Рішення

від 23.09.2019 по справі 128/3604/16-а

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3604/16-а

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2019 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі- Бутіній Г.В.,

за участю: представників позивача-Колібабчук Н.К., Будковського Г.М. , Островського О.І. , Володько Т. Ф . , Полутіна О . М . , Шкляренка В.А. , представника відповідача- Куцого К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вороновицьке агропромислове підприємство до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язання вчинити певні дії ,-

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до Вінницького районного суду, як адміністративного суду, із первісним позовом до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними і скасування рішень Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язання вчинити певні дії , в якому, після неодноразового уточнення ,у кінцевої редакції ( Т.2 а.с.218-219) просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району від 03.06.2003 Про вилучення земельної ділянки з користування ТОВ Вороновицьке АПП ; 11 сесії 5 скликання від 11.12.2007 Про вилучення із користування Вороновицького агропромислового підприємства консорціум Адоніс земельної ділянки по АДРЕСА_2 ; 16 сесії 5 скликання від 24.04.2008 Про внесення часткових змін до рішення 09 сесії 04 скликання Вороновицької селищної ради від 29.07.2003 щодо надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в частині зменшення площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 та викладення його у новій редакції ; 36 сесії 5 скликання від 27.05.2010 Про внесення часткових змін до рішення 16 сесії 05 скликання Вороновицької селищної ради від 24.04.2008 ; 28 сесії 6 скликання від 14.02.2014 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ; 42 сесії 6 скликання від 23.06.2015 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 та зобов`язати Вороновицьку селищну раду повернути в належний спосіб вилучені земельні ділянки їх законному землекористувачу - ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства.

Поданий позов представником позивача- директором Островським О.І. , мотивується тим, що ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство (ТОВ ВАПП) створено та зареєстроване 24.12.1998 Вінницькою районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи за реєстраційним номером № 353 та довідкою головного управління статистики від 21.11.2014 р. № 12-08/1835.

Вказує, що для ведення господарської діяльності товариству передано в постійне користування земельну ділянку, площею - 14 га, що підтверджується рішенням облвиконкому від 09.09.1976 № 387 та актами передачі від 01.10.1976 та 18.01.1990 , а також довідкою виконкому Вороновицької селищної ради від 18.01.2005 р., в тому числі: 0,4 га - ставки; 1,4 га - сінокос заболочений; 1,9 га - пасовище; 5,5 га-рілля; 4,8 га - територія відгодівельного пункту із непромисловими будівлями та спорудами, а також незавершене будівництво.

Зазначає, що у квітні 2016 йому як директору стало відомо, що відповідно до ухвали Вінницького міського суду від 11.08.2015, а також постанови слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 26.08.2015 про призначення перевірки діяльності Вороновицької селищної ради у зв`язку із досудовим розслідуванням кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за№ 12015020100000307 від 05.03.2015 за ознаками ч.1 ст.364, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області, згідно наказу від 17.08.2015 № 217 запроваджено і проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Вороновицькою селищною радою Вінницького району при прийнятті рішень щодо відведення земельних ділянок у власність або в оренду за період з 01.01.2000 по 11.08.2015.

Вказує, що проведеною перевіркою установлено, що Вороновицькою селищною радою 03.06.2003 незаконно вилучено із землекористування ТОВ Вороновицьке АПП по АДРЕСА_1 земельну ділянку, площею - 0,46 га. Також цією перевіркою установлено, що Вороновицькою селищною радою порушено порядок припинення користування земельною ділянкою фактичного землекористувача - ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство , і приймаючи рішення від 11.12.2007 орган місцевого самоврядування порушив вимоги ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, ст.ст. 347, 349 ЦК України та вилучив без згоди фактичного землекористувача земельну ділянку площею -12, 3 га, розташовану по АДРЕСА_2 , перевищивши свої повноваження.

Вказує, що сільгоспінспекцією установлено, що 22.04.2013 КП Вінницьке ООБТІ було проведено технічну інвентаризацію нежитлових будівель ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство , розташованих по АДРЕСА_2 та виготовлено технічний паспорт на будівлі.

Зазначає, що також сільгоспінспекцією було установлено, що із землекористування ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство рішеннями селищної ради 16 сесії 5 скликання від 24.04.2008 та 36 сесії 5 скликання від 27.05.2010 було незаконно вилучено земельні ділянки: 0,1599 га, у тому числі: 0,05 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель гр. ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 , а також- 0,1099 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 відповідно до рішення 16 сесії 5 скликання від 24.04.2008 р. та рішення 36 сесії 5 скликання від 27.05.2010 р.; 0,1055 га для ведення гр. ОСОБА_1 особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0520655300:02:012:0079), відповідно до рішення 28 сесії 6 скликання від 14.02.2014 р. та рішення 42 сесії 6 скликання від 23.06.2015 ; 0,45 га - для ведення особистого селянського господарства в районі АДРЕСА_1, зокрема: 0,08 га - ОСОБА_8 , 0,12 га - ОСОБА_9 , 0,05 га - ОСОБА_10 , 0,05 га - ОСОБА_11 .С, 0,10 га - ОСОБА_12 , 0,05 га - ОСОБА_13, відповідно до рішення 42 сесії 6 скликання від 23.06.2015.

Вважає, що ознаки неправомірності оскаржуваних рішень є очевидними, оскільки те, що дані дії мали місце підтверджується листом слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області В.П. Глушко від 20.04.2016 р., вихідний № 7115, де зазначено, що Вороновицькою селищною радою порушено порядок припинення користування земельною ділянкою і приймаючи рішення від 11.12.2007 орган місцевого самоврядування порушив вимоги ст. ст. 141, 142 ЗКУ, ст. ст. 347, 349 ЦКУ та вилучив у неіснуючого підприємства (Вороновицького агропромислового підприємства консорціум "Адоніс") земельну ділянку, площею 12,3 га без згоди фактичного землекористувача - ТОВ ВАП, а також залишив поза увагою вимоги закону про передачу у власність держави майна, яке не продане (не відчужене) шляхом примусового продажу і перевищив повноваження відчуживши земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_2 , на користь територіальної громади.

З посилкою на норми ЦК ( ст.ст.316,321, 349), ЗК( ст.ст.92,95, 141,142,152), Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 та Постанову ВСУ від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11, просить задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Островський О.І. будучи директором товариства, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у ньому, надав аналогічні пояснення. Суду доповнив, що товариство набуло право постійного користування земельною ділянку, площею - 14 га, на підставі рішенням облвиконкому від 09.09.1976 № 387 , з додатку до якого убачається цей розмір ділянки про виділ земельної ділянки Степанівському міжгосподарському підприємству по відгодівлі худоби на жомі, правонаступником якого у подальшому став Екологічний агропромисловий консорціум Адоніс , правонаступником якого згідно до статуту стало ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство . Також зазначив, що позивач не пропустив строк на звернення до суду із даним позовом, оскільки він як директор дізнався про спірні рішення з листа слідчого Вінницького РВП ВВП ГУНП від 20.04.2016 на його звернення , тому в межах шестимісячного строку і звернувся до суду-20.10.2016. Крім того, зазначив, що не пам`ятає як писав заяву селищному голові Шевчуку Ю.Ю. про вилучення у консорціумам Адоніс , частин земельної ділянки на яку посилається представник відповідача, допускає що така заява може бути підробленою, оскільки товариство перетерпіло рейдерського захоплення в ході якого викрадалися бланки товариства.

В судовому засіданні представник позивача- адвокат Колібабчук Н.К., підтримала позицію представника Островського О.І. , також вважає, що саме рішення облвиконкому від 09.09.1976 № 387, свідчить про набуття позивачем законного права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

Інші представники позивача підтримали позицію представника позивача Островського О.І .

Представник відповідача Куций К.С. заперечував проти задоволення позову , подав суду відзив на позовну заяву ( Т.2 а.с.180-182), в якому зазначив, що 03 червня 2003 року прийняте оскаржуване рішення Вороновицької селищної ради про вилучення земельної ділянки з землекористування ТОВ ВОРОНОВИЦЬКЕ АПП , підставою для прийняття вказаного рішення став лист від 02.06.2003 ТОВ ВОРОНОВИЦЬКЕ АПП .

Вказує, що відповідно до Земельного кодексу України в редакції від 26.04.2003, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, а саме пункт а статті 141 передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Згідно із частинами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відтак, вважає, що твердження позивача щодо протиправного припинення права користування земельною ділянкою, оскільки від останнього не було отримано згоду - не відповідають дійсності, а тому рішення відповідача є законним.

Зазначає, що 11 грудня 2007 року 11 сесією 05 скликання Вороновицької селищної ради було прийняте рішення Про вилучення із користування Вороновицького агропромислового підприємства консорціум Адоніс земельної ділянки по АДРЕСА_2 , підставою для прийняття якого стало припинення діяльності підприємства, її систематична несплата земельного податку, що узгоджується із положеннями пунктів в , д статті 141 Земельного кодексу України, Тобто, у даному випадку мало місце примусове вилучення земельної ділянки, а тому згодна землекористувача не вимагалась.

Вказує, що крім того, позивачу було відомо про прийняте рішення 25 листопада 2014 року, про що директор Островський О.І. власноручно здійснив відповідний напис на оскаржуваному рішенні. Дана обставини підтверджується і листом Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції вих. №7115/201-2016 від 20 квітня 2016 року, посилання на який здійснює позивач.

Крім того, 09 лютого 2015 року ТОВ ВОРОНОВИЦЬКЕ - ГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО зверталось до Управління Держземагентства у Вінницькій області з проханням надати юридично-правову консультацію щодо вилучення земельної ділянки (міститься в матеріалах справи - додано до заяви від 19 квітня 2018 року даної Вороновицькою селищною радою).

Отже вважає, що позивачем було пропущено встановлений шестимісячний строк для звернення до суду.

Просить суд відмовити у задоволені позову позивачу повністю.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 , скасовано ухвалу Вінницького районного суду від 23.05.2017 про залишення позову по даній справі без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 155 КАС України, оскільки судом першої інстанції докази у необхідному та достатньому обсязі про ліквідацію або припинення юридичної особи позивача не витребовувалися та не досліджувалися, тому висновки суду щодо залишення позову без розгляду є передчасними та необґрунтованими. ( Т.1 а.с.118-119, 151).

Ухвалою Вінницького районного суду від 06.11.2018 у задоволені заяви представника відповідача Куцого К.С. про залишення позову по даній справі без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення до адміністративного суду із даним позовом ,- відмовлено . ( Т.2 а.с.161-164)

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у своєму відзиві, просив відмовити у його задоволені .

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд вважає , що відсутня підстава для застосування положення, передбаченого п.8 ч.1 ст. 240 КАС України; в свою чергу, у задоволені адміністративного позову слід відмовити виходячи з такого.

Судом установлено, що згідно до статуту ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство , зареєстрованого рішенням Вінницької районною державною адміністрацією за № 353 від 24.12.1998 р. проведена державна реєстрацію вказаного товариства ( Т.1 а.с.49-57).

З довідки від 07.12.2016 р. Головного Управління статистики у Вінницький області, судом убачається, що станом на 07.12.2016 в ЄДРПОУ значиться ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство . ( Т.1а.с.48)

З свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого Вінницькою райдержадміністрацією вбачається, що 24.12.1998 році проведено державну реєстрацію ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство , реєстраційний номер-353 ( Т.1а.с.58)

Згідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 07.05.2002 р. по справі № 148/12-151 за позовом Вінницької міжрайонної ДПІ до ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство було скасовано державну реєстрацію даного товариства, оскільки останнім неподана протягом року бухгалтерську звітність до державних податкових органів, що стало підставою для скасування державної реєстрації ТОВ та засновників товариства було зобов`язано вчинити заходів з ліквідації підприємства та надати до Вінницької міської ради передбачені п.34 Положення Про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності документи необхідні для скасування державної реєстрації. ( Т.1 а.с.111)

З довідки Вінницької районної державної адміністрації від 11.05.2017 р., вбачається, що документів для державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство ЄДРПОУ - 02003296 до відділу з питань державної реєстрації - не надходило. ( Т.1 а.с.108)

З довідки Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 28.11.2017 , вбачається, що згідно до відомостей в ПЗ ІС податковий блок , ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство 14.05.2002 року знято з обліку за основним місцем обліку на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 07.05.2002 р. № 148/12-151 .

З Витягу з ЄДРПОУ, убачається, що 20.06.2017 проведена державна реєстрація ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство , в даному витягу міститься як дата державної реєстрації - і 24.12.1998 р., юридична адреса : смт Ворновиця , вул.Жовтнева, Вінницького району ( Т.1 а.с 192, 199).

З довідки селищного голови Стецького В.Б. Вороновицької селищної ради від 22.09.2015 судом убачається, що відповідно до наданих директором ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство Островським О.І. документів та довідки № 209 від 18.01.2005. підписаної селищним головою Шевчуком Ю.Ю. , земельна ділянка, орієнтованою площею 12 га, на якій знаходяться будівлі, належить ТОВ та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1 а.с.115).

З листа ТОВ Вороновицьке АПП на ім`я селищного голови Шевчука Ю.Ю. від 02.06.2003, підписаного директором Островським О.І. , убачається, що ТОВ Вороновицьке АПП ( правонаступник Адоніс ) просить вилучити із землекористування земельну ділянку площею 0,80 га в землі запасу селищної ради (Т.2 а.с.184)

З наданих суду копій документів, убачається, що селищною радою були прийняті: рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району від 03.06.2003 Про вилучення земельної ділянки з користування ТОВ Вороновицьке АПП , 11 сесії 5 скликання від 11.12.2007 Про вилучення із користування Вороновицького агропромислового підприємства консорціум Адоніс земельної ділянки по АДРЕСА_2 , 16 сесії 5 скликання від 24.04.2008 Про внесення часткових змін до рішення 09 сесії 04 скликання Вороновицької селищної ради від 29.07.2003 щодо надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в частині зменшення площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 та викладення його у новій редакції , 36 сесії 5 скликання від 27.05.2010 Про внесення часткових змін до рішення 16 сесії 05 скликання Вороновицької селищної ради від 24.04.2008 , 28 сесії 6 скликання від 14.02.2014 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , 42 сесії 6 скликання від 23.06.2015 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 , які оспорює позивач( а.с.Т.2 а.с.183,185,209-212).

За статтями 13, 14 Конституції України, статтею 324 Цивільного кодексу України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника та користування здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно зі ст.152 ЗК (в редакції, яка була чинною на час звернення позивача до суду) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

г) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. У зв`язку з цим судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Нормами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Що також передбачено частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно до положень ст.ст. 13-16 Земельного кодексу Української РСР ( в редакції від 08.07.1970, діючий на час прийняття рішення облвиконкому від 09.09.1976 № 387) земля в Українській РСР надається в користування:

- колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам;

- промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам;

- громадянам СРСР.

У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, земля може

надаватися в користування і іншим організаціям та особам.

Колгоспам, радгоспам, іншим державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям, установам і громадянам СРСР земля надається в безплатне користування.

Земля надається в безстрокове або тимчасове користування.

Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування, тобто навічно.

По окремих видах користування землею Радою Міністрів Української РСР може бути встановлений і триваліший строк довгострокового користування, але не більш як двадцять п`ять років. Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

З рішення облвиконкому від 09.09.1976 № 387 Про впорядкування організації відгодівлі худоби на жомі судом установлено, що на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 24.08.1976 № 409 виконком обласної ради депутатів трудящих вирішив передати 37 відгодівельних господарств цукрозаводів Вінницького бурякоцукротресту Міністерства харчової промисловості -Вінницькому обласному об`єднанню ІПС і спецколгоспів згідно додатку, серед яких значиться - Степанівське міжгосподарське підприємство по відгодівлі худоби на жомі, загальною площею 14 га , у т.ч. сільсьгосподарські угіддя- рілля- 6 га ( Т.1 а.с.17-19)

У п.п.1.1. Статуту ТОВ Вороновицьке агропромислове підприємство ,зазначено, що дане товариство є правонаступником Екологічного агропромислового консорціум Адоніс та Степанівського міжгосподарського підприємства по відгодівлі худоби на жомі та воно утворено у зв`язку з виходом з зазначеного консорціуму усіх учасників- юридичних осіб, що його створили та втратою чинності договору оренди майна Степанівського міжгосподарського підприємства між вказаним консорціумом та Вінницькою районною радою колективних сільськогосподарських господарств ( Т.1 а.с.8)

Згідно до ст. 30 Земельного Кодексу ( 1990 - № 561-XII) в редакції Закону від 22.06.1993 діючої на час реєстрації Статуту позивача, було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 23 ЗК ( 1990 )( дію статті 23 зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету N 15-92 ( 15-92 ) від 26.12.92) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарськом кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Представник позивача-директор Островський О.І. в обґрунтування позовних вимог посилається на набуття товариством право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 14 га як правонаступника Екологічного агропромислового консорціуму Адоніс та Степанівського міжгосподарського підприємства, в свою чергу, не посилається та не надає суду доказів про існування взагалі у вищевказаного підприємства та консорціумам державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 14 га , із зазначенням її межи та конфігурації, на яку товариство претендує.

В свою чергу, суд вислухавши пояснення учасників судового провадження , з урахуванням наданих письмових доказів , дійшов до висновку про відсутність у позивача такого державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 14 га, що серед іншого, підтверджується письмовим звернення директора товариства Островського О.І. із заявою від 19.09.2014 до селищного голови про надання земельної ділянки площею 14 га у оренду, на яку ним отримано відмову, оскільки позивачем не наданий повний пакет документів для вирішення такого питання. ( Т.1 а.с. 93)

Посилання представника позивача Островського О.І. на правовий висновок прийнятий у Постанові ВСУ від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11, з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, суд вважає хибним, оскільки колегія суддів у цій постанові по справі установила, що право постійного користування земельною ділянкою у Мукачівського лісокомбінату виникло в 1985 році на підставі державного акта Б N 029742 на право користування землею. Внаслідок перетворення Мукачівського лісокомбінату у ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат", яке відбулося 28 грудня 1995 року, останнє стало його повним правонаступником.

Відповідно до ст. 30 ч. 3 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установами і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Аналогічна норма міститься і у ч. 2 ст. 120 нині діючого ЗК України.

Пункт 6 Перехідних положень ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнаний неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року.

Разом з цим п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, колегія суду дійшла висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

В свою чергу, саме цим правовим висновком ВСУ суд і підкріплює зазначені у цьому рішенні підстави для відмови у задоволені позову.

Оскільки суд вважає, що позивач не набув права постійного користування земельною ділянкою загальним розміром 14 га на яку претендує так як у нього відсутній державний акт на право постійного користування цією землею, який мав би бути виданий у свій час вищевказаному підприємству або консорціуму.

Виходячи з вищенаведеного, доводи представників позивача про те, що товариство як правонаступник набуло право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 14 га на підставі рішення виконкому від 09.09.76 та довідки голови селищної ради, є помилковим, оскільки набуття такого права чітко визначено у виведеному вище земельному законодавстві.

Також, суд , проаналізував наявні докази у справі прийшов до висновку, що позивач не пропустив строк, передбачений ст. 99 КАС України ( в редакції закону на час звернення до суду із даним позовом), оскільки вважає, доводи представника - директора Островського О . І. про те, що про наявність цих оскаржуваних рішень , у тому числі і рішення від 11.12.2007, він дізнався лише з відповіді слідчого від 20.04.2016, оскільки відсутні інші достатні докази які могли беззаперечно спростувати ці доводи представника позивача.

Керуючись ст. 2, 72-90, 241-246 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вороновицьке агропромислове підприємство до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язання вчинити певні дії ,-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду Вінницької області безпосередньо або через Вінницький районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23.09.2019

Суддя: