Постанова

від 16.09.2019 по справі 1.380.2019.000401

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7182/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (головуючий суддя Коморний О.І., м. Львів, повний текст складено 08.04.2019) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутарія до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фрутарія звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ №249 від 17.01.2019 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУДФС у Львівській області № 249 від 17.01.2019 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія . Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутарія з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1921 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку та просило скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платний, і необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитувальної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

Дана позиція податкового органу кореспондується з позицією Верховного суду викладеній в постанові від 22.05.2018 по справі №К/9901/30642/18 820/4605/17 та спростовує твердження суду апеляційної інстанції стосовно того, що запит контролюючого органу про надання інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства .

Отже, судом не взято до уваги той факт, що позивач не виконав письмові запити відповідача в повному обсязі, а саме не надав документи бухгалтерського характеру, які витребовувалися запитами, відповідно контролюючий орган мав підстави, передбачені п.п.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України, для призначення документальної позапланової виїзної перевірю ТОВ Фрутарія .

Також, у постанові від 23.05.18 (справа № 820/4605/17) Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції вставлено, що наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській №249 від 17.01.2019 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин із ТзОВ Нікабів , ТзОВ Трейдком-Захід , ТзОВ Н-Продакшн та ПП Імекс Трейд ЛТД за період липень 2018 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2018 року, а також з питань дослідження подальшої реалізації придбаних товарів.

23.01.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУДФС у Львівській області складено акт № 69/13-01-14-13/40629602 відмови в допуску до проведення позапланової виїзної перевірки.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Судом першої інстанції також встановлено, що 16.11.2018 відповідачем надіслано запит № 39356/10/13-01-14-14 про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо даних податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП Імекс-трейд ЛТД (ЄДРПОУ-37125876), ТОВ Нікабів (ЄДРПОУ-41889619), ТОВ Н-Продакшн (ЄДРПОУ-41914880), ТОВ Трейдком-захід (ЄДРПОУ-41504608), що містяться у податковій декларації з ПДВ за період липень 2018 року та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2018 року. На вказаний запит позивач листом №20/12-1 від 20.12.2018 надав відповідь, в якій вказано на недоліки даного запиту, а саме зазначено інформацію, яка підтверджує недостовірність даних без проведення будь-яких перевірочних заходів (будь-то направлення запиту на адресу постачальників, зустрічної перевірки тощо). Також не вказано конкретний перелік документів, які пропонується надати. Тому, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Позивач добровільно надав пояснення по господарських операціях із зазначеними у запиті контрагентами ПП Імекс-трейд ЛТД , ТОВ Нікабів , ТОВ Н-Продакшн , ТОВ Трейдком-захід та направив контролюючому органу копії договорів та видаткових накладних.

Як вірно враховано судом першої інстанції, що згідно пп. 16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов`язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пп. 16.1.7 п.16.1 цієї статті платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно п. 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2. цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що запит податкового органу не містить конкретних видів порушень, виявлених податковим органом: чи заниження податкового зобов`язання із посиланням на конкретні господарські відносини із суб`єктами господарювання, чи завищення податкового кредиту із зазначенням продавців, з якими укладались договірні відносини, а тому з нього не можливо встановити, конкретні обставини, з яких податковий орган встановив порушення ТзОВ Фрутарія податкового законодавства.

Згідно ст. 81 Податкового кодексу України в наказі про проведення перевірки зазначають дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Також суд першої інстанції вірно врахував позицію Верховного суду викладену в постанові у справі № 813/2162/17 від 27.03.2018 № 813/4282/16 від 19.04.2018, щодо застосування положень Податкового кодексу, згідно якої наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку начальника управління аудиту ГУ ДФС, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки не містить підстави проведення перевірки, які передбачені ПК України, а мета призначення перевірки не відповідає змісту письмового запиту № 39356/10/13-01-14-14 від 16.11.2018 року.

Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 зазначив: ...аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог, а тому суд підставно задовольнив такі.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі № 1.380.2019.000401 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.М. Судова-Хомюк

повний текст складено 23.09.2019