Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/8256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 910/8256/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовомдержавного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд дотовариства з обмеженою відповідальністю Будкапіталіст простягнення 113 927,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача Яворський А.В., довіреність № 11 від 10.09.2019

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд (далі - позивач, ДП Укрндпіцивільбуд ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Будкапіталіст (далі - відповідач, ТОВ Будкапіталіст ) про стягнення 113 927,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов`язань за укладеним сторонами Договором на виконання проектних робіт № 16126 від 23.05.2016 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 позовну заяву ДП Укрндпіцивільбуд залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.07.2019 до загального відділу діловодства суду від ДП Укрндпіцивільбуд надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, розглянувши які суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8256/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.08.2019.

У судовому засіданні 20.08.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти розгляд справи по суті на 10.09.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 20.08.2019.

10.09.2019 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо правової природи позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 8 742,49 грн.

Представник позивача в судове засідання 10.09.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2019 не з`явився, хоча про дату та час проведення останнього був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про повідомлення про дату, час і місце судового засідання направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03126, м. Київ, вул. Академіка Стражеско, 3-А.

Станом на дату розгляду справи по суті конверт з ухвалою суду від 20.08.2019 був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Також, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судом копія ухвали від 20.08.2019 згідно з поштовим повідомленням №0103051305004 була направлена на адресу відповідача: 02660, м. Київ, вул. В. Шимановського, 2/1, яка зазначена в позовній заяві.

Однак, станом на час розгляду даної справи означене поштове повідомлення було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Водночас, за приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання вважається днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.08.2019.

При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Отже, зокрема відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання для розгляду справи по суті і не повідомив суду про причини неявки, суд постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

При цьому, приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.09.2019, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.05.2016 між ДП Укрндпіцивільбуд (виконавець) та ТОВ Будкапіталіст (замовник) було укладено Договір на виконання проектних робіт № 16126, відповідно до п. 1.1 якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає та сплачує, а виконавець відповідно до умов договору бере на себе зобов`язання виконати наступні проектні роботи: Передпроектні пропозиції багатоквартирної житлової забудови по вул. Київська (Кірова), 22 в с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області (надалі роботи ).

Види і зміст робіт щодо розробки документації виконавцем, вимоги щодо них та строки виконання таких робіт визначаються календарним планом, який є додатком до цього договору (надалі іменується Календарний план виконання робіт ) та є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 2 до договору). Завершення виконання робіт щодо розробки документації оформляється актами здачі-прийняття виконаних робіт (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна робіт за цим договором визначається на підставі кошторису (додаток № 3 до договору), який є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору за виконання робіт, визначених п. 1.1 Договору, замовник сплачує виконавцю 108 335,00 грн., крім того ПДВ 20%: 21 667,00 грн., а всього 130 002,00 грн. (надалі - ціна робіт).

Оплата робіт здійснюється в наступному порядку:

- замовник протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання договору, до початку виконання робіт, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця авансовий платіж в сумі 65 001,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%;

- остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 65 001,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, замовник здійснює протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт (п.п. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що порядок виконання робіт визначений календарним планом виконання робіт.

Згідно з п. 3.2 Договору виконані роботи виконавець передає по накладній замовнику або представнику замовника, який діє на підставі довіреності, в 1 (одному) паперовому примірнику.

Виконані роботи замовник або представник замовника, який діє на підставі довіреності, отримує за адресою: м. Київ, пр. Голосіївський, 50, кім. 201, поверх 2. Одночасно з виконаними роботами виконавець передає замовнику 3 (три) примірники акту здачі-прийняття виконаних робіт, з яких: 2 (два) примірники підлягають поверненню виконавцю, 1 (один) залишається замовнику. Датою отримання замовником робіт вважається дата проставлення замовником (представником замовника, який діє на підставі довіреності) підпису в накладній (п. 3.4 Договору).

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати отримання робіт, передбачених договором та актів здачі-прийняття виконаних робіт, зобов`язаний надати або направити поштою рекомендованим листом виконавцю підписані 2 (два) примірники акту здачі-прийняття виконаних робіт або письмову відмову від прийняття виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.6 Договору в разі наявності у замовника зауважень до виконаних виконавцем робіт, протягом строку, передбаченого п. 3.5 договору, замовник надає виконавцеві письмову мотивовану відмову. У випадку письмової мотивованої відмови замовника від приймання робіт за даним договором складається протокол з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання. Відмова від прийняття робіт є мотивованою, якщо вона стосується якості, кількості або змісту переданої замовнику проектно-кошторисної документації, що не відповідає діючим на території України державним будівельним нормам, стандартам та правилам (п.п. 3.6.1 п. 3.6 Договору).

Якщо протягом терміну, встановленого у п. 3.5 даного договору, виконавець не отримує від замовника підписаний акт здачі-прийняття виконаних робіт або письмову мотивовану відмову від замовника, робота вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов та підлягає оплаті відповідно до умов договору за одностороннім актом здачі-прийняття виконаних робіт (п. 3.7 Договору).

Згідно з п. 3.9 Договору в разі, якщо протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання замовником повідомлення про завершення робіт, замовником не будуть отримані виконані роботи за вказаною в п. 3.5 договору адресою, виконавець має право направити замовнику виконані роботи разом з актами здачі-прийняття виконаних робіт поштою. Роботи отримані поштою розглядаються як такі, що отримані в порядку, передбаченому п. 3.5 Договору. В такому випадку датою отримання робіт є дата, зазначена на документі, що підтверджує отримання роботи замовником.

Пунктом 3.11 Договору визначено, що виконавець приступає до виконання робіт виключно після підписання сторонами договору та надання підписаного примірника договору виконавцю. Датою початку виконання робіт є наступний робочий день, що слідує за днем коли було надано виконавцю (або отримано виконавцем поштою) підписаний примірник договору, перераховано авансовий платіж в розмірі згідно з п. 2.3.1 договору та надано вихідні дані, визначені п. 4.2.1 Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору виконавець зобов`язався:

- своєчасно та якісно виконувати роботи згідно з календарним планом виконання робіт та передавати роботи замовнику по накладній;

- припинити виконання робіт та письмово повідомити замовника про їх припинення у випадку, якщо в процесі виконання робіт з`ясовується неминучість отримання негативного результату;

- здавати замовнику роботи в порядку та на умовах, передбачених договором;

- усунути за свій рахунок (безоплатно) допущені з вини виконавця всі недоліки у документації, які будуть виявлені замовником при її прийнятті, погодженні, з узгодженням сторонами строків внесення виправлень.

Згідно з п. 4.2 Договору замовник зобов`язався, зокрема:

- надати виконавцю до початку виконання робіт топографічний план в 1 (одному) примірнику на паперовому носії та 1 (один) електронний примірник в форматі dwg на CD-диску, з усіма додатковими файлами: шрифтів, типів ліній та форм;

- здійснювати оплату та прийняти належним чином виконані роботи на умовах, передбачених договором, в т.ч. у випадку дострокового їх виконання;

- у випадку відсутності зауважень до виконаних виконавцем робіт, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання робіт надати або направити поштою рекомендованим листом виконавцю підписані 2 (два) примірники акту здачі-прийняття виконаних робіт;

- протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця письмово повідомлення про припинення виконання робіт у зв`язку з неминучістю отримання негативного результату - повідомити виконавця про доцільність продовження виконання робіт, або замінити недоброякісний або непридатний матеріал (вихідні дані), змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов`язань. Припинення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 8.1, 8.2Договору).

Одночасно з підписанням Договору сторонами погоджено та підписано Протокол погодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), Календарний план виконання робіт (Додаток № 2 до Договору) та Кошторис на проектні роботи (Додаток № 3 до Договору).

Зокрема, згідно з Додатком № 2 до Договору сторони погодили, що строк виконання робіт за Договором становить 30 робочих днів після отримання виконавцем від замовника підписаного Договору, перерахування авансового платежу в розмірі, згідно з п. 2.3.1 Договору та надання вихідних даних, визначених п. 4.2.1 Договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на виконання своїх зобов`язань за Договором перерахував відповідачу аванс у розмірі 65 001,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 07.07.2016.

У той же час, позивачем на виконання умов Договору, було виконано та передано відповідачу результати робіт з розробки документації Передпроектні пропозиції багатоквартирної житлової забудови по вул. Київська (Кірова), 22 в с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області на загальну суму 108 335,00 грн. (сума до сплати 65 001,00 грн.), що підтверджується долученою до матеріалів справи накладною № 352 від 08.08.2016 та актом здачі-прийняття виконаних робіт від 08.08.2016, який підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Однак, відповідач остаточний розрахунок за виконані роботи здійснив частково у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.

Внаслідок зазначених обставин, позивач вказує на наявність у ТОВ Будкапіталіст заборгованості за виконані роботи у розмірі 45 001,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами № 05-вих від 05.10.2016, № 760 від 26.12.2016 та № 493 від 23.09.2016, в яких просив протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання погасити заборгованість у розмірі 45 001,00 грн. Зазначені листи отримані відповідачем 07.10.2016, 29.12.2016 та 27.09.2016 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0303911300934, № 0303912064924 та № 0303911322713.

Проте, відповідач відповіді на вказані листи не надав, заборгованість у розмірі 45 001,00 грн. позивачу не сплатив, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 16126 від 23.05.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Так, згідно з частиною першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 ст. 889 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем були виконані роботи згідно з Договором на загальну суму 108 335,00 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною № 352 від 08.08.2016 та актом здачі-прийняття виконаних робіт від 08.08.2016, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, внаслідок чого за ТОВ Будкапіталіст утворилась заборгованість у сумі 45 001,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами № 05-вих від 05.10.2016, № 760 від 26.12.2016 та № 493 від 23.09.2016, в яких просив протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання погасити заборгованість у розмірі 45 001,00 грн. Зазначені листи отримані відповідачем 07.10.2016, 29.12.2016 та 27.09.2016 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0303911300934, № 0303912064924 та № 0303911322713.

Проте, відповідач відповіді на вказані листи не надав, заборгованість у розмірі 45 001,00 грн. позивачу не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 65 001,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, замовник здійснює протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та зміст п. 2.3.2 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з остаточного розрахунку за виконані позивачем роботи за Договором на момент розгляду справи настав.

Доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 45 001,00 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору на виконання проектних робіт № 16126 від 23.05.2016 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45 001,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 38 706,33 грн., 3% річних у розмірі 3 746,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 17 730,39 грн. та штрафу у розмірі 8 742,49 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання замовником зобов`язання по договору щодо оплати робіт у строки, передбачені договором, замовник платить виконавцю за кожний прострочений день пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов`язання, що діяла у період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми невиконаного зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій. Передбачених договором, за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується шестимісячним строком, а нараховується за весь час прострочення виконання зобов`язання. Строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій, нарахованих за цим договором, встановлюється сторонами у три роки (п. 5.5 Договору).

Таким чином, умовами Договору та нормами Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов такого договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Крім цього, з аналізу наведених положень договору, вбачається, що сторони, реалізуючи при укладенні договору своє законодавчо визначене право забезпечення виконання грошових зобов`язань встановленням відповідальності у вигляді пені, узгодили обов`язок відповідача сплатити позивачу пеню за весь період часу, протягом якого не виконане грошове зобов`язання. Отже, в даному випадку сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), у зв`язку із чим період нарахування пені не обмежується шестимісячним строком.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають пеня у розмірі 38 697,75 грн. та штраф у розмірі 3 150,07 грн. В іншій частині штраф та пеня нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 17 730,39 грн. підлягають задоволенню.

У той же час, здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, становить 3 745,46 грн. В іншій частині 3% річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд , а саме у розмірі 108 324,67 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будкапіталіст (03126, м. Київ, вул. Академіка Стражеско, 3-А; ідентифікаційний код 38892820) на користь державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50; ідентифікаційний код 02497683) заборгованість у розмірі 45 001 (сорок п`ять тисяч одна) грн. 00 коп., пеню у розмірі 38 697 (тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 3 745 (три тисячі сімсот сорок п`ять) грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 17 730 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 39 коп., штраф 7% у розмірі 3 150 (три тисячі сто п`ятдесят) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовлено.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019.

Суддя О.Г. Удалова