Рішення

від 23.09.2019 по справі 910/9016/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2019Справа № 910/9016/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Київської міської клінічної лікарні № 3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирбо Лтд"

про стягнення 47 693,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська клінічна лікарня №3 (надалі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирбо Лтд" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 47 693,00 грн., з яких 40 693,00 грн. сума шкоди, завданої залиттям та 7 000,00 грн. оплата послуг експерта.

Позовні вимоги обґрунтовані, неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1042 від 20.06.2018 в частині відшкодування збитків завданих внаслідок залиття приміщень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9016/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9016/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02092, м. Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 39-В.

Однак поштове відправлення не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 07.08.2019, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку на відповідному конверті.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації), а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 між Київською міською клінічною лікарнею № 3 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мирбо Лтд" (підрядник) укладено Договір на виконання підрядних робіт № 1042 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами та за власні кошти виконати, у відповідності до умов даного Договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Найменування робіт: Капітальний ремонт внутрішніх інженерних мереж в головному корпусі (стаціонар, операційний) та терапевтичному корпусі Київської міської клінічної лікарні № 3, м. Київ, вул. П. Запорожця, 26 ДК 021:2015 - код 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (далі - роботи).

На виконання умов Договору підрядником виконано роботи на загальну суму 66 409, 39 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2018 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2018.

Позивачем здійснено оплату виконаних робі, що підтверджується платіжним дорученням від 02.10.2018.

Відповідно до п. 6.1, 6.2. Договору підрядник гарантує надійсність і якість виконаних робіт протягом 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт у відповідності з умовами Договору. Якщо в період гарантійної експлуатації будуть виявлені дефекти і недоліки робіт, підрядник зобов`язаний у термін 2 календарних дні з моменту отримання повідомлення від замовника виконати за свій рахунок весь комплекс робіт з усунення дефектів, що виникли з його вини або інші узгоджені в письмовій формі з замовником терміни. Для участі у складанні акта, що фіксує дефекти, узгодження порядку і строків їх усунення підрядник зобов`язаний направити свого представника не пізніше 10 (десяти) днів з дня отримання письмового повідомлення від замовника.

Листом № 2009 від 31.10.2018 позивач повідомив відповідача про те, що 28.10.2018 в приміщенні бібліотеки, що знаходиться на 2 поверсі головного корпусу (операційний) в результаті розриву крану кульового на радіаторі сталося затоплення гарячою водою кабінету головного лікаря та приміщення бібліотеки. У зв`язку з чим лікарні нанесені збитки, що виявляються у пошкодженні ламінату, шаф, стільців, підвісної стелі, шпалер.

Листом від 12.11.2018 № 2063 позивачем направлено на адресу відповідача для підписання Акт про наслідки залиття нежитлового приміщення.

Згідно висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 3 від 27.03.2019 кошторисна вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт необхідних для усунення пошкоджень, що виникли в результаті дії води при залитті приміщень кабінету, приймальної головного лікаря, бібліотеки, що сталося 28.10.2018, а також відповідно вартість матеріальної шкоди, завданої Київській міській клінічній лікарні № 3 станом на час складання висновку становить 40 693,00 грн.

На отримання висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 3 від 27.03.2019 позивачем понесено витрати у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується Договором № 16 від 01.02.2019 про надання послуг з проведення експертного будівельно-технічного дослідження, Актом № 16 від 10.04.2019 здачі-прийому виконаних робіт, платіжним дорученням № 49 від 11.04.2019.

06.06.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1018 від 06.06.2019 про сплату 40 693,00 грн. основного боргу, 7 000,00 грн. витрат на оплату послуг експерта.

Проте відповіді на зазначену вище претензію відповідачем не надано.

За твердженням позивача, внаслідок неналежно виконання відповідачем умов Договору № 1042 від 20.06.2018 позивачу завдані збитки у розмірі 40 693,00 грн. основного боргу, 7 000,00 грн. витрат на оплату послуг експерта, які відповідачем не відшкодовано, що і стало причиною звернення до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Критерії, яким повинен відповідати результат роботи, сторони можуть передбачити безпосередньо у тексті договору, в додатках до нього, затвердженій технічній документації, проектах, ескізах тощо. В разі відсутності або неповноти таких даних - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Вони можуть міститись у державних стандартах, правилах, технічних нормах, в інших нормативно-технічних документах.

Наслідки неналежного виконання договору будівельного підряду визначені, зокрема, у статті 858 Цивільного кодексу України, згідно з якою робота виконана підрядником з недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з приписами статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до статті 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Як вбачається із матеріалів справи, комісією у складі заступника головного лікаря з технічних питань Анохіної О.Б., інженера по догляду за будівництвом Петренка О.О. складено Акт від 31.10.2018, відповідно до якого комісія виявила:

-в кабінеті головного лікаря: залиття гарячою водою стін, частини стелі та підлоги, що призвело до руйнування підвісної стелі, намокання підложки, ламінату та намокання ДВП в меблевих шафах;

-в приміщенні бібліотеки: залиття підлоги та книжної шафи.

Згідно висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 3 від 27.03.2019 кошторисна вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт необхідних для усунення пошкоджень, що виникли в результаті дії води при залитті приміщень кабінету, приймальної головного лікаря, бібліотеки, що сталося 28.10.2018, а також відповідно вартість матеріальної шкоди, завданої Київській міській клінічній лікарні № 3 станом на час складання висновку становить 40 693,00 грн.

На отримання висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 3 від 27.03.2019 позивачем понесено витрати у розмірі 7000,00 грн.,що підтверджується Договором № 16 від 01.02.2019 про надання послуг з проведення експертного будівельно-технічного дослідження, Актом № 16 від 10.04.2019 здачі-прийому виконаних робіт, платіжним дорученням № 49 від 11.04.2019.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Суд приймає до уваги висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 3 від 27.03.2019 та враховує встановлені ним обставини.

Порядок відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені у статті 22 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарським кодексом України також передбачено такий вид відповідальності за порушення господарських зобов`язань як відшкодування збитків. Так, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на наведені правові норми та встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що внаслідок порушення умов договору, відповідач спричинив завдання шкоди приміщенню Київської міської клінічної лікарні №3, що є прямими збитками позивача, отже вимоги про стягнення з відповідача 40 693,00 грн. шкоди, завданої залиттям та 7 000, 00 грн. витрат на оплату послуг експерта є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Київської міської клінічної лікарні № 3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирбо Лтд" про стягнення 47 693,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Київської міської клінічної лікарні №3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирбо Лтд" про стягнення 47 693,00 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирбо Лтд" (02092, м. Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 39-В, ідентифікаційний код 39342111) на користь Київської міської клінічної лікарні № 3 (02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, будинок 26, ідентифікаційний код 05415958) 40 693 (сорок тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 00 коп. шкоди, завданої залиттям, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг експерта, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.09.2019

Суддя С. В. Стасюк