Рішення

від 23.09.2019 по справі 620/2130/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2130/19

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу для призначення трудової пенсії за віком періоди з 08.02.2008 по 15.06.2009 та призначити пенсію за віком з 16.04.2019.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що не включення до бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку даних по сплаті страхового внеску позивачем не є підставою для відмови їй у призначенні пенсії за віком, оскільки вона сплачувала усі передбачені законодавством податки, збори та інші платежі своєчасно, добровільно і у повному обсязі. Вважає, що не висвітлення таких платежів у базі Пенсійного фонду не може впливати на її право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 26.07.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано до суду клопотання про заміну відповідача у справі з Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка мотивована тим, що 11.06.2019 припинило свою діяльність Бахмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, отже останнє є правонаступником відповідача у даній справі, у зв`язку з чим виникла необхідність його заміни на правонаступника.

Вирішуючи по суті подане клопотання, суд враховує таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком, зокрема, Бахмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.09.2019 запис про державну реєстрацію припинення Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України внесено 11.06.2019 за рішенням засновників.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин та враховуючи, що 11.06.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України за рішенням засновників та, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України , останнє реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та заміни відповідача у справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу, отриманих з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), які містяться у матеріалах справи, дані про сплату страхових внесків позивачем у період здійснення ним підприємницької діяльності у вказаному реєстрі відсутні. Звітність за спірний період позивач до органів ПФУ не подавала. Враховуючи наведене, зазначив про відсутність правових підстав для зарахування до стажу роботи позивача періоду з 08.02.2008 по 15.06.2009.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Так, судом встановлено, що позивач з 21.01.2008 по 12.11.2009 була зареєстрована в якості фізичної особа-підприємця, код КВЕД - 45.41.0 штукатурні роботи (основний), з 08.02.2008 по 15.06.2009 знаходилась на обліку у Бахмацькій об`єднаній державній податковій інспекції, з 08.02.2008 по 31.12.2008 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), з 01.01.2009 по 31.03.2009 - на загальній системі оподаткування (сума чистого доходу становила 2000,00 грн.), з 01.04.2009 по 15.06.2009 - на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 , детальною інформацією про фізичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також довідкою Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 11.07.2019 №44/Г/25-02-13-12 (а.с.13-15,20).

22.04.2019 позивач звернулась до Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком, на що листом від 25.04.2019 №1581/04 отримала відмову у її призначенні, оскільки відповідно до поданих документів її страховий стаж складає 24 роки 9 місяців 17 днів, а право на призначення пенсії за віком мають жінки після досягнення віку 59 років, які народилися з 01.04.1960 по 30.09.1960 за наявності страхового стажу з 01.01.2019 по 31.12.2019 не менш як 26 років (а.с.17,18).

24.04.2019 позивач звернулась до Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності.

Листом від 09.05.2019 №21/02/Г-1 Бахмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України відмовило позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю у базі даних реєстру застрахованих осіб відомостей про сплату страхових внесків за період здійснення підприємницької діяльності (а.с.19).

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зі змісту статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення випливає, що в стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору, а також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу для призначення трудової пенсії за віком періоду роботи фізичної особи-підприємця з 08.02.2008 по 15.06.2009 та у призначенні пенсії за віком з 16.04.2019.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж, можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а (адміністративне провадження №К/9901/36231/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Індивідуальних відомостей про застраховану особу, отриманих з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), дані про сплату страхових внесків позивачем у період здійснення ним підприємницької діяльності відсутні (а.с.16).

Як свідчать матеріали справи, позивачем ні до пенсійного органу, ні до суду не надано належних та допустимих доказів про сплату страхових внесків за період з 08.02.2008 по 15.06.2009.

Суд відхиляє посилання позивача у адміністративному позові на той факт, що додані ним докази підтверджують сплату страхових внесків за період з 08.02.2008 по 15.06.2009, оскільки зазначені документи підтверджують факт здійснення позивачем підприємницької діяльності та відсутність заборгованості по податкам, проте не є належними доказами в підтвердження сплати страхових внесків, облік яких ведеться пенсійним органом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу позивача для призначення трудової пенсії за віком періоди з 08.02.2008 по 15.06.2009 та призначити пенсію за віком з 16.04.2019.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено суду правомірність своїх дій.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940.

Суддя В.В. Падій