Рішення

від 23.09.2019 по справі 922/2076/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2076/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до Приватного підприємства "Континент 2012" (код ЄДРПОУ 38381961, адреса: 61170, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50, кв.25) , Фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 37 843,18грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства "Континент 2012" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за договором від 02.10.2012 в розмірі 37 843,18грн., з якої 37 806,42грн. заборгованість за кредитом та 36,76грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову в якості матеріально-правової підстави позивач посилається на ст.ст.526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 11.07.2019 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 11.07.2019.

Ухвалою суду від 25.07.2019, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк перший та другий відповідачі відзив на позов суду не надали, про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявним у справі матеріалами повідомлені судом належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними у справі.

20.09.2019 на адресу суду від першого відповідача надійшла заява, в якій посилається на часткове погашення заборгованості на суму 11 740,87грн., у зв`язку з чим зазначив про наявність у нього перед позивачем заборгованості за кредитом в розмірі 26 065,55грн. та 36,76грн. пені. В обґрунтування поданої заяви першим відповідачем надано копії банківських виписок на суму 11 740,87грн.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.10.2012 Приватним підприємством "Континент 2012" (перший відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в установі Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач), відповідно до якої перший відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 02.10.2012 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

За умовами даного договору позивач встановив першому відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, відповідно до п.3.18.1.8 Умов, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інші факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (п.3.18.1.6 Умов).

21.01.2015 в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, між позивачем (кредитором) та Фізичною особою ОСОБА_1 (другий відповідач, поручитель) укладено договір поруки № РОR142829842134, відповідно до умов якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконанням першим відповідачем зобов`язань за угодою-приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.1.4.1.2 Угоди - 36% річних; за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3 Угоди - 56% річних; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 Угоди в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту, відповідно до п.3.2.1.4.4. Угоди 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 60 000,00грн. Якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності другого відповідача, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За умовами п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.4.1 договору, сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою цей договір припиняє свою дію.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав першому відповідачу кредитний ліміт в розмірі 290 000,00грн., що підтверджується банківською випискою за період з 02.10.2012 по 30.05.2019 та довідкою банку № 08.7.0.0.0/190605114306 від 05.06.2019, відповідно до якої з 31.07.2018 розмір ліміту складає 290 000,00грн.

Перший відповідач кредитний ліміт не погасив, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 37 806,42грн. заборгованості за кредитом та 36,76грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

За таких обставин, загальна сума заборгованості першого відповідача перед позивачем складає 37 843,18грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, а отже з огляду на укладення з другим відповідачем договору поруки, позивач просить суд стягнути солідарно з першого та другого відповідача заборгованість за кредитним договором від 02.10.2012 у розмірі 37 873,18грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст.1067 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (другий відповідач) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав зобов`язання за договором, перерахувавши першому відповідачу на його поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 290 000,00 грн.

При цьому, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що перший відповідач, після звернення позивача до суду з позовом, в період з 31.05.2019 по 18.07.2019 перерахував позивачу на поточний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти на загальну суму 11 740,87грн., внаслідок чого у нього на момент розгляду справи виникла заборгованість за кредитом у розмірі 26 065,55грн.

Факт здійснення першим відповідачем часткової оплати на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі, зокрема, копіями банківських виписок за вказаний вище період, а також заключною випискою позивача за період з 01.05.2019 по 01.08.2019.

Наявність заборгованості на суму 26 065,55грн. позивачем не спростована, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що перший відповідач, після звернення позивача до суду з позовною заявою, здійснив часткову оплату заборгованості на суму 11 740,87грн., перший та другий відповідачі не надали суду належних доказів повного виконання зобов`язань за кредитним договором від 02.10.2012, в матеріалах справи докази повного погашення заборгованості також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з першого та другого відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 37 806,42грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 26 065,55грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу в розмірі 11 740,87грн. суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Що стосується позовних вимог в частині солідарного стягнення з першого та другого відповідача пені в розмірі 36,76грн., суд керується наступним.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно приписів ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до 3.18.5.1 Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Як вже зазначалось вище, за умовами п.1.2 договору поруки другий відповідач відповідає перед позивачем за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і перший відповідач, включаючи, зокрема сплату пені.

Оскільки першим відповідачем було порушено грошове зобов`язання, позивач нарахував першому та другому відповідачу пеню в розмірі 36,76грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем обґрунтовано нараховано першому та другому відповідачу пеню на суму заборгованості в розмірі 36,76грн, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 26 065,55грн. заборгованості за кредитом та 36,76грн. пені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн., незалежно від результатів вирішення спору, покладаються на першого та другого відповідача порівну, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій першого відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 73, 74, 86, 129, 231, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Континент 2012" (код ЄДРПОУ 38381961, адреса: 61170, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50, кв.25) та Фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 26 065,55грн. заборгованості за кредитом та 36,76грн. пені.

Стягнути з Приватного підприємства "Континент 2012" (код ЄДРПОУ 38381961, адреса: 61170, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50, кв.25) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 960,50грн.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 960,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу в розмірі 11 740,87грн. провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "23" вересня 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк