Ухвала

від 23.09.2019 по справі 120/3009/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

23 вересня 2019 р. Справа № 120/3009/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницьке АТП-10556 (21034, м. Вінниця, вул. Сергеєва-Ценського, 14, код ЄДРПОУ 05482268)

до: Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845)

про: визнання протиправними дій працівників Укртрансбезпеки при складенні розрахунку №051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро.

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницьке АТП-10556 (21034, м. Вінниця, вул. Сергеєва-Ценського, 14, код ЄДРПОУ 05482268) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними дій працівників Укртрансбезпеки при складенні розрахунку №051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23.04.2019 року контролюючими засобами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, на пункті габаритно-вагового контролю ППГВК - 057 Тернопільська область а.д. М-12 км, було проведено зважування автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепа реєстраційний номер НОМЕР_2 , що натежить Товариству з обмеженою відповідальністю Вінницьке АТП-10556 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 .

Після проведення зважування автомобіля представники габаритно-вагового контролю надали водію роздруківку з ваг №305 з датою 23-04-2020, в якому вага автомобіля складає 51040кг., що на 11040кг більше ніж допустима.

На підставі роздруківки №305 з датою 23-04-2020, було складено:

Довідку про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів №0018572 057-01 від 23.04.2019;

Акт №0012467 від 23.04.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

Розрахунок №051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро, з вимогою оплатити зазначену суму протягом 30 календарних днів, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879.

Позивач вважає, що розрахунок №051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро, крім того, що в ньому є виправлення, він складений не в порядку та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, так як навіть брати показання ваги визначені в квитанції на зважування.

У позові вказано, що розрахунок зроблений відповідачем, не відповідає нормам діючого законодавства та положенням Постанови КМ від 27 червня 2007 року №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування і в ньому невірно визначено плату за проїзд, порівняно з вимогами діючого законодавства.

З огляду на викладене, дії відповідача при здійснені зважування транспортного засобу, та результати вимірювання здійснені відповідачем, не можна вважати правомірними, бо такі данні свідчать про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.

Відтак, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом у якому просить:

Визнати протиправними дії працівників Укртрансбезпеки при складенні розрахунку №051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро.

Ознайомившись з поданими матеріалами, мотивами позову, приходжу до висновку, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Предметом позову у цій справі є дії працівників Укртрансбезпеки при складенні розрахунку№051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро.

Згідно аргументів позивача дії оскаржуються через те, що розрахунок зроблений відповідачем не відповідає нормам діючого законодавства і в ньому невірно визначено плату за проїзд, порівняно з вимогами діючого законодавства. Тобто у даній спірній ситуації позивач не погоджується із визначеним у розрахунку розміром плати за проїзд.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Оскільки розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, то і дії відповідача при складанні такого розрахунку не підпадають під дії суб`єкта владних повноважень при виконанні владних управлінських функцій.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 р. в справі №803/3/18 викладено наступний правовий висновок.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

У постанові Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок щодо зустрічних позовних вимог ОСОБИ про визнання протиправним та скасування розрахунку. Оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що вимоги про оскарження розрахунку плати за проїзд великоваговим транспортним засобом, не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, приведені висновки Великої Палати Верховного Суду повинні враховуватися судом при застосуванні норм права.

Відтак, оскільки розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому і дії при його складені не можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач не виконує дій, пов`язаними із владними управлінськими функціями в частині складення розрахунку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно ч. 1 до ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, приходжу до висновку, відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно із ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Верховний Суд в ухвалі від 11.04.2018 справа №П/9901/512/18 вказав, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» , слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому неможливо зазначити суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи. Наведене узгоджується й з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 березня 2018 року у справі №9901/374/18 (П/9901/374/18), провадження №11-9318.

Відтак, враховуючи правову позицію Верховного Суду, з урахуванням положень ст. 242 КАС України, суд не роз`яснює заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницьке АТП-10556 (21034, м. Вінниця, вул. Сергеєва-Ценського, 14, код ЄДРПОУ 05482268) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними дій працівників Укртрансбезпеки при складенні розрахунку №051-01 від 23.04.2019 року за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1073,04євро.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала постановлена письмово 23.09.2019

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний зміст ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна