Постанова

від 12.09.2019 по справі 1140/3159/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3159/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Баранник Н.П., Божко Л.А.,

секретар судового засідання: Новошицька О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна"

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 (головуючий суддя Хилько Л.І.)

в адміністративній справі №1140/3159/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна", звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 року №00000701411, №0003031304, №0003041304 та №0003051304.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач дійшов хибного висновку про порушення позивачем податкового законодавства щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за кодом 0121 "Спеціальний режим оподаткування" вартість орендної плати, а також, щодо правильного нарахування, обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Крім того, списання кредиторської заборгованості відбулось у серпні 2015 року, що виходить за межі перевірки. вважає, що відповідач протиправно визначив грошові зобов`язання, нарахував штрафні санкції та пеню.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення - рішення від 05 листопада 2018 року №00000701411, яким ТОВ "Агрофірма Фортуна" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 35 765 грн. (основний платіж - 28 612 грн., штрафні санкції - 7153 грн.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем до суду не надано жодних доказів, що підтверджували перерахування податку на доходи фізичних осіб з суми орендної плати за земельні паї. При цьому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00000701411 прийнято відповідачем 05 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку визначеного п. 102.1. статті 102 Податкового кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позовних вимог та в цій частині позов задовольнити. Посилається на те, що позиція відповідача формально зводиться до того, що позивач не сплатив податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Однак, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не надав жодних доказів в підтвердження вказаного висновку.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засідання, що відбулося 05.09.2019 року представник позивача адвокат Романюк М.Я. підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, та позов задовольнити в повному обсязі.

Учасники справи, після перерви в судовому засіданні, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 серпня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області складений Акт № 49/11-28-14-11/32777391 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма Фортуна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 року по 30.06.2018 року, правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 року по 30.06.2018 року (а.с.16-52).

Позивач в порядку статті 44 Податкового кодексу України, 21.09.2018 року подав відповідачеві копії документів, які не були враховані при проведенні перевірки (а.с.102).

У зв`язку з цим, відповідачем була призначена документальна позапланова виїзна перевірка.

17 жовтня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області складений акт № 54/11-28-14-11/32777391 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма Фортуна" з питання відображення в податковому обліку заборгованості по ПП "Агрофірма "Митрофанівська", СТОВ "Агролан" та з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з оренди земельних паїв за період з 01.10.2015 року по 30.06.2018 року (а.с.103-116).

Перевірками встановлено порушення ТОВ "Агрофірма Фортуна":

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14792 грн., у тому числі: за грудень 13738 грн., за січень 2016 року у сумі 1054 грн.;

- п.3.3 розділу III "Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Мінфіном України від 13.01.2015р. № 4 та зареєстрованого в Мін`юсті України 30.01.15 року за №111/26556, щодо не відображення відомостей про суми нарахованої та виплаченої орендної плати за земельні паї фізичним особам з ознакою доходу " 106" у податкових розрахунках форми 1ДФ за 2 - 3 квартали 2016 року, 1-3 квартали 2017 року та відображення недостовірних відомостей про суми нарахованої та виплаченої орендної плати за земельні паї фізичним особам з ознакою доходу " 106" у податкових розрахунках форми 1ДФ за 2015 - 2017 роки;

- пп.164.2.5 п.164.2 ст.164, пп.170.1.1, пп.170.1.4 п.170.1 ст.170, п.176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого не нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 56383,00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2015 - 4941,18 грн., грудень 2016 - 22504,57 грн., грудень 2017 - 28937,25 грн. та відповідно пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 нараховано пеню в сумі 12529,55 грн.;

- пп.1.4 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX, пп.164.2.5 п.164.2 ст.164, пп.170.1.4, пп.170.1. п.170.1 ст.170, п.176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого не нарахований військовий збір в сумі 4780,94 грн. в тому числі по періодах: грудень 2015 - 494,12 грн., грудень 2016 - 1875,38 грн., грудень 2017 - 2411,44 грн. та відповідно пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 нараховано пеню в сумі 1100,24 грн.

На підставі акта №54/11-28-14-11/32777391 від 17.10.2018 року та з урахуванням доданих документів до заперечень до акта №49/11-28-14-11/32777391 від 28.08.2018 року контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 року:

- № 00000701411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 35 765 гривень 00 копійок, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 28 612 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7153 грн.;

- № 0003031304, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 510 гривень за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- № 0003041304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, в загальній сумі 103 103 гривні 08 копійок, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 56 383 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 34190,53 гривень, пеня в сумі 12529,55 гривень;

- № 0003051304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, в загальній сумі 8 750 гривень 98 копійок, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 4780,94 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2869,80 гривень, пеня в сумі 1100,24 гривень.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Згідно матеріалів справи, а саме з огляду на акти №54/11-28-14-11/32777391 від 17.10.2018 року та №49/11-28-14-11/32777391 від 28.08.2018 року вбачається, що у періоді, що перевірявся, ТОВ "Агрофірма Фортуна" було платником фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначені обставини також підтверджені сторонами у судовому засіданні.

Товариством "Агрофірма Фортуна" віднесено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ (скороченої) суми за господарськими операціями з ПрАТ "Піраміс" з оренди нежитлового приміщення площею 61,00 кв. м., розташованого у м. Кіровограді по вул. Орджонікідзе, 7, офіс №401, а саме:

- за жовтень 2015 року в сумі 993 грн.;

- за лютий 2016 року в сумі 1154 гри.;

- за березень 2016 року в сумі 1125 грн.;

- за квітень 2016 року в сумі 1068 грн.;

- за травень 2016 року в сумі 1068 грн.;

- за червень 2016 року в сумі 1143 грн.;

- за липень 2016 року в сумі 1118 грн.;

- за вересень 2016 року в сумі 2236 грн.;

- за жовтень 2016 року в сумі 1169 грн.;

- за листопад 2016 року в сумі 1318 грн.;

- за грудень 2016 року в сумі 1428 грн.

Сторони не спростовують вищевикладене.

Згідно з п.11.2, 11.3 ст.11 Податкового кодексу України спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб`єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Так, в силу п.209.2, 209.3 ст.209 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зважаючи на пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит є: товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції; послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); знищення бур`яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; розділ м`яса для товарної кондиції.

На підставі п.209.13 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство - суб`єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб`єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Протягом 2013-2015 років заповнення податкових декларації з ПДВ здійснювалося відповідно до Порядків заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. №678 та наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966.

З огляду на зміст п.6 розділу І зазначених Порядків платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою " 0121"/" 0122"/" 0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід`ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до п.4 розділу V відповідних Порядків у розділі II "Податковий кредит" декларації 0121 - 0123 відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються: товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції; послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Згідно з пп.14.1.179, 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Зважаючи на викладене, враховуючи, що оренда позивачем адміністративного приміщення не є послугами, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції та послугами, супутніми постачанню сільськогосподарського товару в розумінні пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що ТОВ "Агрофірма Фортуна" у період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року помилково віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за скороченою декларацією суми за господарськими операціями з ПрАТ "Піраміс", оскільки вони підлягали включенню до складу податкового кредиту по загальній декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно враховав, що у випадку віднесення позивачем до складу податкового кредиту за загальною декларацією сум ПДВ за господарськими операціями з ПрАТ "Піраміс", задеклароване ним податкове зобов`язання підлягало б зменшенню на відповідні суми, а тому помилкове декларування таких сум у складі податкового кредиту за скороченими податковими деклараціями жодним чином не вплинуло на заниження ТОВ "Агрофірма Фортуна" податкового зобов`язання з ПДВ за відповідні періоди.

За таких умов, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про протиправність податкового повідомлення-рішення №00000701411 від 05.11.2018 року в частині нарахування 13 820 грн. основного платежу та 3455 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно операції ТОВ "Агрофірма Фортуна" з СТОВ "Агролан" слід зазначити наступне.

Згідно актів перевірки, на підставі даних головної книги за 2015 рік (рахунку 441 "Нерозподілений прибуток"), оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 "Розрахунки з контрагентами" по контрагенту СТОВ "Агролан" (код ЄДРПОУ 31591123), журналу "Закриття" за 2015 рік встановлено наявність кредиторської заборгованості у сумі 88750,8 грн., в т.ч. ПДВ 14791,7 грн.

Відповідно до договору підряду №390-юр від 02.09.2014 року укладеного між СТОВ "Агролан" - Виконавець та ТОВ "Агрофірма Фортуна" - Замовник, Виконавець зобов`язується виконати сільськогосподарські роботи по збору сільськогосподарських культур комбайнами виконавця на полях замовника.

ТОВ "Агрофірма Фортуна" за договором підряду №390-юр від 02.09.2014 року отримало послуги по виконанню сільськогосподарських робіт по збору сільськогосподарських культур, за які так і не розрахувалось.

Перевіркою встановлено, що на підставі даних головної книги за 2015 рік, встановлено списання кредиторської заборгованості у грудні 2015 року, що відображено відповідно по Дт рах. 441 та Кт рах. 631 (сторно - червоним) у сумі 88750 грн.

На підставі даних журналу "Закриття" за 2015 рік, встановлено списання кредиторської заборгованості у грудні 2015 року, що відображено відповідно по Дт рах. 441 та Кт рах. 631 (сторно - червоним) у сумі 88750 грн.

При цьому, позивач не заперечує, що станом на 01.01.2015 року у ного рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 88 750,8 грн., в т. ч. ПДВ 14791,80 грн. по СТОВ "Агролан" згідно з договором підряду № 390-юр від 02.09.2014 року.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Агрофірма Фортуна" прийнято рішення про списання кредиторської заборгованість на рахунок 441 "Нерозподілений прибуток", вказане підтверджується довідкою б/н від 31.08.2015 року та головною книгою за 2015 рік (а.с.135-138 т. 1).

Слід зазначити, що якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в акті перевірки від 17.10.2018 року зазначено, що вказану суму кредиторської заборгованості позивач списав у грудні 2015 року.

Водночас з головної книги за 2015 рік вбачається, що кредиторська заборгованість у сумі 88 750,8 грн., в т. ч. ПДВ 14791,80 грн., по СТОВ "Агролан" була списана позивачем у серпні 2015 року.

В даному випадку слід зазначити, що згідно з актом перевірки від 28.08.2018 року та актом перевірки від 17.10.2018 року перевірявся податковий період з 01 жовтня 2015 року по 30 червня 2018 року.

Таким чином, податковий період - серпень 2015 року не являвся предметом податкової перевірки.

У відповідності з вимогами п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно вимог п. 203.1. статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року позивачем подано до контролюючого органу до 17 вересня 2015 року (а.с.129-134 т. 1).

При цьому, податкове повідомлення-рішення №00000701411 прийнято відповідачем 05.11.2018 року, тобто з пропуском строку визначеного п. 102.1. статті 102 Податкового кодексу України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №00000701411 від 05.11.2018 року в частині нарахування 14 792 грн. основного платежу та 3 698грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З приводу вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 року №0003031304, №0003041304, №0003051304 (а.с. 125-127 т. 1).

В актах перевірки посадовими особами контролюючого органу зазначено, що протягом періоду, що перевірявся ТОВ "Агрофірма Фортуна" орендувало земельні паї у громадян.

Відповідно до довідок Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за ТОВ "Агрофірма Фортуна" по земельно-облікових документах рахується в оренді земельних часток (паїв) в розрізі сільських рад:

Петрівська селищна рада:

2015 рік - Площа земельної ділянки (оренда паїв) - 2466,43 га; Кількість ділянок - 448;

2016 рік - Площа земельної ділянки (оренда паїв) - 2173,3667 га; Кількість ділянок - 401;

2017 рік - Площа земельної ділянки (оренда паїв) - 2187,0582 га; Кількість ділянок-405;

2018 рік - Площа земельної ділянки (оренда паїв) - 2171,8351 га; Кількість ділянок-401.

Згідно наданих на перевірку документів орендна плата за земельні ділянки (паї) за період, що перевірявся виплачувалась у грошовій формі.

Так, згідно з наданими до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку ТОВ "Агрофірма Фортуна" податок на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні паї нараховувало при виплаті орендної плати фізичним особам (орендодавцям). Розрахунки з орендодавцями проводились через касу підприємства - по рахунку 30 "Каса в національній валюті".

При перевірці "книги обліку оплати за оренду земельних паїв", встановлено, що станом на 30.06.2018 року, по деяким фізичним особам (орендодавцям) рахується кредиторська заборгованість по орендній платі, яка була нарахована на протязі 2015 - 2017 роках, але податок на доходи фізичних осіб на суму орендної плати за земельні паї не нараховувався, що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 56383,00 грн., чим порушено пп.164.2.5 п. 164.2 ст.164, пп.170.1.1, пп.170.1.4 п. 170.1 ст.170, п. 176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в тому числі по періодах: грудень 2015 року - 4941,18 грн., грудень 2016 року - 22504,57 грн., грудень 2017 року - 28937,25 грн. Враховуючи пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (із змінами та доповненнями) нараховано пеню в сумі 12529,55 грн.

При цьому, згідно з пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до пп.170.1.1, пп.170.1.4 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року визначено, що податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Доходи, від надання в оренду, нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (п.п.170.1.4 п. 170.1 ст.170 ПКУ).

В силу пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не заперечує, що ТОВ "Агрофірма Фортуна" у періоді, що перевірявся, орендувало земельні паї у громадян та сплачувало податок на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні паї.

При цьому, відповідно до тексту позовної заяви представник позивача просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 року №0003031304, №0003041304 та № 0003051304 з тих підстав, що в актах перевірок зазначено, що по деяким фізичним особам (орендодавцям) рахується кредиторська заборгованість по орендній платі, яка була нарахована на протязі 2015-2017 років, але податок на доходи фізичних осіб на суму орендної плати за земельні паї не нараховувався, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб. При цьому, ні в акті перевірки від 28.08.2018 року та його додатках, ні в акті перевірки від 17.10.2018 року та його додатках, не має переліку таких фізичних осіб.

Ухвалою суду від 10.01.2019 року відповідача було зобов`язано подати до суду розгорнуту довідку стосовно неутримання та ненарахування позивачем податку на доходи фізичних осіб, направити її позивачу, а також, зобов`язано позивача надати пояснення та докази в їх обґрунтування щодо неутримання та ненарахування податку на доходи фізичних осіб на підставі розгорнутої довідки відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять розрахунок повноти і своєчасності нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору в якому зазначено конкретний перелік осіб по яким позивачем нараховано плату за оренду земельних паїв, але податок на доходи фізичних осіб не перераховано (а.с.244 т. 1).

Вказаний розрахунок містить зазначення у графі 13 кількість днів прострочення по 46 особам.

Слід взяти до уваги, що ні в суді першої інстанції на в суді апеляційної інстанції позивачем не спростована дана інформація, при цьому не надано доказів, які б підтверджували перерахування податку на доходи фізичних осіб з суми орендної плати за земельні паї.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 року №0003031304, №0003041304 та №0003051304.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної фіскальної служби, якими платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Такий правовий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна"

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 12.09.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12.09.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 19.09.2019.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Н.П. Баранник

суддя Л.А. Божко