Постанова

від 12.09.2019 по справі 911/1225/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р. Справа№ 911/1225/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

представники сторін не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2019 р.

за заявою ОСОБА_1

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

у справі № 911/1225/19 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко"

про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року до господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову поданого до товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" в сумі 30 000,00 грн. та розміру часток учасників в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" наступним чином: ОСОБА_2 - 1500,00 грн., що становить 5 % статного капіталу; ОСОБА_3 - 8 400,00 грн., що становить 28 % статутного капіталу; ОСОБА_4 - 9900,00 грн., що становить 33 % статутного капіталу, ОСОБА_5 - 3000,00 грн., що становить 10 % статутного капіталу, ОСОБА_1 - 7200,00 грн., що становить 24 % статутного капіталу.

В заяві про забезпечення позову позивач просив забезпечити наведений позов, а саме:

- заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі товариству з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" та/або уповноваженим особам від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" вчиняти будь-які дії, спрямовані на внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо власника 7200,00 грн. або 24 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО", які належать йому, ОСОБА_1 , а згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань власником цієї частки є ОСОБА_6 ;

- заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районних державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти реєстраційні дії спрямовані на внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо власника 7200 гривень або 24 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО", які належать йому, ОСОБА_1 , а згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань власником цієї частки є ОСОБА_6 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2019 р. заяву б/н від 03.08.2018 року ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 911/1225/19 залишено без задоволення.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що заява позивача про забезпечення позову не містить обґрунтувань заявлених заходів забезпечення позову, не підтверджена належними доказами та ґрунтується лише на припущеннях щодо можливих порушень його прав у майбутньому, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2019 р. у справі № 911/1225/19 скасувати повністю, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову від 13.05.2019 р. в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що існує ймовірність, що його частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" у розмірі 7200,00 грн. або 24 % статутного капіталу, що належить йому та зареєстрована на даний час на ОСОБА_6 може бути повторно відчужена.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 р., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 12.09.2019 р.

У судове засідання 12.09.2019 року представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 16,17).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції, звертаючись з позовом - ОСОБА_1 посилається на порушення його корпоративних прав в товаристві з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" (товариство, відповідач) як учасника, який володіє 57% статутного капіталу, з врахуванням Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) від 11.06.2018 року (далі - Договір купівлі-продажу), укладеного між позивачем - ОСОБА_1 (далі - Покупець), який на момент купівлі володів 33% статутного капіталу, та одним з учасників Товариства - ОСОБА_6 , який на момент продажу володів 30% статутного капіталу (далі - Продавець), згідно якого останні домовились про те, що продавець передає покупцю у власність, а Покупець оплачує та приймає у власність належну продавцю частку у статутному капіталі товариства у розмірі 7200,00 грн., що становить 24% статутного капіталу.

Однак, як стверджує позивач, незважаючи на укладений договір купівлі-продажу, ОСОБА_6 07.08.2018 року неправомірно на підставі договору дарування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" (далі - Договір дарування), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О.Ю. під реєстровим номером № 2679 від 07.08.2018 року, та акту приймання - передачі від 07.08.2018 року, безоплатно передав у власність ОСОБА_5 належну йому частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" у розмірі 9000,00 грн., що становить 30 % статутного капіталу товариства. У зв`язку з цим, 08.08.2018 року Комунальним підприємством "Реєстрація нерухомості" неправомірно було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах за № 13481070011000372, зміна складу засновників або інформації про засновників.

В подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2018 року у справі № 911/1936/18, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 15.04.2019 року, встановлено, що на час укладання договору дарування ОСОБА_6 вже не був власником частини подарованої частки у статному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО", а саме у розмірі 7200,00 грн., що становить 24 % статутного капіталу товариства, у зв`язку з чим судом було визнано недійсним договір дарування частки у статутному капіталі від 07.08.2018 року, акт приймання - передачі частки у статутному капіталі від 07.08.2018 року в частині безоплатної передачі ОСОБА_5 частки в статутному капіталі ТОВ "ТАРАЩАМОЛОКО" у розмірі 7 200,00 грн., що становить 24 % статутного капіталу та скасовано реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах, зміна складу засновників або інформації про засновників, за № 13481070011000372. На виконання вказаного рішення суду, 10.05.2019 року державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації було скасовано реєстраційну дію № 13481070011000372.

Відтак, як зазначає позивач, оскільки в нього відсутній документ, який згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань" є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що тягне за собою неможливість повної реалізації корпоративних прав, належних позивачу, та участі в управлінні товариством, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на думку позивача існує ймовірність, що його частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" у розмірі 7200,00 грн. або 24 % статутного капіталу, що належить йому, ОСОБА_6 може бути повторно відчужена, оскільки після скасування незаконної реєстраційної дії, відомості про ОСОБА_6 , як власника частки в розмірі 7200,00 грн., поновлені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що може значно ускладнити виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову не містить обґрунтувань заявлених заходів забезпечення позову, не підтверджена належними доказами та ґрунтується лише на припущенні щодо можливих порушень його прав у майбутньому, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Колегія суддів погоджується із таким висновком господарського суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено заборона відповідачу вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Таким чином заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто вжиття заходу забезпечення пов`язується з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову колегія суддів враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.03.2010 року. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Предметом позову у даній справі є визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" в сумі 30 000,00 грн. та розміру часток учасників в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАЩАМОЛОКО" наступним чином: ОСОБА_2 - 1500,00 грн., що становить 5 % статного капіталу; ОСОБА_3 - 8 400,00 грн., що становить 28 % статутного капіталу; ОСОБА_4 - 9900,00 грн., що становить 33 % статутного капіталу, ОСОБА_5 - 3000,00 грн., що становить 10 % статутного капіталу, ОСОБА_1 - 7200,00 грн., що становить 24 % статутного капіталу.

Отже предметом позову є вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання. При цьому, позивач не надав належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав. Апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2019 р. у справі № 911/1225/19, а підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2019 р. у справі № 911/1225/19 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2019 р. у справі № 911/1225/19 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали оскарження № 911/1225/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.09.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко