Рішення

від 19.09.2019 по справі 907/504/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2019 м. Ужгород Справа № 907/504/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши справу

за позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» , смт. В. Димерка Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» , смт. Королево Виноградівського району

про стягнення 20181,05 грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.В.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача -

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» , смт. В. Димерка Київської області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» , смт. Королево Виноградівського району про стягнення 20181,05 грн. Заявлена до стягнення сума складається з суми 16110,52 грн. основного боргу; 3745,27 грн. пені; 352,26 грн. трьох відсотків річних. Позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 15, 526, 692, ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України.

При зверненні з позовом заявник подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду не з`явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 27.09.2019 була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відвантажений йому на виконання договору поставки № 2210059056 від 24 листопада 2014 року товар. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість на суму 16110,52 грн. За несплату вартості продукції у встановлений строк відповідно до п. 8.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача 3745,27грн. пені. Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачеві нараховано та поставлено вимогу про стягнення 325,26 грн. трьох відсотків річних.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

24 листопада 2014 року між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Амбер 5 (Постачальник) було укладено договір поставки № 2210059056, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передавати у власність Покупцеві, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором та Додатками до нього, Товар в асортименті та за цінами, вказаними у Специфікації; яка підписана та скріплена печатками сторін та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.3, 3.2, 3.3 Договору визначено, що товар поставляється окремими партіями, партією товару вважається його кількість, вказана в одній товарно-транспортній накладній. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару.

Відповідно до п. 5.5. Договору здача Товару Постачальником та його приймання Покупцем по найменуванню та кількості проводиться на підставі товарно-транспортної накладної і тільки відповідно до погодженого Сторонами замовлення.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що оплата партії поставленого Товару провадиться на підставі товарно-транспортної накладної, підписаної Сторонами в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника чи готівкою у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

Пунктом 12.2. Розділу 12 Договору встановлені наступні терміни оплати за поставлену продукцію:

- Категорія безалкогольні напої - 14 днів з дати поставки Товару,

- Категорія соки - 14 днів з дати поставки Товару,

- Категорія алкогольні напої - 21 день з дати поставки Товару.

На виконання умов Договору на підставі товарно-транспортних накладних № 2204789495 від 02.02.2018 року на суму 6046,20грн., № 2204789501 від 02.02.2018 873,00грн., № 2204789511 від 02.02.2018 на суму 1881,60грн., №2204789544 від 02.02.2018 на суму 3114,84грн, № 2204789976 від 02.02.2018 на суму 873,00грн, №2204794701 від 07.02.2018 на суму 2166,00грн, № 2204794703 від 07.02.2018 на суму 66,92грн, № 2204796584 від 08.02.2018 на суму 669,60грн., № 2204796595 від 08.02.2018 на суму 367,92 грн., № 2204796606 від 08.02.2018 на суму 338,88 грн., № 2204805504 від 15.02.2018 на суму 697,68 грн, №2204805512 від 15.02.2018 на суму 495,72 грн. позивач поставив відповідачу.

Як стверджує позивач, відповідач оплату отриманого товару не здійснив. З врахуванням зарахування грошових коштів за останнім платежем Відповідача (платіжне доручення 216 від 05.04.2018 на суму 5000грн.) в рахунок часткової оплати заборгованості за накладною № 2204789495 від 02.02.2018 року сума боргу відповідача перед позивачем складає 16110,52грн.

Доказів погашення заборгованості, як і задоволення направленої відповідачу претензії вих №18/186 від 23.10.2018, матеріали справи не містять.

Окрім того, розділом 8 Договору сторони також обумовили міру відповідальності за порушення умов договору. Зокрема, у випадку порушення покупцем строків оплати товару відповідно до ст. 4.4.1 Договору він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу (пункт 8.1).

З огляду на вказаний пункт, позивачем поставлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період прострочення виконання зобов`язання Відповідачем станом на 24.10.2018 року, розрахованої по кожній накладній окремо, яка сумарно складає 3745,27грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 325,26 грн.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 12.2. Договору в залежності від категорії товару, визначено строки оплати за поставлену продукції: 14 або 21 день з дати поставки товару. Такою датою є дата підписання товарно-транспортної накладної.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, відповідач за період з 02.02.2018 до 15.02.2018 отримав товар на загальну суму 18189,36грн. Доказів того, що протягом встановленого у договорі строку з дня відвантаження кожної партії товару, такий був оплачений відповідачем, матеріали справи не містять. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 16110,52 грн.(з врахуванням часткового зарахування коштів з останнього платежу) основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Щодо трьох відсотків річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних, суд дійшов висновку, що такі нараховані вірно, відтак, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.1 Договору сторони обумовили, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару відповідно до ст. 4.4.1 Договору він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

З врахуванням встановленого для оплати строку, який визначений для кожної категорії товару окремо, позивачем нараховано пеню по кожній накладній окремо, з дня, наступного за кінцевим днем її оплати. Судом перевірено початок обрахування пені по кожній накладній і такі є вірними. Однак, з періодом проведеного позивачем нарахування, який закінчується 24.10.2018 по всіх накладних суд не погоджується з огляду на наступне.

Нарахування позивачем відповідачеві пені повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Тому, суд здійснив перерахунок пені, обмеживши її нарахування по кожній накладній шестимісячним строком. Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає до задоволення в частині 2747,75грн., в решті ж - позивачу належить відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1826,05грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» (90332, Закарпатська обл., Виноградівський район, смт. Королево, вул. Луначарського, буд. 1, код ЄДРПОУ 39231255) на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (07442, Київська обл., Броварський район, смт. В. Димерка, 51 км Санк-Петербурзького шосе, код ЄДРПОУ 21651322) 19183,53 грн . (Дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 53 копійки), в т. ч. 16110,52грн. боргу за відпущений товар, 325,26грн. процентів річних, 2747,75грн пені, а також 1826,05 грн. (Одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 05 копійок) на відшкодування судового збору .

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук