Рішення

від 12.09.2019 по справі 761/16541/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16541/19

Провадження № 2/761/5214/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю:

секретаря судового засідання Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області (далі - третя особа) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.06.2017 року у справі №381/1814/17 встановлено, що 03.05.2017 року близько 06 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 поблизу с. Пришивальня, Фастівського району, Київської області, при весняно-літній нерестовій забороні проводив лов риби сітками з жилки в кількості 2 шт. з човна, при цьому виловив риби: карась - 5 (п`ять) шт., загальною вагою 2 кг., чим грубо порушив п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства та ст. 63 ЗУ Про тваринний світ чим завдав збитки рибному господарству України в розмір 85 грн.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2017 року у справі №381/3075/17 встановлено, що 02.08.2017 р. головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Бондаренко М.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 002337 про те, що 02.08.2017 р. о 7 год. 00 хв. на р. Ірпінь в с. Пришивальня Фастівського району Київської області ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме: із човна проводив лов риби забороненим для любительського та спортивного рибальства знаряддям лову - двох сіток з ліски L-12 м, H-1,6 м, Q-35 мм та L -10 м, H-1,2 м, Q-50 мм; при цьому виловив рибу карась срібний - 4 шт., вартістю 17 грн. 00 коп. за одиницю, загальною масою 1 кг, чим спричинив збитки на суму 68 грн. 00 коп.

Вказаними постановами відповідача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.4 ст. 85 КУпАП. Отже, його вина є доведено, проте, питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України не вирішено.

Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме направлено відповідачу лист від 10.09.2018 року № 7-19/6005-18 та лист від 20.04.2018 року №7-19/2790-18 з проханням добровільно відшкодувати суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, проте листи повернені позивачу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Таким чином, майнова шкода відшкодована не була, що змушує позивача завернутись до суду з даним позовом.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 153,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про що свідчать матеріали справи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду без вручення відповідачу з відміткою працівника поштового відділення за закінченням встановленого терміну зберігання , що підтверджується довідками Укрпошти, форма 20.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, але надіслав до суду лист з проханням проводити розгляд справи за відсутності представника третьої особи за наявними у справі документами.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку в спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.06.2017 року у справі №381/1814/17 встановлено, що 03.05.2017 року близько 06 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 поблизу с. Пришивальня, Фастівського району, Київської області, при весняно-літній нерестовій забороні проводив лов риби сітками з жилки в кількості 2 шт. з човна, при цьому виловив риби: карась - 5 (п`ять) шт., загальною вагою 2 кг., чим грубо порушив п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства та ст. 63 ЗУ Про тваринний світ чим завдав збитки рибному господарству України в розмір 85 грн.

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП України та притягнуто його до відповідальності у межах санкції зазначеної статті (а.с. 15).

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2017 року у справі №381/3075/17 встановлено, що 02.08.2017 р. головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Бондаренко М.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 002337 про те, що 02.08.2017 р. о 7 год. 00 хв. на р. Ірпінь в с. Пришивальня Фастівського району Київської області ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме: із човна проводив лов риби забороненим для любительського та спортивного рибальства знаряддям лову - двох сіток з ліски L-12 м, H-1,6 м, Q-35 мм та L -10 м, H-1,2 м, Q-50 мм; при цьому виловив рибу карась срібний - 4 шт., вартістю 17 грн. 00 коп. за одиницю, загальною масою 1 кг, чим спричинив збитки на суму 68 грн. 00 коп.

Зазначеною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, але провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 20).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 Совтрансавто - Холдинг проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України, не вирішено.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_1 , його неправомірними діями нанесено збитків рибному господарству України на суму 153,00 грн.

Розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів .

Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме направлено відповідачу лист від 10.09.2018 року № 7-19/6005-18 та лист від 20.04.2018 року №7-19/2790-18 з проханням добровільно відшкодувати суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, проте листи повернені позивачу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 18-19, 24-25).

Таким чином, шкода у розмірі 153,00 грн. відповідачем відшкодована не була.

Згідно пункту 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Також, стаття 52-1 Закону України Про тваринний світ передбачає, що для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також засобів, заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодадства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погашенням якості природних ресурсів.

За приписами статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи те, що вилов риби забороненим знаряддям лову було здійснено відповідачем, майнова шкода, що заподіяна внаслідок незаконного добування водних біоресурсів має відшкодовуватися ним як заподіювачем такої шкоди.

Відповідно до статті 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стан водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

На підставі статті 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, шкода, завдана рибному господарству, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 Розділу Х Правових позицій, висловлених Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у зв`язку з винятковими обставинами у 2008 році, у спорах про відшкодування шкоди згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, діє презумпція заподіювача шкоди. У зв`язку з цим не позивач повинен довести наявність вини відповідача, а відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Суд вважає доведеною вину відповідача у завданих матеріальних збитках, заподіяних майну рибному господарству в особі місцевої раді.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення матеріальних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

За таких обставин, слід стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 153,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 грн.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, Законом України Про тваринний світ , Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів , Правилами любительського і спортивного рибальства, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 153,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ 40419475, адреса: м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359979, адреса: Київська обл., Фастівський р-н, с. Пришивальня, вул. Леніна, буд. 9.

Суддя: А.А. Осаулов

Повний текст виготовлено 12.09.2019 року