Рішення

від 23.09.2019 по справі 300/1605/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. справа № 300/1605/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA206000/2019/000504 і №UA206000/2019/000503 та рішень про коригування митної вартості №UA206000/2019/000504/2 і №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД (далі - позивач)звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000504 і №UA206000/2019/000503 та рішень про коригування митної вартості №UA206000/2019/000504/2 і №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів - транспортного засобу марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см. куб., а також транспортного засобу марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2188 см. куб. та обраний метод їх визначення, а саме основний - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2019/000504 і №UA206000/2019/000503 та рішення про коригування митної вартості №UA206000/2019/000504/2 і №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019. Представник позивача вказує, що вартість автомобіля марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см. куб. згідно рахунку фактури від 22.05.2019 за №51/05/2019 становить 3 500,00 EUR, а вартість автомобіля марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2188 см. куб. згідно рахунку фактури від 06.05.2019 за №45/05/2019 становить 2 200,00 EUR. При перетині кордону України і декларуванні визначено митну вартість транспортних засобів за ціною договору (рахунку). На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий позивачем перелік документів і необґрунтовано скоригував митну вартість автомобілів марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 та марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 . Як наслідок, застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів є протиправним, а збільшення такої вартості з 3 500,00 EUR до 4 400,00 EUR і з 2 200,00 EUR до 5 439,00 EUR відповідно суттєво порушує права позивача. На підставі вказаного просить суд визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням вказаних недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.20129відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 28.08.2019 (а.с. 50-94). У відзиві представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила та в обґрунтування своїх заперечень відмічає, що під час митного оформлення автомобілів марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 та марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 , були представлені платіжні документи, однак з них неможливо ідентифікувати вартість, яка сплачена за транспортні засоби, та, відповідно,дані документи не свідчать про завершення фінансової операції під час купівлі транспортного засобу. На підставі наведеного, підчас проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю: 105-2.Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів . Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

06.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД придбало у нерезидента Польщі Dobrocarsp.z.o.o. транспортний засіб - легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2188 см. куб. згідно контракту №05/04/2019 від 05.04.2019 та рахунку-фактури №45/05/2019 (а.с. 24, 63-64).

22.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД придбало у нерезидента Польщі Dobrocarsp.z.o.o. транспортний засіб - легковий автомобіль марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см. куб. згідно контракту №05/04/2019 від 05.04.2019 та рахунку-фактури №51/05/2019 (а.с. 12, 82-84).

Декларантом фізичною особою-підприємцем Гречанюком Володимиром Михайловичем подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA206010/2019/004376 від 29.05.2019, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2188 см. куб. (а.с. 56).

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 2 200,00EUR.

Декларантом одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру (інвойс) від 06.05.2019 за №45/05/2019 (а.с. 24), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від23.01.2007 (а.с.34, 61), декларацію про походження товару №0380 від 06.05.2019, банківський платіжний документ від 14.05.2019 (а.с. 62), зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/04/2019 від 05.04.2019 (а.с. 63-64), копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0567182 від 21.05.2019 (а.с. 65), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.70709-19 від 28.05.2019 (а.с. 35).

Івано-Франківською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме договору на перевезення (а.с. 69). Однак, декларант вказав, що договір перевезення надати неможливо, оскільки доставка товару здійснюється на умовах DAP-Івано-Франківськ (а.с. 68).

Під час проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю: 105-2. 106-2. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 5 439,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с. 67).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, Івано-Франківською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням документів відповідно статті 53 МК України. 2-5 методи визначення митної вартості товару (стаття 59-63 Митного кодексу України) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (стаття 59, стаття 60Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (стаття 62 і стаття 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2.Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 5 439,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с. 55).

В результаті коригування митна вартість вказаного транспортного засобу визначена в розмірі 5 439,00 EUR.

Також, у відповідності до частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2019/00503, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару (а.с. 67).

10.06.2019 декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Івано-Франківської митниці іншу електронну митну декларацію №UA206010/2019/004824, якою було задекларовано для митного оформлення вищезазначений автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2188 см. куб., потужність двигуна - 110 кВт, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, бувший у використанні, рік виготовлення 2006, ціна товару 2 200,00EUR, коригування 65 958,98 грн. (а.с.57).

Також судом встановлено, що декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA206010/2019/004660 від 05.06.2019, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см. куб. (а.с. 92).

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 3 500,00 EUR.

Декларантом одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру (інвойс) від 22.05.2019 за №51/05/2019 (а.с. 12), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 24.04.2017 (а.с.23, 79), декларацію про походження товару №0380 від 22.05.2019, банківський платіжний документ від 27.05.2019 (а.с. 22), зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/04/2019 від 05.04.2019 (а.с. 82-84), копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0595177 від 28.05.2019 (а.с. 15, 16).

Івано-Франківською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме договору на перевезення (а.с. 73). Однак, декларант вказав, що договір перевезення надати неможливо, оскільки доставка товару здійснюється на умовах DAP-Івано-Франківськ (а.с. 91).

Під час проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю: 105-2. 106-2. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 4 400,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с. 90).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, Івано-Франківською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2019/000504/2 від 07.06.2019, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням документів відповідно статті 53 МК України. 2-5 методи визначення митної вартості товару (стаття 59-63 Митного кодексу України) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (стаття 59, стаття 60Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (стаття 62 і стаття 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2.Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 4 400,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с. 89).

В результаті коригування митна вартість вказаного транспортного засобу визначена в розмірі 4400,00 EUR.

Також, у відповідності до частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2019/00504, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару (а.с. 90).

10.06.2019 декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Івано-Франківської митниці іншу електронну митну декларацію №UA206010/2019/004825, якою було задекларовано для митного оформлення вищезазначений автомобіль марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см. куб., потужність двигуна - 105 кВт, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, бувший у використанні, рік виготовлення 2009, ціна товару 3 500,00 EUR, коригування 104 934,75 грн. (а.с. 93).

Не погоджуючись із такими відмовами відповідача у прийнятті митних декларацій та коригування митної вартості товарів, ТзОВ Інтерміт ЛТД звернулося до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як уже встановлено судом, декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в інтересах позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначених автомобілів при здійсненні митного оформлення, а саме:

- для митного оформлення автомобіля марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузоваНОМЕР_2 : рахунок-фактуру (інвойс) від 06.05.2019 за №45/05/2019 (а.с. 24), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 23.01.2007 (а.с.34, 61), декларацію про походження товару №0380 від 06.05.2019, банківський платіжний документ від 14.05.2019 (а.с. 62), зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/04/2019 від 05.04.2019 (а.с. 63-64), копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0567182 від 21.05.2019 (а.с. 65), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.70709-19 від 28.05.2019 (а.с. 35);

- для митного оформлення автомобіля марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 : рахунок-фактуру (інвойс) від 22.05.2019 за №51/05/2019 (а.с. 12), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 24.04.2017 (а.с.23, 79), декларацію про походження товару №0380 від 22.05.2019, банківський платіжний документ від 27.05.2019 (а.с. 22), зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/04/2019 від 05.04.2019 (а.с. 82-84), копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0595177 від 28.05.2019 (а.с. 15, 16).

Зміст вказаних документів підтверджував заявлену митну вартість ввізних товарів. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товарів за ціною рахунків-фактури (інвойс) від 06.05.2019 за №45/05/2019 та від 22.05.2019 за №51/05/2019 відповідно.

Тобто, судом встановлено, що подані при первинному поданні митних декларацій для митного оформлення транспортних засобів декларантом позивача до митного оформлення документи (декларації митної вартості та рахунки-фактури (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

З приводу інших документів (договорів перевезення), необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, суд вважає їх витребування безпідставним та необґрунтованим так як всі інші документи в сукупності, як уже встановлено судом, підтверджували митну вартість товарів, при цьому,як уже вказав позивач, доставка товарів здійснювалась на умовах DAP-Івано-Франківськ.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000504 і №UA206000/2019/000503 (а.с. 67, 90).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 вказаної статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованих транспортних засобів, що вказана декларантом у митних деклараціях №UA206010/2019/004376 від 29.05.2019 та №UA206010/2019/004660 від 05.06.2019 , визначено за основним методом, а до самих митних декларацій декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів за ціною рахунку-фактури.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунків-фактури від 06.05.2019 за №45/05/2019 та від 22.05.2019 за №51/05/2019, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Республіки Польща інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом Польщі Dobrocarsp.z.o.o. автомобіля марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 та автомобіля марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 2 200,00 та 3 500,00 EUR відповідно за вказані автомобілі та/або іншої суми за відчужені транспортні засоби.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Згідно рішень про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000504/2 і №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019, митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Джерело інформації: АСАУР105-2, 106-2. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел .

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях та картках відмови, а також у відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019, справа №809/278/17.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортних засобів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунків-фактури (інвойс) від 06.05.2019 за №45/05/2019 та від 22.05.2019 за №51/05/2019.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортних засобів за ціною рахунків-фактури (інвойс) від 06.05.2019 за №45/05/2019 та від 22.05.2019 за №51/05/2019, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митних деклараціях.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості автомобіля марки HYUNDAI, модель SANTAFE , номер кузова НОМЕР_2 та автомобіля марки BMW, модель 318D , номер кузова НОМЕР_1 , які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000504 і №UA206000/2019/000503 та рішення про коригування митної вартості №UA206000/2019/000504/2 і №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 684,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД (вул. Євгена Коновальця, 425А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 36997263) до Івано-Франківської митниці ДФС (вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 39640261) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000504 і №UA206000/2019/000503 та рішень про коригування митної вартості №UA206000/2019/000504/2 і №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000503.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000504.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2019/000503/2 від 07.06.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2019/000504/2 від 07.06.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України (вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 39640261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміт ЛТД (вул. Євгена Коновальця, 425А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 36997263) сплачений судовий збір в розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.