Рішення

від 13.09.2019 по справі 923/591/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року Справа № 923/591/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об"єднання "Робочий Стіль", м. Вишневе, Київська область

до Херсонського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, м.Херсон

про стягнення 89 775,00 грн.

за участі

секретаря судового засідання Короткої Ю.А.,

представників сторін:

від позивача : не прибув;

від відповідача : не прибув.

в с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову ТОВ "Швейне об`єднання "Робочий стіль" (позивач) до Херсонського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (відповідач) про розірвання договору та стягнення 89775,00 грн. вказано ст.ст.526, 530, 651, 653, 1212 Цивільного кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про порушення відповідачем договірних зобов`язань за укладеним між сторонами договором від 21.03.2018 № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини, а саме про невиконання відповідачем замовлення за договором у зазначені в ньому строки (фактично, відповідач не приступив до виконання замовлення) та виникнення, у зв`язку з цим у позивача, в силу закону та договору, права на розірвання договору в судовому порядку та стягнення з відповідача коштів авансового платежу за договором.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею:

- договір від 21.03.2018 № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини, з додатком № 28 "Специфікація № 9" від 27.08.2018 додатком № 29 "Завдання на виготовлення костюму для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів…" до цього договору (а.с.10-16);

- акти приймання - передачі сировини №54 від 21.08.2018, №55 від 23.08.2018, №56 від 27.08.2018, №57 та №58 від 30.08.2018, №59 від 03.09.2018, №60 від 04.09.2018, №61 від 06.09.2018, №62 від 08.09.2018 (а.с.17-26);

- платіжні доручення № 1264 від 21.09.2018, № 1289 від 26.09.2019 (а.с.27-28).

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 16.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, судове засідання у справі призначене на 15.08.2019, та встановлено строки, 08.08.2019 відповідачу для надання відзиву на позов, 14.08.2019 позивачу для надання відповіді на відзив.

Ухвалами суду від 15.08.2019 та 05.09.2019 розгляд справи відкладався.

В судове засідання 13.09.2019 представники сторін не прибули. Поряд з цим, 13.09.2019 позивач надіслав до суду електронною поштою клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке не скріплене електронним цифровим підписом.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце, дату та час розгляду справи: до суду повернулися поштові повідомлення з відмітками про вручення за юридичною адресою відповідача, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.56-59):

- 18.07.2019 листа з ухвалою суду від 16.07.2019 про відкриття провадження у справі;

- 21.08.2019 листа з ухвалою суду про відкладення розгляду справи на 05.09.2019;

- 10.09.2019 листа з ухвалою суду про відкладення розгляду справи на 13.09.2019.

Проте, а ні до 08.08.2019 у встановлений судом строк, а ні станом на 13.09.2019 відповідач відзиву на позов не надав. Від відповідача не надходили будь-які заяви та клопотання по справі. Таким чином, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову.

Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 ГПК України, щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.

За таких обставин розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.

Обставини, які встановлено судом

21.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Швейне об`єднання "Робочий стіль" (надалі - позивач), як замовник, та Херсонське учбово-виробниче підприємство українського товариства глухих (надалі - відповідач), як виконавець, уклали між собою договір № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини.

Основними умовами вказаного договору, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:

- виконавець, за дорученням замовника, зобов`язується виготовити (пошити) швейні вироби, у відповідності до вимог замовника та з сировини замовника (п.1.1.);

- вид продукції, асортимент, розмір, кількість та строки її виготовлення визначаються сторонами у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною складовою (п.1.2.);

- замовник зобов`язується надати виконавцю сировину та допоміжні матеріали для виготовлення швейних виробів, згідно свого замовлення, за актами приймання - передачі сировини, у терміни і в обсязі, що узгоджені в специфікації до договору (п.2.2., п.2.5.);

- вартість виконаних робіт з виготовлення швейних виробів розраховується згідно цін, вказаних у специфікаціях до договору (п.3.4.);

- оплата виконання робіт з виготовлення швейних виробів здійснюється у безготівковій формі, на підставі виставлених рахунків - фактур (п.3.1., п.3.2.)

- про завершення виготовлення швейних виробів та готовність їхнього відвантаження виконавець повідомляє замовнику у письмовій формі і виставляє рахунок на оплату (п.4.1.);

- сторони діють виключно на принципах партнерства та захисту інтересів один одного у відповідності до завдань кожної з сторін (п.2.11.);

- сторони відшкодовують одна одній збитки, що виникають в результаті невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором, окрім невиконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин (п.5.7.);

- договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору, якщо інше не передбачене договором або чинним законодавством (п.6.6.);

- договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 (п.8.1.).

27.08.2018 позивачем та відповідачем підписано додаток № 28 "Специфікація № 9" до вказаного договору, за якою узгоджено виготовлення відповідачем, з використанням лекал замовника, 500 (п`ятисот) комплектів костюму для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів, загальною вартістю 89775,00 грн. без ПДВ, з яких 350 (триста п`ятдесят) комплектів з строком виготовлення - до 17.09.2018, а 150 (сто п`ятдесят) комплектів з строком виготовлення - до 20.09.2018.

Також, 27.08.2018 позивачем та відповідачем підписано додаток № 29 до вказаного договору "Завдання на виготовлення костюму для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів…".

В період з 21.08.2018 по 08.09.2018 позивач передав відповідачеві за актами приймання - передачі сировини № 54 від 21.08.2018, № 55 від 23.08.2018, №56 від 27.08.2018, № 57 та № 58 від 30.08.2018, № 59 від 03.09.2018, № 60 від 04.09.2018, № 61 від 06.09.2018, № 62 від 08.09.2018 сировину та допоміжні матеріали, що необхідні для виготовлення швейних виробів, згідно додатку №28 "Специфікація № 9" до договору.

Після чого, платіжними дорученнями № 1264 від 21.09.2018 на сплату 35000грн. та №1289 від 26.09.2019 на сплату 54775,40грн. позивач перерахував відповідачеві у загальній сумі 89 775,00 грн. за виконання робіт з виготовлення 500 (п`ятисот) комплектів костюму для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів.

Проте, у а ні у вказані в договорі строки, а ні дотепер відповідач не виконав роботи з пошиву 500 (п`ятисот) комплектів костюму для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів, що спричинило звернення позивача до суду з позовом про розірвання укладеного між сторонами договору від 21.03.2018 № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини та стягнення з відповідача 89 775,00 грн. авансового платежу за договором.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Щодо виникнення, виконання та припинення зобов`язань

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися, зокрема, на виготовлення речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, при цьому, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (зобов`язання).

Відповідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України:

- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (за частиною 1 цієї статті);

- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, при цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (за частиною 2 цієї статті).

Відповідно до ст.653 Цивільного кодексу України:

- якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (за частиною 3 цієї статті);

- якщо договір розірваний у зв`язку із істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору (за частиною 5 цієї статті).

Відповідно до ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Щодо відповідальності за порушення зобов`язань

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України:

- підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (за частиною 1 цієї статті);

- учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, та при цьому, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язань виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (за частиною 2 цієї статті).

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України:

- учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (за частиною 1 цієї статті);

- під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання (за частиною 2 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, що визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам господарювання, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання іншою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

Наявність укладеного між сторонами справи договору від 21.03.2018 № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Позивач, на виконання своїх зобов`язань за даним договором, повністю сплатив повну вартість виготовлення швейних виробів згідно додатку № 28 "Специфікація № 9" в сумі 89775,00 грн., та передав відповідачеві давальницьку сировину та допоміжні матеріали для виготовлення зазначених у специфікації виробів. Проте, всупереч положень закону та умов вказаного договору відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем щодо виготовлення швейних виробів у встановлені договором строки. Іншого не доведено.

Таким чином, відповідач порушив власне господарське зобов`язання за вказаним договором перед позивачем.

Виходячи з положень ст.610 та ч.1 ст.612, ч.2 ст.651, ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що відповідачем вчинено істотне порушення договору, через тривале, за оцінкою суду, а саме, один рік, по 350 комплектах швейного виробу та близько одного року (без двох днів) по 150 комплектах швейного виробу прострочення відповідачем зобов`язання з виготовлення на замовлення позивача швейних виробів, які вказані у додатку № 28 (специфікації № 9) до договору.

При належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань за договором, в частині виготовлення на умовах договору товару на замовлення позивача, позивач після 20.09.2018р., мав би можливість використовувати цей товар. Фактично, станом на час розгляду даної справи позивач не має можливості використовувати товар, який вказаний у додатку №28 (специфікації № 9) до договору, оскільки цей товар не виготовлений відповідачем.

Доказів іншого під час розгляду даної справи відповідачем не надано.

За наявності вказаного істотного порушення договору з боку відповідача, в частині порушення строків виготовлення швейних виробів на замовлення позивача, з урахуванням положень ч.2 ст.651, ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України позовні вимоги про розірвання договору, у зв`язку з неналежним його виконанням відповідачем, підлягають задоволенню.

Порушення господарського зобов`язання має своїм наслідком відшкодування збитків, що завдані порушенням.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності, що передбачена ст.224 Господарського кодексу України, є правопорушення, з наступними обов`язковими його складовими (елементами): збитки; протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу господарського правопорушення, які необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування збитків.

Збитками є втрачене позивачем при виконанні своїх зобов`язань за договором від 21.03.2018 № 1/Н-09 майно, а саме грошові кошти в розмірі вчиненого позивачем авансового платежу за договором від 21.03.2018 № 1/Н-09, з додатком №28 (специфікацією №9) до цього договору, з урахуванням положень ч.5 ст.139 Господарського кодексу України "коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші, зокрема, у національній валюті".

Протиправна поведінка відповідача полягає у односторонній відмові від виконання власних договірних зобов`язань за договором від 21.03.2018 № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини, яка суперечить положенням вказаного договору (п.1.1. -п.1.2.) та приписам ч.1, 2 та 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.837 Цивільного кодексу України.

Причинний зв`язок між вказаною протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача полягає у тому, що у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за укладеним між ними договором від 21.03.2018 № 1/Н-09, позивач замість сплачених в якості авансового платежу грошових коштів отримав би від відповідача виконані за договором роботи відповідної (аналогічної) вартості. Фактично ж, внаслідок добросовісного виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним договором позивач втратив право власності на грошові кошти в розмірі вчиненого ним авансового платежу за договором (вони вибули з власності позивача), але, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором позивач не отримав від відповідача виконані за договором роботи відповідної (аналогічної) вартості.

У справі відсутні докази наявності вини інших осіб, крім відповідача, у невиконанні господарського зобов`язання перед позивачем за укладеним між позивачем та відповідачем договором від 21.03.2018 № 1/Н-09. Так само, у справі відсутні докази того, що відповідач, керуючись приписами закону (ч.2 ст.193 та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України) та договору (п.2.11.), вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання свого договірного зобов`язання перед позивачем та недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, в силу закону (ст.ст.218, 224, 225 Господарського кодексу України) та договору (п.5.7.) у позивача виникло право на стягнення з відповідача 89775,00 грн., на відшкодування збитків за вчинене відповідачем господарське правопорушення, у вигляді невиконання ним свого господарського зобов`язання за договором від 21.03.2018 № 1/Н-09.

Поряд з цим, суд не приймає до уваги та відхиляє обґрунтування нормами ст.1212 Цивільного кодексу України позову, в частині вимог про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 89775,00 грн., що відповідає розміру вчиненого позивачем за договором авансового платежу: а саме, про стягнення з відповідача вказаної грошової суми, як безпідставно набутого майна, після розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами договору від 21.03.2018 № 1/Н-09 (у зв`язку з припиненням зобов`язань сторін за цим договором), з огляду на наступне.

У випадку розірвання договору в судовому порядку, в силу припису ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, зобов`язання за таким договором припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

При цьому, відповідно до ст.ст.241, 256 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а саме, через двадцять днів з моменту складання повного тексту рішення, якщо її не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, після ухвалення судом рішення про розірвання договору зобов`язання за цим договором припиняться, внаслідок його розірвання, не раніше, ніж за двадцять днів від дати оформлення рішення. Й, відповідно, при поєднані у одному позові вимог про розірвання договору та стягнення на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України вчиненого за цим договором платежу, у зв`язку з припиненням зобов`язань за цим договором внаслідок його розірвання в судовому порядку, на момент ухвалення судом рішення про розірвання договору за таким позовом, зобов`язання за цим договором продовжують існувати протягом вказаного строку, у зв`язку з чим стягнення вчиненої за договором оплати як безпідставно отриманого майна на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України за позовом, в якому одночасно заявлені вказані вимоги, буде передчасним.

Висновки суду

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з істотним порушенням відповідачем укладеного 21.03.2018 між ним та позивачем договору №1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини, в частині виготовлення швейних виробів у встановлені договором строки, позовна вимога про розірвання вказаного договору підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, у зв`язку з розірванням в судовому порядку укладеного 21.03.2018 між сторонами договору №1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини, через істотне порушення відповідачем умов даного договору, позивач має право на відшкодування власних збитків за цим договором, якими, зокрема, є грошові кошти в сумі 89775,00 грн., вчиненого позивачем на користь відповідача авансового платежу за цим договором.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви за платіжним дорученням від 12.07.2019 № 929 у сумі 3842,00 грн., які відповідно до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, "у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог" підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.232, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати укладений 21.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейне об`єднання "Робочий стіль" (місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд.42; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38144198) та Херсонським учбово-виробничим підприємством українського товариства глухих (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул.Університетська, буд.179; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03972809) договір № 1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини.

3. Стягнути з Херсонського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул.Університетська, буд.179; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03972809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об`єднання "Робочий стіль" (місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд.42; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38144198) 89775,00 грн. на відшкодування збитків за договором від 21.03.2018 №1/Н-09 на пошив швейних виробів з давальницької сировини та 3842,00 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.09.2019

Суддя К.В. Соловйов