Постанова

від 18.09.2019 по справі 328/2651/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.09.2019 Справа № 328/2651/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №328/2651/18 Головуючий у 1 інстанції Коваленко П.Л.

Провадження № 22-ц/807/2468/19 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Крилової О.В.

за участю секретаря судового засідання Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 14 травня 2019 року у справі за позовом Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Балківської сільської ради та Державного підприємства Приморське лісове господарство до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев лісосмуги,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2018 року Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Балківської сільської ради та ДП Приморське лісове господарство звернулося до суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев лісосмуги.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.03.2018 помічником лісничого Токмацького лісництва ДП Приморське лісове господарство Безручко Н.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №7 відповідно до якого ОСОБА_1 05.03.2018 о 23 год. 20 хв. лісосмузі здійснив незаконну вирубку двох дерев породи акації з діаметрами пня: 36 см та 39 см, що є порушенням ст.ст.65, 89, 105 Лісового кодексу України, чим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.65 КУпАП.

Внаслідок дій ОСОБА_1 спричинена шкода незаконною порубкою дерев акації в сумі 13 027 грн. 19 коп. 15.03.2018 помічником лісничого Токмацького лісництва Державного підприємства Приморське лісове господарство Безручко Н .В. за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №7 винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн..

В добровільному порядку ОСОБА_1 матеріальна шкода, заподіяна незаконною порубкою двох дерев акації до ступеня припинення росту в розмірі 13 027,19 гривень, не відшкодована.

У зв`язку з чим заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Усатий О.П. в інтересах держави в особі Балківської сільської ради та Державного підприємства Приморське лісове господарство на підставі ст.ст.23, 24, 56 Закону України Про прокуратуру звернувся до суд з вказаним позовом.

Уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев лісового фонду у розмірі 14 811,92 грн. та стягнути сплачений судовий збір.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 14 травня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на корить Державного бюджету України, місцевого бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Балківської сільської ради шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев лісосмуги в сумі 14 811,92 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом безпідставно стягнуто шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев лісосмуги на користь неналежного позивача.

Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Балківська сільська рада та ДП Приморське також надали суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких також просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заподіяна шкода, завдана злочином незаконною порубкою дерев у розмірі 14 811,92 гривень підлягає відшкодуванню відповідачем, який її заподіяв, оскільки його дії були неправомірними, між діями і заподіяною шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина ОСОБА_1 , що встановлено постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.05.2018 № 7.

Колегія судді погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.03.2018 помічником лісничого Токмацького лісництва Державного підприємства Приморське лісове господарство Безручко Н .В. складено протокол про адміністративне правопорушення №7 відповідно до якого ОСОБА_1 05.03.2018 о 23 год. 20 хв. лісосмузі здійснив незаконну вирубку двох дерев породи акації з діаметрами пня: 36 см та 39 см, що є порушенням ст.ст.65, 89, 105 Лісового кодексу України, чим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.65 КУпАП. Внаслідок дій ОСОБА_1 спричинена шкода незаконною порубкою дерев акації в сумі 13 027 грн. 19 коп.

15 березня 2018 помічником лісничого Токмацького лісництва Державного підприємства Приморське лісове господарство Безручко Н .В. за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №7 винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 гривень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення №7 від 15.05.2017 ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувалася.

ОСОБА_1 в добровільному порядку сплачено штраф в сумі 85,00 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем незаконною порубкою дерев акації спричинено матеріальну шкоду.

Сума шкоди, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 65-1 КУпАП, склала 13 027 грн. 19 коп.

В добровільному порядку ОСОБА_1 матеріальна шкода, заподіяна незаконною порубкою двох дерев акації до ступеня припинення росту в розмірі 14811,92 гривень, не відшкодована.

Розрахунок суми шкоди здійснено ДП Приморське лісове господарство відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу та склав 14 811,92 гривень.

З врахуванням положень ст. 76 - 79 ЦПК України постанова про накладення адміністративного стягнення №7 від 15.05.2017, якою ОСОБА_1 визнано винним, відноситься до письмових доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування та підтверджують вину відповідача у заподіянні шкоди.

За змістом ч. 1 статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Порушення лісового законодавств відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що наявний факт вчинення відповідачем ОСОБА_1 незаконної вирубки двох дерев породи акації з діаметрами пня: 36 см та 39 см,.

Відповідачем не спростовані надані позивачем докази, якими підтверджується факт заподіяння шкоди.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом стягнуто шкоду на користь неналежного відповідача є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів, оскільки позов обґрунтовано заявлений Токмацькою місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Бадківської сільської ради та Державного підприємства Приморське лісове господарство , оскільки порушення вчинено на території Балківської сільської ради та вказані платежі зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок сільської ради, а тому несвоєчасна сплата їх відповідачем може призвести до ненадходжень до місцевого бюджету.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 14 травня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді: