказ суми попередньої оплати.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, вимога позивача про стягнення 6 156 доларів США, що еквівалентно 161 102,52 грн є обґрунтованою в межах заявлених позовних вимог та підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 416,54 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2 416,54 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести судові витрати в орієнтовному розмірі 18 394, 00 грн, що становлять витрати на професійну правничу допомогу, оплату послуг із перекладу та оплати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій. Точний розмір витрат буде представлений суду додатково в залежності від обсягу витраченого часу адвоката для підготовки позиції по справі, отримання необхідних доказів, підготовки процесуальних документів та безпосередньої участі у судових засіданнях.

До поданої позовної заяви додано докази понесення судових витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме: оплату за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій щодо ТзОВ Захід Вуд Індустрія згідно запиту №1005482156 в сумі 73,00 грн, оплату послуг із перекладу в сумі 4 321,00 грн. та комісії банку за оплату судового збору в сумі 49,32 грн.

Відповідні витрати понесені позивачем у зв`язку з виконанням ним вимог п.4 ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Оцінивши наявні матеріали справи (квитанції додані до матеріалів справи), суд прийшов до висновку, що підлягає відшкодуванню позивачу витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: оплати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій в сумі 73,00 грн. оплату послуг із перекладу в сумі 4 321,00 грн. та комісія банку за оплату судового збору в сумі 49,32 грн.

(правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 910/10126/18).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні 17.09.2019 представником позивача подано договір - доручення про надання правової допомоги № 001/05/19 від 15.05.2019 та оголошено усно заяву про надання доказів (опис наданих послуг, рахунків) на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18).

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Вуд Індустрія на користь ДЖЕЙС ТРЕЙДИНГ (JEIS TRADING), Броус, Мейн Роад - Харет Салем, Лот#3/ Секція 6 - Салем Билдинг, Ліван 6 156,00 доларів США, що еквівалентно 161 102,52 грн, згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.07.2019 оплати, 2 416,54 грн витрат на оплату судового збору, а також витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: 4 321,00 грн оплату послуг перекладу, 49,32 грн комісія банку за оплату судового збору та 73,00 грн оплати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 23.09.2019.

Суддя Коссак С.М.