Рішення

від 23.09.2019 по справі 712/4725/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/4725/19

Провадження №2/712/1556/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

18 вересня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Мельник І.О.

з участю секретаря - Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУС і К , третя особа ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з ініціативи працівника,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУС і К , третя особа ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Рембус і К , на підставі протоколу загальних зборів засновників товариства № 3 від 07.03.2017, його призначено на посаду директора ТОВ Рембус і К з 10 березня 2017 року. Позивач вказує, що відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства та Статуту Товариства вказаного товариства вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю Рембус і К є Загальні збори засновників товариства. До складу засновників зазначеного товариства входять громадяни: ОСОБА_2 , що зареєстрована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та має 50 % частки вказаного товариства. ОСОБА_1 , що зареєстрований у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та володіє 50 % частки зазначеного товариства. 01 березня 2019 року позивач подав заяву про звільнення з посади директора на підставі ст. 38 КЗпП України. В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 володіє лише 50 % частки у вказаному товаристві, а інший засновник (власник) ОСОБА_2 всіляко ухиляється від участі в засіданнях Загальних зборів зазначеного товариства, що унеможливлює ні відкриття засідання загальних зборів, ні ухвалення рішень, внаслідок чого неможливо розглянути заяву ОСОБА_1 та ухвалити рішення стосовно останнього. Враховуючи викладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача - адвокат Тимчук О.В. не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій підтримав позовні вимоги, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзиву та інших заяв з процесуальних питань від нього до суду не надходило.

Представник третьої особи - адвокат Капітоненко А.Ю. в судове засідання також не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Рембус і К , на підставі протоколу загальних зборів засновників товариства № 3 від 07.03.2017, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ Рембус і К з 10 березня 2017 року.

Відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства та Статуту Товариства вказаного товариства вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю Рембус і К є Загальні збори засновників товариства.

До складу засновників зазначеного товариства входять громадяни: ОСОБА_2 , що зареєстрована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та має 50 % частки вказаного товариства. ОСОБА_1 , що зареєстрований у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та володіє 50 % частки зазначеного товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України Про господарські товариства та п. 10.5 ст. 10 Статуту ТОВ Рембус і К , затвердженого Установчими загальними зборами засновників від 10.06.2016, протокол № 1, прийняття рішень загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю приймаються більшістю голосів.

Згідно з п. п. 10.22, 10.23 ст. 10 Статуту ТОВ Рембус і К виконавчим органом вказаного товариства є директор, який призначається та звільняється загальними зборами товариства.

01 березня 2019 року Директор ТОВ Рембус і К ОСОБА_1 подав заяву про звільнення з посади директора на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач в своєму позові вказує, що в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 володіє лише 50 % частки у вказаному товаристві, а інший засновник(власник) ОСОБА_2 всіляко ухиляється від участі в засіданнях Загальних зборів зазначеного товариства, що унеможливлює ні відкриття засідання загальних зборів, ні ухвалення рішень, внаслідок чого неможливо розглянути заяву ОСОБА_1 та ухвалити рішення стосовно останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом другим статті 22 КЗпП України визначено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Так, статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-13, 76-83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст. 38 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУС і К , третя особа ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з ініціативи працівника задоволити.

Визнати трудовий договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕМБУС і К , ЄДРПОУ 40572022, та ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на підставі протоколу загальних зборів засновників товариства № 3 від 07.03.2017, розірваним за ст. 38 КЗпП України.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 23.09.2019.

Головуючий