У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/7382/19
23 вересня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Будпослуги №2 "Приватного підприємства "Будпослуги №1" про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
За приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Крім того, разом з апеляційною скаргою позивач подає заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2019, в якому посилається на своєчасне звернення з апеляційною скаргою до суду вперше, однак з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, неможливості його своєчасно сплатити.
Колегія суддів розглянувши дану заяву приходить до висновку про відмову у їїзадоволенні, з наступних підстав.
Повний текст оскаржуваного судового рішення був складений 04.06.2019 (а.с.47).
Копію повного тексту оскаржуваного судового рішення позивачем отримано 07.06.2019 (а.с.49).
Вперше апеляційна скарга Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була подана 03.07.2019 (а.с.52).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів повернуто особі, яка її подала (а.с.64). Копію ухвали апелянт отримав 13.08.2019 (а.с.73).
Вдруге апеляційна скарга Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була подана 29.08.2019.
Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Однак, підстави наведенні апелянтом та строк пропуску на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 не дають суду підстав для поновлення строку.
Крім того, ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Водночас там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (п. 65 рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2001 року у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ); рішення ЄСПЛ від 26 жовтня 2000 року у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ).
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п.1 ст.6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п.59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Також, колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі МШ Голуб проти України , відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
У рішенні від 08.11.2005 по справі Смірнова проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2019.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у задоволенні заяви Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року.
2. Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі за адміністративним позовомЖитомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Будпослуги №2 "Приватного підприємства "Будпослуги №1" про стягнення коштів залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2019 |
Оприлюднено | 25.09.2019 |
Номер документу | 84431468 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні