Ухвала

від 23.09.2019 по справі 620/2125/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2125/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі № 620/2125/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Пушкіна, 15, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 04014235), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Верховецька сільська рада Самбірського району Львівської області (село Верхівці, Самбірський район, Львівська область, 81421, код ЄДРПОУ - 04370225) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису про народження від 20.12.1953 №24; зобов`язати Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області внести зміни до актового запису про народження від 20.12.1953 №24, складеного виконавчим комітетом Верховецької сільської ради Самбірського району Львівської області, а саме: змінити прізвище дитини до усиновлення з ОСОБА_1 на прізвище після усиновлення - ОСОБА_1, змінити власне ім`я дитини з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, змінити по-батькові з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, доповнити місце народження дитини - Україна, Львівська область, Самбірський район, с. Верхівці , вказати усиновителем ОСОБА_7 , усиновителькою зазначити ОСОБА_8 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскільки позивачем разом із заявою про внесення змін до актового запису було надано відповідачу достовірні та всі необхідні (можливі) документи, передбачені нормами права, що регулюють спірні правовідносини, та внаслідок розбіжностей у документах можуть бути порушені основоположні права позивача, то відмова Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у внесенні змін до актового запису про народження від 20.12.1953 №24 є протиправною.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 26.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Верховецьку сільську раду Самбірського району Львівської області.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Проаналізувавши адміністративний позов з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

При цьому, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, виявила бажання внести зміни до актового запису про своє народження, зазначивши інше прізвище, власне ім`я дитини, по-батькові, доповнивши місце народження дитини, усиновителя та усиновительку.

З висновку про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 18.04.2019 випливає, що відповідач вважає за неможливе внести зміни до актового запису про народження позивача від 20.12.1953 №24, складеного виконавчим комітетом Верховецької сільської ради Самбірського району Львівської області, змінити прізвище дитини до усиновлення з ОСОБА_1 на прізвище після усиновлення - ОСОБА_1, змінити власне ім`я дитини ОСОБА_1 на ОСОБА_1, по батькові ОСОБА_1 на ОСОБА_1, доповнити місце народження дитини Україна, Львівська область, Самбірський район, с. Верхівці , вказати усиновителем ОСОБА_7 , усиновителькою зазначити ОСОБА_8 у зв`язку з розбіжностями у написанні прізвища ОСОБА_1 та власного імені дитини ОСОБА_1, а також прізвища матері дитини ОСОБА_1 до усиновлення дитини з актовим записом про усиновлення, у якому зазначено прізвище, власне ім`я дитини до усиновлення ОСОБА_1 , прізвище її матері ОСОБА_1, а прізвища усиновителів ОСОБА_1, яке має розбіжність з прізвищем в актових записах про шлюб позивача та шлюбі її усиновителів, де зазначено прізвище ОСОБА_1.

У зв`язку з відмовою відповідача внести вищевказані зміни, позивач звернулась до адміністративного суду з позовом.

При цьому, зазначаючи причину, з якої їй необхідно внести відповідні зміни до актового запису, позивач вказала необхідність встановлення факту родинних відносин з сестрою.

Тобто спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача внести зміни щодо прізвища, власного імені дитини, по-батькові, доповнення щодо місця народження дитини, усиновителя та усиновительки до актового запису про народження позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статтях 2, 3 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI Про державну реєстрацію актів цивільного стану (далі - Закон №2398-VI).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина 1 статті 9 Закону №2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина 1 статті 22 Закону №2398-VI).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила №96/5).

Відповідно до пункту 1.1. розділу І Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У пункті 2.13 Правил №96/5 зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

В даному випадку позивач звернулась до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина 1 статті 273 ЦК України) на відображення у актовому записі про своє народження інформації щодо прізвища, власного імені дитини, по-батькові після усиновлення, місця народження дитини, усиновителя та усиновительки.

З огляду на зміст позову суд дійшов висновку, що в першу чергу позивач має намір встановити факт, що саме вона усиновлена громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з привласненням їй прізвища ОСОБА_1 , імені ОСОБА_1 , по-батькові ОСОБА_1 , що необхідно для встановлення факту родинних відносин з сестрою ОСОБА_13 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Отже спір виник у зв`язку з бажанням особи встановити або відновити факти, що мають юридичне значення для можливості вчинення нею подальших юридично значимих дій.

Водночас відмова відповідача мотивована розбіжностями у написанні прізвища ОСОБА_1 та власного імені дитини ОСОБА_1, а також прізвища матері дитини ОСОБА_1 до усиновлення дитини з актовим записом про усиновлення, у якому зазначено прізвище, власне ім`я дитини до усиновлення ОСОБА_1 , прізвище її матері ОСОБА_1, а прізвища усиновителів ОСОБА_1, яке має розбіжність з прізвищем в актових записах про шлюб позивача та шлюбі її усиновителів, де зазначено прізвище ОСОБА_1.

На переконання суду, будь-якими документальними доказами підтвердити неправильність актового запису про народження в частині імені дитини неможливо, оскільки ім`я дитини записується зі слів батьків під час реєстрації новонародженого.

За таких обставин у даному випадку неможливо вести мову про протиправність дій відповідача, у зв`язку з відмовою у внесенні змін, оскільки відповідач вносить зміни до актового запису лише у випадку документального доведення помилковості у актовому записі.

Отже суд дійшов висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного цивільного права.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, наведений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 2.13 Правил №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, її усиновлення, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису про прізвище, ім`я та по батькові особи і зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши вірні відомості.

За таких обставин правильним способом захисту у даному випадку є звернення до суду в порядку цивільного судочинства з вимогами про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та зобов`язання внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Саме на такий спосіб вирішення спірного питання вказує Верховний Суд у постанові Великої Палати від 19.03.2019 у справі №466/1150/18.

У свою чергу об`єктом перевірки судами в цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують той факт, що ОСОБА_14 , яка народилася у с. Верхівці, Самбірського району, Львівської області, Україна, усиновлена громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з привласненням їй прізвищі ОСОБА_1 , імені ОСОБА_1 , по-батькові ОСОБА_1 , та залежно від них вирішення питання про неправильність актового запису про народження позивача і зобов`язання внесення конкретних змін в актовий запис цивільного стану шляхом зміни прізвища дитини до усиновлення з ОСОБА_1 на прізвище після усиновлення - ОСОБА_1, власного імені дитини з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, по-батькові з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, доповнення місця народження дитини - Україна, Львівська область, Самбірський район, с. Верхівці , усиновителя ОСОБА_7 , усиновительки ОСОБА_8 .

Також суд враховує, що у позовній заяві відсутні доводи за частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з яких позивач дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічна правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №425/2737/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спір у справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції відповідного місцевого загального суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суб`єктний склад сторін, зміст заявлених позивачем вимог та предмет, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.

При цьому, на виконання положень частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі № 620/2125/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Пушкіна, 15, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 04014235), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Верховецька сільська рада Самбірського району Львівської області (село Верхівці, Самбірський район, Львівська область, 81421, код ЄДРПОУ - 04370225) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що у відповідності до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 6 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій