Рішення

від 23.09.2019 по справі 320/2247/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року м. Київ справа № 320/2247/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес груп д" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес груп д" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнання протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №1127200/39436712 від 1 квітня 2019 р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати відповідача-2 вчинити певні дії - зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з договором позивач здійснив поставку продукції Товариству з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" за видатковою накладною № БГД00820 від 22 листопада 2018 р. на загальну суму 80024 грн 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 13337 грн 49 коп. За результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну від 29 листопада 2018 р. №447 на суму 108436 грн 03 коп., у тому числі ПДВ 90363 грн 36 коп. та направлено її для реєстрації в ЄРПН. Указану податкову накладну прийнято податковим органом та зареєстровано в ЄРПН. У подальшому позивачем встановлено розбіжності в цій податковій накладній - невірна кількість та найменування товару. Тому позивачем складено та направлено до податкового органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. на суму 90363 грн 36 коп., у тому числі ПДВ на суму 18072 грн 67 коп., та направлено його для реєстрації в ЄРПН. За результатами обробки реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. зупинено з формулюванням: "Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 0704,0706, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2.5 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій ".

Позивач вказує, що ним було подано пояснення, в яких описано суть господарської операції, за результатами якої складено відповідний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. та причини розбіжностей. Однак, не зважаючи на надані пояснення та копії документів, Комісією прийнято рішення від 1 квітня 2019 р. №1127200/39436712 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. У спірному рішенні не зазначено, на якій саме підставі відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 14 серпня 2019 р.

24 червня 2019 р. від відповідача-1 та відповідача-2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому вони позову не визнають, у його задоволенні просять відмовити. Стверджують, що відповідно до АIС Податковий блок позивачем подано повідомлення на підтвердження реальності здійснення операції по РК, реєстрацію якого зупинена, а саме №27 від 22 грудня 2018 р. До повідомлення позивачем надано пояснення та документи. У поясненні позивачем зазначено наступне: До видаткової накладної № 820 від 29 листопада 2018 р. було складено та зареєстровано в ЄРПН дві податкову накладну № 447 від 29 листопада 2018 р. та податкову накладну № 464 від 29 листопада 2018 р., але податкова накладна №447 від 29 листопада 2018р. складена з помилками (невірна кількість та найменування товару). Для виправлення помилки складено Розрахунок коригування №27 від 22 грудня 2018 р. Придбання товару згідно договору № БГД/10/F від 17 жовтня 2018 р. ФОП ОСОБА_1 Інформаційно у штаті працює 24 прац., Договір суборенди неж. прим. № 100718 від 10 липня 2018р. та № 06/12/2017- від 6 грудня 2017р. .

Зазначають, що під час перевірки реальності операції по РК № 27 від 22 грудня 2018 р. встановлено відсутність розрахункових документів з постачальником та покупцем продукції та товарно-транспортних накладних. Таким чином, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку (п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

Відповідачі 1 і 2 вважають обґрунтованим рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. Отже, позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідачів та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

14 серпня 2019 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що позивач лише після ознайомлення з відзивом був поінформований про нібито наявну, на думку податкового органу, неповноту наданих документів. Стверджує, що неподання платником податків розрахункових документів з постачальником та покупцем продукції та товарно-транспортних накладних не може однозначно свідчити про нереальність господарських операцій за вказаною податковою накладною, оскільки суми грошових коштів у таких платіжних дорученнях можуть включати загальні суми сплачених коштів контрагента (покупця) на адресу отримувача позивача, що в свою чергу не буде відповідати інформації відносно вартості товару вказаних в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 року до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 серпня 2019 р.

14 серпня 2019 р. від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. У цей же день від представника відповідачів 1 і 2 надійшло клопотання про залишення питання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на розсуд суду.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін протокольною ухвалою суду від 14 серпня 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований як юридична особа 10 жовтня 2014 р. за адресою: 08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Аграрна, будинок 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 39436712).

Видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.17); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) (код КВЕД 46.39); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

15 березня 2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Груп Д" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" (Покупець) укладено договір поставки № 6144Р (далі - договір поставки від 15 березня 2018 р.). Відповідно до п.1.1 вказаного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до договору та замовлення.

Оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки (дати поставки/дати реалізації товару покупцем) за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.9 та п.п. 4.7 даного договору. Якщо постачальник виконав вимоги п.п. 2.9 та п.п. 4.7 даного договору пізніше 10-денного строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п.п. 2.9 та п.п.4.7 даного договору…. (п.2.10 договору поставки від 15 березня 2018 р.).

На реалізацію цього договору позивачем поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" товар на загальну суму 80024 грн 96 коп., що підтверджується видатковою накладною №БГД00820 від 22 листопада 2018 р. на загальну суму 80024 грн 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 13337 грн 49 коп.

За результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну від 29 листопада 2018 р. №447 на суму 108436 грн 03 коп., у тому числі ПДВ 90363 грн. 36 коп. та направлено її для реєстрації в ЄРПН. Вказану податкову накладну прийнято податковим органом та зареєстровано в ЄРПН.

У подальшому позивачем встановлено, що податкова накладна №447 від 29 листопада 2018 р. містить розбіжності: вказано невірну кількість та найменування товару. У зв`язку з цим позивачем складено та направлено до податкового органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. на суму 90363 грн 36 коп., у тому числі ПДВ на суму 18072 грн. 67 коп., та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

27 грудня 2018 р. позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9289215940, відповідно до якої розрахунок коригування від 22 грудня 2018 р. №27 до податкової накладної від 29 листопада 2018 р. №447 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 0704,0706, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2.5 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . *** Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних."

Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій стосовно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р., що підтверджується повідомленням від 29 березня 2019 р. №1. Копії цих документів наявні в матеріалах справи, їх досліджено судом.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 1 квітня 2019 р. №1127200/39436712 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р.

Як підставу для прийняття такого рішення відповідачем-1 зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач вважає ці дії і рішення відповідачів протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 р. № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як убачається з п. 5 Порядку № 177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданого позивачем розрахунку коригування зупинено (як зазначено в квитанції № 1) через те, що сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 0704,0706, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2.5 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Указане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію розрахунку коригування зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 р. наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Разом з тим, суд зазначає, що зупиняючи реєстрацію розрахунку коригування (РК) контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на пп.2.5 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій , відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо ризикованості здійснення операцій, а саме: сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування за зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги. Комісія вказує: "Пропонуємо надати пояснення та/або копи документів, достатніх для прийняття тішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як убачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як убачається з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вказано у спірному Рішенні підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації розрахунку коригування є ненадання платником податку копій певних документів, проте без чіткого зазначення конкретних документів, які підлягають наданню.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області від 1 квітня 2019 р. № 1127200/39436712 містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р., що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Під час розгляду справи ГУ ДФС у Київській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 1 квітня 2019 р. № 1127200/39436712. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬПО-ФУД .

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. на суму 90363 грн 36 коп., у тому числі ПДВ на суму 18072 грн 67 коп.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданому розрахунку коригування. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р., чим порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ними доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 були протиправними. Право позивача на реєстрацію розрахунку коригування порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 24 квітня 2019 р. № 4254 позивачем сплачено судовий збір на суму 1921 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України пропорційно.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № 1127200/39436712 від 1 квітня 2019 року Головного управління ДФС у Київській області про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №27 від 22 грудня 2018 р. до податкової накладної №447 від 29 листопада 2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Груп Д" на суму 90363 грн 36 коп., у тому числі ПДВ на суму 18072 грн. 67 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Груп Д" (код ЄДРПОУ - 39436712) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Груп Д" (код ЄДРПОУ - 39436712) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ - 39292197) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Груп Д", місцезнаходження: вул. Аграрна, 1, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140, код ЄДРПОУ - 39436712.

Відповідач 1 - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5-А, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ - 39393260.

Відповідач 2 - Державна фіскальна служба України, адреса : Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ - 39292197.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 23 вересня 2019 року