Постанова

від 23.09.2019 по справі 183/4655/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 183/4655/16

провадження № 61-41971св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Віктора Феофановича на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р. ,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро (далі -

ТОВ агрофірма Олімпек-Агро ) про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної особистої власності належить земельна ділянка площею 1,7567 га (кадастровий номер 1223286000:02:025:2207), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 08 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.

Сторонами в договорі погоджено, що орендна плата за землю вноситься у строк до 30 грудня поточного року. Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки землі, що на момент укладання договору становить суму в розмірі 674,30 грн, а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до

0,40 га. У разі зміни законодавством мінімальної орендної плати, індексації законодавством грошової оцінки землі, розмір орендної плати може коригуватися шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору.

В пункті 1.1. договору, сторонами погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання договору становила 22 480,00 грн. З 2013 року розмір орендної плати було збільшено до 4 % від грошової оцінки землі. В період з 2012 по 2015 рік за оренду земельної ділянки позивачу виплачено орендну плату в грошовій формі в розмірі: за 2012 рік -

1 227,00 грн, в 2013 році - 1 000,00 грн, за 2014 рік та 2015 роки орендна плата не виплачена. Таким чином заборгованість відповідача становить: за

2012 рік - 445,17 грн, за 2013 рік - 672,17 грн, за 2014 рік - 1 672,17 грн, за 2015 рік - 2 088,55 грн.

Дане нарахування проводилося відповідачем з грубим порушенням умов договору, оскільки відповідачем не враховано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель при виплаті орендної плати. Також відповідачем у період з 2010 по 2016 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони соломи до садиби орендодавця, послуги по обробітку присадибної ділянки орендодавця до

0,40 га (оранка та культивація). Невиплата орендної плати у вигляді безкоштовної поставки соломи та послуг по обробітку присадибної ділянки орендодавця для позивача є вкрай важливим та необхідним, враховуючи те, що позивач проживає в сільській місцевості, має підсобне господарство (утримує велику рогату худобу, свиней, птицю та іншу худобу) та присадибну ділянку, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію для власного споживання. Саме за рахунок ведення підсобного сільськогосподарського виробництва позивач забезпечує себе та свою родину, як продуктами харчування так і коштами (за рахунок реалізації надлишків сільськогосподарської продукції). Невиконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для позивача, а саме позивач був вимушений нести додаткові витрати на обробіток землі та придбання соломи

ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі від 08 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро , зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за

№ 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 08 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро , зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.

Стягнуто з ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що суду не надано належних та допустимих доказів своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати відповідачем, що свідчить про систематичне невиконання обов`язку щодо сплати орендної плати та наявність підстав для розірвання договору. Крім того, окремою підставою для розірвання договору є невиконання відповідачем умов договору щодо оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача протягом 2012-2015 років, а також поставки їй соломи у цей самий період.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня

2018 року апеляційну скаргу ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро задоволено.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро судові витрати у розмір 606,32 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із належного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором. Орендна плата сплачувалась в грошовій та натуральній формі за погодженням із позивачем. Доводи позовної заяви про те, що відповідачем не виплачено позивачу за 2013-2015 роки орендну плату в повному обсязі фактично спростовуються наданою відповідачем довідкою про розмір нарахованої та фактично виплаченої орендної плати, а також копіями відомостей про виплату орендної плати.

Умовами договору не передбачено обов`язку відповідача щорічно, або у певний період (періоди) року здійснювати поставку соломи до садиби орендодавця, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою орендодавця, у випадку придбання соломи останнім, чи здобуття її у будь-який інший спосіб. Позивач не звертався до ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро з відповідними заявами про поставку соломи чи виконання певних робіт, тоді як звичаями ділового обороту встановлена процедура подання відповідних заявок на здійснення поставок до садиб та безкоштовної оранки (культивації) присадибних ділянок.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

03 серпня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ямковий В. Ф. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року та залишити в силі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що відповідач систематично не виконував умови договору. Протягом 2013-2015 років взагалі не здійснювалася виплата орендної плати в натуральній формі (поставка соломи) та у відробітковій формі (оранка та культивація присадибної ділянки позивача), орендна плата у грошовій формі сплачувалася не в повному обсязі.

Доводи інших учасників справи:

10 вересня 2018 року ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня

2018 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Ямковому В. Ф. строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня

2018 року . Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст фактичних обставин справи:

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 318573 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 12 березня 2009 року, на праві приватної особистої власності належить земельна ділянка площею 1,7567 га (кадастровий номер 1223286000:02:025:2207), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Також, в користуванні позивача наявна земельна ділянка, площею 0,55 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

08 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Новомосковськом районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 01-10-126-03272 від 08 грудня 2010 року.

Сторонами в договорі погоджено, що орендна плата за землю вноситься у строк до 30 грудня поточного року. Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки землі, що на момент укладання договору становить суму в розмірі 674,30 грн, а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до

0,40 га. У разі зміни законодавством мінімальної орендної плати, індексації законодавством грошової оцінки землі, розмір орендної плати може коригуватися шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору.

В пункті 1.1. договору, сторонами погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання договору становила 22 480,00 грн. Визначено, що орендна плата сплачується після утримання прибуткового податку. Договором оренди віднесено до обов`язків орендодавця своєчасну сплату орендної плати. З 2013 року розмір орендної плати було збільшено до

4 % від грошової оцінки землі.

Згідно довідки, наданої відповідачем, на виконання договору, за період з

2013 по 2017 роки нараховано з урахуванням утриманих податків до виплати: за 2013 рік - 1 667,13 грн, за 2014 рік - 1 667,13, за 2015 рік - 2 045,47 грн, за 2016 рік - 2 773,93 грн. З яких на користь позивача за договором оренди фактично сплачено орендну плату: у 2013 році - 1 000,00 грн в грошовій формі (27 вересня 2013 року); 672,00 грн в грошовій формі (09 грудня 2013 року); у 2014 році - 1 667,00 грн в грошовій формі (05 листопада 2014 року); у

2015 році - 2 045,00 грн в грошовій формі (27 жовтня 2015 року); у 2016 році -

2 774,00 грн в грошовій формі (03 серпня 2016 року).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має значення саме несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі має місце сплата у меншому розмірі та з порушенням строків, встановлених умовами договору.

Аналізуючи наведене, а також встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак систематичності несплати відповідачем орендної плати, оскільки відповідач сплачував орендну плату в грошовій формі за погодженням із позивачем в повному обсязі, що підтверджується наданою відповідачем довідкою про розмір нарахованої та фактично виплаченої орендної плати та копіями відомостей про виплату орендної плати.

Висновок апеляційного суду щодо відсутності погодженого сторонами порядку виконання встановленого договором обов`язку відповідача проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, здійснення ним оранки та культивації присадибної ділянки, а тому виконання таких дій за звичаями ділового обороту має відбуватися у спосіб поданням відповідних заявок орендодавця, на підтвердження яких позивач не надала доказів, є правильним, оскільки безкоштовна доставка придбаної нею соломи чи виконання інших робіт (оранка, культивація присадибної ділянки) неможлива без волевиявлення позивача та доведення його до відома ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 18 квітня

2018 року (справа № 183/3993/16) та від 28 листопада 2018 року (справа

№ 183/1526/17).

Доводи касаційної скарги про систематичну несплату відповідачем орендної плати, не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від

22 травня 2018 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат:

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги

представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового В. Ф. без задоволення, то розподіл судових витрат відповідно до правил статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Віктора Феофановича залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня

2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко