ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11.12.2008 р. № 12/487
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Голод В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку та виплати пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
В суді представник позивача позовні вимоги підтримала повністю і просила: - зобов`язати відповідача встановити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 4 495, 87 грн.; - зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 18.01.2007 року по 01.10.2008 року в сумі 35 786, 87 грн.; - зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач та його представник посилаються на те, що відповідачем у 2007 році прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 з 18.01.2007 року пенсії у відповідності до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , однак при прийняті цього рішення допущено порушення щодо визначення стажу наукової роботи та розміру пенсії, чим обмежено його права на справедливе пенсійне забезпечення.
Представник відповідача позов не визнала і подала письмові заперечення на нього.
В обґрунтування позиції відповідача його представник аргументувала тим, що стаж наукової роботи позивача складає 31 рік 11 місяців та 10 днів, середньомісячний заробіток за цей період для обчислення пенсії склав 2 959, 71 грн., загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку склав 90 %, розмір пенсії склав 2 663, 739 грн., додаткова пенсія як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4, 99 грн., підвищення додаткової пенсії 0, 19 грн., загальний розмір пенсії 18.01.2007 року -2 668, 92 грн. При цьому зазначила, що з огляду на норми законодавства України, підстав для врахування періоду роботи позивача з 20.07.200 р. по 22.07.2004 р. до наукового стажу роботи та включення заробітної плати за цей період до суми заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, немає.
Суд, дослідивши докази по справі та вислухавши представників сторін, встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням від 14.06.2007 р. №154690 відповідач з 18.01.2007 р. призначив позивачу пенсію відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність . Відповідач призначив і виплачував Позивачу пенсію в розмірі: з 18.01.2007 р. по 01.03.2008 р.: 2668,92 грн., з 01.03.2008 р. по 01.04.2008 р.: 2894,47 грн., з 01.04.2008 по 01.07.2008 р: 2894,27 грн., з 01.07.2008 по 01.10.2008 р.: 2894,67 грн.
Відповідно до ст.24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років. Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Згідно із ч.5 ст.24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність`для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідач не заперечує того, що пенсія позивачу повинна виплачуватися у розмірі 90 відсотків від сум його заробітної плати, оскільки стаж наукової роботи позивача перевищує 30 років.
Посилання відповідача на те, що період роботи позивача з 20.07.2000 р. по 22.07.2004 р. не підлягає врахуванню до стажу наукової роботи не можуть враховуватись з огляду на наступне.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 4 березня 2004 р. N 257 Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність .
Згідно із п. 2 зазначеного Переліку на отримання пенсії наукового співробітника мають право особи, що працювали у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівнів акредитації на наступних посадах: керівник (ректор, президент, начальник тощо); заступник керівника (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент) з науково-педагогічної, наукової роботи; декан; завідуючий кафедрою; професор; доцент; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; старший викладач; викладач, асистент; керівник (завідуючий, начальник, директор), заступник керівника (завідуючого, начальника, директора) наукового підрозділу (інституту, частини, відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник; науковий співробітник; молодший науковий співробітник, учений секретар.
Як вбачається з трудової книжки позивача, 20.07.2000 р. його було переведено на посаду заступника генерального директора Науково -методичного інституту міжнародної освіти та проблем управління -вченого секретаря Міжрегіональної академії управління персоналом, яка є вищим навчальним закладом і акредитована за ІІ, ІІІ та IV рівнями.
20.08.2002 р. позивача було переведено на посаду генерального директора Науково -методичного інституту міжнародної освіти та проблем управління Міжрегіональної академії управління персоналом. 14.05.2003 р. Науково -методичний інститут міжнародної освіти та проблем управління було реорганізовано в Українсько -Китайський науково -методичний інститут міжнародної освіти та проблем управління імені Конфуція. На посаді генерального директора зазначеного інституту позивач працював до 23.07.2004 р.
Із наведеного вбачається, що посади, які обіймав позивач з 20.07.2000 р. по 22.07.2004 р. у Міжрегіональній академії управління персоналом надають йому право на призначення пенсії відповідно до статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , а отже, стаж роботи на зазначених посадах повинен враховуватися при обчисленні пенсії наукового співробітника.
Крім того, із наданого позивачем рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2007 р. по справі №2-2713\15.2007 р. встановлено, що стаж наукової роботи позивача становить 36 років, що на 4 роки та 20 днів більше, ніж визначив відповідач. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05.11.2007 року.
Згідно із п.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з іншим, із довідок наданих відповідачем, середньомісячний заробіток позивача для обчислення його пенсії складає 4995, 41 грн. А тому 90 відсотків від зазначеної суми становить 4495, 87 грн.
Твердження відповідача про те, що виплата пенсії не відноситься до його компетенції не можуть бути враховані.
Так, в силу п.1.1 Положення Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. N 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за N 442/6730, Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Згідно із п.п.6 п.2.2. зазначеного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії , щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Зазначене вище спростовує твердження відповідача про те, що виплата пенсій та інших платежів виходить за межі його компетенції.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з 18.01.2007 р. відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про призначення позивачу пенсії наукового працівника в розмірі 4 495 (чотири тисячі чотириста дев`ятсот п`ять) грн. 87 коп. на місяць.
Різниця між фактично виплаченою позивачу пенсією та пенсією, що підлягала виплаті за період з 18.01.2007 р. по 01.10.2008 р. складає 35 786 (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 87 коп.
Дії відповідача, що полягають у виплаті позивачу пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством є такими, що порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, а отже, позивач мав право на звернення до суду із відповідним позовом.
Жодна із сторін не наполягала на відмові у задоволенні позову через пропущення строку на звернення до суду, у зв`язку із цим, питання щодо строків звернення до суду не порушувалось.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У даному випадку, суд не вбачає необхідності зобов`язувати відповідача подавати звіт про виконання рішення, оскільки передумови того, що відповідач буде ухилятися від його виконання відсутні. При цьому судом звертається увага на те, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідний суб`єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож рішення органу державної влади повинно відповідати закону, прийматись на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин. Воно не може і не повинно ґрунтуватись на припущеннях.
Натомість рішення відповідача щодо призначення позивачу пенсії прийнято без належної перевірки та поспішно. Зокрема, судом встановлено наявність порушення в частині визначення стажу наукової роботи позивача, що призвело до зменшення розміру його пенсії.
За таких обставин, позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до ст.6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідачем у суді не доведено правомірність його позиції. Обґрунтовано спростувати доводи позивача він не зміг.
В силу ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи те, що для призначення пенсії у збільшеному розмірі та для її виплати відповідач повинен прийняти відповідне рішення, суд, для захисту прав позивача, про захист яких він просить, вважає необхідним зобов`язати даного суб`єкта владних повноважень прийняти додаткове рішення про призначення позивачу пенсії як науковому працівнику у відповідності до законодавства України з 18.01.2007 року в розмірі 4 495 (чотири тисячі чотириста дев`ятсот п`ять) грн. 87 коп. на місяць, а також - зобов`язати відповідача з урахуванням новоприйнятого рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії як науковому працівнику з 18.01.2007 року в розмірі 4 495,87 грн. на місяць перерахувати та виплатити йому недоплачену пенсію за період з 18.01.2007 року по 01.10.2008 року у розмірі 35 786, 87 грн.
При цьому враховуючи принцип диспозитивності у адміністративному судочинстві та заяву про відмову від стягнення на користь позивача судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат суд вважає вирішеним.
Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії як науковому працівнику у відповідності до законодавства України з 18.01.2007 року в розмірі 4 495 (чотири тисячі чотириста дев`ятсот п`ять) грн. 87 коп. на місяць.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва з урахуванням новоприйнятого рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії як науковому працівнику з 18.01.2007 року в розмірі 4 495, 87 грн. на місяць перерахувати та виплатити йому недоплачену пенсію за період з 18.01.2007 року по 01.10.2008 року у розмірі 35 786 (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 87 коп.
В решті позовних вимог -відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2008 |
Оприлюднено | 24.09.2019 |
Номер документу | 84450306 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Цвіркун Ю.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні