Ухвала

від 23.09.2019 по справі 619/3695/19

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/3695/19

провадження №2/619/1388/19

Ухвала

23 вересня 2019 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи :

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Слатинська селищна рада Дергачівського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як роз`яснено у п.п.15, 16 Постанови №10 від 17.10.2014 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК (в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятоюстатті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Як вбачається з позову позивач зазначила ціну позову 76840,00грн, при цьому не зазначила докази на підтвердження вартості спадкового майна, станом на момент звернення до суду, а саме вартості житлового будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн - 9605,00грн).

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на житловий будинок, то їй необхідно сплатити судовий збір відповідно до даних позовних вимог після здійснення оцінки житлового будинку.

Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК (в редакції до 15.12.2017). У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як передбачено ч.ч.2,4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 5 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, в порушення ч.1 ст.1297 ЦК України, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не надає доказів на підтвердження звернення до нотаріуса для оформлення спадкових прав та наслідків такого звернення та не зазначає причини, з яких доказ не може бути подано.

Крім того, позивачем не надано докази укладення шлюбу та зміни прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , не надано докази належності ОСОБА_2 спадкового майна або клопотання про їх витребування, а також не зазначено доказів про спільне проживання з батьком на момент смерті.

Крім того, частиною 2 статті 95 ЦПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачем до позову додано копії письмових доказів, та при цьому, не підтверджена відповідність копії письмових доказів оригіналу, який знаходиться у позивача із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя -

постановив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко