Постанова

від 12.09.2019 по справі 750/13097/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 вересня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13097/18

Головуючий у першій інстанції - Требух Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/748/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.

із секретарем судового засідання - Шапко В.М.

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - Відділ культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди,

місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів

дата складання повного тексту судового рішення - 03 квітня 2019 року

В С Т А Н О В И В:

30 листопада, 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними та скасувати наказ №48/01-07 від 01.11.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ., наказ №49/01-07 від 01.11.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та наказ №56/01-07 від 22.11.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Наказами відділу культури і туризму Ічнянської міської ради №48/01-07 та 49/01-07 від 01.11.2018 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутність в Ічнянській школі мистецтв Інструкції з діловодства Ічнянської школи мистецтв та Номенклатури справ Ічнянської школи мистецтв.

Наказом №56/01-07 від 22.11.2018 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ненадання додаткової відпустки ОСОБА_2 , що призвело до порушення його трудових прав.

Позивач стверджує, що наказ про надання додаткової відпустки ОСОБА_2 не видавався, оскільки останній забрав свою заяву з наміром змінити дату початку відпустки, проте заяву більше не подавав.

Позивач вважає, що оспорювані накази винесені з порушенням приписів трудового законодавства, без дотримання процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та без доведення роботодавецм вини працівника.

Наголошує, що дії відповідача завдали шкоди її діловій репутації, принизили її як фахівця перед трудовим колективом та територіальною громадою міста Ічня, внаслідок чого позивач зазнала сильних душевних страждань, негативного впливу на спосіб життя, порушено її звичні життєві зв`язки і вона вимушена витрачати значні зусилля для організації свого життя та відновлення порушених трудових прав і ділової репутації. Неправомірні дії відповідача завдали їй моральної шкоду, яку позивач оцінює у 10000грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ №48/01-07 від 01.11.2018 року Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ №49/01-07 від 01.11.2018 року Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнуто з Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питаненя про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу відділу культури і туризму Ічнянської міської ради № 56/01-07 від 22.11.2018 року та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справим та порушення норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що в наказі про накладення дисциплінарного стягнення не зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, не вказані фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення та в чому полягала винна протиправна поведінка позивача, Відповідачем не проведене розслідування та відсутні докази вчинення працівником дисциплінарного проступку.

На думку апелянта, судом першої інстанції не з`ясовані обставини ненадання ОСОБА_2 відпустки, не взято до уваги відсутність порушення трудової дисципліни позивачем та відсутність доказів неналежного виконання трудових обов`язків та порушення трудової дисципліни.

Апелянт вказує, що 28 вересня 2018 року викладачем Ічнянської шкоди мистецтв ОСОБА_2 подана заява про надання додаткової відпустки на 14 днів, починаючи з 22 жовтня 2018 року, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підготувала проект наказу. Дізнавшись, що 24 жовтня 2018 року відбудеться атестація педагогічних працівників, ОСОБА_2 16 жовтня 2018 року особисто відкликав свою заяву, що підтверджується актом від 16 жовтня 2018 року, письмовими поясненнямт ОСОБА_1 від 19.11.2018 року та показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , допитаних в суді першої інстанції.

Апелянт наголошує, що у спорах про оскарження накладення дисциплінарного стягнення обов`язок доказування покладається на роботодавця, проте судом першої інстанції не було витребувано інформацію у відповідача щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 про надання йому додаткової відпустки, графіку відпусток, внутрішніх документів.

В апеляційній скарзі відділ культури і туризму Ічнянської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що в судовому засіданні повідомлено про помилку при реєстрації листа про наявність Інструкції з діловодства та номенклатури справ та замість 01.11.2018 року помилково вказано 01.10.2018 року.

За твердженням апелянта відсутність чи наявність письмового пояснення працівника не є підставою для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення доведений актом про результати документальної перевірки діяльності Ічнянської школи мистецтв щодо додержання вимог законодавства про позашкільну освіту від 18.10.2018 року.

На думку апелянта висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є помилковим, оскільки позивачем не забезпечено організації навчально-виховного процесу, ураховуючи, що в Ічнянській школі мистецтв станом на 01.11.2018 року не було Номенклатури справ та Інструкції з діловодства у закладі, чим підтверджується наявність дисциплінарного проступку.

Надані до суду наявні у справі копії Інструкції з діловодства та Номенклатури справ належним чином не посвідчені, а відтак є недійсними.

Апелянт вказує, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про поновлення на работі, а тому у цій справі відсутній предмет спору, оскільки трудові правовідносини між позивачем та відповідачем припинені, а наказ № 30/01-06 від 05.12.2018 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади директора Ічнянської школи мистецтв на підставі з п. 9 ст. 36 КЗпП України є чинним, моральної шкоди позивачеві не завдано і піжстави для її стягнення з відповідача відсутні.

Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу начальник Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради ОСОБА_5 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційний суд враховує наступне.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1993 року працює в Ічнянській школі мистецтв. Наказом Відділу культури і туризму Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 30.08.2013 № 18-К переведена на посаду директора Ічнянської школи мистецтв (т.1 а.с.13).

Наказом №48/01-07 від 01.11.2018 року відділу культури і туризму Ічнянської міської ради від 01.11.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, що виразилось в незабезпеченні організації навчально-виховного процесу відповідно до пп.4 п.6.3 Статуту Ічнянської школи мистецтв та вимог чинного законодавства України у зв`язку з невиконанням вимог Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах установах і організаціях , затверджених наказом Міністерства юстиції Укнраїни від 18.06.2015 року №1000/52, а саме: відсутності у закладі затвердженої Інструкції з діловодства Ічнянської школи мистецтв (т.1 а.с.15).

Наказом відповідача № 49/01-07 від 01.11.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке виразилось у незабезпеченні організації навчально-виховного процесу відповідно до пп.4 п.6.3 Статуту Ічнянської школи мистецтв та вимог чинного законодавства України у зв`язку з невиконанням вимог Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції Укнраїни від 18.06.2015 року №1000/52, а саме: відсутності у закладі затвердженої Номенклатури справ Ічнянської школи мистецтв (т.1 а.с. 16).

Наказом відповідача № 56/01-07 від 22.11.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке виразилось у незабезпеченні директором Ічнянської школи мистецтв належного керівництва закладом, колективом, відповідно до пп.1,13 п.6.3 Статуту Ічнянської школи мистецтв ( бездіяльність яка виразилась у невиданні наказу про відпустку), порушенні вимог законодавства, передбачених ст..45 Конституції України, ст..2,10 Закону України Про відпустки , ст..74, 77-2 КЗпП України, п.17 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а саме: ненадання додаткової відпустки, на яку працівник має право, що призвело до порушення трудових прав ОСОБА_2 (т.1 а.с.17).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати незаконними та скасувати вищезазначені накази, посилаючись на положення ст. ст. 139 -147-1 КЗпП України та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними та скасування наказу №48/01-07 від 01.11.2018 року та наказу № 49/01-07 від 01.11.2018 року відділу культури і туризму Ічнянської міської ради та стягнувши на користь позивача 1000 грн. відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушень трудової дисципліни ОСОБА_1 та з відсутності в її діях ознак дисциплінарного проступку у вигляді незабезпечення організації навчально-виховного процесу, яке виразилось у відсутності в Ічнянській школі мистецтв на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності 01.11.2018 року Інструкції з діловодства та Номенклатури справ Ічнянської школи мистецтв.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій частині апеляційний суд визнає законним і обґрунтованим, ухваленим з урахуванням усіх обставин справи та наявних у справі і об`єктивно оцінених доказів та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнаня незаконним та скасування наказу №56/01-07 від 22.11.2018 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_2 про надання додаткової відпустки позивачем ОСОБА_1 не вирішена, відпустка надана не була; позивачем заяву ОСОБА_2 про відкликання заяви про надання відпустки не надано, наявність її існування не доведено; позивачем не надано жодних письмових документів у відповідності до вимог діловодства, які б підтверджували факт відкликання та повернення заяви про надання додаткової відпустки ОСОБА_2 ; позивачем не надано обґрунтованого пояснення, чому з 28 вересня 2018 року по 16 жовтня 2018 року не була вирішена заява ОСОБА_2 про надання додаткової відпустки строком на 14 днів як інваліду війни.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.

Виходячи із засад ратифікованої Україною 04.02.94 р. Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 р., положень Конституції України та чинного трудового законодавства, обов`язок доведення правомірності притягнення працівника до відповідальності покладається на роботодавця.

Відповідно до вимог ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 141 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Відповідно до ст.147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ст.147-1 КЗпП України).

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що дисциплінарні стягнення застосовуються у разі порушення саме трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни вважається недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Перелік трудових обов`язків, недотримання чи не виконання яких може бути підставою для застосування стягнень визначається посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, або приписами Статуту у разі, якщо діяльність установи підприємства регулюється саме цим локальним нормативним актом.

Відповідно до п.6.1 Статуту Ічнянської школи мистецтв керівництво закладом здійснює директор.

Пунктом 6.3 Статуту Ічнянської школи мистецтв передбачено, що керівник закладу зокрема здійснює керівництво колективом, організовує навчально-виховний процес, видає в межах своєї компетенції накази і контролює їх виконання (т. 1 а.с.173-185).

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що в ході проведення перевірки Відділом культури і туризму Ічнянської міської ради 30.10.2018 року було запропоновано ОСОБА_1 надати в строк до 31.10.2018 року письмові пояснення відсутності в Ічнянській школі мистецтв затверджених Інструкції з діловодства та Номенклатури справ Ічнянської школи мистецтв (т.1 а.с.128).

Листом від 31.10.2018 року № 47 ОСОБА_1 повідомила начальника відділу культури і туризму ОСОБА_5 про наявність на момент перевірки з 27.09 по 03.10.2018 року Номенклатури справи та Інструкції з діловодства, які були затверджені 05 вересня 2019 року (т.1 а.с. 130).

Апеляційним судом досліджені наявні у справі завірені належним чином копії Інструкції з ведення діловодства в Ічнянській школі мистецтв, затвердженої 05.09.2018 року та Номенклатури справ Ічнянської школи мистецтв і ці документи колегія суддів приймає в якості належних і допустимих та безсумнівних доказів. (т.1 а.с.20-34, 35-36).

Доводи скарги про недостовірність вказаних Інструкції та Номенклатури справ відповідачем у судах першої та апеляційної інстанції не доведено, а відтак апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів суду першої інстанції і не доведено апеляційному суду у чому полягає вплив Номенклатури справ та Інструкції з ведення ділової документації на навчально-виховний процес в Ічнянській школі мистецтв.

Твердження відповідача про не надання ОСОБА_1 письмових пояснень з приводу невиконання її посадових обов`язків спростовується листом позивача від 31.10.2018 року № 47 начальнику відділу культури і туризму ОСОБА_5, який зареєстрований відповідачем і наявність цього листа відповідач у суді не заперечував, що ставить під сумнів доцільність притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. (т. 1 а.с. 130).

Перевіряючи аргументи скарг, апеляційним судом встановлено, що відповідач неодноразово нагороджував ОСОБА_1 грамотами за сумлінну працю, високий професіоналізм, результативну роботу у навчанні та вихованні учнів. ОСОБА_1 та колективу школи виносились подяки від громадських організацій, зокрема за підтримку воїнів-захисників у зоні АТО, за волонтерську діяльність (а.с.39-45).

Виходячи із сукупності досліджених обставин та наявних у справі доказів, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконними накази № 48/01-07 від 01.11.2018 року та № 49/01-07 від 01.11.2018 року Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, який виразився у незабезпеченні організації навчально-виховного процесу у зв`язку з відсутністю Інструкції з діловодства та Номенклатури справ в Ічнянській школі мистецтв.

Перевіряючи доводи скарг щодо визнання незаконним та скасування наказу № 56/01-07 від 22.11.2018 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує наступне.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.12.1992 р. №9 Про практику розгляду трудових спорів при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Відмовляючи ОСОБА_1 у визнанні незаконним наказу № 56/01-07 від 22.11.2018 року, суд першої інстанції виходив з того, питання надання додаткової відпустки ОСОБА_2 не було вирішено, а факт повернення заяви ОСОБА_2 позивачем не було доведено.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, з огляду на таке.

Перевіряючи аргументи скарг, апеляційним судом встановлено, що 28 вересня 2018 року викладач ОСОБА_2 подавав директору Ічнянської школи мистецтв ОСОБА_1 письмову заяву про надання згідно п.17 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту додаткової відпустки на 14 календарних днів - з 22 жовтня по 04 листопада 2018 року і ці обставини сторони в апеляційному суді не спростовували і не заперечували (т.1 а.с. 139).

Вказана заява ОСОБА_2 про надання додаткової відпустки позивачем ОСОБА_1 не вирішена, відпустка надана не була.

На підставі розпорядженя Ічнянської районної державної адміністрації № 234 від 09.10.2018 року на території Ічнянського району оголошено проведення тимчасової загальної евакуації населення з 09.10.2018 року (т. 1 а.с.19).

Згідно акта від 16 жовтня 2019 року, складеного директором Ічнянської школи мистецтв ОСОБА_1 , заступником директора ОСОБА_3 , викладачами Бондар Н.М. та Паньок Ю.В. , викладач ОСОБА_2 дізнавшись, що 24 жовтня буде проводитись атестація педагогічних працівників, попросив віддати заяву від 28.09.2018 року про надання відпустки для того, щоб її переписати (т.1 а.с. 37).

У своїх поясненнях керівнику відділу культури і туризму від 16.11.2018 року та від 19.11.2018 року ОСОБА_1 зазначає, що викладач ОСОБА_2 28 вересня 2018 року подав заяву про надання додаткової відпустки, а 16 жовтня попросив заяву віддати, щоб її переписати, оскільки не було зрозуміло коли закінчиться евакуація. Нової заяви про надання додаткової відпустки викладачем ОСОБА_2 не надавалося (т. 1 а.с. 142, 144).

З пояснень ОСОБА_1 , викладених у акті від 19 листопада 2018 року управління Держпраці у Чернігівській області, убачається, що 28 вересня 2018 р. викладач ОСОБА_2 подав заяву про надання додаткової відпустки з 22 жовтня по 04 листопада 2018 року. Дізнавшись, що 24.10.2018 р. відбудеться атестація педагогічних працівників, ОСОБА_2 забрав заяву, щоб переписати її, про що 16.10.2018 р. був складений акт (т. 1 а.с.148).

З пояснень ОСОБА_2 , викладених у цьому ж акті управління Держпраці у Чернігівській області, убачається, що 28 вересня 2018 р. ОСОБА_2 подав позивачеві заяву про надання додаткової відпустки і цю заяву назад для перенесення відпустки він не забирав (т.1 а.с. 148).

Як встановлено апеляційним судом і не заперечувалось сторонами, подана 28.09.2018 р. ОСОБА_2 заява про надання додаткової відпустки у Ічнянській школі мистецтв не зареєстрована.

Разом з тим, наказом відповідача № 56/01-07 від 22.11.2018 року дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 накладено за ненадання ОСОБА_2 додаткової відпустки за його заявою від 28 вересня 2018 року.

Проте, апеляційним судом встановлено, що відділом культури і туризму Ічнянської міської ради не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду оригінал поданої ОСОБА_2 28.09.2018 року заяви про надання додаткової відпустки. У матеріалах справи оригінал цієї заяви також не міститься.

Отже, оригінал заяви ОСОБА_2 від 28.09.2018 р. про надання додаткової відпустки, який покладений в основу виданого відповідачем наказу № 56/01-07 від 22.11.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , не досліджений і не оцінювався судом першої інстанції, і не був наданий для дослідження апеляційному суду.

Виходячи з сукупності обставин цієї справи, апеляційний суд надану відповідачем замість оригіналу вказаної заяви фотокопію звернення ОСОБА_2 до директора Ічнянської школи мистецтв про надання додаткової відпустки з 22 жовтня по 04 листопада 2018 року не приймає в якості доказу як таку, що не є належним і допустимим та достовірним доказом у розумінні ст.ст.76-79 ЦПК України, а за приписами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (а.с.139 ).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у дисциплінарному проступку викликає сумніви, оскільки відповідачем достовірно не доведена, що виключає накладення дисциплінарного стягнення на позивача, а отже наказ відділу культури і туризму Ічнянської міської ради № 56/01-07 від 22.11.2018 року є незаконним.

Зазначені обставини не були встановлені та не досліджувались судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Будь-які дані, які б об`єктивно і безсумнівно свідчили про порушення ОСОБА_1 обов`язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, матеріали справи не містять. Приймаючи рішення про накладення на позивачку дисциплінарних стягнень у вигляді догани, відповідач не з`ясував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок. Досліджені апеляційним судом обставини та наявні у справі докази не дають підстав для однозначного висновку і не підтверджують безсумнівно правомірності оскаржуваних наказів, а відтак застосування до позивача стягнень у вигляді догани за відсутності належних і допустимих безспірних та безсумнівних доказів її вини суперечить вимогам трудового законодавства.Отже, порушені трудові права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту.

Щодо позовних вимог в частині скасування спірних наказів, то дані вимоги не є належним способом захисту і задоволенню не підлягають, оскільки визнання наказу незаконним є підставою для його скасування відповідачем.

Зважаючи на сукупність обставин справи та виходячи із суті спору, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, з огляду на таке.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, у даному випадку визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, характер та обсяг страждань ОСОБА_1 , тривалість моральних страждань та негативні наслідки, які настали для неї у зв`язку з порушеними правами, судова колегія дійшла до висновку, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, з урахунням дотримання засад виваженості, розумності та справедливості обґрунтовано зменшений судом першої інстанції до 1000 грн., що є достатнім для відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди.

Аргументи скарги про те, що оспорювані накази виконані і не можуть бути визнані незаконними судом, є юридично неспроможними і до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що суперечать статті 55 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 березня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу № 56/01-07 від 22.11.2018 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, яким визнати незаконним оспорюваний наказ.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

За приписами Закону України Про судовий збір ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про визнання незаконним наказів про оголошення догани, тому з відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області належить стягнути судовий збір 704 грн.80 коп. в дохід держави за розгляд справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1057 грн. 20 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу № 56/01-07 від 22 листопада 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 - скасувати,

Наказ Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області № 56/01-07 від 22 листопада 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 - визнати незаконним.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 1057 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Стягнути з Відділу культури і туризму Ічнянської міської ради Чернігівської області у дохід держави судовий збір у сум 704 грн. 80 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: