Справа № 201/7859/19
Провадження № 2/201/2785/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
17 вересня 2019 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Сисо А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспейс Україна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору шляхом стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 09 липня 2019 року звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ТОВ Автоспейс Україна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору шляхом стягнення грошових коштів, в якій просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року стосовно автомобіля Kia Sportage 2.0 AT Comfort (2WD) 2015 колір (білий), укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Автоспейс Україна ; затасувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року, а саме стягнути з ТОВ Автоспейс Україна на користь позивача грошові кошти в розмірі 146880 грн., які були сплачені в якості передоплати і 1000 грн., які були сплачені в якості комісії банку.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року сплатив відповідачу 146880 грн. - 50% передоплати за купівлю автомобіля Kia Sportage 2.0 AT Comfort (2WD) 2015 колір (білий), а також 1000 грн. комісії банку. Автомобіль мав бути доставлений позивачу 15 червня 2019 року. Станом на день звернення до суду з цим позовом автомобіль доставлений позивачу не був, представники відповідача ігнорують свої зобов`язання за зазначеним договором, грошові кошти позивачеві також не повертають. Тому ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом і просив суд його задовольнити.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 липня 2019 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.46).
Ухвалою судді від 09 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспейс Україна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення коштів.
Ухвалою судді від 12 липня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Автоспейс Україна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору шляхом стягнення грошових коштів (а.с.48-49).
Позивач заявлені позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові, надавши відповідну заяву, в якій також не заперечував проти заочного порядку розгляду справи.
Представник відповідача клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 30 травня 2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ Автоспейс Україна був укладений договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити позивачу автомобіль Kia Sportage 2.0 AT Comfort (2WD) 2015 колір (білий) на протязі 30 днів з дня сплати покупцем перового періодичного платежу, вартістю 272000 грн., а позивач мав сплатити 50% від вартості товару (а.с. 15-17, 18, 19).
Факт виконання позивачем укладеного між сторонами 30 травня 2019 року договору підтверджується квитанцією № 0.0.1368360986.1 про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ Автоспейс Україна 146880 грн., комісія банку становить 1000 грн., які також були сплачені позивачем (а.с. 20).
Відповідачем не виконано зобов`язання за договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року: автомобіль ОСОБА_1 не поставлений, грошові кошти, сплачені останнім в якості авансу і першого платежу на користь відповідача не повернуті позивачеві.
Судом також встановлено, що за фактом вчинення шахрайських дій ТОВ Автоспейс Україна під видом продажу автомобіля, за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України за № 120190406500001687 (а.с. 21).
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Судом встановлено, що умовами укладеної між сторонами угоди передбачений обов`язок учасника системи про повну сплату ціни автомобіля та послуг відповідача шляхом оплати 120 внесків у порядку та розмірі, передбаченому умовами угоди та додатків до неї.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1,2,5 ст.203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦПК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
Пунктом 19 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що продукція, це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Згідно положень частин 1,2 ст.18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що умови оспорюваного договору купівлі-продажу з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року, які не є позитивними, бажаними (очікуючими) для споживача, є несправедливими, а тому підлягають визнанню недійсними.
Положеннями ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв`язку з недодержанням відповідачем в момент вчинення оскаржуваного правочину вимог, які встановлені частиною першою ст.203 цього Кодексу, а тому позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням результату розгляду справи, а також того, що позивач на підставі ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , витрати зі сплати судового збору в розмірі 1478,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспейс Україна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору шляхом стягнення грошових коштів задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року стосовно автомобіля Kia Sportage 2.0 AT Comfort (2WD) 2015 колір (білий), укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Автоспейс Україна .
Застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №1764 від 30 травня 2019 року, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспейс Україна (код ЄДРПОУ 34470591) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 146880 (сто сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн., які були сплачені в якості передоплати і 1000 (одну тисячу) грн., які були сплачені в якості комісії банку, а разом 147880 (сто сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя С.О. Демидова
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2019 |
Оприлюднено | 24.09.2019 |
Номер документу | 84440731 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Демидова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні