Постанова
від 17.09.2019 по справі 520/4539/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 р.Справа № 520/4539/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків) від 26.06.2019 року (повний текст складено 26.06.19 року) по справі № 520/4539/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод металургійного інструмента "Вектор"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Харківський завод металургійного інструмента "Вектор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000311411 від 22.02.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 766759,50 грн., з яких 511173,00 грн. за основним платежем та 255586,50 грн. за штрафними санкціями; скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000321411 від 22.02.2019 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 173280,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року по справі № 520/4539/19 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 24.01.2019 № 592, виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 22.01.2019 №466 відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "ХЗМІ "Вектор" (код ЄДРПОУ 36035739) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Волтех" (код ЄДРПОУ 41333733) за січень, лютий 2018 року, з ТОВ "Сафіна ЛТД" (код ЄДРПОУ 41521508) за травень 2018 року, з ТОВ "Стальстандарт" (код за ЄДРПОУ 40521989) за квітень 2018 року, з ТОВ "Продос" (код за ЄДРПОУ 40878606) за лютий, березень 2018 року, з ТОВ "Торговий дім "Машсервіс" (код за ЄДРПОУ 38969793) за березень 2018 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів - постачальників.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 06.02.2019 № 328/20-40-14-11-10/36035739, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "ХЗМІ "Вектор" допущено порушення податкового кредиту на загальну суму 684453 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму у розмірі 511173 грн., в т.ч. за січень 2018 року, всього у сумі 58384 грн., за квітень 2018 року всього у сумі 133962 грн., за травень 2018 року, всього у сумі 19870 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на загальну суму 173280 грн. за травень 2018 року (а.с.153-178, т. 1).

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області були винесені: податкове повідомлення-рішення № 00000311411 від 22.02.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 766759,50 грн., з яких 511173,00 грн. за основним платежем та 255586,50 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 00000321411 від 22.02.2019 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 173280,00 грн. (а.с.140-142).

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що при вирішенні спірних правовідносин судом першої інстанції не надано оцінки щодо негативної податкової інформації стосовно контрагента позивача ТОВ ВОЛТЕХ а саме: ГУ ДФС у Кіровоградській області складено узагальнену податкову інформацію № 7/11-28-12-01-11-411333733 від 22.05.2018 року ТОВ ВОЛТЕХ за січень 2018 року; ГУ ДФС у Кіровоградській області складено узагальнену податкову інформацію від 15.06.2018 № 45/11-28-14-02/41333733 року ТОВ ВОЛТЕХ (код за ЄДРПОУ 41333733) за лютий 2018 року.

Названою вище податковою інформацією встановлено наступне: за даними проведеного аналізу встановлено відсутність у платника трудових ресурсів, основних засобів для використання в господарських операціях (при необхідності зберігання, перевезення, навантаження, розвантаження). Основний вид діяльності товариства - виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення. Відповідно аналізу ЄРПН встановлено маніпулювання звітністю шляхом зміни номенклатури товару та відображення в реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджується по ланцюгу від постачальника. Зазначене свідчить про відсутність фактичного руху товарів (робіт, послуг), за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ Волтех та його контрагентами. Зазначені в податковій звітності значні обсяги операцій при відсутності достатньої кількості працюючих, основних засобів для здійснення господарської діяльності (транспортних засобів, складських та виробничих приміщень), відсутність послуг транспортування, збереження, оренди складських приміщень, свідчать про неможливість реального здійснення господарських операцій у задекларованих обсягах та відсутність фактичного руху товарів (робіт, послуг). Враховуючи невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів (робіт, послуг), відсутність ланцюга постачання ідентифікованого товару, взаємовідносини ТОВ Волтех з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями не підтверджуються з урахуванням зібраної податкової інформації. Також, на нереальність здійснення господарських операцій вказує те, що у ТОВ Волтех :відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутній ТОВ Волтех за податковою адресою; неможливість двома особами реально здійснювати фінансово-господарську діяльність; відсутні складські приміщення та відсутня реєстрація податкових накладних на отримання послуг оренди складських приміщень та послуг зберігання. Оперативним управлінням ГУ ДФС у Кіровоградській області було здійснено виїзд за його податковою адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софієвська (попередня назва - Луначарського) буд. 3 місцезнаходження ТОВ Волтех не встановлено. У цій Податковій інформації, детальним аналізом даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН встановлено маніпулювання звітністю шляхом зміни номенклатури товару та відображення в реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджується по ланцюгу від постачальника. Задекларовано реалізацію запчастин в асортименті (болти, гайки, вимикачі, пружини, та ін.), продукти харчування, одяг, іграшки, тощо, придбання яких від інших суб`єктів господарювання не декларувалось. При цьому, задекларовано придбання великої кількості продуктів харчування (напої, печиво, масло та ін.), дрелі, запчастини для перфораторів, пилки, лобзика, автошини тощо, реалізація яких в подальшому не декларувалась.

Враховуючи відсутність реалізації придбаних вищезазначених товарів, вони повинні за. залишатись у залишках на ТОВ Дарджест (у якого відсутні складські приміщення та відсутня реєстрація податкових накладних на отримання послуг оренди складських приміщень та послуг зберігання. Значні обсяги відображених операцій в податковій звітності при відсутності достатньої кількості працюючих, основних засобів для здійснення господарської діяльності (транспортних засобів, складських приміщень) свідчать про відсутність фактичного руху товарів (робіт, послуг, за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ Дарджест та його контрагентами.

Зазначене свідчить про оформлення операцій, спрямованих на здійснення операцій з отримання податкової вигоди по ланцюгу постачання.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Сафіна ЛТД , апелянт вказав, що в ході перевірки проаналізовано договір, що укладався між позивачем та ТОВ Сафіна ЛТД : на надання послуг з переробки давальницької сировини та виготовлення продукції, без реального виконання останнього.

Дані негативної податкової інформації стосовно контрагента позивача ТОВ Сафіна -ІТД . а саме: ГУ ДФС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію від11.09.2018 № 230/05-99-14-15-09/41521508 року ТОВ САФІНА ЛТД свідчать, що: аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом: згідно аналізу ЄРПН, податкової звітності, не встановлено можливість виконання господарських операцій Платником податків без наявних трудових ресурсів. Інформація про основвні засоби, об`єкти оподаткування, земельні ділянки (в охоплених узагальненою податковою інформацією періодах або за останні попередні звітні періоди): згідно ЄРПН, та податкової звітності Платника податків : відсутні основні засоби, земельні ділянки, склади, транспортні засоби, тощо. Для проведення перевірки від Платника податків , не отримано договори, банківські виписки. накладні та інші первинні документи.

Таким чином, неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також і підтвердження видів, обсягів і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків з причин неможливості отримання підтверджуючих документів від підприємства.

Апелянт зауважив, що на вимогу контролюючого органу до перевірки не було надано актів виконання робіт, звітів про виконані роботи, актів приймання-передачі матеріалів для виконання робіт, актів приймання виготовленої продукції, у зв`язку з відсутністю вищеназваних документів неможливо дослідити, яким чином справлялася плата за виконані роботи, яким чином вираховувалась ціна за надані послуги, неможливо підтвердити рух матеріалів та виготовленої продукції від виконавця та замовника, а також встановити чи є обґрунтованим замовляння таких послуг для господарської діяльності позивача з урахуванням обраного ним контрагента, який не взмозі надавати будь-які послуги, крім того неможливо встановити розумну ділову мету такого договору.

Щодо взаємовідносин з ТОВ СТАЛЬСТАНДАРТ , апелянт зазначив, що в ході проведення перевірки проаналізовано договір, що укладався між позивачем та ТОВ СТАЛЬСТАНДАРТ на надання послуг з переробки давальницької сировини і виготовлення продукції та вказав, що судом першої інстанції не було взято до уваги аргументів відповідача, що основним видом діяльності ТОВ СТАЛЬСТАНДАРТ є неспеціалізована оптова торгівля, тобто вбачається суттєва невідповідність між умовами договору, відповідно до яких суб`єкт господарювання надає послуги з переробки давальницької сировини і виготовлення продукції та КВЕД цього контрагента.

Крім того, в ході перевірки були використані дані податкової інформації, якою також встановлено неможливість надання послуг останнім, у зв`язку з відсутністю за податковою адресою, відсутністю будь-яких складів, приміщень, матеріальних активів, трудових ресурсів, які володіють відповідною кваліфікацією для надання тих чи інших послуг та виконання робіт.

Так, зокрема, податкова інформація стосовно ТОВ СТАЛЬСТАНДАРТ , а саме ГУ ДФС у Кіровоградській області складено узагальнену податкову інформацію від 16.08.2018 №26/11-28-12-01-11/40521989 року ТОВ СТАЛЬСТАНДАРТ за березень-травень 2018 року, якою встановлено наступне:згідно даних ЄРПН ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ" протягом звітного періоду березень-травень 2018 року придбавалися наступні послуги: оренди, транспортні, брокерські, по переробці давальницької сировини (феронікель ФН-50), суборенда складського приміщення, оренда екскаватора. Нереальність продажу товару за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів, за відсутності придбання товарів, що продано, від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників або відсутності (нереальності) формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого вирoбництва товару (вигодоформуючий суб`єкт), зокрема, за період 2016 - 2018 роки передавалися товари наступної номенклатури: запчастини, котел газовий, шина, дитячі підгузки, арахіс, арматура, металопластикові вироби, бетон, продукти харчування, електротехніка, косметичні засоби, курячі н/ф, іграшки, матрац, будматеріали, меблі, посуд, тощо

Крім того, ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ" протягом квітня-травня 2018 року імпортовано товари наступної номенклатури: абразивні круги, апарати електронагрівальні перукарські побутові, вібротренажери, посуд, шланг, упаковка для пакування, тримач для телефону автомобільний, мінікраники-вентилі з ПВХ, пластиковий органайзер для складання одягу, різальні леза для машин або механічних пристроїв, годинники, спорядження для кемпінгів, електричне обладнання, верстати заточувальні, інструменти, кабелі електричні, перетворювачі статичні-випрямлячі для підключення побутових приладів, приймальна апаратура для радіомовлення, міні пилососи, водонагрівач, освітлювальні прилади, вимірювальні прилади (термометри), будівельні замазки для скріплення, ущільнення та герметизації, іграшки, інвентар для заняття спортом, комп`ютерні комплектуючі, косметика, механічні пристрої для розбризкування рідких речовину моторних транспортних засобів, електронагрівальні, апарати оптичні (лазерний проектор), частини та пристрої моторних транспортних засобів (козирок), відеореєстратор, тощо. Подальше постачання переважної більшості вищевказаних товарів, не декларувалось.

При цьому, ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ" протягом квітня - травня 2018 років складає та реєструє в ЄРПН податкові накладні на постачання наступних товарів/послуг: брус дерев`яний, брухт алюмінію, овочі, фрукти, зелень, дріт, кедровий горіх, шпача дерев`яна, феронікель, тощо, які відсутні у придбаних товарах, у тому числі, які були імпортовані.

Також, у звітному періоді березень-травень 2018 року ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ" здійснювало придбання товару в тому числі у суб`єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності.

Ще одним доказом, наданим ГУ ДФС у Харківській області та не врахованим при винесенні рішення судом першої інстанції є відкрите кримінальне провадження стосовно ТОВ СТАЛЬСТАНДАРТ , згідно з матеріалами якого встановлено, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ ОСОБА 1 в період 2016-2018 років з метою ухилення від сплати податків, шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, навмисне здійснили укладання угод з придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності , що призвело до ненадходження в бюджет України коштів з податку на додану вартість в особливо великих розмірах, на суму 4,8 млн.грн. (суму збитків підтверджено висновком експертно-економічного дослідження № 1- 06 08 2018-дос від 06.08.2018.

Також, апелянт вказав, що до перевірки не було надано актів виконання робіт, звітів про виконані роботи, актів приймання-передачі матеріалів для виконання робіт, актів приймання виготовленої продукції, у зв`язку з відсутністю вищеназваних документів неможливо дослідити, яким чином справлялася плата за виконанні роботи, яким чином вираховувалася ціна за надані послуги, неможливо підтвердити рух матеріалів та виготовленої продукції від виконавця та замовника, а також встановити чи є обґрунтованим замовлення таких послуг для господарської діяльності позивача, з урахуванням обраного ним контрагента, який не взмозі надавати будь-які послуги, крім того неможливо встановити розумну ділову мету такого договору.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ПРОДОС , апелянт зазначив, що в ході проведення перевірки проаналізовано договір, що укладався між позивачем та ТОВ ПРОДОС на надання послуг з переробки давальницької сировини і виготовлення продукції.

Апелянт послався на наявність негативної податкової інформації стосовно ТОВ ПРОДОС , а саме Маріупольської ОДПІ, Мангуської ОДПІ управління аудиту Головного управління ДФС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію від 26.03.2018 № 05-99-14-15/40878606 ТОВ ПРОДОС за лютий 2018 року; ГУ ДФС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію від 27.08.2018 № 274/7 /05/99-46-03 ТОВ "ПРОДОС" за березень 2018 року, якою встановлено наступне: узагальнена податкова інформація складена у зв`язку неможливістю проведення перевірки ТОВ ПРОДОС (код за ЄДРПОУ 40878606), з причин відсутності посадових осіб підприємства за юридичною адресою. За результатами здійсненого аналізу дата ЄРПП за лютий 2018 року та наявної податкової інформації, існують податкові ризики відсутності факту (законного джерела) реального находження товару, а саме встановлено факт підміни (зміни) номенклатури товарних груп постачальниками ТОВ "ПРОДОС". Також встановлено обрив ланця постачання товару та реалізація товару відмінного від придбаного (пересорт) по ланцюгу постачання та ймовірне здійснення нереальних господарських операцій по податкових зобов`язаннях. Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом: основні фонди (складські приміщення, автотранспортні засоби) відсутні; основний вид діяльності - механічне оброблення металевих виробів, придбання товарів, послуг які відсутні або не підтверджується придбання по ланцюгу від постачальника; значні обсяги операцій при відсутності працюючих; зазначене свідчить про відсутність фактичного руху товарів (робіт, послуг), за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ "ПРОДОС" (код за ЄДРПОУ 40878606) та його контрагентами. За результатами аналізу інформації, що міститься у інформаційних базах ДФС, податкової звітності по ТОВ "ПРОДОС" (код ЄДРПОУ 40878606), іншої інформації, отриманої у передбачений податковим законодавством спосіб, встановлено:нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг, первинне введення в обіг (первинний продаж) якого не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій); нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів , відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу; нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за відсутності реального придбання цього ж товару або відсутності (нереальності) власного формування відповідних активів, в тому числі при задекларованому виробництві.

Крім цього, апелянт вказав, що до перевірки не було надано актів виконання робіт, звітів про виконані роботи, актів приймання-передачі матеріалів для виконання робіт, актів приймання виготовленої продукції, у зв`язку з відсутністю вищеназваних документів неможливо дослідити, яким чином справлялася плата за виконані роботи, яким чином вираховувалась ціна за надані послуги, неможливо дослідити рух матеріалів та виготовленої продукції від виконавця та замовника, а також встановити чи є обґрунтованим замовляння таких послуг для господарської діяльності позивача, з урахуванням обраного ним контрагента, який не взмозі надавати будь-які послуги, крім того неможливо встановити розумну ділову мету такого договору.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Торговий Дім МАШСЕРВІС , апелянт вказав, що перевіркою встановлено, що з цим контрагентом було укладено договір купівлі - продажу, згідно з умовами якого позивач - покупець, а ТОВ ТД МАШСЕРВІС - постачальник продукції. Однак, всупереч вимогам законодавства та умовам договору до перевірки не було надано документів, що підтвердили би відвантаження на складі покупця нібито придбаної продукції, не було надано прибуткової накладної, документів, які б підтвердили виконання розвантажувально-навантажувальних робіт при перевезенні нібито придбаного товару.

Крім цього, апелянт вказав, що ГУ ДФС у Харківській області складено узагальнену податкову інформацію від 21.09.2018 року №748/20-40-14-11-12/38969793 року ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС за березень 2018 року, в якій встановлено наступне: під час проведення аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання товару/послуг у ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" наявним трудовим ресурсом не вбачається можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання товарів з контрагентами - постачальниками та їх подальшого продажу за звітний період березень 2018 року урахуванням з однієї сторони - незначної кількості працівників, з іншої сторони - специфіки конкретних операцій, які не співвідносяться з наявними трудовим ресурсом для зберігання та постачання товарів.

Також відсутня інформація про зберігання товарів (наявність власних складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власника складських приміщень/орендодавця, відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності підприємства.

Апелянт також вказав, що неможливо здійснити аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом, у зв`язку з відсутністю підприємства за податковою адресою.

На підставі цього, апелянт вказав, що вбачається неможливість займатися неспеціалізованою оптовою торгівлею іншими машинами й устаткуванням. Для ведення господарської діяльності у підприємства відсутні основні засоби та складські приміщення. Від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області отримано інформацію, що ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС за юридичною адресою не знаходиться та опитати керівника підприємства ОСОБА_1 не надається можливо. ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" знаходиться на обліку в Центральній ОДПІ Харкова ГУДФС у Харківській області та має стан 0- платник за основним місцем обліку. Основний вид діяльності 46.46.69 -оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

На підставі наведених вище обставин апелянт вважає, що винесені ним податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ХЗМІ " Вектор" та ТОВ "Продос" укладено договір №24/05-2017 від 24.05.2017, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався своїми силами і засобами надати послуги з переробки давальницької сировини і виготовлення готової продукції, а замовник зобов`язався прийняти результати переробки та здійснити оплату за виконані роботи згідно умов цього договору (а.с.10).Факт реального здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, які були надані позивачем, а саме: додатком №8 від 02.02.2018, товарно-транспортною накладною №Р118 від 02.02.2018, актом надання послуг № 530 від 02.02.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", актом № 8 передачу давальницької сировини від 02.02.2018 до договору №24/05-2017 від 02.02.2018 з ТОВ "Продос", актом №8 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 09.02.2018 до договору №24/05-2017 від02.02.2018, атом № 11 надання послуг з переробки від 09.02.2018, товарно-транспортною накладною №003284 від 09.02.2018, актом надання послуг № 664 від 09.02.2018, додатком №9 від 01.03.2018, товарно-транспортую накладною №P281 від 01.03.2018, атом про надання послуг № 1051 від 01.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", актом №9 про передачу давальницької сировини від 01.03.2018, актом №9 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 06.03.2018, актом № 6 надання послуг з переробки від 06.03.2018, товарно-транспортною накладною №003292 від 06.03.2018, актом надання послуг № 1103 від 06.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", ТОВ "ПРОДОС", виготовлено, згідно акту № 11 від 09.02.2018 труба 4060- 968 шт. на суму 400752,00 грн. в т.ч. ПДВ - 66792,00 грн. (а.с.11-27, том 1).

Також судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного 24.03.2017 договору № 20/2017/705 ТОВ "Харківський завод металургійного інструменту "Вектор" як постачальник передає, а покупець - ПАТ "Запоріжсталь" приймає та оплачує обладнання, які передбачені цим договором (а.с.187-190, том 1).Виконання господарських операцій за вказаним договором підтверджується специфікацією №6 від 17.01.2018, товарно-транспортною накладною № 003290 від 28.02.2018, довіреністю №972119951102 від 28.02.2018, товарно-транспортною накладною № 003290 від 28.02.2018, актом надання транспортних послуг №1052 від 01.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА" (а.с.191-197, том № 1).Згідно акту № 6 від 06.03.2018 були виготовлені: труба 4060 - 1084 шт. на суму 403248,00 грн., в т.ч. ПДВ - 67208,00 грн., реалізовано 13.03.2018 на ПАТ "Запоріжсталь" - 643 шт., згідно наступних документів: договір № 20 2017705 від 24.03.2017, специфікація №6 від 17.01.2018, видаткова накладна №РН-017 від 13.03.2018, довіреність №97212073/1330 від 13.03.2018, товарно-транспортна накладна № 003294 від 13.03.2018, акт надання транспортних послуг №1203 від 14.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА". Також, 27.03.2018 на адресу ТОВ "ФЕНІКС" позивачем реалізовано 441 шт., згідно контракту на поставку товарів № 01 02-18 від 01.02.2018 (а.с.208-209, том 1), специфікацією №2 від 01.03.2018 (а.с.210, том 1), вантажною митною декларацією форми МД-2 №UA807170/2018 013700 від 27.03.2018 (а.с.211, том 1), товарно-транспортною накладною CMR А№0067618 від 27.03.2018 (а.с.213, том 1), актом надання транспортних послуг №375 від 28.03.2018 ТОВ "СОНОРА-ХАРКІВ" (а.с.214, том 1).

Судовим розглядом також встановлено, що 15.01.2018 між ТОВ "ХЗМІ "Вектор" та ТОВ "ТД "МАШСЕРВІС" було укладено договір поставки (а.с.29-30, том № 1).Факт реального здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується наступними первинними документами: специфікація №8 від 07.03.2018 (а.с.31, том 1), видаткова накладна № 104 від 07.03.2018 (а.с.32, том 1), товарно-транспортна накладна №003292 від 07.03.2018 (а.с.33, том 1), акт надання послуг № 1244 від 16.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА" (а.с.35, том 1), специфікація №9 від 12.03.2018 (а.с.37, том 1), видаткова накладна № 123 від 12.03.2018 (а.с.38, том 1), товарно-транспортна накладна №003293 від 12.03.2018 (а.с.39, том 1).

Також, судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ХЗМІ "Вектор" та ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ" було укладено договір № 26-03/2018 надання послуг від 26.03.2018 (а.с.41, том 1). Факт здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується додатком №1 від 28.03.2018, товарно-транспортною накладною №Р432 від 28.03.2018, актом надання послуг № 1484 від 28.03.2018, актом №1 про передачу давальницької сировини від 28.03.2018, актом №1 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 04.04.2018, актом № 14 надання послуг з переробки від 04.04.2018, товарно-транспортною накладною №003298 від 04.04.2018, актом надання послуг № 1647 від 04.04.2018, додатком №2 від 30.03.2018, актом надання послуг № 1558 від 30.03.2018, актом № 2 про передачу давальницької сировини від 30.03.2018, актом № 2 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 06.04.2018, актом № 23 надання послуг з переробки від 06.04.2018, актом надання послуг № 1723 від 06.04.2018, додатком №3 від 20.04.2018, актом надання послуг № 1947 від 20.04.2018, актом№ 3 про передачу давальницької сировини від 20.04.2018, актом № 3про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 26.04.2018, актом № 433 надання послуг з переробки від 26.04.2018 з ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ", товарно-транспортною накладною №003301 від 26.04.2018, актом надання послуг № 2052 від 26.04.2018 (а.с.40-67, том 1). ТОВ "СТАЛЬСТАНДАРТ" виготовлено згідно акту № 14 від 04.04.2018 трубу 4060 - 1051 шт., трубу 4150- 85 шт. на суму 422592,00 грн., в т.ч. ПДВ - 70432,00 грн. 16.05.2018 на ПрАТ "МК "Азовсталь" було реалізовано 708 шт. (труба 4060) у складі 944 шт., що підтверджується договором № 089ЛО/248 від 01.03.2016 (а.с.237-239, том 1), специфікацією № 11 від 29.01.2018, видатковою накладною №РН-025 від 16.05.2018 (а.с.241, том 1), довіреністю № 1023 від 16.05.2018 (а.с.242, том 1), товарно-транспортною накладною № 003305 від 16.05.2018 (а.с.243, том 1), актом надання транспортних послуг №2455 від 21.05.2018 (а.с.244, том 1). Також, 30.05.2018 р. на адресу ТОВ "Фенікс" було реалізовано товар, що підтверджується контрактом на поставку товарів № 01/02-18 від 01.02.2018, специфікацією № 3 від 09.04.2018, вантажною митною декларацією форми МД-2 №UA807170/2018/025633 від 30.05.2018, товарно-транспортною накладною CMR А від 30.05.2018 (а.с.250, том 1).

Також судом встановлено, що між ТОВ "Харківський завод металургійного інструмента "Вектор" та ПАТ "Запоріжсталь" було укладено договір поставки № 20/2018/874 від 10.04.2018 (а.с.2-5, том 2). Виконання зобов`язань за вказаним договором підтверджується специфікацією № 1 від 10.04.2018, видатковою накладною № РН-027 від 23.05.2018, товарно-транспортною накладною №003307 від 23.05.2018 (а.с.6-8, том 2).

Між позивачем та ТОВ "Фенікс"01.02.2018 було укладено контракт на поставку товарів № 01/02-18 (а.с.245-246, том № 2). Виконання умов контракту підтверджується специфікацією № 3 від 09.04.2018, вантажною митною декларацією форми МД-2 №UA807170/2018/025633 від 30.05.2018, товарно-транспортною накладною CMR А від 30.05.2018 (а.с.247-250, том 1).

Між ТОВ "ХЗМІ "ВЕКТОР" та ТОВ "САФІНЛ ЛТД" 22.05.2018 укладено договір надання послуг №22-052018 (а.с.68, том 1).Факт реального здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується додатком №1 від 22.05.2018, товарно-транспортною накладною №Р928 від 22.05.2018, актом надання послуг № 2489 від 22.05.2018, актом № 1 про передачу давальницької сировини від 22.05.2018, актом № 171 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 29.05.2018, актом № 171 надання послуг з переробки від 29.05.2018, актом надання послуг № 2596 від 29.05.2018, додатком №2 від 24.05.2018, товарно-транспортною накладною №Р956 від 24.05.2018, актом надання послуг№2544 від24.05.2018, актом №2 про передачу давальницької сировини від 24.05.2018, актом № 2 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 31.05.2018, актом №172 надання послуг з переробки від 31.05.2018, товарно-транспортною накладною №003312 від 31.05.2018, актом надання послуг №2663 від 31.05.2018 (а.с.69-88, том 1).

Згідно акту № 171 від 29.05.2018 було виготовлено продукцію та 13.06.2018 реалізовано на ПАТ "Запоріжсталь", а 05.06.2018 р. на адресу ТОВ "Фенікс" реалізовано 803 шт.(труба 4400), згідно наступних документів: контракт на поставку товарів № 01 /02-18 від 01.02.2018 (а.с.13, том 2), специфікація № 5 від 01.06.2018 (а.с.61, том 2), вантажна митна декларація форма МД-2 №UA807170/2018/026776 від 05.06.2018 (а.с.62, том 2), товарно-транспортна накладна CMR А №225322 від 05.06.2018 (а.с.64, том 2), акт надання транспортних послуг № 752 від 07.06.2018 ТОВ "СОНОРА-ХАРКІВ" (а.с.65, том 2).Реалізовано 09.08.2018р. на адресу ТОВ "ФЕНІКС" - 42 шт.(труба 4400) у складі 1026 шт., згідно наступних документів: контракт на поставку товарів № 01/02-18 від 01.02.2018, специфікація № 7 від 26.06.2018, вантажна митна декларація форма МД-2 №UA807170/2018/038759 від 09.08.2018, товарно-транспортна накладна CMRА №0057656 від 09.08.2018, акт надання транспортних послуг №1047 від 11.08.2018 р. ТОВ "Сонора-ХАРКІВ".

З матеріалів справи також встановлено, що 03.01.2018 р. між ТОВ "ХЗМІ "ВЕКТОР" та ТОВ "ДАРДЖЕСТ" було укладено договір №03/01. Факт здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується додатком № 1 від 04.01.2018, товарно-транспортною накладною №Р5 від 04.01.2018, актом надання послуг №26 від 04.01.2018, актом №1 про передачу давальницької сировини від 04.01.2018, актом № 1 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 09.01.2018, актом № 14 надання послуг з переробки від 09.01.2018, актом надання послуг № 65 від 09.01.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", додатком №2 від 10.01.2018, товарно-транспортною накладною №003273 від 15.01.2018, актом надання послуг № 148 від 15.01.2018, актом № 2 про передачу давальницької сировини від 10.01.2018, актом № 2 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 15.01.2018, актом про надання послуг з переробки від 15.01.2018 з ТОВ "ДАРДЖЕСТ", товарно-транспортною накладною №ДП63 від 10.01.2018, актом надання послуг № 75 від 10.01.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", додатком № 3 від 18.01.2018, товарно-транспортною накладною №003276 від 25.01.2018, актом надання послуг № 376 від 25.01.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", актом №3 про передачу давальницької сировини від 18.01.2018, актом № З про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 25.01.2018, актом № 164 надання послуг з переробки від 25.01.2018 ТОВ "ДАРДЖЕСТ", товарно-транспортною накладною №ДП 147 від 18.01.2018, актом надання послуг № 235 від 18.01.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", додатком №24 від 30.01.2018, товарно-транспортною накладною №003282 від 05.02.2018, актом надання послуг № 553 від 05.02.2018, актом №24 про передачу давальницької сировини, актом№24 про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини від 05.02.2018, актом №2-15 надання послуг з переробки від 05.02.2018, товарно-транспортною накладною №Р86 від 30.01.2018, актом надання послуг №2-459 від 30.01.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА".

Згідно акту № 14 від 09.01.2018 було виготовлено: труба 4060 - 516шт., на суму 213624,00 грн., в т.ч. ПДВ-35604,00 грн. Реалізовано 29.01.2018 на ПрАТ "МК "Азовсталь" - 152 шт. (труба 4060) у складі 1200 шт., згідно наступних документів: Договір № 089ЛО.248 від 01.03.2016, специфікація № 10 віл 29.01.2018, видаткова накладна №РН-006 від 29.01.2018, довіреність № 2 0175 від 26.01.2018, товарно-транспортна накладна № 003279 від 29.01.2018, акт надання транспортних послуг №21253489 від 31.01.2018 ТОВ "УКРІНФОРМТРЕЙД".

На адресу ТОВ "ФЕНІКС"27.03.2018 реалізовано - 364 шт. (труба 4060) у складі 1100 шт., згідно наступних документів: контракт на поставку товарів №01/02-18 від 01.02.2018, специфікація № 2 від 01.03.2018, вантажна митна декларація форма МД-2 №2UA8071702018/013700 від 27.03.2018, товарно-транспортна накладна CMRА №0067618 від 27.03.2018, акт надання транспортних послуг №375 від 28.03.2018 ТОВ "СОНОРА-ХАРКІВ".

Згідно акту № 48 від 15.01.2018 виготовлено круг ф32- 820 шт. на суму 196800,00 грн., вт.ч. ПДВ-32800,00 грн. Реалізовано 20.02.2018 на ПАТ "ММК імені Ілліча" - 800 шт., згідно наступних документів: договір № 358 від 08.02.2018, специфікація №1 від 08.02.2018, видаткова накладна №РН-012 від 20.02.2018, довіреність № 1027 від 19.02.2018, товарно-транспортна накладна № 003288 від 20.02.2018, акт надання транспортних послуг №900 від 21.02.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА". На момент перевірки контролюючим органом, 20 штук було не реалізовано.

Виготовлено згідно акту №164 від 25.01.2018 круг ф32- 800 шт. на суму 196800,00 грн, в т.ч. ПДВ 32800,00 грн. Реалізовано 15.03.2018 на ПрАТ "ММК ім. Ілліча" - 800 шт., згідно наступних документів: договір №358 від 08.02.2018, специфікація № від 08.02.2018, видаткова накладна №РН-020 від 15.03.2018, товарно-транспортна накладна № 003295 від 15.03.2018, акт надання транспортних послуг № 1244 від 16.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОПОРА". На момент перевірки контролюючим органом, 20 штук було не реалізовано.

Виготовлено, згідно акту № 15 від 05.02.2018 - 515 шт.(труба 4060), 515 шт. (труба 4150) на суму 426420,00 грн. в т.ч. ПДВ 71070,00 грн. Реалізовано 12.02.2018 на ПрАТ "МК "Азовсталь" - 444 шт. (труба 4060),у складі 1100шт. згідно наступних документів: договір №089ло/248 від 01.03.2016, специфікація №11 від 29.01.2018, видаткова накладна №РН-010 від 12.02.2018, довіреність №0257 від 08.02.2018, товарно-транспортна накладна № 003286 від 12.02.2018, акт надання транспортних послуг №719 від 13.02.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА", реалізовано 28.02.2018 на ПАТ "Запоріжсталь" - 32 шт. (труба 4060), у складі 1000 шт., згідно наступних документів: договір №20/2017/705 від 24.03.2017, специфікація №6 від 17.01.2018,видаткова накладна №РН-013 від 28.02.2018, довіреність №97211995/1102 від 28.02.2018, товарно-транспортна накладна № 003290 від 28.02.2018, акт надання транспортних послуг №1052 від 01.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА". Реалізовано 27.03.2018 на ТОВ "ФЕНІКС" - 39 шт. (труба 4060) у складі 1100 шт., згіднонаступних документів: контракт на поставку товарів №01/02-18 від 01.02.2018, специфікація №2 від 01.03.2018, вантажна митна декларація форма МД-2 №UA8071702018013700 від 27.03.2018, товарно-транспортна накладна CMRА №0067618 від 27.03.2018, акт надання транспортних ПАТ "Запоріжсталь" - 400 шт.(труба4150), згідно наступних документів: договір №20/2017/705 від 24.03.2017, Специфікація №6 від 17.01.2018, видаткова накладна №РН-017 від 13.03.2018, довіреність №97212073/1330 від 13.03.2018, товарно-транспортна накладна №003294 від 13.03.2018, акт надання транспортних послуг № 1203 від 14.03.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА". Реалізовано 23.05.2018 на адресу ПАТ "Запоріжсталь" - 115 шт. (труба 4150) у складі 200 шт. згідно наступних документів: договір № 20/2018'874 від 10.04.2018, специфікація № 1 від 10.04.2018, видаткова накладна №РН-027 від 23.05.2018, довіреність №9721225/3298 від 23.05.2018, товарно-транспортна накладна № 003307 від 23.05.2018, акт надання транспортних послуг №2545 від 24.05.2018 ТОВ "СП АВЕК-СОНОРА".

З приводу наведених вище доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.2 ст.3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Приписами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

У постанові від 08.09.2009 р. Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Перевіряючи правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної виходить з наступного.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з переліченими вище контрагентами позивачем надані первинні документи, які не містять дефектів форми та змісту, в повній мірі розкривають сутність господарських операцій та підтверджують рух товарів (наданих послуг) від постачальника до покупця.

Що стосується наявної негативної податкової інформації стосовно контрагентів підприємства позивача, яка отримання від інших податкових органів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з його контрагентом. Також відповідачем не надано доказів наявності вироків суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів, які укладалися між підприємством позивача та його контрагентами.

Частиною 1 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Цю справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також вважає за необхідне дотримуватися позиції, вказаній у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року № 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб`єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року справа №826/8016/13-а, адміністративне провадження №К/9901/4058/18, від 10 вересня 2018 року справа №826/25442/15, адміністративне провадження №К/9901/24925/18, від 11 вересня 2018 року у справі №810/2677/17, адміністративне провадження №К/9901/47242/18 та ін.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що підприємство позивача порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентом позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт/послуг.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів зазначає, що наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій позивача з контрагентами відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані позивачем документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Посилання податкового органу на відсутність достатніх трудових ресурсів у контрагентів позивача є оціночними твердженнями та ґрунтуються виключно на його припущеннях, оскільки суб`єкти господарювання вправі залучати до тих чи інших робіт (надання послуг) достатню кількість осіб на підставі цивільно-правих угод, а отже, ці особи могли і не перебувати у трудових відносинах із вказаними підприємствами.

Крім того, податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій. Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкового органу стосовно фіктивності контрагентів не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Що стосується посилання на наявність відкритого кримінального провадження відносно посадових осіб контрагента підприємства позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Документи по відповідній кримінальній справі, які б підтверджували наведені податковим органом факти (щодо нереальності господарських операцій, здійснених з підприємством позивача), до суду надані не були. Відсутні вони й в матеріалах справи. Будь-яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Що стосується посилання апелянта на ненадання під час проведення документів, на які посилається податковий орган в доводах апеляційної скарги, суд зазначає, що підприємством позивача під час проведення перевірки надавалися документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з його контрагентами, що підтверджується листами від 29.01.2019 р. № 18/01 та 19/01 (документи значаться в додатках до цих листів) (а.с. 252-255, т. 2).

Також, судовим розглядом встановлено, що придбані (вироблені) товари в межах господарських операцій із вказаними вище контрагентами, в подальшому реалізовувалися підприємством позивача на адреси інших господарюючих суб`єктів господарювання, про що ним надані відповідні докази, що в свою чергу свідчить про те, що вчинення вказаних вище правочинів здійснювалося підприємством позивача задля досягнення ділової мети, зокрема, отримання ним прибутку.

Доводи апелянта вказаних вище обставин не спростовують, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідачем правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень не доведено.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року по справі № 520/4539/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250,308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року по справі № 520/4539/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 23.09.2019 року

Дата ухвалення рішення17.09.2019
Оприлюднено24.09.2019

Судовий реєстр по справі —520/4539/19

Ухвала від 12.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 09.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 02.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Ухвала від 28.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 16.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 07.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 15.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 14.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Постанова від 13.04.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Постанова від 13.04.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні