Рішення

від 17.09.2019 по справі 120/2420/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2019 р. Справа № 120/2420/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

позивача: не з`явився

відповідача: Загороднюк Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06.06.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №158708-5506-0214 на суму 4998,40 грн., яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік.

Однак, позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки земельна ділянка, передані йому в оренду для ведення фермерського господарства та перебуває у фактичному користуванні фермерського господарства "Меркурій", яким і сплачена орендна плата за 2019 рік. Крім того, зазначив, що Селянське (фермерське) господарство "Меркурій" вносило плату за користування земельною ділянкою з 1993 по 2019 рік.

Ухвалою суду від 01.08.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

20.08.2019 до Вінницького окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі, з огляду на наступне.

З метою забезпечення дотримання вимог ст. 270 Податкового кодексу України та відповідно наданої інформації, щодо переліку землекористувачів по Зозівківській сільській раді Липовецького району Вінницької області, які є користувачами земель державної або комунальної власності станом на січень 2019 року проведено нарахування податку за землю громадянину ОСОБА_1 на 2019 рік.

Відповідно до частин першої та другої статті 31 Земельного кодексу, землі фермерського господарства можуть складатися із; земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на праві постійного користування землею.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2, пункту 269.1, статті 269 Податкового кодексу України платником земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1, пункту 270.1, статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користу ванні.

Громадянину ОСОБА_1 Зозівківською сільською радою Липовецького району для ведення селянського (фермерського) господарства, на праві постійного користування видано державний акт Серія ВН №009281 від 08 вересня 2000 року, що прийнято рішенням 10 сесії 23 скликання Липовецької районної ради народних депутатів Липовецького району, Вінницької області, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №145.

На підставі пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України визначено що до місцевих податків і зборів належить податок на майно (плата за землю) та пп 12.1.2, п 12.1, ст 12 установлення ставок яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до даної норми законодавства рішенням 19 сесії 7 скликання від 19.06.2018 року Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області , було встановлено ставку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь - для ведення особистого селянського господарства, у розмірі 0,6 відсотка від середньої нормативної грошової оцінки по Зозівківській сільській раді Липовецького району станом на 01.01.2019р.

На підставі вищезазначеного ГУ ДФС у Вінницькій області проведено нарахування громадянину ОСОБА_1 грошового зобов`язання плати за землю та прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.06.2019 №158708-5506-0214.

Податкове повідомлення рішення по платі за землю громадянину ОСОБА_1 вручено, оскільки відповідно до пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, платником земельного податку земельної ділянки, є фізична особа ОСОБА_1 (засновник фермерського господарства), що отримав земельну ділянку, в якій визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення селянського (фермерського) господарства, сплачує податок за вказану земельну ділянку.

Ухвалою від 09.09.2019 замінено первинного відповідача Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.

В судове засідання 17.09.2019 позивач не з`явився, натомість, 16.09.2019 до суду надійшла його заява про розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами. Додатково вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечив щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача.

Суд, враховуючи право учасника справи заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності, керуючись положеннями статті 205 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративного позову, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення 10 сесії 23 скликання Липовецької районної радиВінницької області від 08.09.2000 гр. ОСОБА_1 отримано у постійне користування земельну ділянку площею 20,00 га на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, та отримано Державний акт на право постійного користування землею серії ІV-ВН №009281 від 21.09.2000.

Відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" 08.11.2000 позивачем створено та зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Меркурій" (код ЄДРПОУ 30803639), власник ОСОБА_1 З 15.11.2000 селянське (фермерське) господарство "Меркурій" перебуває на обліку як платник податків у Липовецькій міжрайонній державній податковій інспекції.

Відповідно довідки виконкому Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 07.06.2019 №115 ОСОБА_1 дійсно використовує по Зозівській сільській раді земельну ділянку площею 20 га ріллі як юридична особа СФГ "Меркурій" та вчасно сплачує за дану земельну ділянку сільськогосподарський податок як платник єдиного податку 4 групи.

Відповідно акту приймання-передачі в користування земельної ділянки для ведення ФГ від 11.06.2012 фізична особа ОСОБА_1 передав у користування земельну ділянку площею 20,00 га на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, якою він користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІV-ВН №009281 від 21.09.2000 селянському (фермерському) господарству "Меркурій", в особі голови СФІ ОСОБА_1

Крім того, СФГ "Меркурій" сплачено орендну плату за 2019 рік.

Разом з тим, 06.06.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податковк повідомлення-рішення №158708-5506-0214, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб. у розмірі 4998,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із статтею 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. п. 288.1, 288.2 - 288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Крім того, згідно із ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Липовецької районної радиВінницької області від 08.09.2000 гр. ОСОБА_1 отримано у постійне користування земельну ділянку площею 20,00 га на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області саме для ведення селянського (фермерського) господарства, та отримано Державний акт на право постійного користування землею серії ІV-ВН №009281 від 21.09.2000.

Тобто вказані дії стали передумовою для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства "Меркурій" як юридичної особи.

За наведених обставин та приймаючи до уваги, що орендовану земельну ділянку фактично використовує саме юридична особа - селянське (фермерське) господарство "Меркурій", а фізична особа, яка її отримала в оренду з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства" здійснює на ній діяльність не особисто, а через створену ним юридичну особу - фермерське господарство, тому орендну плату за орендовану земельну ділянку сплачувало саме селянське (фермерське) господарство "Меркурій".

Фізичні особи, які отримують в оренду земельні ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства" здійснюють діяльність на цих землях не особисто, а через створену ними юридичну особу - в даному випадку це фермерське господарство селянське (фермерське) господарство "Меркурій". Лише за таких умов може бути дотримано цільове використання цих земель.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 56.2 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, в даному випадку, об`єктом плати за землю в спірних правовідносинах є земельні ділянки, надані в оренду позивачу з метою створення фермерського господарства, а майнові права на вказану земельну ділянку передані останнім до складеного капіталу селянського (фермерського) господарства "Меркурій", яке реалізуючи права землекористувача, на переконання суду, має обов`язок внесення плати за землю.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.09.2018 по справі №814/1005/16, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки фактичним землекористувачем земельної ділянки, переданої в оренду позивачу, є селянське (фермерське) господарство "Меркурій", а тому, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області безпідставно визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №158708-5506-0214.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.06.2019 року №158708-5506-0214.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Повний текст рішення складено 23.09.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович