Ухвала

від 19.09.2019 по справі 160/9028/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 вересня 2019 р. Справа № 160/9028/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Криничанської районної спілки споживчих товариств до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області про визнання протиправним дій, визнання недійсними окремих пунктів рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криничанської районної спілки споживчих товариств до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, щодо припинення права постійного користування Криничанською райспоживспілкою на земельну ділянку площею 2,2937 гектари, що розташована на території Криничанського району Дніпропетровської області та визнання таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 002607 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1;

- визнати недійсним п.2, п.2.2, п. 2.3, рішення Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25.06.2015 року за № 6-66/УІ, щодо припинення права постійного користування Криничанською райспоживспілкою на земельну ділянку площею 2,2937 гектари, визнання таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 002607 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1 та зобов`язання оформлення в оренду або права власності земельні ділянки, які на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 002607 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1, знаходилися у користуванні Криничанської райспоживспілки.

Згідно з п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, з контексту наведених норм видно, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас суд зазначає, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є орган місцевого самоврядування, а предметом розгляду - його рішення. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, але не виключно, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

В той же час, вирішуючи питання, до юрисдикції якого суду належить розгляд справи, також необхідно враховувати характер спірних правовідносин, права та інтереси, за захистом яких звернувся позивач.

Так, позивач вказує, що відповідно до рішення сесії Криничанської селищної ради від 28.12.2001 №198-23/ХХІІІ, Криничанській райспоживспілці передано на праві постійного користування земельні ділянки, для обслуговування будівель та споруд, що належали райспоживспілці на праві власності, загальною площею 2,2937 гектари.

На підставі даного рішення Криничанській райспоживспілці 28.12.2001 видано державний акт на право постійного користування серії ІІ-ДП № 002607, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2/1.

Всього передано 15 земельних ділянок, що розташовані на території ряду населених пунктів Криничанського району. Всі ці земельні ділянки було включено до одного державного акту на право постійного користування землею.

Рішенням Криничанської селищної ради від 25.06.2015 № 6-66/УІ припинено право постійного користування Криничанській райспоживспілці на земельну ділянку, площею 2,2937 га, згідно державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ДП № 002607, виданого Криничанською селищною радою 28 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1, у зв`язку зі зміною площі земельної ділянки і набуттям іншими особами права власності на будівлі та споруди

Позивач вказав, що із зазначеним рішенням не погоджується, оскільки цим рішенням Криничанську райспоживспілку було позбавлено права постійного користування земельними ділянками, а отже, дане рішення є протиправним, незаконним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства.

З наведеного видно, що оскаржуване рішення Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25.06.2015 за № 6-66/УІ порушує право позивача на користування земельною ділянкою, а отже, в такому випадку між сторонами існує спір про майнове право, саме для захисту якого позивач звернувся до суду із цим позовом.

Таким чином, виникнення спірних правовідносин обумовлено не стільки незгодою позивача з рішенням Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25.06.2015 за № 6-66/УІ як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, як порушенням його права користування майном - земельною ділянкою площею 2,2937 га, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Пунктами 6 та 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

За змістом наведених правових положень суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року по справі № 522/23245/16-а (провадження № 11-687апп18) та в постанові Великої Палати Верховного Суду 28 листопада 2018 року по справі № 362/1038/17 (провадження № 11-1021апп18).

Ураховуючи викладене, суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже з огляду на характер спору, його суб`єктний склад, а також предмет і підстави заявлених вимог його слід вирішувати за правилами господарського судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 150-154, 170, 171 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/9028/19 за адміністративним позовом Криничанської районної спілки споживчих товариств до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області про визнання протиправним дій, визнання недійсними окремих пунктів рішення.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства Господарським судом Дніпропетровської області.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з позовною заявою, доданими до нього документами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Царікова